Загальне визначення письма, як вид мовленнєвої діяльності
Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 11:35, курсовая работа
Описание работы
Мета роботи . Основною метою цієї роботи є дослідження. Осмислити та проаналізувати практичні методи навчанні письма на початковому етапі в школі, як основи подальшого навчання з метою оволодіння мовленнєвою діяльністю.
Содержание
Вступ Частина 1 . Загальне визначення письма, як вид мовленнєвої діяльності Загальне визначення письма. Лінгвопсихологічні особливості письма Цілі та принципи навчання письма Частина 2 . Методи та прийоми навчання письма на початковому етапі Лінгвістичний матеріал для письма Типологія вправ для навчання письма Навчання графіки Навчання орфографії. Висновки
Важливу роль при навчанні звуко-буквеним позначенням відіграє звуко-буквений та складовий аналіз. Значення такого налізу полягає в тому, що при його виконанні послідовно розчленовується весь процес кодування слова в графічний образ, під час кого достатньо яскраво виявляються звуко-буквені відповідності. Він відбувається за схемою:
ніде слово в його звучанні звукові ««ради звуки відновжніїмтрафемрі графічні склади ніде слово
» письмі.
До вправ, націлених на формування графічних навичок, слід віднести:
вправи на написання окремих простих, потім складних літер, повністю або частково співпадаючих в імецькій та українській мовах (Аа, Мм, Оо, Ее, Кк) ; тих, що відрізняються, але мають спільні, схожі елементи (Ш, Рр, Ш, Іі, Ті) є співпадаючих за написанням (8з, Р£ Сп,сЬ, Кг та ін.); літер з діакритичними знаками (6,а,й) та В,
вправи на написання буквосполучень, які зображують один простий звук : [ к]- сЬ, ск; [8] -ясЬ, зр, зі; [І] - іе, і та с кладний звук (дифтонг) -[ ае] - еї,; [ао]- аи; [ о] -аи,еи,
вправи на списування окремих слів, речень, текстів,
вправи на звуко-буквений аналіз окремих буквосполучень, слів, речень та ін. На таїчотковому «тат дуж« важливе значення має. навчання калітрафії, яке відбувається на навичках., приданих у процесі авчання письму в рідній мові у початкових класах. Учні легко виконуючи перенос навички написання заглавних та стрічних рописних літер на відповідні літери латинської абетки відносно до різниці в звуковому значенні. Однак наявність літер, які ідрізняються в цілому від літер рідної мови і мають лише деякі схожі елементи, інтерферує і гальмує оволодіння каліграфією. В ьому випадку радять застосовувати елементарне письмо. Ним користуються також і тоді, коли спостерігається змішання нарисів середині виучуваної мови [24:89]. Для наочного розрізнення схожих елементів деякі автори рекомендують різноманітні рупування літер, наприклад:
Ч>>У ~ (спільний елемент - нижня петля) а,с,о - (спільний елемент - округлий елемент), Ь,1,а - (спільний верхній елемент) Помилки в каліграфії можна в значній мірі запобігати, якщо момент презентації супроводжувати поясненням, яке ключ ає в себе показ прописної букви в цілому, окремих її елементів та розмежування елементів зі схожими елементами літер<span class="dash041e_0431_044b_0