Загальне визначення письма, як вид мовленнєвої діяльності

вправи та переписування на початковому ступені мають привчати учнів до специфічної форми написання шюмовних слів,

ретельно підібрані  диктанти (слова, вибіркові й короткі) є придатні форми вправ для  закріплення і контролю рфографічних знань,

- в якості системних та епізодичних прийомів закріплення орфографічних знань використовуються вправи в підборі

а прогиставленні слів з  однаковими та різними орфографічними елементами. Це сприяє поясненню орфографічних  категорій та истематизації словникового запасу,

необхідною передумовою  того , щоб письмові вправи сприяли  подальшому розвитку орфографічних  навичок, є юнтроль та корекція.

Проаналізувавши теоретукні відомості про нисимо жи вид мовленнєвої діялииості, можна  зрооити настінні висновки •.

в процесі комунікації  письму надається менше уваги, ніж  говорінню, аудіюванню та читанню, але  воно іикормстовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування ; використання лексичних і граматичних  явищ,

письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процеса аудіювання, говоріння та читання, дає южливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом онтролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці. Іастніна 2. Методи та прийоми навчання письма на початковому етапі

-^2.1.Лінгвістичний матеріал  для письма

■

Лінгвістичний матеріал для письма являє собою, додаткову  до звукової, знакову систему ; норму  сполучуваності її їлеменгю. Графічні знаки виконують різноманітні інформаційні функції. Знаки найнижчого порядку (графеми) диференціюють формальну сторону писемного мовлення аналогічно фонемам в усному мовленні. Знаки найвищого порядку (морфеми й лексеми) мужать для передачі змістовної сторони висловлювання. В нарисній системі розрізняють основні засоби вираження (алфавіт, знаки тунктуапії, абзац» пропуск) та другорядні (курсив, розрядка, підкреслення, знаки параграфів, розмір та колір літер). Перві ндобр ажають предметно-логічний зміст, другі - надають повідомленню оціночно - стилістичну окрас ку.

Мінімальною одиницею письма є графема - нарисний тип мови, який створюється рукомоторним механізмом і який сприймається через зоровий  канал. Реалізуючись у мові, графеми  мають алло графи (варіанти), з'єднані з позицією (стрічна чи ірописна буква), з оточенням (нарис букви в середині і на початку слова, з індивідуальними особливостями пишучою та технічною зеалізацією письма (почерк, типограф та машинописний шрифти).

Кількість графем, їх типове з'єднання та розташування в словах не співпадають в різних мовах. По якості графеми зозрізижге*:

сегментні ( букви, буквосполучення ),

морфемні (корінь, префікс, суфікс, флексія),

прикордонні (на межі слів), суперсегментні (пунктуація та другорядні знаки)

 

На  уроках англійської мови використовують латинську графіку. Аналіз системи друкованих знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що в них є подібні букви (наприклад: Аа, Оо, Хх, Ее, Мт, Кк, Рр), букви, які частково співпадають у написанні (Ті, НЬ, Ш, ВЬ), і букви, накреслення яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (8з, РІГ, Кг, Ол, ^\у, }},

22).

Головна увага при навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню букв. і.  І На початковому етапі навчання техніки письма важливо враховувати особливості графемно-фонемних

■    відповідностей кожної конкретної іноземної  мови і проводити цілеспрямоване навчання з метою подолання труднощів  в оволодінні графемно-фонемною системою мови. Серед таких труднощів насамперед виділяються буквосполучення, що передають один звук (наприклад, англ. $Ь, Йі, або ск.

Інша  трудність - одна буква може передавати різні фонеми, наприклад: в англійській  мові буква 5 відповідає кільком звукам - /з/, /г/, /з/ та /з/. Або навпаки - один звук зображується на письмі різ графемами (наприклад, англ.: іг, ег, ш\

Має місце явище, яке зовсім чуже українській  мові — наявність так званих "німих" букв (наприклад, англ.: є у словах з відкритим складом — Ііпе, ріаіе; у буквосполученнях: \уЬ-, §Ьі: чуЬош, гі§Ьі). Ці та розходження у графемно-фонемних системах української та англійської мов стають причиною значної кіль орфографічних помилок у письмовому мовленні учнів.

З метою  попередження помилок та навчання учнів  правопису згідно з орфографією  іноземних мов слід 
і використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок. 

З урахуванням  складності графемно-фонемних відповідностей англійської мови у навчанні бажано використовувати так званий Ргіш Бсгірі, в якому друкований та рукописний шрифти практично співпадають.

Для формування графічних/каліграфічних  навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів  писати букви алфавіту тієї мови, вивчається. Це можуть бути вправи на написання  окремих букв, на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо). Такі вправи є некомунікативними, проте надання їм ігрового характеру, а саме проведення вправ у вигляді змагання на особисту/командну першість, робить їх вмотивованими і виправдовує їх використання в сучасному навчальному процесі, який характеризується комунікативною спрямованістю та вмотивованістю дій учнів.

•І    Наведемо приклади ігрових вправ для формування графічних навичок1) Граємо у фу "7 х 7". Намалюйте квадрат і впишіть у клітинки велику й маленьку букви відповідно до її номера в 
англійському алфавіті. Переможе той, хто правильно впише усі букви.

Виконуючи цю вправу, учні мають можливість багаторазово написати нові для них букви (вони наведені у квадраті), а також самостійно вписати букви, що були вивчені раніше (учні можуть зробити це по пам'яті, або спираючись на пронумерований список букв алфавіту, який є в підручнику або має бути вивішений у класі).

2) Допоможіть великим і маленьким буквам знайти одне одного. Запишіть пари букв, наприклад: Всі. Хто зробить 
це першим? 
ОЕРТКШК8Т 
Шкаозіге

 

2.2. Навчання орфографії ~—'

У навчанні орфографії виділяють дві підгрупи вправ: до першої г входять вправи на списування (виписування) і дописування; до другої - вправи для запису на слух (диктанти різних видів).

У першій підгрупі вправ розрізняють просте та ускладнене списування підкреслюванням  певних графем, з групуванням слів за певними ознаками тощо). Наведемо приклади завдань до вправ на ускладнене списування.

Спишіть подані слова, підкреслюючи буквосполучення, що перед; звук [...].Наведемо ігрову вправу на ускладнене списування/виписування. Працюємо в командах. Виписуємо слова у стовпчики і читаємо їх к Хто переможе?

•    ^Таблиця)

• ^-Команда 1 = /   Команда 2"" ■    Жоманда З

• іС з буквою НЬ

з буквою Nп з буквою Хх

Неір, піт, Іехі, N64 по*, тіх, по*, іеп, Ьох, пізз, Іоп, піт, зіх, N611, пеіі, Кех, теп, юх. Таку вправу з елементом змагання на командну першість можна організовувати як рухливу, коли всі учні виконують вправу в зошитах на місцях, а представники команд виходять по черзі до дошки і записують слова у свій стовпчик на дошці. Діти дуже люблять такі вправи, бо вони сприяють задоволенню потреби в русі, яку гостро відчувають учні у молодшому та підлітковому віці.

Перепишіть  пари слів, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково (англ.: г*о - іоо, зее - зеа, опе - теш). Згрупуйте подані слова за... і підкресліть буквосполучення/букву під наголосом тощо.

Добре відомим вправам на дописування  або заповнення пропусків можна  надати ігрового характеру, наприклад: Допишіть "заховані" букви, а потім прочитайте слова і словосполучення однокласникам. Працюємо двома командами. Яка буде першою? (Слова і словосполучення для обох команд записані на дошці, представники кожної команди по черзі виходять до дошки і дописують "заховані" букви).

 

 

 

Складнішими будуть вправи на "вписування" або  правильне розташування усіх букв слова  — це кросворди, гра в

"поле  чудес", головоломки.

Наведемо  приклади цих ігрових орфографічних  вправ.

а) У  поданих нижче словах букви переплутані. Розплутайте їх, запишіть слова, прочитайте їх уголос.

еір (реі)

ішп (йіт)

еКх (їехг)

б) У квадратах "захована" назва:

англ.: дня тижня

(А^ешіезсіау)

(Таблиця) -

Відгадайте  ці слова, запишіть і прочитайте їх уголос.

Друга підгрупа вправ включає різні типи диктантів: зорові, зоро-слухові, слухові (з попередньо знятими

труднощами, з омофонами, пояснювальні, контрольні), самодиктанти.

Слід  зазначити, що на початковому ступені  важливо закласти міцні основи графічних  та орфографічних навичок, щоб забезпечити учням можливість використання письма на подальших ступенях. Зрозуміло, що успішний розвиток мовленнєвих умінь письма зумовлюється якістю сформованих навичок техніки письма, а для цього на кожному уроці англійської мови необхідно регулярно виконувати письмові вправи. Серед вправ для домашнього завдання принаймні одна з них повинна виконуватись у письмовій формі. 2.3. Етапи навчання писемного мовлення -

У навчанні письма дослідники виділяють три  етапи:

1. оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно;

2. засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у 
мовленні;

3. оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування. 
-

Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ.

Так, на першому етапі формування орфографічних  навичок використовуються впре з  аналізу, вправи на

ідентифікацію та диференціацію:

• звуко-буквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;
• групування слів на основі протиставлення графем;
• диференціація подібних, але не тотожних графем;
• списування за зразком;
• списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);
• групування слів з використанням картинок-орфограм; складання слів із складів з використанням схем;

написання слів за заданими першими літерами.

Основною  метою другого етапу, поряд з  орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:

• вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;
• на трансформацію мовного зразка;
• на підстановку;

• на розширення та скорочення; -диктанти.

• Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання. Так, на початковому виконуються такі види диктантів як слуховий, слуховий з попереднім аналізом труднощів, самодиктант, зоровий, зоро-слуховий, вибірковий.

На авчаїшя графіки.

Згідно з програмою  з іноземних мов для середньої  загальноосвітньої школи письмо використовується як засіб навчання, 0 сприяє оволодінню читанням і усним мовленням. Воно може також бути засобом контролю.

Основна мета навчання письма у середній школі - формування в учнів  графічних автоматизмів і певних орфографічних авичок.

вчання графіки є спільним для техніки читання і письма, тому що в його основі лежить один і той же механізм жщмодання певних нарисів із звуками мовлення, однак при письмі (кодуванні) толові операції виконуються в зворотному шрямку, ніж при читанні ( декодуванні) [3:119].

• Характер роботи і кількість вправ в графіці знаходяться в прямій залежності від складності звуко-буквених відношень ови. Найбільш простий випадок, коли відношення звука і букви постійні й відсутня інтерференція з боку рідної мови. В такому ипадку асоціація встановлюється дуже просто : звуко-кінестетичне сприйняття- зорове уявлення- письмова дія [2:112].
• В цьому випадку достатньо незначної кількості самих простих вправ. Ці вправи грунтуються на вказаних вище асоціаціях і припускають підвищення самостійності учня. Так, спочатку учні шукають в розрізній абетці або прописах букву або уквосполучення, які відповідають звуку або звукосполученню, що вимовив вчитель. В таких вправах подаються можливі графічні ідповідності, їх слід лише вибрати. Більш складним є виписування з тексту слів з постійними звуко-буквеним відповідностями та аписання букв і буквосполучень, які відповідають вимовленому звуку.
• За умов полісемії та синонімії графем необхідні додаткові вправи та збільшення їх загальної кількості. При полісемії иіику допомогу надають таблички, які передають, наприклад, відповідність букви "в" звукам [в], [г] та [5]. Такі схематичні збраження закріплюють асоціації.

• 8з

• [8] И"" И

• Також потрібні специфічні вправи, націлені на групування та вибір слів із набору їх або з тексту з урахуванням тій чи ппої відповідності. Наприклад, вибрати всі слова, в яких 'в' звучить як [к]. Можна собі уявити й таку вправу, як рознесення чнями слів з буквою 'в' по групам, в залежності від того, який звук вона передає. Аналогічні вправи можна застосовувати й при