Перевод медицинской терминологии

Міжнародного поширення анатомічної номенклатури було досягнуто у ж 1955 році з прийняттям 6-им Міжнародним конгресом анатомів у Парижі нової версії — Parisiensia Nomina Anatomica. В неї були введені нові терміни:

напр. glandulae parathyreoidae — білящитовидні залози,

та змінені назви деяких анатомічних утворень: напр.

arteria thoracica interna - внутрішня грудна артерія (PNA)

замість arteria mammaria interna - внутрішня артерія молочної залози (BNA)

Кожні    п' ять    років    такі    конгреси    приймали    і приймають подальші зміни.

Одночасно   було   створено   номенклатури  в   галузях ембріології та гістології.

Сучасні міжнародні медичні словники, як правило, відповідають вимогам міжнародної комунікації і містять терміни всіх трьох анатомічних номенклатур. При цьому такі терміни часто не співпадають. У сучасному професійному вжитку анатомічні номенклатури розрізняються. Крім того, в текстах клінічних галузей медицини поряд з номенклатурними виразами використовуються також відповідні скорочення.

 

 

Висновки

Проведене дослідження структурно-семантичних особливостей термінології медицини дає нам змогу стверджувати, що:

- Структурні моделі німецьких, латинських та українських медичних термінів суттєво різняться між собою. Це пов'язано з лексико-граматичними особливостями кожної з мов.

- Відповідність між структурними моделями німецьких та латинських термінів є абсолютною, вона повністю підпорядкована загальним правилам запозичення лексики з давніх мов.

- Одною з особливостей сучасної медичної термінології є те, що  дієслова зустрічаються дуже рідко.

- Для словотвірної архітектоніки термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць.

- Найпродуктивнішим  способом словотвору для медичної  термінології є основоскладання.

- Існування медичних термінологічних скорочень значно ускладнює процес взаєморозуміння у фаховій галузі медицини, хоча на сьогоднішній день неможливо відмовитися від термінів даної структури.

- Терміни-епоніми є, як правило, дво- чи більше-основними і мають сталу структуру: базове слово + власна назва.

- Побудова структурно-семантичних моделей дала нам змогу твердити, що медична термінологія німецької мови має номінативний, предметний характер.

- Останнім часом зростає необхідність інтернаціонального нормування медичної термінології.

 

Список  використаної літератури

1. Волощук Т.Н. Лексикологические проблемы. Учебное пособие. –Кемерово, 1992. – С. 23-37.
2. Вульферт И.И. Пособие по  переводу  научно-технического текста. - М., 1961. – С. 3-5.
3. Гнатишена І.М. Сучасна німецька медична термінологія: аспекти етимології, структури, інтернаціоналізації (автореферат). -  К., 1996. -  С. 11-21.
4. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. -  К., 1977. -  С. 44- 63, 81-97.
5. Горпинич. В.О. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ, 1998. – С.124-130.
6. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. – К., 2000. -  С. 9-16,98-112.
7. Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору // Мовознавство. – 1992. – № 4. – С.3-9.
8. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу. -Вінниця, 2006. - С. 37-53.
9. Козленко І.В. Морфеміка СУЛМ. -  К., 2007. - С. 8-48.
10. Ковалик І. І. Вчення про словотвір. – Львів, ЛДУ, 1961. – 82 с
11. Косилова М.Ф. Пособие по немецкому языку для студентов естесственных факультетов. -  МГУ им М. В. Ломоносова, 1987. – 44-50, 78-82.
12. Крушельницкая К.Г. Советы переводчику: учебное пособие по немецкому языку для вузов. – М., 2002.
13. Латышев Л. К. Курс перевода: эквивалентность перевода и способы её достижения. - М., 1981. – С. 38 – 41.
14. Петрова О.Б. Структурно- семантична характеристика медичної термінології  та народних найменувань шкірних хвороб в українській мові (автореферат). – Харків. – 1994. – С. 7-23.                                                                                                                                            
15. Самойлов Д. В. О переводе медицинского текста. – М., 2005. -  С.35-62.
16. Сологор І.М. Словотворчі функції твірних основ суфіксальних дієслів у сучасній німецькій медичній термінології (автореферат). - К., 2004. – C. 4 – 13.
17. Фрейдман Д.Г.   Учебное пособие по переводу  немецкой  медицинской литературы  /Изд. 3-е./. -  Казань, 1967г. – С. 135-137.
18. Юшманов   Ю. К.   Элементы  международной   терминологии. Словарь – справочник. – М., Наука,  1968. – С.72.
19. Duden.  Deutsches Universalwörterbuch. – Mannheim, Leipzig, 2002. – S. 893.
20. Goldhahn J. Kleines medizinisches Wörterbuch. -  
    Leipzig,   1967.- S.135.
20. Innere Medizin (medizinische Fachschrift). - Jg.1986.
21. Spranger U. Abkürzungen in der Medizin und ihren 
    Randgebieten.  - Berlin,  1980.
22. Stepanova I.I. Lexikologie der  deutschen Gegenwartssprache.- M., Vyssaya Skola, 1986.

 

Список довідкової літератури

1. Болотина А.Н., Озерский К.С.  Немецко-русский медицинский словарь. Около 45000 терминов. - М., 1970.
2. Орфографічний       словник       українських      медичних термінів.  - Львів,   1993. – С. 472.
3. Duden.  Deutsches Universalwörterbuch. – Mannheim, Leipzig, 2002. – S. 893.
4. Goldhahn J. Kleines medizinisches Wörterbuch. -  
   Leipzig,   1967.- S.135.
5. Packungsbeilage. – Pantoprazol STADA, Dolobene, Paracetamol STADA, ACC
6. Wörterbuch  der Medizin /Bd. I, II/.  - Herausgegeben von H. Schaldach. - Berlin,  1980.