Шпаргалка по "Охране труда"

Заступники  керівників (на яких покладені обов'язки з управління охороною праці) міністерств  та інших центральних органів  виконавчої влади, державних адміністрацій  усіх рівнів, концернів, корпорацій та інших об'єднань підприємств, керівники структурних підрозділів виробничої сфери, спеціалісти служби охорони праці, члени комісії з перевірки знань з охорони праці цих органів, керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих закладів освіти, галузевих і регіональних навчальних центрів з охорони праці, керівники підприємств, виробничих, науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працівників проходять навчання та перевірку знань у Національному науково-дослідному інституті охорони праці. Комісію з перевірки знань цієї категорії посадових осіб очолює Голова (заступник Голови) Комітету по нагляду за охороною праці України.

Посадові  особи і спеціалісти, зазначені  в додатку 4 Типового положення, проходять  навчання з питань охорони праці  в галузевих (відомчих) навчальних закладах, які в установленому порядку  одержали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці  на проведення відповідного навчання. Перевірка знань цієї категорії посадових осіб і спеціалістів проводиться комісією відповідного вищого органу, склад якої затверджується наказом керівника.

Інші посадові особи і спеціалісти, які не зазначені  в Переліку посадових осіб, навчання яких з питань охорони праці проводиться  в навчальних закладах (додаток 4 Типового положення), проходять навчання і  перевірку знань з питань охорони  праці стосовно робіт, що вховдть  до їх функціональних обов'язків, до початку  роботи, а також періодично раз  на три роки безпосередньо на підприємстві.

Посадові  особи і спеціалісти невеликих  підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємстві та створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, а також приватні підприємці, що використовують найману працю, проходять навчання та перевірку знань у навчальних закладах, які отримали відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. Посадові особи і спеціалісти, які при перевірці знань виявили незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань з питань охорони праці.

За певних обставин (введення в експлуатацію нового устаткування, призначення на іншу посаду, на вимогу працівника держнагляду  за охороною праці) посадові особи і  спеціалісти можуть проходити позачергове  навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Керівники підприємств, виробничих та науково-виробничих об'єднань, а також посадові особи цехів, дільниць, виробництв, де сталася техногенна аварія чи катастрофа, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Посадові  особи і спеціалісти, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки (ДНАОП 0.00-8.02-93) та робіт, що потребують професійного добору (ДНАОП 0.03-8.06-94), при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі — періодичні перевірки знань у строки, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.

Програми  попереднього спеціального навчання розробляються  відповідними службами підприємств з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються їх керівниками.

11.порядок розслідування нещасних  випадків в навчальних закладах  системи освіти

«Нещасні  випадки, що сталися з особами, які  працюють на умовах трудового договору (контракту) або залучені до праці  у навчальних закладах, підлягають розслідуванню і обліку відповідно до Порядку проведення розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі – Порядок  розслідування нещасних випадків на виробництві)», - йдеться у проекті  положення.

Відповідно  до документу, розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися:

пiд час  проведення навчальних занять, у тому числi лекцiй, урокiв, практичних, лабораторних занять з предметів, дисциплін, спортивних, гурткових, позааудиторних, позакласних, позашкiльних заходiв, iнших занять та в перервах мiж ними вiдповiдно до навчальних, виробничих i наукових планів;

під час проведення позакласних, позашкiльних, позааудиторних та iнших заходiв у вихiднi, святковi та канiкулярнi днi, якщо цi заходи здiйснюються пiд безпосереднiм керiвництвом працiвника даного навчального закладу (викладача, вчителя, вихователя, класного керiвника, майстра виробничого навчання тощо) або особи, яка призначена наказом керiвника навчального закладу за його згодою;

пiд час  занять з трудового i професiйного навчання, проведення професiйних, науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робiт, виробничої та навчальної практики, якi проводяться вiдповiдно до навчальних планiв у навчальних закладах або на дiльницях (територiях), що їм належать;

під час роботи у шкiльних лiсництвах, на навчально-дослiдних дiлянках навчального закладу тощо;

пiд час  роботи у трудових студентських загонах, учнівських об’єднаннях (таборах працi i вiдпочинку),

під час проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходiв, екскурсiй, походiв, експедицiй, органiзованих навчальним закладом у встановленому порядку;

пiд час  перевезень вихованцiв, учнiв, студентiв, курсантів, слухачів, аспірантів, клінічних  ординаторів, докторантів до мiсця  проведення навчання, інших заходiв i назад, у разі органiзованого прямування їх на запланований захiд на транспортi або пiшки;

унаслідок уживання алкоголю, наркотичних або інших  психотропних речовин, а також унаслідок  їх дії (асфікція, інсульт, зупинка серця  тощо) за  наявності медичного висновку, якщо нещасні випадки сталися під час проведення занять, інших заходів та робіт, зазначених у абзацах 2-7 цього пункту.

При цьому  спецiальному розслiдуванню пiдлягають: групові нещасні випадки, що трапилися одночасно з двома i бiльше потерпілими, незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень; нещасні випадки iз смертельним наслiдком.

12.організація розслідування нещасного  випадку в навчально-виховному  закладі

13.визначення вимог законодавчих  і нормативних актів з охорони  праці в межах функціональних  обов’язків фахівця кваліфікаційного  рівня «молодший спеціаліст»

14.визначення вимог щодо навчання  працівників з урахуванням їх  функціональних обов’язків.

Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності. Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99), усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій. Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки (згідно з переліком таких робіт, що затверджується наказом Держнаглядохоронпраці), а також де є необхідність у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в термін, встановлений відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу на рік. На промислових підприємствах України для працівників, що виконують роботи по обслуговуванню обладнання підвищеної небезпеки, обов'язкове курсове навчання по безпечним методам праці з обов'язковим іспитом, що проходить безпосередньо на виробництві по затвердженим роботодавцем і погодженим з органами Держнаглядохоронпраці програмам. Це роботи по обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів, виробничих печей та інших теплових установок, устаткування, що працює під тиском, компресорів, холодильних установок, газового обладнання, електричного устаткування, підйомників, підіймальних механізмів, тракторних лопат, буртоукладачів, буртоукривальних машин, автонавантажувачів, електрокарів, тракторів та іншого внутрішнього заводського механізованого транспорту, газоелектрозварювального обладнання, апаратів дифузії, центрифуг, кислотних та лужних установок, безтарного зберігання сировини, миття харчової сировини, такелажних, монтажних, ремонтних, навантажувально-розвантажувальних й інших робіт. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.  

15. поняття виробнича санітарія  та гігієнічна праця, фактори,  що обумовлюють санітарно-гігієнічні  умови праці

16. Мікроклімат і його вплив на людину

Метеорологічні  умови визначаються такими параметрами:

1) температурою  повітря, t (°С);

2) відносною  вологістю, φ (%);

3) швидкістю  повітря, v (^м/_с).

Крім цих  параметрів, що є основними, не слід забувати і про атмосферний тиск (Р, Па), який впливає на парціальний тиск основних компонентів повітря (кисень та азот), і на процес дихання.

Життєдіяльність людини проходить в умовах достатньо  широкого діапазону тиску 734—1276 гПа. Однак, тут треба ураховувати, що для здоров'я людини небезпечною  є швидка зміна тиску, а не сама величина цього тиску. Наприклад, швидке зниження тиску всього на декілька гектопаскалей стосовно нормальної величини 1013 гПа викликає хворобливі відчуття.

Необхідність  урахування основних параметрів метеорологічних умов диктується наслідками в змінах стану людини. Особливо добре це може бути пояснено під час розглядання теплового балансу між організмом людини і навколишнім середовищем.

Величина  тепловиділення (Q) організмом людини залежить від ступеня фізичної напруги  у визначених метеорологічних умовах і становить від 85 (в стані спокою) до 500 Дж/с (тяжка робота).

Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси проходили нормально, тепло, яке виділяє організм, має виводитись в навколишнє середовище. Співвідношення між кількістю цього тепла і здатністю середовища до охолодження характеризує умови як комфортні. В умовах комфорту у людини не виникає турбот щодо температурних відчуттів охолодження чи перегріву.

Віддача тепла  організмом людини в навколишнє середовище відбувається внаслідок теплопровідності крізь одяг (Q_т), конвекції у тіла (Q_к), випромінювання на навколишні поверхні (Q_в), випаровування вологи з поверхні шкіри (Q_вип). Частина тепла витрачається на нагрівання повітря, яким дихає людина (Q_г).

Кількість тепла, яке віддається організмом людини будь-якими шляхами, залежить від того чи іншого параметра мікроклімату. Так, тепловіддача конвекцією залежить від температури оточуючого повітря і швидкості його переміщення. Випромінювання тепла відбувається у напрямку оточуючих людину поверхонь, які мають нижчу температуру ніж поверхні одягу (27—31 °С) і відкриті частини тіла людини (близько 33,4 °С). Під час впливу високих температур оточуючої поверхні (30—35 °С) тепловіддача випромінюванням цілковито відсутня, а під час впливу більш високих температур тепло-обіг йде в зворотному напряму — від поверхні до людини. Віддача теплоти за рахунок випаровування залежить від відносної вологості і швидкості переміщення повітря. В стані спокою, коли температура навколишнього середовища 18 °С, частка Q_к становить близько 30 % всього тепла, яке виводиться з людського організму, Q_{вип ≈} 20% і Q_{п ≈} 5%.

Під час зміни температури повітря, швидкості його руху і вологості, наявності біля людини нагрітої поверхні в умовах його фізичної праці і таке інше — це співвідношення змінюється.

Нормальне теплове  самопочуття (комфортні умови), відповідно до конкретних видів роботи, забезпечується при дотриманні теплового балансу: Q = Q_{т +} Q_{к +} Q_{вип +} Q_п , тому температура внутрішніх органів людини стала (близько 36,6 °С). Ця здатність людського організму до утримання сталої температури під час зміни параметрів мікроклімату та під час виконання роботи будь-якої важкості зветься терморегуляцією.

Висока температура  впливає на людину і сприяє розширенню кровоносних судин. Відповідно має  місце підвищений приплив крові до поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє середовище значно підвищується. Однак, коли температура навколишнього середовища і поверхні досягає 30—35 °С, віддача тепла конвекцією і випромінюванням в основному припиняється. Більш висока температура повітря сприяє тому, що більша частина тепла віддається за рахунок випаровування його з поверхні шкіри. В таких умовах організм губить відповідну кількість вологи, а разом з нею і солі, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму.

В умовах зниження температури оточуючого повітря реакція людського організму на ці зміни інша — кровоносні судини шкіри звужуються, приплив крові до поверхні тіла зменшується, і віддача тепла конвекцією і випромінюванням зменшується. Таким чином, для теплового самопочуття людини важливе визначене сполучення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.

Вологість повітря  має великий вплив на терморегулювання організму. Підвищена вологість (φ > 85 %) ускладнює терморегулювання через зниження випару поту, а досить низька вологість (φ< 20 %) викликає сухість слизових оболонок шляхів дихання. Оптимальні величини відносної вологості становлять 40—60 %.

Рух повітря  в приміщеннях є важливим фактором, який впливає на теплове самопочуття людини. В умовах спекоти рух повітря сприяє підвищенню віддачі тепла організмом і покращує його стан, але здійснює несприятливий вплив під час холодного періоду року.

Мінімальна  швидкість руху повітря, яку відчуває людина, становить 0,2 м/с. Взимку швидкість  руху повітря не має перевищувати 0,2—0,5 м/с, а влітку 0,2—1,0 м/с.

Швидкість повітря  також впливає на розподіл шкідливих  речовин в приміщенні. Повітряні потоки можуть розповсюджувати їх по всьому об'єму приміщення, переводити пил з осілого стану у зважений стан.

Під час впливу високої температури повітря, інтенсивного теплового випромінювання є можливість перегріву організму людини, котрий характеризується підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, прискореним пульсом і диханням, різкою слабкістю, запамороченням, а в тяжких випадках — появою судорог і виникненням теплового удару.