Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 12:42, реферат

Описание работы

До гідрологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: повені (басейни річок), селі (в горах Криму і Карпат), маловоддя (річки України), підйоми та спади рівня Чорного і Азовського морів. Через останній фактор постійно знижується біологічна продуктивність моря, щорічно гине близько 100 га прибережних територій, з яких значна доля — сільськогосподарські угіддя, створюється складна екологічна та містобудівна обстановка на таких узбережжях.

Содержание

1. Гідрологічні надзвичайні ситуації.
2. Таблиця.
3. Закарпаття постійно перебуває під загрозою затоплення.
4. Проведення інженерних робіт в осередках ураження і зонах зараження та катастрофічного затоплення.
Список літератури.

Работа содержит 1 файл

Міністерство освіти і науки.docx

— 61.45 Кб (Скачать)

    Частковій евакуації підлягають:

—населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування; 
—студенти вищих навчальних закладів;

—учні середніх спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних училищ, шкіл-інтернатів;

—пенсіонери, які знаходяться у будинках перестарілих і інвалідів; 
—викладачі навчальних закладів та члени їх сімей. 
Завчасна (часткова) евакуація дозволяє завчасно вивезти населення з міста. Хід і проведення завчасної (часткової) евакуації відображені у планах цивільної оборони закладів, пансіонатів і інших підприємств, які підлягають завчасній евакуації у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу. 
Евакуація населення при виникненні аварій, катастроф і стихійного лиха 
Евакуація передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження, а також запобігає загибелі населення у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. Евакуації підлягає населення, яке проживає в зонах можливого небезпечного забруднення, хімічного зараження і катастрофічного затоплення. Крім населення, з цих зон евакуюються сільськогосподарські тварини і вивозяться матеріальні цінності. Під зоною можливого небезпечного радіоактивного забруднення при аварії на АЕС прийнято зону, на зовнішній межі якої опромінювання населення буде ЗО бер, а на внутрішній — 250 бер і більше. 
ГТри плануванні евакозаходів територію зони умовно прийнято рахувати в межах ЗО км радіусу від атомної електростанції. 
Визначення зон хімічного зараження проводиться завчасно, виходячи із прогнозованого викиду сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу. 
Зона можливого катастрофічного затоплення — це територія, в межах якої можливе затоплення у випадку пошкодження або зруйнування фронту опору гідровузла від дії стихійного лиха та катастроф. В межах зони хвиля прориву має висоту не менше 1,5 м, а швидкість потоку води 2,5 м/с. В залежності від наслідків дії проривної хвилі на території зони можливого затоплення виділяється зона катастрофічного затоплення з 4-годинними добіганнями цієї хвилі. 
   Початкова ділянка зони катастрофічного затоплення, через яку хвиля прориву пройде протягом однієї години з моменту її утворення, називається ділянкою надзвичайно небезпечного затоплення.

   Заходи по евакуації людей плануються і готуються при повсякденній діяльності органів цивільної оборони, а здійснюються за особливим розпорядженням. 
У випадку аварії передбачається евакуація населення і сільськогосподарських тварин із 30-кілометрової зони навколо АЕС, організовується розміщення їх в безпечних районах і забезпечення всім необхідним у процесі евакуації та у місцях їх розселення. 
Планування евакуації здійснюється по кожному населеному пункті, місту, селу і сільському району з розділенням по зонах — 10, 20, ЗО кілометрів. 
Для кожного населеного пункту, району і зони визначається кількість евакуйованого населення і сільськогосподарських тварин та заходи евакуації. Для вивозу підлягаючих евакуації, виділяються транспортні засоби, встановлюються терміни їх подачі в населені пункти. За межею 30-кілометрової зони визначаються райони розміщення евакуйованого населення і сільськогосподарських тварин, маршрути до них. 
При плануванні евакуації враховуються такі особливості: 
проробляється кілька варіантів евакуації в залежності від характеру і масштабів аварій, метеоумов і можливої радіаційної обстановки; 
у випадку термінової евакуації збірні евакопункти не розгортаються. Евакуація міського населення проводиться за територіальним принципом. Посадка на транспортні засоби здійснюється біля під'їздів житлових будинків і захисних споруд; населення сільської місцевості евакуюється за промислово-територіальним принципом, по сільськогосподарських кооперативах, колгоспах і ін. Транспорт за межу зони не виходить; на другому етапі евакуйовані реєструються на проміжному пункті евакуації (ППЕ), і "чистим" транспортом розвозяться у райони (пункти) розселення;

передбачається  максимальне залучення транспортних засобів всіх видів з метою  вивозу евакуйованих в стислі терміни, а із пристанційних сіл протягом чотирьох годин; планується виїзд населення на особистому транспорті;

розміщення  евакуйованих проводиться за промисловим  принципом: колектив підприємства, організації  з сім'ями розселюється в одному або кількох близько розташованих населених пунктах;

колективні, фермерські і інші господарства розміщуються на базі відповідних колективних  і інших господарств. Під селения здійснюється з розрахунку --.одна або дві сім'ї у будинок; райони розміщення людей і маршрути евакуації повинні мати дублюючі варіанти на випадок небезпечної радіаційної обстановки, коли основні використати неможливо.

      На основі заходів по захисту населення штабами ЦО, евакокомісіями і службами ЦО організовуються і постійно проводяться: 
—підготовка керівного складу ЦО, членів евакокомісій, особистого складу, штабів і служб ЦО до виконання завдань по організації евакуації; 
—підвищення знань населення, підготовка його дій в умовах проведення евакуації; 
—підготовка пунктів посадки і висадки населення, під'їздів до них, маршрутів евакуації; 
—вибір місця розгортання контрольно-пропускних пунктів на зовнішній стороні 30-кілометрової зони, виділення сил і засобів організації на них дозиметричного контролю, розгортання пунктів санобробки, медичних пунктів і проміжних пунктів евакуації; 
—вивчення небезпечних джерел прогнозування можливої радіаційної обстановки; 
—підготовка сил і засобів для організованого проведення евакуації, оснащення їх необхідними приладами, майном і документацією. 
Важливе місце займають заходи по завчасному дослідженні районів розміщення населення, визначенні можливості розселення евакуйованих, торгівлі, медичних служб і інших закладів забезпечення евакуйованих. 
Проведення евакуації населення із 30-кілометрової зони у випадку аварії на ЛЕС здійснюється згідно з рішенням начальника ЦО області.

 
Люди, які знаходяться у будинках, почувши повідомлення про затоплення, готують необхідні речі, документи, одягають дітей і виходять із зони затоплення самостійно. Повідомлення робітників і службовців на підприємстві організовує керівник. В залежності від часу добігання хвилі робітники  і службовці виходять у безпечні місця або прибувають до місця  проживання і разом з сім'єю виходять з небезпечної зони. 
Якщо є час допочатку затоплення, то населення приходить на ЗЕП, реєструється, групується біля транспортних засобів і вивозиться у місця розселення. Якщо не вистачає автотранспорту, то організовується вихід пішим порядком. Використовуються особисті автомобілі. Сільськогосподарські тварини вивозяться автотранспортом та виводяться гоном. В містах населення виходить із зони затоплення, реєструється на пунктах збору і розселяється. Для цього використовуються громадські будинки та будинки місцевих жителів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури.

1. Депутат  О. Цивільна оборона: Підручник/  О.П. Депутат, І.В. Коваленко,  І.С. Мужик,; Ред. В.С. Франчук;  М-во освіти і науки України,  Нау.-метод. центр вищої освіти, М-во з надзвичайних ситуацій  та захисту населення від наслідків  Чорнобильсбкої катастрофи. - 2-е  вид., доп.. - Львів: Афіша, 2001. - 332 с. 

2. Коваленко  Г. Цивільна оборона: Конспект  лекцій для студентів денної  і заочної форм навчання/ Григорій  Коваленко, Едуард Матицин, ФедірМусіяченко,; М-во освіти і науки України,  Харківський національний економічний  університет. - Х.: Інжек, 2005. - 254 с. 

3. Миценко  І. Цивільна оборона: Навчальний  посібник/ Іван Миценко, Оксана  Мезенцева,. - Кіровоград: Кіровоградська  районна друкарня, 2003. - 402 с. 

4. Стеблюк  М. Цивільна оборона: Підручник/  Микола Стеблюк,. - 2-е вид., перероб.  і доп.. - К.: Знання-Прес, 2003. - 455 с. 

5. Стеблюк  М. Цивільна оборона: Підручник/  Микола Стеблюк,. - 3-тє вид., перероб.  і доп.. - К.: Знання, 2004. - 490 с. 

6. Ткачук  А. Цивільна оборона: Курс лекцій. Навчальний посібник для 

студентів вищих педагогічних навчальних закладів/ Андрій Ткачук, Сергій Кононеко,; кіровоградський  державний педагог. ун-т ім. В. Винниченка. - Кіровоград: Б. в., 2006. - 199 с.

Информация о работе Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів