1. Для  будівництва тимчасових захисних  дамб під час різкого підвищення  рівня води використовуються  пісчані кар’єри на територіях  Гнідинської, Вишеньківської, Глибоцької, Вороньківської сільських рад.

2. Фінансування  заходів по ліквідації наслідків  надзвичайної ситуації здійснюється  за рахунок резервного фонду  бюджетів сільських рад та  району.

3. В  залежності від рівня надзвичайної  ситуації та масштабів шкідливої  дії паводкових вод за відповідним  поданням начальника ЦО району  можуть залучатись додаткові  сили та засоби регіонального  та державного рівнів.

4. Уразі  необхідності, для ведення повітряної  розвідки та оцінки масштабів  надзвичайної ситуації згідно  плану взаємодії використовується  гелікоптер МІ-8мт військової  частина А-2215, що дислокується  у м.Бориспіль.   
 

Начальник відділу з питань НС                                                           

     В.М. Петренко 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Закарпаття постійно перебуває під загрозою затоплення

   Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com у Центрі пропаганди ГУ МНС в Закарпатській області, наш регіон через своє географічне розташування, завжди знаходиться під загрозою затоплення. Паводки тут – не рідкість. Вони повторюються раз у три–вісім років. За підрахунками спеціалістів, сумарні збитки від великої води за попередні двадцять років становлять майже 5 млрд. гривень. Особливо "плідним" що цього виявилось останнє десятиріччя, впродовж якого сталися три катастрофічні повені – у листопаді 1998-го, березні 2001-го і липні 2008-го.

   Ризик підтоплення існує і в інших державах, розташованих у басейні річки Тиса, що потребує міжнародної координації дій. З огляду на це у 2001-році було започатковано роботу Водного форуму басейну річки Тиса за участі п'яти країн – Румунії, Словаччини, Сербії, Угорщини та України. Згодом в Україні розробили Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002-2015 роки, реалізація якої дозволить захистити від стихії 500 населених пунктів, 2600 виробничих об'єктів, 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Приміром, у 2009 році згідно з вищезгаданою програмою протипаводкові роботи виконувалися на 40 об’єктах у 9 районах області. Станом на перше січня 2010 року здано в експлуатацію 27 об’єктів та 7 пускових комплексів. Введено в експлуатацію 25,66 км захисних дамб, 17,58 км берегоукріплень, 20 одиниць гідротехнічних споруд, в тому числі 2 автоматизованих гідропости в с.Хмелів Рахівського району та смт Солотвино Тячівського району. Цими заходами підвищено ступінь захисту від шкідливої дії вод 23 населених пунктів, близько 19,4 тис. га сільськогосподарських угідь.

   В області визначено понад 50 потенційно небезпечних ділянок, де існує загроза підтоплення населених пунктів. Ця державна програма передбачає також створення єдиного протипаводкового комплексу та прогнозування повеней і зон затоплення, оперативне оповіщення всіх учасників водогосподарського комплексу басейну р. Тиса про загрозу виникнення і проходження паводків, а головне – активне управління паводковим стоком шляхом здійснення організаційних та інженерних заходів на водозбірній площі. Впровадження спільної українсько-угорської автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи /АІВС/ "Тиса" дозволяє здійснювати автоматизований моніторинг гідрологічної та метеорологічної ситуації у басейні кількох закарпатських рік, вчасно сповіщати населення про наближення біди. Роботою АІВС зацікавилися і в сусідніх Словаччині та Румунії.

   Останній (грудневий) паводок, який не завдав краю значної шкоди, продемонстрував ефективність цієї роботи. 24-26 грудня 2009 року на річках області сформувався потужний паводок з досягненнями по окремих водпостах ІІІ ступені протипаводкового захисту. Завдяки автоматизованій системі АІВС-Тиса про формування та розвиток цього паводку завчасно були повідомлені всі відповідальні організації. Завдяки вчасно побудованим спорудам вдалось захистити цілий ряд населених пунктів Рахівського, Тячівського, Хустського, Виноградівського, Мукачівського, Берегівського, Ужгородського районів. А там, де ще не дійшла черга до будівництва, і спостерігались надзвичайні ситуації місцевого характеру.

   Цьогорічна зима, яка видалася багатою на опади, викликає в місцевого населення (яке вже навчене гірким досвідом) неабиякі побоювання. Хоча, на думку фахівців, говорити, що найближчим часом Закарпаття очікує масштабний паводок, підстав нема. Заспокоює той факт, що кількість води в снігу, що випав, незначна, тому його танення не призведе до значного затоплення. Однак, усе залежить від погодних умов: при різкому потеплінні та наявності значних опадів підтоплення можуть стати суворою дійсністю, - розповів начальник обласного управління МНС генерал-майор служби цивільного захисту Володимир Бодак.

   З метою мінімізації наслідків проходження льодоходу, весняної повені та дощових паводків на річках Закарпаття у 2010 році та недопущення виникнення надзвичайних ситуацій в регіоні на всіх рівнях проаналізовані дії органів управління та сил під час їх пропуску в попередніх роках. На цій основі рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Закарпатської облдержадміністрації затверджено комплексний план організаційних і практичних заходів. Також уточнено карти-схеми зон можливого підтоплення територій та населених пунктів, визначені об’єкти життєзабезпечення населення, транспорту, енергетики, зв’язку та інші об’єкти господарювання, що можуть зазнати негативного впливу природних явищ та уточнено розрахунок сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації їх наслідків.

   На засіданні комісії ТЕБ і НС підкреслювалась велика роль органів місцевого самоврядування, особливо сільських голів у роз’ясненні місцевому населенню необхідності проводити протипаводкові роботи – розчищати водовідвідні рівчаки і канави для стоку талої і дощової води для запобігання підтоплень їх особистих будинків і присадибних ділянок, наданні допомоги у цьому людям похилого віку,– продовжує Володимир Бодак.

   У лютому та на початку березня головним управлінням МНС в Закарпатській області проводиться комплекс заходів щодо безаварійного пропуску повеневих вод та льодоходу. Наразі рівень води на річках та водоймах не перевищує небезпечної межі, отож загрози підтоплень немає. Оперативно-чергова служба МНС разом з обласним центром Гідрометеорології та облводгопом постійно відслідковує гідрологічну обстановку та рівень води на об’єктах, рівень снігу, його щільність й насиченість водою. Аероглісер, плаваючий транспортер, надувні човни, електростанції, мотопомпи та інша рятувальна техніка й оснащення в гарнізонах та аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення знаходиться в стані бойової готовності. Постійно уточнюється розрахунок сил і засобів державних установ та організацій, які можуть залучатися для проведення запобіжних заходів щодо недопущення виникнення НС під час пропуску повені, паводку та льодоходу. Беззаперечно, що головним у захисті регіону проти надзвичайної ситуації є злагоджена робота підрозділів МНС, облводгоспу та місцевої влади.

   Особлива увага приділяється захисту мостів та підмостових опор від льодоходу. З метою недопущення льодових заторів аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення укладено угоду на вибухові роботи з Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця» та окремими міськими та районними держадміністраціями. Для проведення вибухових робіт з ліквідації льодових пасток на водних об’єктах підготовлено два піротехнічні розрахунки. Проблемними у цьому плані залишаються Міжгірський, Рахівський та Тячівський райони.

    Аналізуючи можливі варіанти розвитку паводкової ситуації по ріці Тиса та її притоках, надані Закарпатським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству, для своєчасного та ефективного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з проходженням льодоходу на водних об’єктах області, визначено райони ймовірного проведення рятувальних робіт, місць розташування та зосередження сил і засобів зведених загонів головного управління МНС України в Закарпатській області.

На Закарпатті діють комплексні програми протипаводкового захисту і прогнозування повеней.

4. Проведення інженерних робіт в осередках ураження і зонах зараження та катастрофічного затоплення

   Основу невоєнізованих формувань цивільної оборони складають формування територіальні і формування служб, що призначенні для проведення пошуковорятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (зараження) і зонах катастрофічного затоплення, серед яких значну роль мають інженерні формування.

    До них відносяться, зведені загони (команди) механізації робіт, команди по ремонту та відновленню доріг та мостів, команди (групи, ланки) інженерної розвідки, команди (групи) підривних робіт, ланки по обслуговуванню сховищ та укриттів.

    Головне призначення інженерних невоєнізованих формувань (територіальних і об’єктових)  – проведення запобіжних робіт при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, пошуку та визволення потерпілих з під завалів в осередках ураження, проведення інженерних і невідкладних аварійновідновлювальних робіт.Пошуковорятувальні роботи в осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій включають:пошук потерпілих і визволення їх із під завалів, пошкоджених, затоплених (підтоплених), задимлених будинків і споруд та  що горять;відкопування зруйнованих, пошкоджених і завалених захисних споруд і підвальних приміщень;подавання повітря у зруйновані, пошкоджені і завалені захисні споруди і підвальні приміщення;надання першої допомоги потерпілим і їх евакуація в лікувальні заклади;вивід населення із небезпечних зон в безпечні райони;проведення санітарної обробки людей, дезактиваційних і дегазаційних робіт.Інші невідкладні роботи в осередках ураження (зараження) та зонах катастрофічного затоплення (підтоплення) включають:

прокладання колонних шляхів і устрій проїздів (проходів) у завалах і зонах зараження;

локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних  мережах з метою створення  необхідних умов для проведення пошуковорятівних робіт;

закріплення або обвал конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом  і не дозволяють безпечному руху транспорту і проведення рятівних робіт;

ремонт  та відновлення пошкоджених і  зруйнованих ліній зв’язку і  комунальноенергетичних мереж з  метою забезпечення пошуковорятівних робіт, а також захисних споруд на випадок нових надзвичайних ситуацій;