Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2011 в 01:14, реферат
Управління охороною праці (УОП) умовно має три основних центри, які саме і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 1.3), це:
держава (Кабінет Міністрів України; галузеві Міністерства; державні наглядові органи; органи виконавчої влади та самоврядування);
роботодавці ( власники підприємств чи уповноважені ними особи; керівники структурних підрозділів та служби охорони праці підприємств);
працівники (трудові колектив підприємств; профспілки; уповноважені трудових колективів; комісії з охорони праці підприємств).
Структура СУОП та зміст її розділів.
Відповідність положення про СУОП стандарту OHSAS18001:2007
Визначення ступеню базового ризику виникнення небезпечних ситуацій.
Необхідно визначити організаційні заходи для забезпечення безпеки працівників організації, що не задіяні у роботах з виведення об’єктів з експлуатації.
Має бути врахована можливість роботи сторонніх організацій (наприклад, монтажних або транспортних), що може становити небезпеку для працівників.
1.9. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих
1.9.1. Аналіз ефективності СУОП
Керівництво організації повинно регулярно проводити аналіз ефективності функціонування СУОП. При цьому поводиться оцінка відповідності загальної стратегії системи, яку викладено в розділі 4.1., існуючим потребам; визначається доцільність змін в структурі системи, прогнозуються наступні заходи щодо удосконалення СУОП.
Частота та масштаб періодичних аналізів ефективності СУОП керівництвом визначаються у відповідності з умовами діяльності організації.
Аналіз ефективності СУОП повинен враховувати:
- результати розслідування нещасних випадків на виробництві, випадки погіршення здоров’я і виникнення професійних захворювань та причини виникнення небезпечних ситуацій;
- додаткові внутрішні та зовнішні фактори, а також зміни, включаючи організаційні, що можуть вплинути на стан охорони праці.
Висновки аналізу мають бути документально зафіксовані і доведені до відома осіб, відповідальних за конкретний елемент системи, а також до працівників та їх представників.
1.9.2. Аналіз та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій
В організації потрібно регулярно визначити загрози для працюючих та проводити відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання. Для цього необхідно вибрати і обґрунтувати метод оцінки загроз. У цьому розділі необхідно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз, а саме:
- врахування робочих місць і видів діяльності, які можуть становити потенційну небезпеку;
- встановлення існуючих загроз, що діють на робочих місцях або ланках виробництва, та оцінка ефективності вже проведених захисних заходів;
оцінка ступеня ризику виникнення небезпечної ситуації;
розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків, якщо це потрібно;
- залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців, можливо, спеціалізованих організацій, що можуть надати необхідні консультації;
консультації з представниками працівників щодо охорони праці;
визначення шляхів повідомлення працівників про необхідні заходи і їх можливої реакції на них.
Достатньо простий та ефективний алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві наведено у додатку 3. Оцінку професійного ризику на робочих місцях можна проводити і за іншими методиками, наприклад, за методикою, наведеною у Британському стандарті BS 8800.
Документувати
дії по зменшенню ризиків
На підприємствах, де застосовуються небезпечні речовини, необхідно провести ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки, а за необхідності подальше декларування їх безпеки. Порядок ідентифікації та декларування регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2002 № 956 „Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки” (НПАОП 0.00-6.21-02 та НПАОП 0.00-6.22-02).
1.10. Попереджувальні та коригувальні заходи
Потрібно встановити і підтримувати в подальшому порядок здійснення попереджувальних та коригувальних дій, необхідність яких випливає з результатів моніторингу функціонування та аналізу результативності СУОП.
Будь-яка виявлена неадекватність встановлених заходів з охорони праці повинна мати своїм наслідком відповідні попереджувальні та корегувальні дії.
Планування, виконання та результат попереджувальних та корегувальних дій підлягають документуванню та аналізу.
1.11. Мотиваційне регулювання
Керівництво повинно докладати зусиль до підвищення свідомості працівників щодо дотримання безпечного ведення робіт та поліпшення стану виробничого середовища.
Ініціативні дії персоналу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки на робочих місцях повинні мати моральне та матеріальне стимулювання, що враховуватиме прагнення працівника до безпечних дій та створення передумов для безпечної праці.
Доцільно розробити та впровадити порядок стимулювання активного сприяння працівників вирішенню питань охорони праці.
Фінансування цього заходу може бути передбачено в колективному договорі.
1.12. Удосконалення СУОП
СУОП, що розроблена та впроваджена, потребує постійного удосконалення. Висновки за результатами аналізу ефективності СУОП повинні бути задокументовані і офіційно доведені до відома осіб, відповідальних за конкретний елемент (елементи) управління охороною праці для реалізації відповідних заходів.
Зміни
політики у сфері охорони праці,
результати аналізу функціонування
СУОП повинні мати своїм наслідком
розробку заходів по удосконаленню системи
в цілому або окремих її ланок згідно розробленої
методики управління конфігурацією.
Різні організації все більшою мірою зацікавлені в досягненні і демонстрації вагомої результативності у сфері гігієни і безпеки праці за рахунок управління професійними ризиками згідно з політикою і цілями у сфері гігієни і безпеки праці. Відбувається це при посиленні законодавства, в умовах розвитку економічної політики та інших заходів, спрямованих на належне виконання заходів гігієни і безпеки праці, а також в умовах загального зростання стурбованості зацікавлених сторін питаннями гігієни і безпеки праці.
Багато організацій здійснюють «аналіз» або «аудит» гігієни і безпеки праці, щоб оцінити їх результативність. Проте самі по собі ці «аналізи» й «аудити» недостатні для того, щоб забезпечити організації впевненість в тому, що її результативність не тільки відповідає, але й надалі відповідатиме вимогам, передбаченим законом і політикою. Щоб бути результативними, ці «аналізи» та «аудити» повинні проводитися в рамках структурованої системи менеджменту, інтегрованої в менеджмент організації.
Стандарти OHSAS, що поширюються на менеджмент гігієни і безпеки праці, призначені для забезпечення організацій елементами результативної системи менеджменту гігієни і безпеки праці, які можуть бути інтегровані з іншими вимогами до менеджменту з тим, щоб сприяти організаціям в досягненні мети щодо гігієни і безпеки праці та економічних цілей. Ці стандарти, так само як й інші міжнародні стандарти, не призначені для використання з метою створення нетарифних бар'єрів у торгівлі або для посилення або зміни зобов'язань, що покладаються на організації законодавством.
Запропонований Стандарт OHSAS встановлює вимоги до системи менеджменту гігієни і безпеки праці, щоб дати можливість організації розробити і впровадити політику та цілі, що враховують законодавчі вимоги та інформацію про професійні ризики. Його можуть застосовувати організації будь-якого типу і розміру з різним географічним розташуванням, культурними і соціальними особливостями. Основи підкори показані на рис.
Успіх системи залежить від зобов'язань, прийнятих всіма рівнями і функціями організації', особливо вищим керівництвом. Така система дає організації можливість встановити політику у сфері гігієни і безпеки праці, встановити цілі і процеси для досягнення відповідності зобов'язань політики, проведення заходів для поліпшення результаттивності та продемонструвати відповідність системи вимогам цього Стандарту OHSAS.
Загальною
метою розробленого Стандарту OHSAS є підтримка
належної практики гігієни і безпеки праці
при збереженні балансу з соціально-економічними
потребами. Слід зазначити, що багато вимог
можуть розглядатися одночасно або переглядатися
у будь-який час.
Рис.
2. Модель системи менеджменту гігієни
і безпеки праці
для Стандарту OHSAS
Існує важлива відмінність між цим Стандартом OHSAS, який описує вимоги до системи менеджменту гігієни і безпеки праці організації і може бути використаний для сертифікації/реєстрації і/або самодекларації системи менеджменту гігієни і безпеки праці організації, і не призначених для сертифікації керівництвом, розроблених для надання загальної допомоги організації під час встановлення, впровадження або поліпшення системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Менеджмент гігієни і безпеки праці охоплює весь діапазон проблем, включаючи проблеми, що стосуються стратегії і конкурентоспроможності. Демонстрація успішного впровадження цього Стандарту OHSAS може бути використана організацією для того, щоб переконати зацікавлені сторони в наявності у неї належної системи менеджменту гігієни і безпеки праці.
Організаціям, яким потрібна більш загальна настанова широкого кола питань, що стосуються системи менеджменту гігієни і безпеки праці, слід використовувати OHSAS 18002. Будь-яке посилання на інший міжнародний стандарт носить лише інформаційний характер.
У цілому Стандарт OHSAS 18001:2007 об'єднав останні напрацю-вання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджменту на підприємстві (ISO 14001:2004 – менеджмент охорони навколишнього середовища, ISO 9001:2000 – менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впровадження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації. Практика показує, що інтегровані системи все більш затребувані на ринку серед крупних промислових підприємств.
Стандарт
ОHSAS 18001:2007 дозволяє значно знизити виробничі
ризики. Дієвість стандарту обумовлена
тим, що він підходить до вирішення питань
безпеки системно. Саме системи менеджменту
є ефективним інструментом управління
ризиками і зниження їх вірогідності,
оскільки засновані не на реагуванні і
«гасінні пожеж», а на системному, логічному
підході, що дозволяє попереджати можливі
аварійні ситуації.
1.
Виявлення можливості
Процедура
передбачає всебічний розгляд
2. Визначення ступеню базового ризику виникнення небезпечних ситуацій.
Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації визначається
за формулою:
Р = Т х П х Вр,
у якій:
Р – ступінь ризику;
Т –важкість та можливі наслідки небезпечної події;
П – можливість нараження на небезпеку
Вр – імовірність виникнення небезпечної події.
Умовна імовірність виникнення небезпечної події в числовому
відтворенні визначається шляхом експертної оцінки за таблицею 1.
Експертна оцінка здійснюється групою призначених фахівців.
Таблиця 1
Імовірність | Коментарі |
5 – майже напевно | Подія, що спостерігається
регулярно. Подія, що
трапляється в більшості випадків. |
4 – досить імовірно | Подія, що спостерігається періодично. |
3 - імовірно | Подія, що трапляється інколи. |
2 - малоймовірно | Подія, що спостерігається рідко. |
1 – майже неймовірно | Подія, що трапляється
лише при винятковому збігу
обставин |