Охорона праці в галузі

Вуглекіслотно-брометилові  вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння волокнистих і інших твердих матеріалів, а також електроустановок. Ці вогнегасники не можна застосовувати при горінні лужних металів і інших речовин, що горять без кисню повітря.

Повстина являє  собою грубошерсте або азбестове полотнище. Повстини застосовують для гасіння загоряння з малою площею горіння.

Пісок звичайно застосовують там, де можливий розлив невеликої кількості пальних  і легкозаймистих рідин. Пісок зберігають у спеціальних шухлядах поруч з лопатами для закидання вогнища пожежі.

 

Розрахунок  соціальної ефективності

працеохоронних  заходів

 

Оцінка соціального  ефекту від запроваджених або  планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.

1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва:

 робочих місць

 

2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм:

особи

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці:

 шт.   шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔК_ч:

5. Зниження  коефіцієнта тяжкості травматизму ΔК_Т:

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці:

7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання:

8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ΔК_і) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності:

 особа

9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці:

На 3 особи звільнилося  більше після вживання заходу.

 

1. Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних показників.

Підвищення  рівня безпеки праці супроводжується  збільшенням кількості машин  і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог  стандартів безпеки праці та інших  нормативних актів.

Поліпшення  санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму й вібрації, посиленням освітленості.

Зростання психофізіологічних показників визначається скороченням  фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонності праці.

Поліпшення  естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих  місць та машин, упорядкуванням приміщень  і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.

Зміни стану  виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після впровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям, гранично допустимим рівням або заданим рівням. Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.

2. Під соціальними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці розуміють збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), й скорочення чисельності працюючих у незадовільних умовах праці; зниження рівня виробничого травматизму; зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці; скорочення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

3. Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об’єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.

4. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорону праці можна поділити на:

• витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим втрат внаслідок травм і професійних захворювань;
• витрати на компенсацію за роботу в несприятливих умовах, що не відповідають санітарним нормам (пільги за важкі і шкідливі умови);
• витрати на попередження та профілактику травматизму і професійних захворювань;
• витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;
• витрати на штрафи та інші відшкодування.

5. Соціально-економічна ефективність працеохоронних заходів розраховується за допомогою наступних показників:

• скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва;
• зменшення кількості зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм;
• збільшення кількості машин, механізмів та виробничих приміщень, приведених до вимог норм охорони праці;
• зменшення коефіцієнта частоти травматизму;
• зниження  коефіцієнта тяжкості травматизму;
• зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці;
• скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання;
• зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
• скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://oxrana-tryda.ru/osnovnye-prichiny-neschastnyx-sluchaev-na-proizvodstve/
2. http://ru.wikipedia.org/
3. http://www.znakcomplect.ru/proizvodstvenniy-travmatizm-i-professional nye-zabolevaniya.php
4. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 215 с.
5. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 252 с. Додаток 4. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.
6. http://base.safework.ru/iloenc?print&nd=857100137&spack=110LogLength%3D0%26LogNumDoc%3D857000275%26listid%3D010000000100%26listpos%3D10%26lsz%3D13%26nd%3D857000275%26nh%3D1%26 – теоретические основы производственной безопасности.
7. Безпека життєдіяльності : [навч. посібник] / О. В. Березюк, М. С. Лемешев ; Вінниц. нац. техн. ун-т. – Вінниця: ВНТУ, 2011. – 203 с.
8. ot.kture.kharkov.ua/ oop_metodychni_vkazivky_-dlya_samost_roboty.doc – Методичні вказівки по самостійній роботі з курсу «Основи охорони праці» Харківський національний Університет радіоелектроніки.
9. Буріченко Л.А., Гулевець В.Д. Охорона праці в авіації: Підручник / За ред. Л.А. Буріченка. – К.: НАУ, 2003. – 448 с.
10. Москальова В.М. Охорона праці. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2009р. – 190 стор.
11. http://ecology-lectures.ru/ekologichni-riziki/2-6-zasobi-i-sposobi-gasinnya-pozhezh/ – курс лекцій по екології.