Охорона праці в галузі

7. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводиться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстандарту і МОЗ, за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

8. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ.
9. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
10. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

Клопотання підприємств  та організацій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 після попереднього їх розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України [5].

 

4. Яким чином на працездатність людини впливає напруження та емоційний стан?

 

Напруга – вплив, який чиниться на працівника на робочому місці, зокрема, факторами навколишнього  середовища (температура, вологість, світло, шум і забруднена атмосфера), напруга  динамічного або статичного характеру, що викликається безпосереднім характером роботи (переміщення в ліфті, ходіння по сходах, піддавання дії хімічних речовин і т.д.). Рівні напруги піддаються кількісному вимірюванню (сила звуку, дія сил, ступінь піддавання агресивному середовищу і т.д.), тоді як фактори напруги надають невимірний вплив (втома, розумове перенапруження, відносини між персоналом та менеджерами і т.д.).

Вимоги до робітників залежать від характеру і ступеня  напруги, а також від індивідуальної здатності справлятися з напругою. Вимоги роблять свій фізичний і психологічний вплив на людський організм. Такий вплив може бути як бажаним, так і небажаним залежно все від того ж характеру і сили впливу. Небажані його прояви на кшталт фізичного та психологічного стомлення, погіршення якості роботи, хвороби, нестачі концентрації уваги і координації рухів, а також втрати обережності і обачності підвищують ризик нещасного випадку [6].

Надзвичайно великий  вплив на здоров’я та працездатність людини мають емоції, тобто її душевні переживання. Вони бувають позитивні і негативні. Будь-яка емоційна активність супроводжується мобілізацією енергетичних резервів організму, викликає зміни ритму, дихання, пульсу, вмісту цукру в крові тощо. Позитивні емоції сприяють покращенню самопочуття, працездатності, життєдіяльності організму. Природно, що негативні емоції несприятливо впливають на людину. Ще у XVIII столітті геронтолог X. В. Гуфеманд писав, що переважне місце серед впливів, які вкорочують життя, займають страх, сум, злість, заздрість, ненависть. Особливо небажана довготривала дія негативних емоцій, оскільки вона може призвести до стану перенапруження організму – стресу.

В перенапруженому, перевтомленому організмі проходить  бурхлива витрата резервів, порушується  регулювання обміну речовин, не повністю виділяються продукти розпаду, які нагромаджуються і отруюють організм.

Для профілактики захворювань, підвищення розумової  і фізичної працездатності важливе  значення має доброзичливий психологічний  клімат вдома, на виробництві, в громадських  місцях. Це повинні пам’ятати всі, і, особливо, керівники різних рангів. Кожна людина повинна прагнути не допускати над собою влади негативних емоцій, прагнути до того, щоб переважали емоції позитивні. Справляють позитивний психологічний вплив на стосунки між людьми чуйність, толерантність, великодушність, милосердя, співпереживання, доброзичливість, порядність, інтелігентність та низка інших якостей [7].

 

5. Аналіз небезпеки враження струмом у мережах ізольованих від землі

 

Аналіз небезпеки  електричних мереж зводиться  до визначення значення струму, що протікає через тіло людини в різних умовах, в яких може опинитися людина при використанні електричних мереж і установок, а також вплив різних факторів і параметрів мережі на небезпеку ураження.

Можливий двополюсний  або однополюсний дотик до струмоведучих частин. При двополюсному дотику значення струму, що уражує, залежить лише від напруги мережі і опору людини. Число випадків ураження струмом при двополюсному дотику незначне.

Дотик до фазного  проводу можна розглядати як неповне замикання на землю, причому величина струму, що проходить через людину, в трифазній мережі залежить насамперед від режиму нейтралі джерела живлення, яка може бути ізольованою або глухозаземленою.

Ізольованою нейтраллю  називається нейтраль трансформатора або генератора, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана через апарати, що компенсують ємнісний струм мережі та інші апарати, що мають більший опір. Струм замикання на землю і струм через людину, яка торкається фази в таких мережах, залежать від опору ізоляції та ємності фаз відносно землі. У загальному випадку опір ізоляції і ємності фаз відносно землі несиметричні: z_a ≠ z_b ≠ z_c  та  с_а ≠ c_b  ≠ c_c, тому несиметричні і повні провідності між кожною фазою і землею:

Y_a ≠  Y_b  ≠  Y_с      (45.1)

Загальна схема з ізольованою нейтраллю представлена ​​на рисунку 45.1

Рис. 45.1

 

                                               Y_a=g_a+jb_a;

                                                         Y_b=g_b+jb_b;    

                                                Y_c=g_c+jb_c;                          (45.2)

 

У разі замикання  на землю однієї з фаз провідність  її відносно землі зростає на величину перехідної провідності в місці  замикання на землю  при дотику людини до фази перехідний опір дорівнює опору кола людини r’= R_h.

Для напруги  фаз відносно землі з векторної  діаграми знаходимо:

Рис. 45.2

 

                                       U_аз=U_a-U_o;

                                       U_bз=U_b-U_o;                                           (45.3)

                                                 U_cз=U_c-U_o; 

Напруга зміщення нейтралі визначається за формулою відомою  з електротехніки:     (45.4)

 

У мережах напругою до 1000В малої протяжності ємність  невелика і ємнісною провідністю можна знехтувати, тобто C_a=C_b=C_c=0  і якщо припустити, що

 то

                                                                           (45.5)

Вираз показує  значення ізоляції як фактора безпеки:

                                                                                (45.6)

При опорі ізоляції фаз відносно землі, значно більшому опору людини (R>R_ч), цей вираз прийме вигляд (45.7), тобто чим більше опір ізоляції, тим менший струм протікає через тіло людини, причому при великих опорах ізоляції струм через тіло людини в малому ступені залежить від опору його тіла.

У трифазної  мережі немає необхідності вмикати  індуктивність між кожною фазою  і землею; компенсуюча котушка вмикається між нейтраллю і землею.

Ємнісна і індуктивна складова знаходяться в протифазі  і при налаштуванні в резонанс взаємно повністю компенсують одна одну, активні складові складаються  і струм замикання на землю  залишається, тобто при значній  ємності досягає небезпечних величин.

                                                               (45.7)

Налаштування  компенсуючої котушки здійснюються або зміною числа витків, включених  в коло, або зміною повітряного  зазору магнітопровода. Отже, опір ізоляції захищає людину від дії електричного струму [8].

 

 

6. Опишіть основні причини пожеж на промислових підприємствах

 

Відповідно  до статистичних даних основними причинами пожеж на промислових підприємствах є наступні:

1. Несправність  виробничого устаткування і порушення технологічного процесу (розгерметизація устаткування і установок, які виділяють горючі або вибухонебезпечні гази, пара і пил, порушення установлених протипожежних правил в технологічному процесі, несправність вогнезатримувальних пристроїв у повітроводах вентиляційних систем і т. ін.).

2. Несправність  і перевантаження (перегрівання) електричних пристроїв (неправильний вибір перерізу проводів електромереж і підбір електрообладнання, електродвигунів і світильників, несправність в електромережі, електрообладнанні, відсутність або несправність заземлення).

3. Необережне  поводження з вогнем (паління  і застосування відкритого вогню  в заборонених місцях, залишення  без нагляду електронагрівальних  приладів, перевірка витікання газу  за допомогою відкритого вогню, а також підігрівання масла тощо).

4. Порушення  правил пожежної безпеки під  час вогневих робіт (недбале  проведення електрогазозварювальних  робіт у виробничих приміщеннях,  робіт під час ремонту технологічного  обладнання, в складських приміщеннях тощо) [9].

 

 

7. Як характеризується ступінь вогнестійкості будівель і споруд?

 

Вогнестійкість  – це здатність будівельних конструкцій  зберігати свої робочі функції під  дією високих температур за умов пожежі.

Характеристикою вогнестійкості будівельних конструкцій є межа вогнестійкості.

Межа вогнестійкості – це час, після якого будівельна конструкція втрачає свої несучі, загороджувальні або теплоізоляційні  функції.

 

Конструктивні характеристики будинків залежно від  їх ступеня вогнестійкості [10]

 

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
І, ІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями  з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
ІІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев’яні конструкції, які захищені штукатуркою або мають вогнезахисну обробку.
ІІІа	Будинки переважно  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - з негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп низької та помірної горючості.
ІІІб	Будинки переважно  одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, яка зазнала вогнезахисну обробку. огороджувальні конструкції піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур.
ІV	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, але деревина повинна мати вогнезахисну обробку.
ІVа	Будинки переважно  одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з  металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з  металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп середньої та підвищеної горючості.
V	Будинки, до несучих  і огороджувальних конструкцій  яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню.

 

 

 

 

 

8. Які засоби застосовуються при гасінні пожеж, їх сутність та особливості використання?

 

Гасіння пожежі зводиться до активного (механічного, фізичного або хімічного) впливу на зону горіння для порушення  стійкості реакції одним із прийнятих  засобів пожежогасіння.

Гасіння пожеж  з реакцією горіння теплового  характеру звичайно досягається  збільшенням тепловтрат у навколишнє середовище фізичними способами пожежогасіння.

Гасіння пожеж  з реакцією горіння ланцюгового  характеру легше досягається  зменшенням тепловиділення реакції  горіння хімічним способом пожежогасіння.

Для гасіння  пожеж використовують:

• вогнегасні властивості води;
• вогнегасні піни;
• гасіння інертними газами;
• тверді вогнегасні речовини;
• рідкі вогнегасні речовини;
• автоматичні стаціонарні установки;
• первинні засоби гасіння пожеж.

До числа  засобів гасіння загоряння і  пожеж, що можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі, відносяться внутрішні пожежні крани, повстини, пісок.

Пінні вогнегасники призначені для гасіння твердих, рідких речовин і матеріалів. У  тих випадках, коли пінний розчин сприяє розвиткові процесу горіння або є провідником електричного струму, пінні вогнегасники застосовувати не можна. Вогнегасною речовиною в цих вогнегасниках служить хімічна або повітряно-механічна піна.

Газові вогнегасники призначені для гасіння невеликих  вогнищ горіння речовин, матеріалів і електроустановок, за винятком речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню і повітря. У якості вогнегасного засобу в основному використовують діокись вуглецю, рідше застосовують азот і інші інертні гази. Вуглекислотні вогнегасники можуть бути пересувними і стаціонарними.

Спеціальні  вогнегасники призначені для гасіння  невеликих загорянь речовин і  матеріалів у тих випадках, коли застосування пінних або вуглекислотних вогнегасників неефективно або  може викликати небажані наслідки (подальший  розвиток пожежі, зривши).

До спеціальних  вогнегасників відносяться: порошкові, вуглекіслотно-брометилові й ін.

Порошковий  вогнегасник призначений для  гасіння невеликих вогнищ загорянь лужних металів, кремній-органічних і  інших з’єднань.