Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2011 в 15:04, курсовая работа
Головними цілями курсу «Охорона праці» є:
надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій;
сформувати у майбутніх фахівців знання щодо стану і проблем охорони праці відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці при проектуванні систем автоматики виробництва згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Вступ 7
Розділ І
Охорона праці: законодавче забезпечення, Основні положення і зміст курсу
8
1.1 ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ 8
1.1.1 Законодавча та нормативна база України про охорону праці 8
1.1.2 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві 10
1.1.3 Навчання з питань охорони праці 11
1.1.4 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці 12
1.1.5 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві 13
1. 2 ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ 14
1.2.1 Загальні положення 14
1.2.2 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень 14
1.2.3 Освітлення виробничих приміщень 17
1.2.4 Шум, ультразвук та інфразвук 17
1.2.5 Іонізуючі випромінювання 18
1.2.6 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону 19
1.2.7 Випромінювання оптичного діапазону 19
1.3 БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ 21
1.3.1 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів 21
1.3.2 Електробезпека 21
1.3.3 Безпека систем, що працюють під тиском 23
1.3.4 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах 23
1.4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 24
1.4.1 Основні поняття та визначення пожежної безпеки 24
1.4.2 Система пожежного захисту 24
1.4.3 Система організаційно-технічних заходів 25
РОЗДІЛ ІІ
Загальні рекомендації до вивчення основних положень охорони праці
27
2.1 Правові та організаційні питання охорони праці 27
2.2 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії 29
2.2.1 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень 29
2.2.2 Освітлення виробничих приміщень 30
2.2.3 Шум, ультразвук та інфразвук 31
2.2.4 Іонізуючі випромінювання 31
2.2.5 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону 33
2.3 Безпека процесів праці 34
2.3.1 Електробезпека 34
2.3.2 Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском 35
2.3.3 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах 36
2.4 Пожежна безпека 37
Розділ ІІІ
Теоретичні основи розрахунку технічних засобів охорони праці
39
3.1 РОЗРАХУНОК ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ 39
3.2 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ 41
3.2.1 Природне освітлення 41
3.2.2 Штучне освітлення 45
3.3 РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ 56
3.3.1 Загальні відомості 56
3.3.2 Послідовність розрахунку 56
3.4 РОЗРАХУНОК ЗАНУЛЕННЯ 68
3.4.1 Загальні відомості 68
3.4.2 Порядок розрахунку 70
3.5 РОЗРАХУНОК БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ 73
3.5.1 Загальні відомості 73
3.3.2 Порядок обґрунтування і розрахунку блискавкозахисту 73
3.3.3 Вибір і розрахунок заземлювачів блискавковідводів 80
Розділ ІV
Питання охорони праці в дипломному проектуванні
91
4.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 91
4.2 ЗМІСТ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ" 91
4.3 ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗАВДАННЯ 94
4.4 ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 94
4.5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ 95
4.6 ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ВИДАЧІ СТУДЕНТАМ-ДИПЛОМНИКАМ 96
РОЗДІЛ V
Вказівки до виконання контрольних робіт
98
5.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 98
5.2 ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 99
5.3 ЗАДАЧІ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 102
СПИСОК рекомендованої ЛІТЕРАТУРИ 108
RГ= ;
RГ= 6 Ом.
12. Визначаємо коефіцієнт використання горизонтального заземлювача.
За табл. 3.17 при а / l =1, nВ=45 отримуємо ηГ =0,22.
13.
Визначаємо опір розтікання
RРОЗР.Г. = 27,3 Ом..
14.
Визначаємо опір розтікання
RРОЗР.= 4,4 Ом..
15.
Визначаємо загальний опір
RЗАГ.= 2,6 Ом.
RЗАГ.< RДОП
Отримане загально розрахункове значення опору розтікання струму в природному та штучному заземлювачах відповідає вимогам ПУЕ,ПТЕ та ПТБ.
Схема заземлення наведена на рис. 3.7.
Рис. 3.7. Схема захисного заземлення:
1-
заземлюючий пристрій; 2 -
заземлюючі провідники; 3
– обладнання, що
заземлюється; 4- внутрішня
магістраль заземлення.
Приблизні значення питомих електричних опорів
різних ґрунтів та води, Ом * м
Ґрунт, вода | Можливі межі коливань, ρ | При вологості 10-20% до маси ґрунту | Рекомендоване значення для приблизних розрахунків |
Глина | 8 – 70 | 40 | 40 |
Суглинок | 40 – 150 | 100 | 100 |
Чернозем | 9 –530 | 200 | 200 |
Торф | 10 – 30 | 20 | 20 |
Садова земля | 30 – 60 | 40 | 40 |
Супісок | 150 – 400 | 300 | 300 |
Пісок | 400 – 700 | 700 | 700 |
Кам’янистий | 500 – 800 | – | – |
Скелястий | 104 – 107 | – | – |
Вода: | |||
морська | 0,2 – 1,0 | – | 1,0 |
річкова | 10 – 100 | – | 80 |
водоймищ | 40 – 50 | – | 50 |
струмкова | 10 – 60 | – | 60 |
ґрунтова | 20 – 70 | – | 50 |
Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності
Характеристика кліматичної зони | Кліматичні зони СНД | |||
І | ІІ | ІІІ | IV | |
Середня
багаторічна нижня температура, 0С |
Від – 20 до –15 |
Від – 14 до –10 |
Від – 10 до – 0 |
Від – 0 до + 5 |
Середня
багаторічна верхня температура, 0С |
Від + 16 до +18 |
Від + 18 до +32 |
Від + 22 до +24 |
Від + 24 до +26 |
Середньорічна кількість опадів. См. | 40 | 50 | 50 | 30 – 50 |
Тривалість замерзання води, діб | 190 – 170 | 150 | 100 | 0 |
Коефіцієнт сезонності К с.в. для однорідної землі при вимірюванні її опору
Кліматична зона | Вологість землі при вимірюванні | ||
підвищена | нормальна | мала | |
К с.в. для електрода довжиною LB = 3 м. | |||
I | 1,9 | 1,7 | 1,5 |
II | 1,7 | 1,5 | 1,3 |
III | 1,5 | 1,3 | 1,2 |
IV | 1,3 | 1,1 | 1,0 |
К с.в. для електрода довжиною LB = 5 м. | |||
I | 1,5 | 1,4 | 1,3 |
II | 1,4 | 1,3 | 1,2 |
III | 1,3 | 1,2 | 1,1 |
IV | 1,2 | 1,1 | 1,0 |
Значення коефіцієнта використання вертикальних заземлювачів hВ, розташованих у ряду
Відношення відстані між електродами до їх довжини а/l | Кількість заземлювачів n | |||||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
1 | 0,86 | 0,81 | 0,77 | 0,74 | 0,72 | 0,70 | 0,67 | 0,65 | 0,62 | 0,60 |
2 | 0,95 | 0,92 | 0,89 | 0,86 | 0,84 | 0,82 | 0,79 | 0,77 | 0,75 | 0,73 |
3 | 0,97 | 0,94 | 0,92 | 0,90 | 0,88 | 0,87 | 0,85 | 0,83 | 0,82 | 0,81 |
Значення коефіцієнта використання вертикальних заземлювачів hВ, розташованих по контуру
Відношення відстані між електродами до їх довжини а/l | Кількість заземлювачів n | |||||||
4 | 8 | 12 | 16 | 20 | 40 | 60 | 100 | |
1 | 0,66 | 0,56 | 0,50 | 0,47 | 0,44 | 0,41 | 0,39 | 0,36 |
2 | 0,76 | 0,68 | 0,65 | 0,63 | 0,61 | 0,58 | 0,55 | 0,52 |
3 | 0,84 | 0,77 | 0,73 | 0,70 | 0,68 | 0,66 | 0,64 | 0,62 |
Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода h Г, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані у ряду
а/l | Кількість заземлювачів n | |||||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
1 | 0,84 | 0,76 | 0,71 | 0,67 | 0,64 | 0,62 | 0,60 | 0,58 | 0,56 | 0,55 |
2 | 0,90 | 0,85 | 0,81 | 0,79 | 0,77 | 0,75 | 0,74 | 0,73 | 0,72 | 0,71 |
3 | 0,93 | 0,90 | 0,87 | 0,85 | 0,83 | 0,82 | 0,81 | 0,80 | 0,79 | 0,78 |
Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода hГ, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані по контуру
а/l | Кількість заземлювачів n | |||||||||
4 | 6 | 8 | 10 | 12 | 16 | 20 | 40 | 60 | 100 | |
1 | 0,45 | 0,40 | 0,36 | 0,34 | 0,32 | 0,30 | 0,27 | 0,22 | 0,20 | 0,19 |
2 | 0,55 | 0,48 | 0,43 | 0,40 | 0,38 | 0,35 | 0,32 | 0,29 | 0,27 | 0,23 |
3 | 0,70 | 0,64 | 0,60 | 0,56 | 0,54 | 0,50 | 0,45 | 0,39 | 0,36 | 0,33 |
3.4 РОЗРАХУНОК ЗАНУЛЕННЯ
3.4.1 Загальні відомості
Мета розрахунку – перевірити правильність вибору елементів занулення заданої електроустановки.
Рис. 3.8. Принципова схема занулення:
1 – Корпус електроустановки; zT – опір обмотки трансформатора; R0 – опір заземлення нейтралі (нульової точки трансформатора); RП – опір повторного заземлення нейтралі; ІК – струм короткого замикання; RФ – опір фазового дроту; RН – опір нульового дроту; UФ – фазова напруга.
При
пробиванні на корпус у колі короткого
замикання виникає великий
Для
надійного спрацювання захисту
при однофазному короткому
ІК≥
К · ІНОМ
,
де ІНОМ - номінальний струм плавкої вставки або струм спрацювання автомата;
К – коефіцієнт кратності струму (для плавкої вставки К≥3, для автомата К≥1,25).
Струм короткого замикання ІК визначається фазовою напругою UФ та опіром ланки короткого замикання:
де ZT- опір обмотки трансформатора;
ZП - опір петлі фаза –нуль, котрий визначається залежністю:
Информация о работе Охорона праці при проектуванні систем автоматизації виробництва