Охорона праці при проектуванні систем автоматизації виробництва

 
 

     2.3.2  Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском

     Заздалегідь рекомендується за літературними джерелами  і на своєму підприємстві вивчити ситуацію з аваріями машин і систем, що утримуються або працюють під тиском, і особливо з агресивними і токсичними рідинами  і газами. Необхідно уяснити основні вимоги міцнісних характеристик матеріалу судин і систем; зміна параметрів вмісту в залежності від температури; забезпечення герметизації і надійна дія арматури безпеки.

     Ознайомитися  з правилами безпечної експлуатації: ємностей із стисненими, зрідженими і розчиненими газами; компресорних установок і трубопроводів.

     Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення судин, що працюють під тиском.  

     Питання для самоконтролю

1. Яка класифікація систем і установок, що утримуються або працюють під тиском?
2. Які системи і установки, що утримуються або працюють під тиском, контролюються органами державного надзору, а які - органами безпеки на підприємстві?
3. Як контролюються іспити ємностей і систем, призначених для роботи під тиском?
4. Арматура безпеки судин, працюючих під тиском (контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні клапани , регулятори тиску і інше) і вимоги до них.
5. Паспорт судини, працюючої під тиском; його вміст і правила ведення. іспиту і огляду судин, працюючих під тиском.
6. Які існують пізнавальні ознаки судин, що працюють під тиском?

 
 

     2.3.3   Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах

     Перш  за все необхідно вивчити вимоги безпеки при експлуатації навантажувально-розвантажувальних машин і механізмів: мостові і козлові крани, автонавантажувачі, ліфти, конвеєри, талі, лебідки, мотовізки, блоки, домкрати. Державний нагляд і контроль за вантажопідйомними машинами  і вантажозахватними  пристосуваннями, відомчий нагляд і контроль.

     Реєстрація, облік і періодичні іспити вантажопідйомних машин  і вантажозахватних  пристосувань. Заходи, направлені на безпечну експлуатацію вантажопідйомних машин і вантажозахватних пристосувань. 

     Питання для самоконтролю

1. Періодичний технічний огляд вантажопідйомних машин. Терміни проведення, ведення документації.
2. Статичні і динамічні іспити вантажопідйомних машин, терміни проведення.
3. Допоміжні вантажозахватні пристосування: іспити, огляди, ведення документації.
4. У яких випадках забороняється експлуатація вантажопідйомних пристроїв, правила вибраковування сталевих канатів (тросів)?
5. Електричні вантажні і пасажирські ліфти, іспити ліфтів.

 

 

 2.4  Пожежна безпека

     Пожежна безпека на виробництві забезпечується великим комплексом пожежно-профілактичних заходів, що реалізовуються під наглядом органів пожежної охорони в процесі проектування будівництва і експлуатації промислових підприємств, виробничих споруд, приміщень і технологічного обладнання. Вогнегасні речовини і засоби пожежогасіння вивчити по літературним джерелам і конкретним зразкам, їх паспортам і технологічним описам.

     Необхідно знати категорії приміщень і  будівель з вибухонебезпечної і пожежної безпеки, а також класифікацію вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) згідно правил устрою електроустановок (ПУЕ).

     Однією з причин пожеж є розряди атмосферної електрики, яка проявляється у вигляді блискавок. Тому необхідно вивчити будову і розрахунки захисту від блискавок будівель і споруд,  їх категорії. 

     Питання для самоконтролю

1. Як класифікуються рідкі горючі речовини за температурою спалаху?
2. Які основні конкретні причини пожеж?
3. Які встановлені категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці?
4. Яка влаштована система зв'язку і пожежної сигналізації?
5. Пристрій і ефективність дії пінних вогнегасників (ОП-3, ОП-5).
6. Пристрій і ефективність дії вуглекислотних вогнегасників (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) та інші.
7. Небезпека атмосферної електрики і захист від нього споруд, будівель і біологічних об’єктів.
8. Які бувають категорії захисту від блискавок   споруд і будівель в залежності від класів і пожежонебезпечних зон?
9. Методика розрахунку захисту від блискавок   будівлі  за допомогою одного стрижневого блискавковідводу.
10. Методика розрахунку захисту від блискавок будівлі за допомогою подвійного стрижневого блискавковідводу.
11. Методика розрахунку захисту від блискавок будівлі  за допомогою тросового блискавковідводу.

 
 

 

Розділ  ІІІ

Теоретичні  основи розрахунку

технічних засобів охорони  праці

3.1  РОЗРАХУНОК ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

     Для ефективної роботи системи вентиляції кількість приточного повітря  Gпр повинно відповідати кількості видаляємого  повітря Gвд, різниця між ними повинна бути мінімальною.

     В приміщеннях, повітря яких забруднено шкідливими парами, газами або пилом кількість приточного повітря Gпр., м³/год, необхідного для розбавлення шкідливих виділень до допустимих концентрацій, розраховують за формулою:

,

     де  W – кількість шкідливих виділень у цеху, г/год;

     Свд., Сп. – концентрація шкідливих виділень в видаленому і приточному повітрі, г/м³.

     Об'єм повітря, що видаляється, при розрахунку місцевої витяжної вентиляції визначається з виразу:

     Gвд = G_Уд = Fv • 3600, 

     де F – площа відкритого перетину витяжного  пристрою, м²;

      – швидкість руху всмоктуваного повітря в цьому проймі. Залежно від токсичності і літючесті газів та парів м/с.

     При невеликій кількості виділяємих шкідливостей або якщо вона важко визначаєма, розрахунок повітрообміну визначається з виразу :

,

     де  К – кратність повітрообміну;

     G – кількість повітря, що подається (+) за 1 годину в приміщення чи що видаляється ( – ) з нього,  м³/год;

     V_П – об’єм приміщення, м³.

     Вибравши  кратність з довідників по проектуванню промислових будівель, можна  визначити  G. 

     Приклад 3.1

     Визначити необхідний повітрообмін та його кратність для вентиляційної системи цеху, який має довжину 60 м., ширину 12 м., висоту 6 м. У повітряне середовище цеху виділяється пил в кількості  W – 120 г/год (для даного виду пилу ПДК = 4 мг/м³, концентрація пилу у робочій зоні Ср.з.= 2,8 мг/м³, в приточному повітрі Сп = 0,3 мг/м³, концентрація пилу у повітрі, що видаляється з цеху, дорівнює концентрації її у робочій зоні (Свд.= Ср.з.), тобто пил рівномірно розподілений у повітрі). Кількість повітря, яке відсмоктується з робочої зони місцевими відсосами, дорівнює Gм= 1500 м³/год. 

     Розв’язок

1. Визначаємо об’єм цеху:

     V=60 •12 • 6 =4320 м³. 

     2. Визначаємо необхідний повітрообмін:

      ;

      =1500 + = 48600 м³/год..  

     3. Визначаємо кратність повітрообміну  у цеху:

      = = 11,2  ¹/год,

     Тобто, за одну годину повітря у цеху повинно обмінюватися 11,2 рази. 

 

3.2  РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ

     3.2.1  Природне освітлення

     Цей розрахунок полягає у визначенні сумарної площі світлових прорізів, потрібної для забезпечення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості на робочих місцях.

     Розрахунок  площі світлових прорізів при бічному (односторонньому) освітленні, тобто необхідна площа вікон, визначається за формулою:

       S_B = ,                              (3.1)

     де  S_B, - площа вікон та площа підлоги відповідно, м²;

       - нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО),% (з таблиць);

      - коефіцієнт запасу (для виробничих приміщень =1,3-1,5);

      - світлова  характеристика вікон ( визначається з таблиці);

      - коефіцієнт  затінення вікон будівлями, що  стоять навпроти (визначається з таблиці);

      - загальний коефіцієнт світлопропускання  віконного прорізу;

      - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення.

     Значення  коефіцієнта  визначається  з таблиці залежно від параметрів приміщення  та середнього коефіцієнта відбиття стелі, стін, підлоги, який визначається за формулою:

      ,               (3.2)

     де  , , - відповідні коефіцієнти відбиття;

        - відповідні площі поверхонь.

=   ,

     де  – коефіцієнт світлопропускання матеріалу (для одинарного листа скла – 0,9; подвійного – 0,8; потрійного - 0,75);

       – коефіцієнт  який враховує втрати світла в рамі світлопрорізу (для одинарних дерев’яних рам вікон і ліхтарів виробничих приміщень  –   0,75);

       – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (при боковому освітленні =1);

       – коефіцієнт, що враховує втрати світла  у сонцезахисних пристроях (для  штор і жалюзі, які прибираються  і регулюються –  1; для стаціонарних  –  0,65…0,75; для горизонтальних  козирків –  0,6–  0,9);