Охорона праці при проектуванні систем автоматизації виробництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2011 в 15:04, курсовая работа

Описание работы

Головними цілями курсу «Охорона праці» є:

надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій;
сформувати у майбутніх фахівців знання щодо стану і проблем охорони праці відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці при проектуванні систем автоматики виробництва згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Содержание

Вступ 7
Розділ І
Охорона праці: законодавче забезпечення, Основні положення і зміст курсу
8
1.1 ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ 8
1.1.1 Законодавча та нормативна база України про охорону праці 8
1.1.2 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві 10
1.1.3 Навчання з питань охорони праці 11
1.1.4 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці 12
1.1.5 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві 13
1. 2 ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ 14
1.2.1 Загальні положення 14
1.2.2 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень 14
1.2.3 Освітлення виробничих приміщень 17
1.2.4 Шум, ультразвук та інфразвук 17
1.2.5 Іонізуючі випромінювання 18
1.2.6 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону 19
1.2.7 Випромінювання оптичного діапазону 19
1.3 БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ 21
1.3.1 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів 21
1.3.2 Електробезпека 21
1.3.3 Безпека систем, що працюють під тиском 23
1.3.4 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах 23
1.4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 24
1.4.1 Основні поняття та визначення пожежної безпеки 24
1.4.2 Система пожежного захисту 24
1.4.3 Система організаційно-технічних заходів 25
РОЗДІЛ ІІ
Загальні рекомендації до вивчення основних положень охорони праці
27
2.1 Правові та організаційні питання охорони праці 27
2.2 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії 29
2.2.1 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень 29
2.2.2 Освітлення виробничих приміщень 30
2.2.3 Шум, ультразвук та інфразвук 31
2.2.4 Іонізуючі випромінювання 31
2.2.5 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону 33
2.3 Безпека процесів праці 34
2.3.1 Електробезпека 34
2.3.2 Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском 35
2.3.3 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах 36
2.4 Пожежна безпека 37
Розділ ІІІ
Теоретичні основи розрахунку технічних засобів охорони праці
39
3.1 РОЗРАХУНОК ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ 39
3.2 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ 41
3.2.1 Природне освітлення 41
3.2.2 Штучне освітлення 45
3.3 РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ 56
3.3.1 Загальні відомості 56
3.3.2 Послідовність розрахунку 56
3.4 РОЗРАХУНОК ЗАНУЛЕННЯ 68
3.4.1 Загальні відомості 68
3.4.2 Порядок розрахунку 70
3.5 РОЗРАХУНОК БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ 73
3.5.1 Загальні відомості 73
3.3.2 Порядок обґрунтування і розрахунку блискавкозахисту 73
3.3.3 Вибір і розрахунок заземлювачів блискавковідводів 80
Розділ ІV
Питання охорони праці в дипломному проектуванні
91
4.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 91
4.2 ЗМІСТ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ" 91
4.3 ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗАВДАННЯ 94
4.4 ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 94
4.5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ 95
4.6 ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ВИДАЧІ СТУДЕНТАМ-ДИПЛОМНИКАМ 96
РОЗДІЛ V
Вказівки до виконання контрольних робіт
98
5.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 98
5.2 ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 99
5.3 ЗАДАЧІ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 102
СПИСОК рекомендованої ЛІТЕРАТУРИ 108

Работа содержит 1 файл

охрана труда.DOC

— 2.12 Мб (Скачать)

     7. Визначимо висоту кожного блискавковідводу  для зони А за формулою (3.21), приймаючи Нх = h = 10 м. і Rх =20 м.

     в = 1,12235; С = 32,94.

     Тоді  Н1,2= ,

     Н1,2

     Н1 = 530,5 м,

     Н2 =  30,5 м.  

     З двох коренів приймається Н= 30,5 м. 

     8. В даному випадку Н < L < 2H, тобто 30,5 < 58 < 61.

     Тоді  Нс, Rсх і Rсо обчислюються відповідно за формулами (3.24), (3.25) і (3.26).

     Нс= Но – (0,17+3 ·10 - 4Н)( L–Н)=0,85 · 30,5 – (0,17+3 ·10 – 4 · 30,5)×

     ×(58 –30,5) 21м.

     Rсх= ;

     Rо=Rс=(1,1-0,002Н)Н = (1,1-0,002 · 30,5) · 30,5,

     Rо=Rс=31,72 м.

     Тоді                            Rсх= =16,5 м.. 

     9. Побудова границь зони захисту  блискавковідводу.

     Від основи кожного блискавковідводу точки  О і О1 у різні боки відкладаємо по два відрізки величиною RO=31,7 м. На осьових лініях блискавкоприймачів відкладаємо відрізки, які дорівнюють НО=0,85Н=25,92 м. Отримані точки А і А1 з’єднуємо з точками В і В1.

     Із  точки С, яка знаходиться на середині відстані поміж блискавкоприймачів, виставляємо перпендикуляр до лінії ВВ1 і відкладаємо відрізок СС1, який дорівнює Нс=21м. Отримуємо фігуру ВАС1А1В1, яка у фронтальному перетині буде зоною захисту.

     У плані вона буде представлена зонами захисту кожного блискавковідводу.

       В середині поміж блискавковідводами ширина захисту буде визначатися на рівні землі   величиною   Rс= Rо=31,72м,   а на   висоті НХ -  величиною Rсх =16,5м.

     10. Вибір заземлювача виконується  за принципом, викладеним в прикладі 3.1.  
 

     Приклад 3.9

     Потрібно  захистити будинок тросовим блискавковідводом, опори якого передбачається зміцнити по торцях будинку на відстані Rх =3 м.

     Будинок прямокутний у плані з розмірами  А×В =38×6 м. Висота стіни  (краю даху) Н = 4 м. Висота гребеня даху над землею однакова вздовж будинку і дорівнює Нк = 5м.

     Визначити висоту опори тросового блискавкоприймача. Зона захисту будинку – зона Б.

     Розв’язок

     1. Визначимо висоту тросового блискавковідводу  за формулою (3.37):

     Н= =6,13 м..

     2. Визначимо висоту опори блискавкоприймача.  Оскільки L <120м, то  Ноп = Н+2м.

     Ноп =6,13+2=8,13 м.

     Опори піднімаються над гребенем даху на відстань:

     Ноп – НК =8,13 – 5=3,13 м. 
 
 

                                                                Таблиця 3.19

Очікувана середньорічна кількість  ударів блискавки  в 1 км2 земної поверхні n в залежності від інтенсивності грозової діяльності К.

Інтенсивність грозової діяльності К Очікуване середньорічне число  ударів блискавки n
10-20 1
20-40 2
40-60 4
60-80 5,5
80-100 7,0
100і  більше 8,5
 
 
 
 
 

                                                                Таблиця 3.20

Середньорічна грозова діяльність, К

Області Середньорічна грозова діяльність, К
    1. Республіка  Крим
40-60
    2. Закарпатська, Запорізька, Донецька
80-100
    3. Інші області  України
60-80
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                  Таблиця 3.21

Категорії пристроїв блискавкозахисту та типи зон захисту

Класи будівель та споруд за ПУЕ Місце розташув.      Тип зони захисту Категорія пристроїв захисту
 1. В-І, В-ІІ на всій території України      зона  А І
 2. В-16, В-Іа при К ≥10      При N<1- зона Б  ІІ
 3.Зовнішні  об’єкти класу В-Іг на всій території України      зона  Б ІІ
  4. П-І, П-ІІ,П-ІІа при К ≥20      Для будівель та споруд І та ІІ ступенів вогнестійкості при 0,1<N<2 і для ІІІ,  ІV та V ступенів вогнестійкості при 0,02<N<2-зона Б;

     при N<2 - зона А

ІІІ
  5. Зовнішні об’єкти класів ІІ  та ІІІ при К ≥20      при 0,1<N<2 - зона Б

     при N>2 - зона А

ІІІ
  6. Об’єкти ІІІ-Vступенів вогнестійкості, котрі за ПУЕ не класифікуються при К ≥20      при 0,1<N<2 - зона Б

     при N>2 - зона А

ІІІ
  7. Труби, щогли, вежі висотою  понад 15 м при К ≥20      зона  Б ІІІ
  8. Окремо розташовані будівлі висотою понад 30 м. віддалені від іншіх будівель більше ніж на 400 м. при К ≥20      зона  Б ІІІ

     Примітка: К- середня грозова  діяльність у годинах  за рік; N – очікувана  кількість уражень блискавкою за рік будівель та споруд, котрі не обладнані блискавкозахистом N=[(S+6h)(L+6h)–7,7h2]n•10-6; для башт, вишок, димових труб N= 9ph2n•10-6, де S i L - відповідно ширина і довжина будівлі, що має в плані прямокутну форму, м; h – найбільша висота будівлі (споруди), м; n – середньорічне число ударів блискавки в 1 км2 земної поверхні в місці розташування будівлі (табл.3.19). 
 
 

                                                                Таблиця 3.22

Типові  конструкції заземлювачів і значення їх опору розтікання струму  промислової частоти, Ом

№. Тип матеріал Значення  опору розтікання струму промислової  частоти при різних питомих опорах ґрунту в Ом ∙ см
0,5∙104 104 5∙104 105
1. Стрижневий      Куток 50*50*5 мм. або труба d=50 мм:        
 
     l=2м 19 38 190 380
     l=3м 14 28 140 280
Сталь кругла

d=12÷20 мм:

       
     l=2м 24 48 240 480
     l=3м 17 34 170 340
     l=5м 14 28 140 280
2. Смуговий      Сталь кругла

     d=6÷8  мм:

       
 
     l=3м 20 40 200 400
     l=5м 14 28 140 280
     l=10м 8 16 80 160
     l=20м 4,5 9 45 90
     Сталь кругла

     d=10÷12 мм:

       
     l=3м 19 37 190 370
     l=5м 13 26 130 260
     l=10м 7,5 15 75 150
     l=20м 4,35 8,7 44 87
Смуга 20*4мм; 25*4мм        
     l=2м 25 50 250 500
     l=5м 13 26 130 260
     l=10м 7,5 15 75 150
     Смуга 40 · 4мм        
     l=2м 22 44 220 440
     l=5м 12 24 120 240
     l=10м 7 14 70 140
3. Двохстрижневий Куток 50*50*5 мм

     труба d=50 мм,

     смуга 40 * 4мм;

       
 
     С=3;    l=2,5м 7 14 70 140
     С=3;    l=3м 6 12 60 120
     С=6;    l=2,5м 5,5 11 55 110
     С=6;    l=3м 4,5 9,1 45 90
Сталь кругла d=12÷20 мм, смуга 40 · 4мм;        
     С=3;    l=2,5м 7,5 15 75 150
     С=3;    l=3м 6,8 14 70 140
     С=5;    l=2,5м 6 12 60 120
         Сталь кругла d=12÷20 мм, смуга 40 * 4мм;        
              С=5;    l=3м 5,5 11 55 110
     С=3;    l=5м 5,5 11 55 110
     С=5;    l=3м 4 8 40 80
4. Трьохстрижневий Куток 50*50*5 мм

       труба d=50 мм,

     смуга 40* 4мм;

       
 
     С=3;    l=2,5м 4 8 40 80
     С=6;    l=2,5м 3 6 30 60
     С=7;    l=3м 2,7 5,4 48 55
Сталь кругла d=12÷20 мм, смуга 40*4мм;                            
     С=2,5;    l=2,5м 4,8 9,7 50 100
     С=2,5;    l=3м 4,4 8,9 45 90
     С=5;    l=2,5м 3,5 7,1 36 70
     С=5;    l=3м 3,3 6,6 33 65
     С=6;    l=5м 2,7 5,4 27 55
5. П’ятистрижневий Куток 50*50*5 мм

     труба d=50 мм,

     смуга 40*4мм;

                           
       С=5;    l=2м 2,2 4,4 22 44
     С=5;   l=3м 1,9 3,8 19 38
     С=7,5;    l=2м 1,8 3,7 18,5 37
     С=7,5;    l=3м 1,6 3,2 16 32
Сталь кругла d=12÷20 мм, смуга 40*4мм;                       
     С=5;    l=2м 2,4 4,8 24 48
     С=5;    l=3м 2,0 4,1 20,5 41
     С=7,5;    l=2м 2 4 20 40
     С=7,5;    l=3м 1,7 3,5 17,5 35
     С=5;    l=5м 1,9 3,8 19 38
     С=7,5;    l=5м 1,6 3,2 16 32
6. Чотирьохстрижневий Куток 50*50*5 мм

     труба d=50 мм,

     смуга 40*4мм;

                           
 
     С=6;    l=3м 2,1 4,3 21,5 43
 
 
 

                                                            Таблиця 3.23

Величини  імпульсних опорів заземлювачів Rі  в залежності від  категорійності об’єктів під захистом

При питомому опорі ґрунтів

     ρ, Ом * см.

Величини Rі, Ом.
І категорія ІІ категорія ІІІ категорія
     менше 5∙104 Не більше 10 Не більше 10 Не більше 20
     Більше 5·104 Не більше 40 Не більше 40 Не більше 40
 
 

                                                            Таблиця 3.24

Перерахунок імпульсних опорів заземлювачів на опори розтікання струму промислової частоти

Величини  імпульсних опорів заземлювачів Rі, Ом. Величини  опорів розтікання струму  промислової  частоти (R50) в Ом в залежності  від питомого опору (ρ) ґрунту в Ом * см.
до 104 до  5·104 105 Більше 105
5 5 7,5 10 15
10 10 15 20 30
20 20 30 40 60
30 30 45 60 90
40 40 60 80 120
50 50 75 100 150

Информация о работе Охорона праці при проектуванні систем автоматизації виробництва