Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 18:27, реферат
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.
Вступ………………………………………………………………………………………………………………………………………..3
1. Екологічна криза. Причини її виникнення………………………………………………………………………3
2. Головні джерела забруднення навколишнього середовища…………………………………………5
3. Наслідки забруднення навколишнього середовища………………………………………………………7
Висновок………………………………………………………………………………………………………………………………….9
Використана література……………………………………………………………………………………………………......9
Додатки……………………………………………………………………………………………………………………………………10
Проблема Азовського моря. Азовське море сьогодні є зоною екологічної катастрофи. Ще 4050 років тому в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, і в 12 разів більше, ніж у Балтійському. Раніше тут водилася риба 114 видів, загальний вилов її у сприятливі роки становив понад 300 тис. т на рік, переважно цінних порід. Тепер він зменшився в 6 разів. Риба, яку виловлюють, настільки забруднена хімікатами, що споживати її небезпечно.
ПРОБЛЕМА РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Забруднення місцевості радіоактивними речовинами може виникнути внаслідок аварії на атомній електростанції. Радіоактивні речовини спричиняють зовнішнє і внутрішнє опромінення людини, що викликає надзвичайно небезпечні для життя захворювання. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні у 1986 р. радіоактивно забрудненими виявилися території багатьох областей.
РАЙОНИ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛИХА. Райони з катастрофічним забрудненням природного середовища називають районами екологічного лиха. Такими, наприклад, є південні райони Африки, надмірно забруднені викидами численних ТЕС і промислових підприємств. В Євразії районами екологічним лиха є Аральське море і Перська затока, в Україні – 30-кіломерова зона навколо Чорнобильської АЕС, частини Донецької і Луганської областей.
Висновок
Отже, найбільш масштабним і
значним є хімічне забруднення
середовища невластивими їй речовинами
хімічної природи. Прогресує і накопичення
вуглекислого газу в атмосфері. Подальший
розвиток цього процесу буде підсилювати небажану тенденцію
убік підвищення середньорічної температури
на планеті.
Викликає тривогу і триваюче забруднення Світового
океану нафтою і нафтопродуктами, що
досягло вже, за підрахунками екологів,
1 / 10 його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів
може викликати істотні порушення газо-
і водообміну між гідросферою і атмосферою.
Формально поки не можна говорити, що ми
переживаємо глобальну екологічну катастрофу,
оскільки на Землі ще є райони, де немає
серйозних слідів антропогенного забруднення.
Але таких районів стає все менше, а деякі
види забруднень відзначаються навіть
у найвіддаленіших від їх джерел місцях,
наприклад в Антарктиді.
Останнім часом все частіше в пресі, на
радіо, телебаченні однією з головних
тем стає екологічна. Широка громадськість,
знаючи про критичний стан навколишнього
середовища, має активно діяти. «Екологізація»
законодавчої і виконавчої влади зараз
особливо важлива, оскільки першочергове
завдання - зробити екологічно чисті виробництва
вигідними і, навпаки, економічно невигідним будь нехтування
екологічними нормами. Без цього заклики
до пересічних громадян берегти природу
будуть виглядати демагогічними і навряд
чи досягнуть мети. Разом з тим необхідна
і сама широка просвітницька робота серед громадян різного віку.
Тому, якщо людина прагне найближчі сто-двісті років залишатися мешканцем на цій планеті, то їй давно потрібно братися за розум і знаходити такі шляхи життєдіяльності, які б не приносили такої шкоди навколишньому середовищу, як вона це робить сьогодні. Це може бути використання альтернативних джерел енергії. Тільки при раціональному природокористуванні, різкому зменшенню викидів у атмосферу, ґрунт, воду можна гарантувати, що екологічна криза буде зупинена і людство матиме шанси на нормальне і гармонійне співіснування з природою.
Використана література:
1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с.
2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.—К.:Либідь, 1997.—160с.
3. Волошин І. М. Методика
дослідження проблем
4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.
5. Екологія і закон:
Екологічне законодавство
6. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
7. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
Додатки
Таблиця 1. Джерела викидів в атмосферу
Домішки |
Основні джерела |
Середньорічна концентрація в повітрі, мг/м* | |
природні |
антропогенні | ||
Тверді частки (зола, пил тощо) |
Вулканічні виверження, пилові бурі, лісові пожежі тощо |
Спалювання палива в промислових та побутових установках |
В містах - 0,04-0,4 |
SO2 |
Вулканічні виверження, окислення сірки, сульфатів, розсіяних в морі |
Те ж |
В містах — до 1,0 |
NOx |
Лісові пожежі |
Промисловість, автотранспорт, теплоелектростанції |
У промислово розвинених регіонах — до 0,2 |
СО |
Лісові пожежі, виділення океанів, окислення терпенів |
Автотранспорт,промислові енергоустановки, чорна металургія |
В містах - від 1 до 50 |
Леткі вуглеводні |
Лісові пожежі, природний метан, природні терпени |
Автотранспорт, опалювання відходів, випаровування нафтопродуктів |
В промислово розвинених регіонах - до 3,0 |
Поліциклічні, ароматичні вуглеводні |
- |
Автотранспорт, хімічні заводи, нафтопереробні заводи |
У промислово розвинених регіонах — до 0,01 |
Таблиця 2. Кількість щорічних викидів в атмосферу
Речовина |
Викиди, млн тонн |
Частка антропогенних
домішок від загальних | |
природні |
антропогенні | ||
Тверді частки |
3700 |
1000 |
27 |
SOx |
650 |
100 |
13,3 |
N0x |
770 |
53 |
6,5 |
СО |
5000 |
304 |
5,7 |
СnHm |
2600 |
8 |
3,3 |
CO2 |
485000 |
18300 |
3,6 |
Информация о работе Наслідки забруднення навколишнього середовища