Наслідки забруднення навколишнього середовища

 

 

Реферат

 

З дисципліни безпека життєдіяльності  людини

на тему

 

«Наслідки забруднення навколишнього середовища»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки групи 22-ТК

Скиби Олени

КИЇВ-2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………………………………………………………..3

1. Екологічна криза. Причини її виникнення………………………………………………………………………3

2. Головні джерела забруднення  навколишнього середовища…………………………………………5

3. Наслідки забруднення  навколишнього середовища………………………………………………………7

Висновок………………………………………………………………………………………………………………………………….9

Використана література……………………………………………………………………………………………………......9

Додатки……………………………………………………………………………………………………………………………………10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

За оцінкою Всесвітньої  організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

До кінця XX ст. забруднення  навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів  промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру  і поставило людство на грань  екологічної катастрофи.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових  і підземних вод у цілих  регіонах, поверхневого стоку, структури  ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля.

Унаслідок господарської  діяльності людини у природному середовищі нагромаджуються не властиві йому речовини. Серед них тверді відходи (сміття) та хімічні сполуки, які призводять до забруднення довкілля. Забрудненою  може бути невелика територія, зазвичай навколо промислового підприємства або населеного пункту. Якщо ж забруднення  охоплює всю планету і виявляється  у будь-якій точці Землі навіть на значній відстані від джерела  забруднення, то говорять про глобальне забруднення.

1. Екологічна криза. Причини її виникнення

В історичному плані виділяють  декілька етапів зміни біосфери людством, які увінчались екологічними кризами  та революціями, а саме:

• вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду;
• надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства;
• зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом: випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;
• інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання ґрунтів та вирубування лісів;
• глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

Вплив людини на біосферу зводиться  до чотирьох головних форм:

1) зміна структури земної  поверхні (розорювання степів, вирубування  лісів, меліорація, створення штучних  водойм та інші зміни режиму  поверхневих вод тощо),

2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин,  які її складають (добування  корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу  та водойми),

3) зміна енергетичного,  зокрема теплового, балансу окремих  регіонів земної кулі і всієї  планети,

4) зміни, які вносяться  у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів,  руйнування їх природних місць  існування, створення нових порід  тварин та сортів рослин, переміщення  їх на нові місця існування  тощо.

Під забрудненням навколишнього  середовища розуміють надходження  в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угруповання):

• атмосфера,
• вода,
• ґрунт.

Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є  складові біогеоценозу:

• рослини,
• тварини,
• гриби,
• мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

• інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);
• параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);
• біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;
• стадіально-деструкційне забруднення (стація — місце існування популяції, деструкція руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

За даними Міністерства природних  ресурсів і екології, у нашій країні щороку утворюється майже 2 млрд т  різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогосподарської  сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів  виробництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем.

Головними причинами екологічної напруги  стали:

• широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (Кривий Ріг, Донбас, Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття);
• спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми;
• катастрофа на Чорнобильській АЕС і необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики;
• необґрунтоване осушення заболочених і перезволожених територій на Поліссі;
• надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих;
• відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах;
• масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості ґрунтів і виснаження водних ресурсів.

Однією з найважливіших  нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, диоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промислових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забруднення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюються водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпечення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське моря.

Складовою проблеми охорони  навколишнього середовища є охорона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Значення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запасів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині. В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки контролю і регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку  мінеральних ресурсів висуває проблему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем  робить необхідним розв'язання проблеми дальшого співіснування людини й  природи на основі раціонального  використання природних ресурсів. Під  раціональним природокористуванням розуміють  таку його форму, коли воно дозволяє передбачити  результатні наслідки функціонування системи «людина-природа». Його рівень визначається ефективністю використання природних ресурсів і станом навколишнього середовища. Воно вимагає якнайміцнішого зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої діяльності.

Основними джерелами забруднення природних  вод є:

• Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забруднювачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.
• Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхнево-активні речовини), мікроорганізми, у тому числі патогенні.
• Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості. При технологічних процесах утворюються такі основні види стічних вод, а саме:

− реакційні води, що утворюються  у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій,

− води, що містяться у  сировині та вихідних продуктах (вільна або зв'язана вода),

− промивні води після миття  сировини, продуктів, тари, обладнання, маточні водні розчини,

− водні екстрагенти та адсорбенти,

− охолоджені води, що не контактують  з технологічними продуктами, а використовуються у системах зворотного водопостачання,

− побутові води їдалень, душових, туалетів, пралень тощо,

− атмосферні опади, що стікають з території промислових підприємств.

За останні декілька десятків років ґрунтові води стали одним  із найважливіших ресурсів. Вони є  джерелом значної кількості питної води, яка використовується у побуті, а також іде на зрошення. Звичайно, ґрунтові води раніше володіли достатньо  високими якостями і без очищення задовольняли вимоги до питної води, але  випадки забруднення високоякісних  ґрунтових вод отруйними речовинами стають все більш частими.

2. Головні джерела забруднення  навколишнього середовища

Штучне (антропогенне) забруднення  атмосфери відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції).