Лекции по "Безпека житедіяльности"

Навпаки, існують інші небезпеки, які вважаються допустимими, хоча мають  великий потенціал ризику, через  те що їх важко або практично неможливо  усунути. Як приклад, можна навести  дії з запуску космічного корабля. Але в даному разі такий ризик  приймається тому, що, по-перше, його

практично неможливо усунути  на даному рівні розвитку космонавтики, а по-друге, кожен політ космічного корабля відкриває нові перспективи  для розвитку багатьох галузей науки, техніки, оборони, народного господарства.

Отже, вартість не є єдиним і головним критерієм встановлення прийнятного ризику. Важливу роль, як показано вище, відіграє оцінка процесу, пов'язана з визначенням та контролем ризику.

Для того щоб чіткіше уявити собі, як на практиці використовується методика управління ризиком, розглянемо приклад, пов'язаний з ризиком небезпеки  лише однієї технологічної операції - операції покриття меблів кількома шарами лаку в процесі їх виготовлення. Цей приклад показує не тільки, як потрібно застосовувати методику управління ризиком, а й те, коли і як використовуються засади окремих  напрямів безпеки життєдіяльності, а саме охорони праці, захисту  навколишнього середовища та цивільної  оборони. Основні небезпеки сучасних лакувальних матеріалів - токсичність, горючість, здатність до вибуху. Вже  на стадії проектування виробництва, а  саме при виборі конкретного виду та марки лаку, ці небезпечні властивості  матеріалу слід враховувати поряд  з іншими його характеристиками - вартістю, технологічністю, якістю тощо.

Вибір технології нанесення  лаку на меблі також пов'язаний з  вибором більш безпечного варіанту, а також відповідних засобів  індивідуального та колективного захисту  працівників. Якщо власник підприємства побажає взагалі уникнути небезпеки шкідливого впливу парів лаку на працівників у процесі лакування, то він зможе скористатись автоматичною фарбувальною лінією. Але таке обладнання досить дороге, тому для невеликого підприємства, яке тільки починає промислову діяльність, установка його практично неможлива, особливо в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, слід пам'ятати, що використання автоматичної лінії не виключає повністю всі небезпеки, а навпаки, може призвести до появи нових небезпек, наприклад, до небезпеки враження електричним струмом при наладці та профілактичних роботах на ній.

Скоріш за все нанесення  лаку буде здійснювати оператор за допомогою пульверизатора у фарбувальній камері. Для захисту оператора  передусім необхідно вибрати  відповідний засіб захисту органів  дихання. Респіратор - найдешевший з  можливих засобів - в даному разі не може бути запропонований, оскільки він  не захищає обличчя та очі. Можливість використання фільтруючого протигаза  буде визначатись характеристиками парів лаку, але такий протигаз у даному випадку буде малоефективним, потрібен буде ізолюючий протигаз.

Не слід забувати, що існують  також і інші працівники фабрики, які безпосередньо не мають відношення до процесу лакування, але змушені  працювати у близькості до фарбувальної камери. Вони також можуть зазнавати  впливу токсичних випаровувань. Щоб  виключити можливість негативного  впливу парів лаку на інших працівників, фарбувальна камера повинна мати ефективну систему вентиляції та відповідне обладнання, яке запобігає  проникненню іншого виробничого  персоналу в небезпечну зону під  час проведення лакувальних операцій. Таким обладнанням можуть бути: І)попереджувальні  знаки, розташовані в зоні робіт, які нагадують персоналу про  небезпеку і потребують використання індивідуальних засобів захисту; 2)сигнальні  або попереджувальні вогні, які  будуть вмикатися кожен раз, коли відбувається лакування, для того, щоб  запобігти проникненню решті  співробітників в зону робіт; 3)оголошення по всій фабриці, яке інформує працівників  про початок і кінець небезпечної  операції. З метою зменшення ризику вибуху та пожежі електричне та вентиляційне обладнання, яке знаходиться у  фарбувальній камері та поряд з нею, повинно мати відповідне вибухопожежозахисне  виконання. Слід зазначити, що вартість, наприклад, двох електричних двигунів, що мають однакові технологічні параметри, але один має відкрите виконання, а другий особливе вибухозахисне, може різнитися у кілька десятків разів. Запровадження наведених вище технічних  заходів забезпечення безпеки працівників  не виключає необхідності здійснення спеціальних організаційних та санітарно-гігієнічних  заходів: а) розробки і запровадження  технологічних карт та інструкцій з  техніки безпеки; б) навчання та інструктажу  персоналу; в) контролю за дотриманням  та виконанням встановлених правил безпеки  при проведенні робіт; г) забезпечення працівників санітарно-гігієнічним  обладнанням та відповідними процедурами, а також іншими заходами й засобами, які вимагаються чинними нормативними документами з охорони праці.

Усі наведені вище питання  безпеки віднесені до компетенції  охорони праці. В той же час  забруднене повітря, яке буде вилучатись з фарбувальної камери та викидатись в атмосферу, може становити небезпеку  для людей, які живуть або з  тих чи інших причин знаходяться  поблизу цього виробництва. Це вже  сфера дії іншого законодавства, а саме законодавства про захист навколишнього середовища, інших  нормативних документів та інших  органів контролю.

Для того щоб отримати дозвіл на запровадження нового технологічного процесу, підприємцю необхідно узгодити можливість і кількість викидів  з органами санітарного нагляду  та захисту навколишнього середовища. У даному разі мова йде про можливість забруднення повітря. Захист повітряного  басейну від забруднень регламентується  гранично допустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, гранично допустимими викидами (ГДВ) шкідливих  речовин та тимчасово узгодженими  викидами шкідливих речовин від  джерел забруднень. Значення ГДК речовин, що забруднюють повітря, встановлені  відповідними державними і міждержавними  стандартами і санітарними нормами.

Норми ГДВ розробляються  для кожного джерела забруднення, виходячи з того, щоб його викиди в сумі з викидами всіх інших джерел забруднення, що розташовані в цьому  районі, не призвели до утворення у  приземному прошарку повітря перевищення  ГДК, а в місцях розташування санаторіїв, будинків відпочинку та в зонах відпочинку міст з населенням понад 200 тис. мешканців  ці концентрації не повинні перевищувати 0,8 ГДК.

Щоб виключити або зменшити можливість впливу шкідливих речовин  на людей та навколишнє середовище в разі аварії, стихійного лиха чи катастрофи, на підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці власником мають бути опрацьовані і затверджені план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій). У плані попередження надзвичайних ситуацій розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів.

У плані (інструкції) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій) мають  бути перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені  дії посадових осіб і працівників  підприємства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварійно-рятувальних  формувань або працівників інших  підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

Розробивши всі необхідні  організаційні, санітарно-гігієнічні та технічні заходи забезпечення безпеки  працівників і узгодивши їх з  місцевою інспекцією Департаменту з  нагляду за охороною праці, виконавши  розрахунки ГДВ шкідливих речовин  і узгодивши їх з відповідними органами охорони здоров'я та захисту  навколишнього середовища, розробивши і узгодивши з органами цивільної  оборони план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкцію) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), підприємець, якщо немає інших перешкод, може розпочинати виробництво продукції.  

 

5. Якісний аналіз  небезпек 

 

Аналіз небезпек починають  з попереднього дослідження, яке  дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Методи цих аналізів та прийоми, які використовуються при  їх виконанні, відомі під різними  назвами. Нижче наведені основні  з них:

Типи  аналізу:

• попередній аналіз небезпек (ПАН),
• системний аналіз небезпек (САН),
• підсистемний аналіз небезпек (ПСАН),
• аналіз небезпеки робіт та обслуговування (АНРО).

Методи та прийоми, що використовуються при аналізах:

• аналіз пошкоджень та викликаного ними ефекту (АПВЕ),
• аналіз дерева помилок (АДП),
• аналіз ризику помилок (АРП),
• прорахунки менеджменту та дерево ризику (ПМДР),
• аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ),
• аналіз поетапного наближення (АПН),
• програмний аналіз небезпек (ПрАН),
• аналіз загальних причин поломки (АЗПП),
• причинно-наслідковий аналіз (ПНА),
• аналіз дерева подій (АДПд),

Ознайомимось з основами двох наведених вище методик, а саме з попереднім аналізом небезпек(ПАН) і аналізом дерева помилок (АДП).

Попередній аналіз небезпек - це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. Це перша спроба в процесі безпеки систем визначити й класифікувати небезпеки, які мають місце в системі. Виконується він у такому порядку:

-вивчають технічні характеристики  об'єкта, системи чи процесу, а  також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, матеріали;

-встановлюють їхні небезпечні  й шкідливі властивості;

-визначають закони, стандарти,  правила, дія яких розповсюджується  на даний об'єкт, систему чи  процес;

-перевіряють технічну  документацію на її відповідність  законам, правилам, принципам і  нормам безпеки;

-складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані  джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають  шкоду, потенційні небезпечні  ситуації, виявлені недоліки.

Після того, як виявлено головні  системи об'єкта, які є джерелами  небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу.

Базові запитання, які  мають бути вирішені:

який процес/система аналізуються?

чи залучені до цієї системи  люди?

що система повинна  звичайно робити?

чого система не повинна  робити ніколи?

чи існують стандарти, правила, норми, які мають відношення до системи?

чи використовувалась  система раніше?

що система виробляє?

які елементи включено в  систему?

які елементи вилучено із системи?

що може спричинити появу  небезпеки?

як оцінюється ця поява?

що і де є джерелами  та перешкодами енергії?

чи існує критичний  час для безпечності операцій?

які загальні небезпеки притаманні системі?

як може бути покращений контроль?

чи сприйме керівництво  цей контроль?

Аналіз дерева помилок (АДП) - застосовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем. Використовує дедуктивний логічний метод (тобто поступово рухається від загального до часткового), він дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести до небажаних наслідків або яким-небудь чином вплинути на ці наслідки. Як відомо більшості професійних інженерів з охорони праці, які мають досвід розслідувань нещасних випадків, небажані події рідко відбуваються під впливом тільки одного чинника. Через це при аналізі дерева помилок у процесі системної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначити, де відбулись будь-які пошкодження в системі, який зв'язок існує між подіями і яка взаємодія відбулася.

При побудові основного дерева помилок використовують спеціальні символи, які забезпечують аналітика  ілюстрованим зображенням події  і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма  символів дає наочність і полегшує побудову дерева помилок.

Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів  системи, що розглядається. При цьому  слід враховувати, що на роботу системи  впливає людський фактор, тому всі  можливі «відмови оператора» теж  необхідно вводити у склад  дерева. Оскільки дерево помилок показує  статичний характер подій, розвиток подій у часі можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок.

МОДУЛЬ 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ  СЕРЕДОВИЩЕ" 

 

Блок 2.1. Лекція 5. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт

План

1. Людина та  її біологічні й соціальні  ознаки.

2. Діяльність людини.

3. Середовище життєдіяльності.  Природне середовище. Техносфера.

Ноосфера.

4. Соціально-політичне  середовище. 

 

 

 

1.Людина та  її біологічні й соціальні  ознаки

Курс «Безпека життєдіяльності» призначений не тільки для вивчення різних видів небезпек, визначення ступеня ризику, наслідків впливу небезпечних і шкідливих факторів на здоров'я людини, уміння грамотно діяти в складних умовах, надзвичайних ситуаціях, але передусім розуміння  сенсу життя самої людини, її природи  і призначення, з'ясування основних закономірностей життєвих процесів. Це необхідно для забезпечення умов стійкого комфортного існування.

Значення терміну «людина» багатогранне, про що свідчить понятійний апарат наук, які вивчають людину.