Контрольная работа по "Охране труда"

Задача 2. ( варіант 2). Розрахунок аерації виробничого приміщення 

     Розрахувати аерацію виробничого приміщення,технологічний  процес у цьому приміщенні передбачає застосування ацетону.

Кількість пари ацетону, розчиненої у повітрі, м³/год           –         12·10⁶  м³/год

Відстань  між віссю нижніх ( приточних) і  верхніх 

(витяжних) вентиляційних отворів ,м                                 –                  4  м

Температура приточного повітря, ⁰ С                                -                 16 ⁰С

Температура повітря ,що видаляється з приміщення, ⁰С  -                 22 ⁰С

Кут відчинення вікон,град                                                   -                 60 град 

                                                           Розв'язання

     Визначимо :

     - Гранично – допустиму концентрацію (ГДК) шкідливої речовини в  повітрі робочої зони за санітарними нормами проектування промислових підприємств.

     -Потрібний  обмін повітря для очищення  приміщення.Концентрацію шкідливих  речовин сумішей дорівнювати  нулю.

V_B  =  ,м³

де Q- кількість пари шкідливої речовини, розчиненої в повітрі приміщення – 12*10⁶ м³/ год.

ГДКшр – гранично-допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі 200 мг/м³

ГДК сум- дорівнює нулю

V_B=12·10⁶  /200- 0 = 60000 м³

• Величину теплового опору, кг/м².Різність тиску прийняти такою, що дорівнює половинні теплового опору.

Н_т.о.=h(P_п.п. –P_п.в.),

де h- відстань між осями нижніх та верхніх вентиляційних отворів – 4м.

Р=, Р_п.п. , Р_п.в. –щільність припливного і витяжного повіря,кг/м³

Т- 273 ⁰С;

t - відповідно температура припливного і витяжного повітря, ⁰С

Н_т.о.= 4 ( - ) = 4*(1,22-1,20)= 0,08 кг/м²;

• Швидкість повітря у припливних та витяжних отворах , м/с розрахуємо за формулою :

V_t =  ,

V_п.п.= =1,1 м/с;

V_п.в.= =  1,1 м/с ;

• Визначити площу припливних і витяжних отворів, м ² розрахуємо за формулою:

F _отв.пр.= =26,6м²

F _{отв.вит.} = =26,6м² 

     Таким чином для аерації даного виробничого приміщення треба зробити приливні і витяжні отвори площею по 26,6 м² . 

         15. Навчання робітників з питань охорони праці. 

     Навчання  та систематичне підвищення рівня знань  працівників, населення України з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

     Основні напрямки та положення щодо навчання з питань охорони праці визначені:

     — Державною програмою навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони  праці на 1996—2000 роки (постанова KM України від 18. 04. 1996 р. № 443); Указом Президента України від 18. 10. 1997 р. № 1166/97 „Про основні напрямки соціальної політики на 1997—2000 роки";

     — Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99);

     — рекомендаціями Міжвідомчої науково-методичної ради з питань освіти в галузі охорони  праці і комісії з охорони  праці та безпеки життєдіяльності  Науково-методичної ради Міносвіти.

     До  основних науково-методичних принципів  побудови системи безперервного  навчання з питань охорони праці, її цільових функцій та методологічних основ належать:

     — наступність та безперервність навчання з питань безпеки життя, діяльності та охорони праці усіх вікових  категорій населення України;

     — формування суспільної свідомості і  рівня знань населення України, що відповідають вимогам часу;

     — навчання з питань особистої безпеки  та безпеки оточуючих, відповідних  норм поведінки вихованців в дошкільних закладах освіти;

     — навчання з питань охорони праці  в середніх, позашкільних та професійно-технічних  закладах освіти;

     — навчання з питань безпеки життя  і діяльності в цілому та охорони  праці студентів вищих навчальних закладів освіти;

     — навчання з питань охорони праці  працівників при їх підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації, при прийнятті  на роботу та в період роботи; навчання працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та роботах, де є потреба у професійному доборі, інструктування працівників з питань охорони праці, дотримання порядку допуску до виконання робіт;

     — навчання населення в цілому з  питань безпеки життя, діяльності та охорони праці.

     Основним  нормативним актом, що встановлює порядок  та види навчання, а також форми  перевірки знань з охорони  праці є ДНАОП 0.00-4.12-99 ..Типове положення  про навчання з питань охорони  праці". Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні  системи 'безперервного навчання з  питань охорони праці, яка проводиться  з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

     Вимоги  Типового положення є обов'язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, асоціаціями, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями незалежно  від форм власності та видів діяльності.

     На  підприємствах на основі Типового положення  з урахуванням специфіки виробництва  та вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів  про охорону праці, розробляються  і затверджуються наказом керівника  відповідні положення підприємств  та формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань працівників  з охорони праці, з якими вони повинні бути ознайомлені. Відповідальність за організацію цієї роботи на підприємстві покладається на його керівника, а в  структурних підрозділах — на керівників цих підрозділів. Контроль за її своєчасним проведенням здійснює служба охорони праці або працівники, на котрих покладені ці обов'язки.

     Працівники  підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі  роботи, а вихованці, учні і студенти під час навчально-виховного процесу  повинні проходити навчання і  перевірку знань згідно з вимогами Типового положення. Допуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питану охорони праці забороняється.

     Навчання  з питань охорони праці та відповідна перевірка знань можуть проводитися  як традиційними методамиг так і  з використанням сучасних технічних  засобів навчання: аудіовізуальних  засобів, комп'ютерних навчально-контролюючих систем.

     Відповідальність  за дотримання навчальних планів і  програм навчання з питань охорони  праці, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального  часу, якість навчання в закладах освіти працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних закладів освіти.

     Контроль  за дотриманням Типового положення  про навчання з охорони праці  здійснюють органи державного нагляду  за охороною праці та служба охорони  праці центральних та місцевих органів  виконавчої влади. 

25. Хто є   утриманцями в разі нарахування  компенсацій при виробничому  травматизмі. 

     В результаті дії небезпечних та шкідливих  виробничих факторів, шкідливих  речовин можуть мати місце нещасні випадки і професійні захворювання.

     Нещасні випадки на виробництві - це випадки  з робітником, пов'язані з дією на нього шкідливого виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдання керівника робіт, які приводять до травми.

     Виробнича травма - це травма, отримана робітником на виробництві і пов'язана з недотриманням вимог безпеки праці.

     Згідно  ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

     Роботодавець  може за рахунок власних коштів здійснювати  потерпілим та членам їх сімей додаткові  виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

     За  працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним  захворюванням, зберігаються місце  роботи (посада) та середня заробітна  плата на весь період до відновлення  працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться  його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

     Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві  або професійним захворюванням  зараховується до стажу роботи для  призначення пенсії за віком, а також  до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення  пенсії на пільгових умовах і в  пільгових розмірах у порядку, встановленому  законом.

     Фонд  виплачує страхові виплати, які складаються із:

     1) страхової виплати втраченого  заробітку (або відповідної його  частини) залежно від ступеня  втрати потерпілим професійної  працездатності (щомісячна страхова виплата);

     2) страхової виплати одноразової  допомоги потерпілому (членам  його сім'ї та особам, які перебували  на утриманні померлого);

     3) страхової виплати пенсії по  інвалідності потерпілому; 

     4) страхової виплати пенсії у  зв'язку з втратою годувальника;

     5) страхової виплати дитині, яка  народилася інвалідом внаслідок  травмування на виробництві або  професійного захворювання її  матері під час вагітності;

     6) страхових витрат на медичну  та соціальну допомогу.

     За  наявності факту заподіяння моральної  шкоди потерпілому провадиться  страхова виплата за моральну шкоду.

     Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

     Сума  щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної  працездатності та середньомісячного  заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я, і не може перевищувати його.

     У разі стійкої втрати професійної  працездатності потерпілому сплачується  одноразова страхова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного  заробітку його за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру  граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

     Якщо  комісією з розслідування нещасного  випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення  потерпілим нормативних актів про  охорону праці, розмір одноразової  допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.