Інженерний благоустрій міських територій

   Житлову забудову необхідно відокремлювати від залізничних ліній санітарно-захисною зоною шириною 100 м від осі крайньої залізничної колії за умови забезпечення нормативних рівнів шуму в прилеглих  об‘єктах та на території забудови.

   При розташуванні залізниці у виїмці та при здійсненні спеціальних шумозахисних заходів розміри санітарно-захисної зони встановлюються з урахуванням  забезпечення на території житлової забудови нормативних рівнів шуму, але не менше 50 м. При цьому не менше 50% площі санітарно-захисної зони повинно бути озеленено.

   Відстань  від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії  слід приймати не менше 50 м при обов‘язковому  використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30 м або інших шумозахисних заходів.

   Відстань  від краю проїзної частини магістральних  доріг до житлової забудови слід встановлювати  з урахуванням забезпечення в  житловій забудові нормативних рівнів шуму , але не менше 50 м.

   У випадку розміщення окремо розташованих розподільних пунктів і трансформаторних підстанцій напругою 6—20 кВ, при кількості  трансформаторів не більше 2, потужністю кожного до 1000 кВт при виконанні заходів по захисту від шуму відстань від них до вікон житлових і громадських будівель слід приймати не менше 10 м, а до будівель лікувально-профілактичних закладів — не менше 15 м. При більшій потужності розриви встановлюють розрахунковим шляхом з урахуванням акустичних характеристик трансформаторів і шумозахисних заходів.

   При виборі типу забудови, особливо поблизу  джерел підвищених рівнів звуку, потрібно враховувати захисні акустичні  властивості споруд і необхідність максимального зниження колективного акустичного навантаження на населення.

   Облік найбільш потужних джерел шуму на території  міста, контроль за виконанням запланованих в генплані заходів по зниженню шуму (організація санітарно-захисних зон  для відповідних промислових, транспортних, комунальних об‘єктів; прокладання  транзитних магістралей за межами міста, прокладання трас польотів повітряних суден за межами сельбищної території та рекреаційних зон, шумозахисне озеленення тощо) ведуть спеціалізовані лабораторії санепідстанцій (Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд за реалізацією генеральних правил розвитку міст від 5 листопада 1998 року).

   Відповідно  до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ”, для захисту своїх законних прав та інтересів у цій сфері громадянам слід звернутися або подати скаргу в санітарно-епідеміологічну станцію відповідного рівня (міську, районну в місті, районну, обласну), яка зобов‘язана вжити заходи для усунення порушень. 

   Розрахунок  допустимого рівня  звуку для даної  роботи:

   ВАРІАНТ № 4 

   L_екв – залежить від: категорії вулиць та смуг руху в обох напрямах. 

   L_екв = L_розрах + Σ поправок, де

   L_розрах – визначається по таблиці СНиПу 2.12-77, в залежності від: швидкості руху та складу потоку.

   Поправки:

   1 –  інтенсивність руху (залежить від: кількості транспортних одиниць різних видів транспорту);

   2 –  поздовжній ухил;

   3 –  склад потоку;

   4 –  наявність трамваю;

   5 –  тип дорожнього покриття.

   L_екв – при умові наявності двох вулиць: беремо обидва значення або парні, або непарні.

 

   Магістральна  вулиця:

   L_розрах = 73,75 (дБА)

   L_екв = 73,75 + Σ 2,5 + 1 + 2 + 2 = 81,25 ≈ 82 (дБА) 

   Вулиця  місцевого значення:

   L_розрах = 72,5 (дБА)

   L_екв = 72,5 + Σ 1,5 + 2 + 2 = 78 (дБА)

   Розділ 3. Шумозахисні зелені насадження. Шумозахисний екран 

   Шумозахисні зелені насадження

   Архітектурно-планувальний аспект колективного захисту від  шуму пов'язаний з необхідністю обліку вимог шумозахисту в проектах планування і забудови міст і мікрорайонів. Передбачається зниження рівня шуму шляхом використання екранів, територіальних розривів, шумозахисних конструкцій, зонування і районування джерел і об'єктів захисту, захисних смуг озеленення.

     Одним із ефективних способів зниження шуму на шляху його поширення е застосування захисних смуг озеленення. Захисні  насадження в містах можуть використовуватись  як самостійні засоби шумозахисту і  разом з іншими інженерними шумозахисними  спорудами. Спеціальні смуги зелених  насаджень мають комплексний  характер захисної дії - захист від  шуму, вихлопних газів автотранспорту, абсорбція пилу та інших шкідливостей, що забруднюють повітря, покращання мікрокліматичних показників міського середовища, позитивна психологічна та естетична дія на населення. Все це значно підвищує соціальну значимість озеленення як містобудівного засобу шумозахисту.

     Зниження  рівня шумового забруднення довкілля при застосуванні захисних насаджень  відбувається внаслідок таких явищ, як розсіювання, поглинання і дифракція  звукових хвиль.

     Зелену  масу крон дерев, яка складається  з листя різної конфігурації, щільності  і орієнтації, можна розглядати як змінно-контрастне фізичне середовище, де безперервно міняються місцями  акустично непрозорі і прозорі  елементи середовища. Звукова енергія, потрапляючи з повітря в простір, заповнений кронами дерев, переходить в інше середовище - повітря листя, яке має здатність розсіювати і поглинати звукову енергію. Ці властивості проявляються помітніше  із збільшенням щільності середовища. Зелені насадження щільної посадки  з деяким наближенням можна розглядати як екранувальний бар'єр на шляху  поширення звукових хвиль, як напівпрозорий  екран, за яким утворюється звукова  тінь.

     Акустичний  ефект зниження рівня звуку визначають такі фактори як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція посадок.

     В сучасних містах існує гострий дефіцит  міських територій, тому питання  ширини смуг зелених насаджень має  велике значення. В табл.3 наведено дані щодо зниження рівня шуму за смугою зелених насаджень на магістральних  вулицях. Коефіцієнт послаблення звуку  смугами зелених насаджень (зниження рівня звуку на 1 - м ширини лісосмуги) приймається рівним: 
 

• 0,08 дБА/м - для декоративних лісосмуг з густим, крупним листям;

 

• 0,25 дБА/м - для щільних лісосмуг;

 

• 0,4 дБА/м - для спеціальних шумозахисних лісосмуг з щільним змиканням крон дерев і заповненням підкронового простору чагарниками.

 

     У випадку зменшення ажурності  крон дерев і збільшення щільності  листя більше 0,8 смуга зелених  насаджень буде сприйматися у  вигляді "зеленої стіни", при  зустрічі з якою звукова енергія  буде послаблена на величину ν Якщо весь зелений масив захисної смуги подати у вигляді n-ї кількості рядів зелених стін, то зниження рівня звуку від впливу всієї захисної смуги буде рівним nν. За експериментальними даними величина ν коливається від 1,5 до 2 дБА у залежності від дендрологічного складу деревних насаджень, їх густоти і якості, місцезнаходження об'єкта, що підлягає захисту і зеленої смуги.,

     Частотна  характеристика зниження рівнів звуку  смугами зелених насаджень залежить від їх дендрологічного складу і  щільності. При цьому найбільша  ефективність зниження рівня звукового  тиску проявляється в діапазоні  високих частот, які є найбільш неприємними для сприйняття людським вухом і визначальними при  формуванні загального рівня звуку. Ця властивість є характерною  для листяних та для шпилькових порід, а також насаджень із змішаних порід. У шпилькових порід спостерігається  активне зниження рівня звукового  тиску також і на середніх частотах (500 Гц) і більш інтенсивне, ніж  у інших, в діапазоні високих  частот: Рівні низьких частот спектра  транспортного шуму не підлягають помітному  зниженню, проте під впливом смуг зелених насаджень ці шуми, сприймаються людським вухом не так різко внаслідок  пом'якшення і деякої трансформації  рівнів шуму деревно-чагарниковими  насадженнями. На частоті 500 Гц і вище спостерігається помітне активне  поглинання рівнів звуку.

     При виборі асортименту деревно-чагарникових порід необхідно враховувати  цілий ряд факторів, які впливають, на умови росту зелених насаджень  і, відповідно, на їх шумозахисну ефективність; Для спеціальних шумозахисних смуг слід підбирати одну-дві основні  породи дерев, які швидко ростуть, є  димогазостійкими і мають масивну крону. 
 
 
 

     Зниження  рівня шуму різними  видами зелених насаджень