Правові основи діяльності фермерського господарства

    Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). (ст. 3 ЗУ "Про фермерське господарство") 

      Якщо фермерське господарство  створене одноособово, тобто одним  із членів сім'ї, інші члени  сім'ї, а також родичі можуть  стати членами цього фермерського  господарства після внесення змін до його Статуту. Склад членів фермерського господарства не має кількісних обмежень. Нові родичі можуть вступати до цього господарства за згодою всіх його членів. Кожний член господарства самостійно вирішує питання про вихід із нього. Дозволу інших членів для цього не потрібно. Зміст правового інституту членства у фермерському господарстві полягає в обов'язковості особистої трудової участі всіх його членів у процесі господарювання, в їхньому праві на участь в управлінні справами даного господарства, на оплату праці, укладання угоди про спільну діяльність всіх його членів тощо. 

    Головою фермерського господарства є його засновник  або інша визначена в Статуті  особа. Голова фермерського господарства репрезентує його у відносинах з  органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями, а також укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії. Він може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом(ст. 4 ЗУ "Про фермерське господарство") 

      Виробничо-економічні відносини  фермерського господарства з  підприємствами і організаціями всіх форм власності, господарськими товариствами та фізичними особами будуються на основі договорів. 

    Держава гарантує додержання і захист майнових та інших прав і Законних інтересів  фермерського господарства, забезпечує пільгові умови для кредитування, оподаткування, страхування, матеріально-технічного забезпечення останнього в період його становлення. Втручання в господарську або іншу діяльність господарства з боку державних або інших органів, а також посадових осіб не допускається. Збитки, завдані господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодування за рахунок винних. Спори про відшкодування збитків вирішуються судами загальної компетенції, господарськими та третейськими судами. Аграрне законодавство України Підручник / За ред В.І.Семчика - К.,2005.- с 275. 

    Фермерське  господарство є рівноправним учасником аграрного ринку. Воно має право бути засновником або членом асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств, інших об'єднань, кооперативів, спільних підприємств з виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, які обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогосподарських підприємств та організацій, в тому числі за участю іноземних партнерів, брати участь у створенні комерційних банків або бути їх членом. 

    На  основі аналізу правового статусу  фермерського господарства можна виокремити такі притаманні йому ознаки: фермерське господарство складається з трьох  компонентів -- майнового комплексу, земельної ділянки та громадян, які  об'єдналися для здійснення товарного  сільськогосподарського виробництва; воно є юридичною особою з наявністю  всіх притаманних юридичній особі ознак; воно є суб'єктом підприємницької діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва, тобто діє на аграрному ринку з метою отримання прибутку Аграрне право України Підручник / За ред.В.З.Янчука.-К.-2003.- с147. 

    2. Умови і порядок  створення фермерського  господарства та  припинення його  діяльності 
 

    2.1 Порядок проведення  професійного відбору  з питань створення  фермерських господарств 

    Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства надається громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають відповідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві Аграрне право України Підручник / За ред О.О.Погрібний - Київ.2004 .- с 357 

    Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині  наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з  якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса (ст. 5 ЗУ "Про фермерське господарство") 

      Для облаштування відокремленої  садиби фермерському господарству  надається за рахунок бюджету  допомога на будівництво під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем. 

    Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом  Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

    Фермерське  господарство створюється виключно на добровільних засадах. Професійний  відбір осіб, які виявили бажання створити таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формує і затверджує районна (міська). До складу професійної комісії входять представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування території, на якій передбачається відведення земельної ділянки для створення фермерських господарств, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій. Фермерство в Україні: основні правові засади. Підручник / За ред. Титова Н. І -- Львів, 1998. - с. 68. 

    Висновок  професійної комісії з питань створення фермерських господарств  про наявність у громадянина  достатнього досвіду роботи у  сільському господарстві або потрібної  сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання (передачі) громадянину у власність  або оренду земельних ділянок  для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної  власності відповідно до чинного ЗК(ст. 6 ЗУ "Про фермерське господарство") 

    2.2Порядок  надання (передачі) земельних ділянок  для ведення фермерського  господарства 

      Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. 

    У заяві слід зазначити: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки; кількість членів створюваного фермерського господарства (їхні родинні зв'язки); наявність у них прав на безоплатне одержання земельної ділянки у власність (тих ділянок, які знаходяться в їхньому користуванні у розмірі земельної частки (паю) або одержання ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Аграрне право України Підручник / За ред. Г.Е.Бистрова М.Н.Козиря - М.,1998р. -с368. 

    До  заяви слід додати рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина заявника достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації (освіти). 

      Заяву громадянина про надання  земельної ділянки у власність  або в оренду районна або  міська державні адміністрації  або орган місцевого самоврядування  розглядають у місячний строк  і в разі її задоволення  дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. 

    Проект  відведення земельних ділянок розробляється  за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. 

    Проект  відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. 

      Земельні ділянки для ведення  фермерського господарства передаються  громадянам України у власність  і надаються в оренду із  земель державної або комунальної  власності. 

      У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. Фермерство в Україні основні правові засади Підручник /За ред. Титова Н. І. - Львів, 1998. - С. 72. 

      Громадянам України членам фермерських  господарств передаються безоплатно  у власність надані їм у  користування земельні ділянки  у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). Офіційний вісник України., К-2003. № 31 - с140. 

      Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. 

    Земельні  ділянки надаються громадянам для  ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими  на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. 

      Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських  угідь, не можуть передаватися  у приватну власність для ведення  фермерських господарств, за винятком  невеликих -- до 5 гектарів ділянок  лісів у складі угідь фермерського  господарства і невеликих -- до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності. Аграрне право України Підручник / За ред. В.З.Янчука. - К ,- 2003. -с153. 

      Відповідно до ст. 121 ЗК, безоплатно  у приватну власність фермерського  господарства передаються земельні  ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній у цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району. Така передача здійснюється один раз, про що рада, котра передає земельну ділянку, робить відмітку в паспорті або документі, який його заміняє. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у ч. 1 ст. 121 ЗК, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. 

    2.3 Державна реєстрація  фермерського господарства 

    Фермерське  господарство підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Спеціальний порядок державної реєстрації фермерських господарств визначається ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство". 

    Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: 

    а) засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства);