Загальна характеристика підстав припинення трудового договору (поняття, класифікація)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

Київський національний торговельно-економічний університет 

Коломийський економіко-правовий коледж

 

 

Відділення  правознавства

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

„Загальна характеристика підстав припинення трудового договору (поняття, класифікація)”

 

 

 

 

 

 

студентка ІІІ курсу групи П-31

денної форми навчання

спеціальності5.060101

„Правознавство”

____________          Гоголь Степан Михайлович

          (підпис)

Науковий керівник

Викладач ____________ Буджак Олена Миколаївна  

                                     (підпис)

 

 

 

 

 

 

Коломия  2007 р.

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………3

Розділ І. Загальна характеристика

трудового договору……………………………………………5  

1.1. Поняття та зміст  трудового договору……………………………5

1.2. Припинення трудового договору…………………………………7

 

Розділ ІІ. Теоретично-правовий аналіз

підстав припинення трудового договору…………….10

2.1. Припинення трудового  договору в зв'язку з певними 

юридичними діями…………….………………………………………10

2.2. Розірвання трудового договору  з ініціативи власника………....15

2.3. Поняття припинення трудового  договору з ініціативи 

працівника………………………………………………………………27

 

Розділ ІІІ. Інші підстави припинення

трудового договору та його наслідки………………….31

3.1. Розірвання трудового договору  з ініціативи третіх осіб………...31

3.2. Оформлення звільнення і проведення  розрахунку……………….32

 

Висновки…………………………………………………………………38

 

Список використаних джерел…………………………………………..40

 

Вступ

 

На мою думку, сама назва курсової роботи „Загальна характеристика підстав припинення трудового договору (поняття, класифікація)” і обумовлює актуальність даної теми на сьогоднішній день. Адже саме тепер є дуже багато випадків незаконного звільнення працівника з займаної ним роботи, або переведення на іншу роботу. Ці та інші питання є малодосліджені в нашій практиці. І тому, метою написання даної теми можна визначити загальні поняття основних та додаткових підстав розірвання трудового договору та правильне їх тлумачення і застосування в різний випадок.     

Аналізуючи сьогоденну періодику, можна зрозуміти, що у сучасний період становлення ринкових відносин в Україні нові умови зумовили нові тенденції в трудовому договорі, намітилися два напрямки.

           Форма і зміст трудового договору багато в чому відходять від жорстких адміністративних конструкцій, і він стає „гнучкішим і нестабільним”. Поява ринку праці, зростання безробіття, зупинка, банкрутство багатьох підприємств істотно змінили соціальне становище роботодавця і працівника. Роботодавець часто нехтує нормами трудового права і диктує найманому працівнику свої „правила гри”. Це стосується: встановлення кола обов’язків, які взагалі не збігаються із затвердженими у централізованому порядку кваліфікаційними характеристиками щодо конкретної посади, застосування додаткових підбору і оцінки кадрів, вимоги надання даних про працівника, укладення з працівниками термінових трудових договорів у випадках не передбачених законодавством; встановлення неповного робочого дня, часу, надання відпусток без збереження заробітної плати, на які працівники вимушено погоджуються; заниження розцінки в оплаті праці; порушення термінів виплати заробітної плати, приховування реальної зарплати, у зв’язку з чим знижуються розміри відрахувань до страхових фондів соціального забезпечення.

Інший напрямок. Трудовий договір „вислизає” в „тіньову економіку”. Значна частина трудових відносин здійснюється взагалі без їх юридичного оформлення.

В умовах економічної  кризи працівники вимушені приймати кабальні умови роботодавця, забуваючи  при цьому, що вони залишаються в таких випадках позбавлені всіх соціальних гарантій, передбачених законодавством – права на щорічну відпустку, на соціальні і навчальні відпустки, на виплату соціальної допомоги у випадку тимчасової непрацездатності, на відшкодування шкоди заподіяної працівнику при виконанні трудових обов’язків, на охорону праці й безпеку в трудових відносинах, на трудовий стаж.

Я вважаю, що потрібно визначити  додаткові гарантії та впевненість  працівника в тому, що його законне  право на працю не буде порушено, і зменшиться кількість ва підків незаконного розірвання трудового договору, та законне вирішення трудових спорів по даних правовідносинах.

В своїй роботі я намагатимуся розкрити основні поняття про  підстави розірвання трудового договору, визначити основні та додаткові підстави припинення трудових правовідносин.

 

 

Розділ І. Загальна характеристика трудового  договору

1.1. Поняття та зміст трудового  договору

 

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Воно проголошене Конституцією України, визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується [1, ст. 43].

Переважна більшість  громадян влаштовується на роботу шляхом укладення трудового договору як наймані працівники на підприємства, незалежно від їх форм власності. Термін „договорів” має багато значень, що передбачається різними нормами цивільного, трудового, земельного, міжнародного права.

Вперше поняття „трудовий  договір” було дано в КЗпП УРСР у 1922 р. відповідно до цього КЗпП трудовим договором визнавалася угода двох або більшого числа осіб, за якою одна сторона (найнятий) дає згоду, дає свою робочу силу іншій стороні (наймачеві) за плату [2, ст. 27].

За законодавством України  в контракті строк його дії, права, обов’язки, та відповідальність сторін (в тому числі матеріальні), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін. Але при цьому було зроблено застереження, що сфера застосування контракту визначається законодавством. З цього доповнення ст.27 КЗпП випливає, що:

• по-перше, в трудовому законодавстві України вжито новий термін „контракт”. Цей термін не несе в собі відмінного від договору змісту, бо, виходячи з його значення, контракт – це договір;
• по-друге, закон наголошує, що контракт становить собою форму трудового договору. В філософському розумінні формою визнається зовнішня оболонка явища. Трудові договори можуть мати усну або письмову форму;
• по-третє, контракт є строковим трудовим договором. Він укладається на виконання, як роботи, що носить строковий характер, так і роботи, що носить постійний або у будь-якому випадку тривалий характер.

Сукупність умов, які  визначають взаємні права і обов’язки сторін, становлять зміст трудового договору. Такі умови можуть визначатись законодавчими або іншими нормативними актами і встановлювати, наприклад, мінімальний розмір заробітної плати, мінімальну тривалість трудової відпустки, максимальну тривалість робочого часу, тощо. Умови трудового договору можуть обов’язковими (їх ще називають необхідними) і факультативними (додатковими).

Обов’язковими (необхідними) вважаються такі, без яких трудовий(ві) договори не можуть бути укладеними; визнано, що до них слід віднести взаємне волевиявлення сторін про прийняття – влаштування працівника на роботу, визначення трудової функції працівника, встановлення моменту початку виконання роботи. Громадяни добровільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі й не пов’язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушення до праці в будь-якій формі не допускається. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності [10, с. 216].

Роботу, яку виконуватиме працівник, коло його трудових повноважень  і обов’язків, називають трудовою функцією. Їх встановлення є виключною  компетенцією сторін. При укладенні  трудового договору вони визначають професію, спеціальність, класифікацію або посаду.

 

 

 

1.2. Припинення трудового договору

Відповідно до трудового  законодавства України термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін.

Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Звільнення — термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору.

Припинення  трудового договору є правомірним  лише за наявності наступних умов:

1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;

2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою;

3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони — суду, військкомату).

Підставами припинення трудового  договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору. Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав [2, ст. 36, 37, 41].

При звільненні працівника в трудову  книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Класифікація підстав припинення трудового договору. Всі підстави припинення трудового договору можна  класифікувати в залежності від двох критеріїв:

1) виду юридичного факту, який є причиною припинення;

2) волевиявлення яких саме суб'єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється  припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим — у зв'язку з певними юридичними діями:

— взаємне волевиявлення сторін;

— ініціатива працівника;

— ініціатива власника або уповноваженого ним органу;

— ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору;

— порушення правил прийому на роботу.

Розглянемо ці підстави.

Припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями  має місце при закінченні строку трудового договору і в зв'язку зі смертю працівника [2, ст. 36].

За першою підставою можуть закінчуватися  трудові договори, укладені на певний термін, а також на термін виконання певної роботи. Це правило стосується також тимчасових, сезонних працівників і тих, які працюють за контрактом.

Істотним є те, що сам факт закінчення терміну не припиняє трудового договору, якщо працівник і далі продовжує працювати, а власник не заперечує проти цього. Для припинення договору необхідний відповідний акт хоч би однієї зі сторін — заява працівника, розпорядження власника, яким висловлюється бажання припинити трудові відносини.

Якщо із закінченням строку договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає його припинення, то трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк.

Законом України від 19 січня 1995 р. КЗпП був доповнений ст. 39-1, згідно з якою трудові договори, які були переукладені один або декілька разів вважаються такими, що укладені на невизначений термін. Це положення не поширюється на випадки, коли строкова форма трудового договору передбачена законодавчими актами і в інших випадках, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП.

Необхідно врахувати, що при звільненні за п. 2 ст. 36 КЗпП певних категорій працівників власник зобов'язаний забезпечити їх обов'язкове працевлаштування. Це стосується вагітних жінок і жінок, котрі мають дітей у віці до 3 років (або до 6 років, якщо дитина за медичним висновком вимагає домашнього догляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда. Власник зобов'язаний запропонувати такій жінці роботу на тому ж або на іншому підприємстві. Ці гарантії, передбачені ч. З ст. 184 КЗпП, поширюються і на випадки звільнення в зв'язку із закінченням терміну договору вказаних працівників, якщо вони були прийняті за строковим трудовим договором.

При припиненні трудового договору в зв'язку зі смертю працівника власник зобов'язаний видати наказ про виключення працівника з облікового складу підприємства [10, ст. 222-223].

 

 

 

Розділ ІІ. Теоретично-правовий аналіз підстав  припинення трудового договору

2.1. Припинення трудового договору  в зв'язку з певними юридичними  діями

 

Перш за все, на мою думку, необхідно  зазначити, що будь-який трудовий договір може бути припинений за угодою обох сторін трудового договору. При цьому ініціатива може вийти як від працівника, так і від власника. Як правило, дана підстава застосовується при достроковому припиненні трудових договорів, укладених на певний термін або на час виконання певної роботи. Однак за цією підставою може бути припинений і трудовий договір на невизначений термін. День припинення роботи визначається сторонами. При цьому не потрібно погодження з будь-якими органами, за винятком звільнення неповнолітніх до 18 років, яке проводиться з відома служби у справах неповнолітніх. При звільненні за угодою сторін не потрібно попередження від працівника за 2 тижні, як це передбачено при звільненні за власним бажанням. Звільнення проводиться за п. 1 ст. 36 КЗпП України з відповідним записом в трудовій книжці.