Охрана труда на предприятии

Під час прийняття  на роботу власник або уповноважений  ним орган має право вимагати від кандидата на посаду два документи: паспорт і трудову книжку. Для  осіб, які вперше влаштовуються на роботу і не мають трудової книжки, вимагається довідка про останній рік занять. У таких випадках трудова  книжка виписується протягом п'яти  днів і зберігається у відділі  кадрів підприємства. Вона видається  на руки працівникові в разі звільнення, а також з інших поважних причин на письмову вимогу останнього (або  батьків неповнолітніх).

Якщо працівник  виконуватиме роботу певної кваліфікації або на певній посаді, власник має  право вимагати від нього документ про відповідну кваліфікацію, освіту тощо.

Усі робітники  та службовці повинні бути ознайомлені  з правилами внутрішнього розпорядку й з інструкціями з охорони  праці. Це ознайомлення оформлюється розпискою.

У деяких випадках прийняттю на роботу повинен передувати медичний огляд. Так, підлітки віком  до 18 років, які приступають до роботи, мусять пройти обов'язковий медичний огляд для визначення фізичної здатності  підлітка виконувати певну роботу.

Чинним законодавством передбачений обов'язковий медичний огляд і для дорослих працівників. Він необхідний для того, щоб забезпечити:

— охорону здоров'я  працівників на роботах, пов'язаних з перебуванням у шкідливих для  здоров'я умовах;

— дотримання громадської  санітарії та гігієни (якщо працівник  зайнятий в дитячих, лікувальних  закладах, харчовій промисловості, громадському харчуванні тощо);

— безпеку самого працівника та осіб, які його оточують (водії, машиністи потягів).

Однак власник  або уповноважений ним орган  не має права на свій розсуд вимагати попереднього медичного огляду працівника, якщо закон цього не передбачає.

Приймаючи на роботу громадян, власник або уповноважений  ним орган має право встановити випробування з метою перевірки  придатності працівника до роботи, яка йому доручається. Умова про  випробування повинна бути застережена  в наказі (розпорядженні) про прийняття  на роботу (ст. 25 КЗпП України). Під час  випробування на працівників поширюється  законодавство про працю.

Випробування  не передбачається для:

— осіб, які не досягли 18 років;

— молодих робітників, котрі закінчили професійно-технічні навчальні заклади. 

Робочий час — це встановлений законом або визначений на його основі термін, протягом якого робітник або службовець, відповідно до правил внутрішнього розпорядку підприємства, повинен виконувати свої обов'язки.

Види робочого часу:

— нормальної тривалості (не може перевищувати 40 год. на тиждень);

— скороченої тривалості — 36 год. на тиждень для підлітків  віком від 16 до 18 років; осіб віком  від 15 до 16 років та учнів віком  від 14 до 15 років, які працюють у період канікул — 24 год. на тиждень; для  працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш  як 36 год. на тиждень);

— неповний робочий  день (для вагітних жінок, жінок, котрі  мають дитину віком до 14 років  або дитину-інваліда чи здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку).

Оплата праці  в цих випадках здійснюється пропорційно  відпрацьованому часу або залежно  від виробітку.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними  вважаються роботи понад встановлену  тривалість робочого дня.

Власник може застосовувати  надурочні роботи тільки у таких  виняткових випадках:

— при виконанні  робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;

— при проведенні громадсько-необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалювання, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку, для  усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують їх функціонування;

— при необхідності закінчити розпочату роботу, котра  внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних  умов виробництва не може бути закінчена  протягом звичайного робочого часу, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного майна, а  також у разі необхідності невідкладного  ремонту машин, коли несправність їх спричинює зупинку робіт для  значної кількості людей;

— при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних  робіт з метою недопущення  або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах  відправлення чи призначення;

— для продовження  роботи при неявці працівника, який змінює працюючого, коли робота не допускає перерви. 

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного  працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 год. на рік.

Залучення окремих  працівників до роботи у вихідні  допускається в таких випадках:

— для відвернення  громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;

— для відвернення  нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

— для виконання  невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання  яких залежить у подальшому нормальна  робота підприємства;

— для виконання  невідкладних вантажно-розвантажувальних  робіт з метою запобігання  або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах  відправлення і призначення.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або  у грошовій формі в подвійному розмірі.

Чає відпочинку працюючих включає:

— вихідні (при  п'ятиденному робочому тижні працівникам  надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному —  один вихідний день; загальним вихідним днем є неділя);

— святкові дні;

— перерва для  відпочинку та харчування (не більш  як дві години і, як правило, через  чотири години після початку роботи);

— відпустка (щорічна  відпустка тривалістю не менш аніж 15 робочих днів; додаткові відпустки).

Щорічні додаткові  відпустки надаються працівникам, котрі зайняті:

— на роботах  зі шкідливими умовами праці;

— в окремих  галузях господарства і тим, що мають  тривалий стаж роботи на одному підприємстві;

— у сфері  з ненормованим робочим днем;

— на роботах  з особливими природними географічними  та геологічними умовами підвищеного  ризику для здоров'я;

                                          Крім того:

— як заохочення за виконання державних або громадських  обов'язків;

— відпустка  з тимчасової непрацездатності, а  також на вагітність і пологи;

— відпустка  без збереження заробітної плати  надається за сімейними обставинами  та з інших поважних причин.

4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

Особлива увага  в законодавстві приділяється охороні  праці жінок. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах  зі шкідливими або небезпечними умовами  праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт  або робіт із санітарного та побутового обслуговування).

Гранично допустимі  навантаження для жінок при переміщенні  вантажів почергово з іншою роботою (до двох разів на годину) становить 10 кг, а переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни — 7 кг.

Загальна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна  перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг, а з підлоги — 176 кг. При  переміщенні вантажу на візках або  в контейнерах докладене зусилля  не повинно перевищувати 10 кг.

Не допускається залучати до робіт у нічний час (з 22 до 6 год. ранку), надурочних робіт, робіт  у вихідні та направляти у відрядження  вагітних жінок і матерів, що годують  грудьми, а також жінок, які мають  дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей у віці від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або  направлятися у відрядження без  їхньої згоди.

Вагітні жінки, відповідно до медичного висновку, переводяться на період вагітності на іншу, легшу роботу зі збереженням  середнього заробітку з попереднього місця. Жінки, котрі мають дітей  віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за місцем попередньої  роботи до досягнення дитиною віку трьох років. Перед відпусткою з  вагітності й пологів або безпосередньо  після неї жінці, за її заявою, надається  щорічна відпустка залежно від  стажу роботи на даному підприємстві.

Крім відпустки  з вагітності й пологів (70 днів до і 56 після пологів), жінці, за її заявою, надається частково оплачувана відпустка  до досягнення дитиною віку трьох  років. На час відпустки зберігається місце роботи (посада) і сплачується  допомога по держстраху. Жінкам, що мають  дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку, додаткові перерви для годування  дитини не менш аніж через три години тривалістю не менш як 30 хв. кожна. Ці перерви  включаються в робочий час  і оплачуються за середнім заробітком. Не допускаються звільнення з ініціативи підприємства вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до трьох  років, мате-рів-одиначок при наявності  дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим  працевлаштуванням.

Законодавством  України забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років, на важких роботах  і на роботах зі шкідливими або  небезпечними умовами праці, а також  на підземних роботах. Забороняється  залучати осіб, молодших 18 років, до нічних і надурочних робіт і до робіт  у вихідні (ст. 192 КЗпП).

Не допускається приймати на роботу осіб, які не мають 16 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, котрі досягли п'ятнадцяти  років, за згодою одного з батьків  або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для  виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує  процесу навчання, у вільний від  навчання час, після досягнення ними 14-річного віку, за згодою одного з  батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні (ст. 192 КЗпП). Усі особи, котрі не досягнули 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному  огляду (ст. 191 КЗпП).

Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено  скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для 15-річних — 24-годинний.

Щорічна відпустка  підліткам надається тривалістю один календарний місяць у літній час або, на їх бажання, в будь-яку  іншу пору року.

Забороняється залучати осіб, молодших 18 років, до перенесення  і пересування важких речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми.

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені  для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення  важких речей неповнолітніми затверджено  наказом МОЗ України від 22.08.1996 р. № 59 (табл. 2.1).

Для дорослих чоловіків  гранична норма становить 50 кг.

Для інвалідів  створюються умови праці згідно з рекомендаціями МСЕК.

        5.Нормативно-правові акти з охорони праці

Державні нормативно-правові  акти про охорону праці (ДНАОП) —  це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових  для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП  можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону  праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється  на всі підприємства, установи, організації  господарської діяльності України  незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форм власності.