Контрольная работа по "Трудовому праву"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

Зареєстровано

 «__»_____2013 р. 

 

            кафедра гуманітарних дисциплін 

 

 

 

ПІДСУМКОВА САМОСТІЙНА РОБОТА

з курсу «Охорона праці в галузі підприємництва»

Варіант №1

 

 

 

 

 

 

          Виконав: ст.гр.46-БЕ-07

          Тищенко М.Д.

        Перевірив:

Доц. Ціхоцька О.А.

 

 

1. Класифікація нещасних випадків. Рослідування та облік нещасних випадків

 

Нещасний випадок у кожного із нас асоціюється із певною трагедією і навіть почуте дане словосполучення викликає негативні емоції та переживання. А що ж таке нещасний випадок, яким він буває, які наслідки несе за собою нам відповісти важко, хоча ці питання є досить актуальними для кожної людини.

Нещасним випадком називають подію, яка викликала травму.

Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності»  визначає, що нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівників небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Неща́сний випадок — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.

Кабінет Міністрів України  розробив класифікатор нещасних випадків, тим самим об’єднавши однотипні  випадки у групи, згідно Постанови від 25 серпня 2004 р. N 1112 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N726 (726-2006-п)від 25.05.2006  N1658 (1658-2006-п) від 29.11.2006  N 648 (648-2007-п ) від 20.04.2007 ), що викладено у таблиці №:1.

Табл.1

КЛАСИФІКАТОР НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

 

 

Код	Назва
01 01.1	дорожньо-транспортна пригода  наїзд транспортних засобів
02 02.2 02.3	падіння потерпілого  з висоти в колодязь, ємність, яму  тощо
03 03.1 03.2	падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів  обвалення та обрушення породи, ґрунту тощо
04 04.1   04.2	дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються  дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, які перебувають  під тиском, у вакуумі
05 05.1	ураження електричним струмом   у разі доторкання  до ліній електропередачі та  обірваних проводів
06	дія підвищених температур (крім пожеж)
07	дія шкідливих і токсичних  речовин
08	дія іонізуючого випромінювання
09	показники важкості праці
10	показники напруженості праці
11	ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори
12	утоплення
13	асфіксія
14	навмисне вбивство або  травма, заподіяна іншою особою
15	стихійне лихо
16	пожежа
17	вибух
18	інші види

 

Також нещасні випадки  класифікують за причинами їх виникнення, при цьому розділяють технічні та психофізіологічні причини нещасних випадків, групування яких подано у таблиці №2.

Табл. №2

Класифікатор причини  нещасного випадку

Код	Назва причини нещасного випадку
	Технічні:
01	конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва
02	конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів
03	неякісне розроблення  або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання, устаткування  тощо
04	неякісне виконання будівельних  робіт
05	недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам  безпеки
06 06.1 06.2 06.3	незадовільний технічний  стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території  засобів виробництва  транспортних засобів
07	незадовільний стан виробничого  середовища (перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних  та шкідливих виробничих факторів)
08	інші
	Організаційні:
09	незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці
10 10.1 10.2	недоліки під час навчання безпечним  прийомам праці: відсутність або неякісне проведення інструктажу допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони  праці
11	неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або  їх відсутність
12	відсутність у посадових  інструкціях визначення функціональних обов'язків з питань охорони праці
13	порушення режиму праці та відпочинку невикористання засобів індивідуального  захисту через незабезпеченість ними
14	відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору)
15	невикористання засобів  індивідуального захисту через  незабезпеченість ними
16	виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо
17	залучення до роботи працівників  не за спеціальністю (професією)
18	порушення технологічного процесу
19	порушення вимог безпеки  під час експлуатації обладнання, устаткування , машин, механізмів тощо
20	порушення вимог безпеки під  час експлуатації транспортних засобів
21	порушення правил дорожнього руху
22	незастосування засобів  індивідуального захисту (за їх наявності)
23	незастосування засобів  колективного захисту (за їх наявності)
24 24.1 24.2	порушення трудової і виробничої дисципліни, невиконання посадових обов'язків  невиконання вимог інструкцій з охорони праці
25	інші
	Психофізіологічні:
26	алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння
27	низька нервово-психічна стійкість
28	незадовільні фізичні  дані або стан здоров'я
29	незадовільний психологічний  клімат у колективі
30	травмування внаслідок протиправних дій інших осіб
31	інші причини

 

Розрізняють нещасні випадки, пов’язані з роботою та виробництвом, а також побутові нещасні випадки, пов’язані з роботою. Останні  є поняттям більш широким і  включають нещасні випадки, які  відбулися не лише на виробництві, а й поза ним (рис. 1.1).

Рис.1.1 Класифікація нещасних випадків 

Для більшого узагальнення, при здійсненні обліку нещасних випадків, їх розслідуванню та страхуванню, нещасні випадки класифікуються за видами (рис. 1.2).

 
Рис. 1.2. Видова класифікація нещасних випадків 

Правильна класифікація та облік нещасних випадків дають змогу  об'єктивно оцінити рівень безпеки  праці. Крім того, правильна класифікація нещасного випадку (як виробничого, так і не виробничого) це – захист матеріальних інтересів і забезпечення певних соціальних гарантій потерпілого та його сім'ї.

За наслідками нещасні  випадки поділяються на легкі, тяжкі  та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу  роботу або спричинили нетривалу  втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників).

Всі нещасні випадки, що сталися  з працівниками на території підприємства як у робочий час, так і до чи після нього, поза підприємством  під час виконання завдання роботодавця  підлягають обов'язковому розслідуванню  у порядку, встановленому Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві. За результатами розслідування вирішується питання щодо взяття чи ні нещасного випадку на облік.

Одним з головних критеріїв  для кваліфікації нещасного випадку  як такого, що стався на виробництві, є  місце, де він стався, тобто територія  підприємства - ділянка землі за генеральним планом з усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та службами підприємства.

21 серпня 2001 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1094 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», якою затвердив «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»(нова редакція) й Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно з практикою  проведення розслідування нещасних випадків, аварій та профзахворювань  органами державного нагляду за охороною праці й підприємствами внесені  відповідні зміни і доповнення до Положення про розслідування  та облік нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Цей Порядок визначає процедуру  проведення розслідування та ведення  обліку нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій, що сталися  з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

Дія цього Порядку поширюється  на:

1) власників підприємств  або уповноважені ними органи (далі - роботодавці);

2) працівників, у тому  числі іноземців та осіб без  громадянства, які відповідно до  законодавства уклали з роботодавцем  трудовий договір (контракт) або  фактично допущені до роботи  роботодавцем;

3) фізичних осіб - підприємців;

4) членів фермерського  господарства, членів особистого  селянського господарства, осіб, що  працюють за договором, укладеним  відповідно до законодавства  (далі - особи, що забезпечують  себе роботою самостійно).

Дія цього Порядку також  поширюється на працівників дипломатичної  служби під час роботи у закордонній  дипломатичній установі України  та осіб, які відповідно до законодавства  про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, МНС, Держспецзв'язку, Держтехногенбезпеки.

Порядок проведення розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного  процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися  з працівниками, які перебували у  відрядженні за кордоном, проводиться  згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться  згідно з порядком розслідування  та обліку нещасних випадків невиробничого  характеру.

Дія вказаного Положення  поширюється лише на нещасні випадки, що відбулися на території підприємства чи поза нею при виконанні роботи за завданням адміністрації підприємства, а також при доставці робітників та службовців на роботу або з роботи на транспорті підприємства.

    Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

1. з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;
2. визначення причин, що призвели до нещасного випадку;
3. встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;
4. розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

    Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

  До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

 До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.