Журналистика как творчество

Ще одна яскрава телевізійна  робота Леоніда Парфьонова, яка показує  його творчу журналістську особистість  це документальний телефільм «Особисто Леонід Ілліч» про Леоніда Брежнєва. «Це та історія, яка не проходить, а залишається. У той час відбулося безліч подій і пізнавальних, і просто повчальних» – каже автор фільму. Разом з емоційною насиченістю, журналіст намагається поставитися до теми об’єктивно: «Ми прагнули бути об'єктивними. Він (Л. Брежнєв) – історична фігура вже тому, що він собою визначив цей час. Ми говоримо «брежнєвська епоха» і під цим маємо на увазі роки, які ще відповідають поняттю «брежнєвський застій». Але це  більш оціночне» [2, с. 318].

Леонід Парфьонов захоплюється історією. Його історичні програми та фільми складають немало важливу  частину його творчого здобутку і, мабуть, найширше розкривають його особу  як журналіста, адже в цих роботах  бачимо творчий погляд на історичні  процеси у суспільстві, який не позбавлений об’єктивності та плюралізму.

Ще один цікавий проект Леоніда Парфьонова, який свідчить про оригінальність його мислення – телевізійна програма «Російська Імперія», яка торкається й історії України у складі Російської Імперії.

Робота над проектом почалася в 2000-му році. Закінчена – весною 2003 року. Для передачі готувалися спеціальні карти, а всі сюжети і тексти підготував Леонід Парфьонов. Це грандіозна, як журналістська, так і технічна робота.

Зараз Леонід – головний редактор російського видання всесвітньо відомого тижневика «Newsweek». У журналі відчутний оригінальний «парфьонівський» стиль, починаючи з обкладинок та закінчуючи підбором тем. Навколо часопису зібралися справжні майстри сучасної російської журналістики. У 2006 році його часопис відзначили за найкращу обкладинку.

Про свій творчий метод  Леонід не любить міркувати. «Та ніякий я не автор і не ведучий. – сказав Л. Парфьонов у одному зі своїх інтерв’ю. – Мій жанр і метод один – я працюю на телебаченні Леонідом Парфьоновим».

 

Висновки до третього розділу

Актуальність проблеми творчого розвитку особистості молодої людини сьогодні усвідомлюється настільки, що є авангардною в усіх державних документах про освіту, виступах осіб, які безпосередньо причетні до розвитку системи освіти. Але у вирішенні цієї проблеми є багато труднощів. По-перше, здатність людини до творчості не характеризується якоюсь однією конкретною здібністю. Це інтегративна якість особистості, яка відображає її особливу внутрішню структуру: спрямованість, певні психічні процеси, характерологічні якості, уміння. Природжене і набуте виступає тут у діалектичній єдності і нерозривному зв'язку. Дослідники проблеми творчості, як правило, під поняттям «творчі здібності», розуміють синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь її відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень результативності такої діяльності. Головною ознакою творчої особистості вважаються її творчі якості.

Леонід Геннадійович Парфьонов – російський журналіст, телеведучий, автор таких популярних телепроектів, як «Намедни» та «Російська імперія».

Парфьонова виділяло вміння чітко і досить емоційно говорити, немаловажним був і підбір заголовків до кожного сюжету. Комунікація з глядачами відбувалася нібито у новостійній манері, але й тут ведучий дозволяв собі оригінальний образ поведінки у студії.  Парфьонов не сидів на місці. Він, нібито сам захопившись розповіддю, підскакував та продовжував оповідати вже в іншій частині студії.

 

ВИСНОВКИ

У журналістиці як в жодній іншій професії грає важливу  роль людський фактор, адже саме крізь призму суб’єктивного людського бачення  конкретна реальна ситуація осмислюється і подається через ЗМІ вже  масовій аудиторії. Питання журналістської творчості розглянуто дослідниками ще дуже мало. Існує багато протиріч стосовно цього питання, особливо тих випадків де має велике значення думка самого журналіста. Ким йому бути? Спостерігачем,  оголошувачем фактів чи суспільно й політично активним учасником життя своєї держави? 

Так чи інакше, професія журналіст зобов’язує людину до відповідальності за кожне сказане слово. Але це не може обмежити творчу діяльність фахівця.

Специфіка і своєрідність журналістської творчості полягає  в тому, що воно, націлюючи людину на адекватне відображення і осмислення дійсності, вимагає від нього характерних даному виду діяльності якостей дарування, особливого психофізичного складу особи, хорошої професійної підготовки – говорить дослідник М. Ким. Зважаючи на це, творча особа Леоніда Парфьонова відповідає цим якостям. І найкращим доказом цьому є відгуки глядачів і читачів, просто прихильників його творчої діяльності. Але крім цих дарувань та психофізичного складу особи, неабияка роль у суспільній діяльності відводиться моральним принципам журналіста як в першу чергу людини та громадянина. Тому вкрай важлива орієнтація журналіста як творчій особі на рішення соціально-важливих завдань. Не випадково найбільшими публіцистами своїх епох ставали видні мислителі, політичні діячі, лідери партій і рухів – ті, хто гостро відчував суспільні проблеми і запити суспільства і умів їх виразити в своїх творах. В. Моїсеєв стверджує, що до суспільно значущого ефекту не приводить націленість журналіста на ліричне, образне самовираження або бажання покрасуватися. І в наших газетах можна знайти немало матеріалів підготовлених авторами чи не з єдиною метою «закрутити» сюжет, «блиснути» літературними вишукуваннями або розчулити читачів «несамовитими» деталями. З цього боку нам доволі важко судити про Леоніда Парфьонова, адже його сюжети були яскраві, навіть, настільки, що кожна робота сприймалася за короткий документальний фільм. Вважаємо, що наявність образного бачення і так би мовити ліричного підходу до матеріалу, визначають і жанр, напрямок роботи журналіста. Так, Леонід по праву вважається одним із найяскравіших документалістів ( в його арсеналі більше 7 телефільмів та 2 цикла програм документального характеру з історії Радянського Союзу). Про визнання Леоніда Парфьонова майстром своєї справи говорить і той факт, що його телевізійний проект «Намедни» вийшов на dvd – дисках, та навіть зараз, коли програма не виходить в ефір більш трьох років, її записи користуються популярністю.

Хочемо далі зазначити, що зараз побутує в українській  та російській журналістиці орієнтація на західну модель журналістики, де головною метою журналіста є подання «голих» фактів. Але, на нашу думку, тут треба враховувати образ духовного мислення цілої нації, цілий менталітет, для якого такий підхід не є характерним. Вищезгаданий російський дослідник М. Ким у своїй книзі подає думку з цього приводу І. Руденко, який стверджує, що сьогодні голод не на факти – на точки зору. На яскраве слово. На старі, але забуті жанри. Знов виникає потреба в творчо орієнтованих людях, здатних не тільки оперативно повідомити новину, але і осмислити складні явища дійсності. Відповідно підвищуються і кваліфікаційні вимоги до їх професійних якостей, знань, умінь і навиків – додає вже М. Ким.

У своїй роботі ми вдалися до спроби соціологічного опитування. Звичайно, його не можна назвати повноцінним, адже ми не могли дотриматися всіх правил соціологічних досліджень, але отриманні результати відгуків аудиторії стосовно журналістської діяльності Леоніда Парфьонова, наглядно показали як сприймається його робота, який вплив мають його матеріали, його стиль говорити та подавати сюжети на глядачів.

Повний і всебічний  розвиток і розкриття творчого потенціалу журналіста, прояв його індивідуальності, і взагалі особи, можна і треба  розглядати як неодмінну умову ефективності всієї системи засобів масової інформації і виконання ними, що відповідають потребам соціального прогресу суспільства завдань – говорить Моїсеєв, додаючи, що велику роль тут грає само суспільство, яке своїми запитами до журналістики може впливати на її рівень.

Так від рівня суспільних очікувань результатів журналістської діяльності залежить професіоналізм всієї журналістики в цілому і в її складі – кожного журналіста окремо. Отже, можна говорити про загальні і приватні аспекти розвитку творчого потенціалу. Вони нерозривно зв'язані і взаємообумовлені, тому що від суспільних запитів до засобів масової інформації залежать вимоги до окремого журналіста, так і ступінь його ж професіоналізму впливає на ефективність всієї журналістики.

Тож, журналістика – багатоаспектне явище, професія яка вимагає багато сил та специфічних якостей від людини, особливої душевної сили. Адже робота журналіста має значення для величезного пласту населення всієї держави, а інколи і всього світу. Зважаючи на це, можна з упевненістю сказати, що творча особа журналіста не належить йому одному, а є вже суспільною цінністю. І роль журналістики в інформаційному суспільстві все більш зростає, а значить, зростають й вимоги до творчої особистості професіонального журналіста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

ДОДАТОК А

Парфьонов Леонід Генадійович

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Парфёнов,_Леонид_Геннадьевич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

Леонід Парфьонов гостро розкритикував сучасний стан російської тележурналістики

Російське телебачення - не об'єктивне та повністю заангажоване.

З такою заявою виступив журналіст Леонід Парфьонов, отримавши премію імені Владислава Лістьєва. У своїй промові телеведучий розкритикував вітчизняний телепростір. Нині співробітник телебачення більше схожий не на журналіста, а на чиновника, вважає Парфьонов. Інформацію, яка звучить з екранів телебачення, назвав не новинами, а старовинами. Лауреат премії Лістьєва порівняв сучасне російське телебачення з радянським – з тих часів збереглися все ті ж оди керівництву держави і тотальна цензура.

Леонід Парфьонов, журналіст:

За тележурналистику вдвойне обидно при очевидных достижениях масштабных телешоу и отечественной школы сериалов. Наше телевидение все изощренее будоражит, увлекает, развлекает и смешит, но вряд ли его назовешь гражданским общественно-политическим институтом.

Джерело: http://1tv.com.ua/uk/news/2010/11/26/2654

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

Леонід Парфьонов  стане ведучим телепрограми про Disney

У телесезоні 2011-2012 року програму «Чарівний світ Disney», яка виходить на російському Першому каналі, буде вести Леонід Парфьонов.

Крім Парфьонова, у  програмі будуть з'являтися зірки телепередач, які компанія виробляє в Росії. Крім того, в «Чарівний світ Disney» будуть запрошуватися актори, що озвучують фільми для вітчизняного прокату.

Відзначимо, що Леонід Парфьонов  в останні роки регулярно співпрацює з російським Першим каналом. Так, в 2011 році вийшов його фільм «Він прийшов дати нам волю», присвячений 80-річчю Михайла Горбачова, а в 2010-му – «Хребет Росії» (про історію Уралу) і «Зворикін-Муромець» (присвячений історії створення телебачення в Росії). Крім того, в 2010 році на Першому почав виходити проект Парфьонова «Які наші роки». Судячи по сайту телеканалу, останній випуск програми вийшов в кінці серпня 2011 року.

Нагадаємо, наприкінці 2010 року Леонід Парфьонов заявив у своїй  промові на врученні премії імені  Владислава Лістьєва, що телебачення в Росії втратило здатність інформувати про ситуацію і займається обслуговуванням влади. Він також заявив, що у даний час співробітник телебачення схожий скоріше не на журналіста, а на чиновника. Ця промова викликала широкий громадський резонанс, але не привела до відставки Парфьонова з ТБ.

Джерело: http://teleprostir.com/news/companynews/show-13535-leonid-parfonov-stane-veduchim-teleproghrami-pro-disney

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми журналістики : збірник наукових праць / ред. Ю. М. Бідзіля. – Ужгород : МП «Ліра», 2001. – 248 с.

2. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества : материалы спецкурса / Р. Г. Бухарцев. – Свердловск : Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. – 384 с.

3. Здоровега В. Й.  Теорія і методика журналістської  творчості : навчальний посібник / В. Й. Здоровега. – Львів  : ПАІС, 2000. – 267 с.

4. Ким М. Н. Технология создания журналистского произведения / М. Н.Ким. – М., 2001.

5. Корконосенко С. Г. Основы творческой деятельности журналиста / С. Г. Корконосенко. – СПб. : Знание, 2000. – 261 с.

6. Лазутина Г. В. Основы творческой деятельности журналиста : учебник для вузов / Г. В. Лазутина. – М. : «Аспект Пресс», 2001. – 234 с.

7. Лук А. Н. Психология творчества. – М.: Наука, 1978. – 127 с.

8. Мельник Г. С. Основи  творческой деятельности журналиста /  
Г. С. Мельник, А. Н. Тепляшина. – СПб. : Питер, 2004. – 325 с.

9. Михайлин І. Л. Історія української журналістики : підручник /  
І. А. Михайлин. – Х. : Прапор, 2004. – 320 с. 

10. Михайлин І. А. Основи журналістики : підручник /  
І. А. Михайлин. – 3-тє вид. – Л., 2003. – 287 с.

11. Моисеев В. А. Журналистика и журналисты. / В. А. Моисеев. – К.: Дакор, 2002. — 400 с.

12. Нерух О. О. Першооснови  журналістської творчості : навчальний  посібник для студентів філологічного  факультету /  
О. О. Нерух ; Мін-во освіти України , ХНУ ім. Н. В. Каразіна. – Х. : Світ дитинства, 2000. – 369 с.

13. Олешко В. Ф. Журналистика как творчество : учебное пособие для курсов «Основи журналистики» и «Основы творческой деятельности журналиста» / В. Ф. Олешко. – М. : РИП – холдинг, 2003. – 237 с.

14. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики /  
Е. П. Прохоров. – М. : Аспект Пресс, 2007. – 352 с.

15. Роменець В. А. Психологія творчості / В. А. Романець. – К. : Либідь, 2001. – 189 с.

16. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За ред.  
Ю. М. Бідзілі. – Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2007. – 224 с.

17. Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо. – 6-е изд. – СПб. : Питер, 2006. – 589 с.

18. Ученова В. В. Беседы о журналистике / В. В. Ученова. – М., 1985. – 213 с.

19. http://journalisti.ru/

20. http://uk.wikipedia.org