Україна в міжнародних рейтингах

Короткострокові кредитні рейтинги визначають вірогідність своєчасного  погашення короткострокових боргових зобов'язань. Оцінки за короткостроковими  борговими зобов'язаннями позначаються буквами та цифрами: від найвищої оцінки A-1 до найнижчої оцінки D. Більш  надійні зобов'язання з категорії A-1 можуть бути позначені додатковим знаком плюс. Оцінки з категорії B також  можуть бути позначені цифрою (B-1, B-2, B-3) [1].

• A-1 — емітент володіє виключно високими можливостями з погашення даного боргового зобов'язання.
• A-2 — емітент володіє високими можливостями з погашення даного боргового зобов'язання, але ці можливості більш чутливі до несприятливих економічних умов.
• А-3 — несприятливі економічні умови цілком імовірно послаблять можливості емітента щодо погашення даного боргового зобов'язання.
• B — боргове зобов'язання має спекулятивний характер. Емітент має можливості з його погашення, але ці можливості дуже чутливі до несприятливих економічних умов.
• C — можливості емітента щодо погашення даного боргового зобов'язання обмежені та залежать від наявності сприятливих економічних умов.
• D — за даним короткостроковим борговим зобов'язанням був оголошений дефолт.

 

2. Індекс економічної свободи

Економічна свобода — це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і функціонування самого себе.

Індекс економічної свободи  американського Фонду Heritage (публікується з 1995р.) - інтегральний показник, що відбиває ступінь державного регулювання. Індекс розраховується як середнє арифметичне з 10 оцінок, кожна з яких охоплює широку категорію факторів, що й утворюють поняття "економічна свобода". Ключовими показниками останньої, згідно з "Economic Freedom of the World: 2002 Annual Report", є свобода вибору, вільний обмін, вільна конкуренція, захист особистості та її власності. Загалом, для розрахунку кінцевого індексу використовується близько 50 показників для кожної групи факторів. На основі розрахованих показників надається оцінка від 1 (найбільша відповідність фактору чи групі факторів економічної свободи) до 5 (найменша відповідність). Середнє арифметичне цих оцінок і є індексом економічної свободи.

Індекс економічної свободи  обчислюють фахівці американського інституту КАТО і канадського  інституту Фрейзера. Рівень економічної свободи досліджується за 37 параметрами, які об'єднані в 5 блоків. 10 - найбільша відповідність фактору чи групи економічній свободі, 1 - навпаки.

Позитивний вплив на загальний  індекс мають такі показники: обсяг зовнішньоторговельного обороту, військове втручання, розширення кредитування приватного сектора. Привертає увагу низька оцінка монетарної політики та висока - розширення приватного сектора. Але цей індекс складається за підсумками п'яти років і бере до уваги довгострокові тенденції, що робить його результати непридатними для оперативного аналізу та порівняння. Водночас, індекс враховує максимально повну статистичну інформацію за п'ять років і відображає найбільш загальні тенденції, які відбуваються в економіках різних країн.

 

 

3. Інвестиційні індекси

Розподіл країн світового співтовариства за індексом інвестиційного клімату або зворотним його показником - індексом ризику характеризує відносну інвестиційну привабливість країни і є своєрідним "барометром" для іноземних інвесторів.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку в середині 2002р. оприлюднила  щорічну доповідь про світові  інвестиції. У ній представлено фактичний  та потенційний індекси залучення  прямих іноземних інвестицій.

Перший обчислюється як відношення частки країни в глобальному припливі прямих іноземних інвестицій до частки країни у світовому ВВП. Таким  чином він дозволяє порівняти  міру привабливості країни для іноземних  інвесторів. Експерти ЮНКТАД виходять з того, що довгострокова тенденція  індексу для окремої країни повинна  прямувати до одиниці. Особливість  рейтингу в тому, що він має радше  інформаційно-пізнавальний, ніж прикладний характер. Оскільки будь-яка країна передусім повинна прагнути до зростання  ВВП (знаменник), зокрема через залучення  прямих іноземних інвестицій (чисельник), то країни з високим індексом тяжіють  до його зниження, і навпаки. Зміни, властиві річним припливам капіталу та індексу залучення прямих іноземних  інвестицій, згладжуються шляхом включення  даних для його обрахунку за три  останні роки.

Поряд із вищезгаданим індексом використовується індекс потенціалу залучення  прямих іноземних інвестицій. Він  ґрунтується на стандартизованих значеннях  розмаху варіацій окремих факторів. Потенційний індекс залучення іноземних  інвестицій може набувати значень від 0 до 1.

Експерти ЮНКТАД пропонують розглядати одразу два індекси. Для  цього будується нульова матриця  і кожна країна відноситься до окремої групи, визначеної співвідношенням  обох індексів (фактичного та потенційного): високий - високий ("лідери"), високий - низький ("з вищим потенціалом"), низький - високий ("з нижчим потенціалом"), низький - низький ("аутсайдери").

На макрорівні: стан економіки, законодавство та принципи його регулювання, політична й економічна нестабільність, політика уряду, відсутність системи  поширення інформації, яка була б  легко доступною для вітчизняних  та закордонних підприємців й  охоплювала широкий спектр питань щодо можливості інвестування в Україну 

На мікрорівні: характер взаємовідносин між вітчизняними підприємствами та їх закордонними партнерами, а також  із державними організаціями, відсутність  досвіду роботи з іноземними партнерами, відповідних норм та стандартів, громіздка  бюрократична процедура вирішення  практично всіх питань.

Іноземні інвестори орієнтуються на оцінки численних консалтингових фірм, які регулярно відстежують  інвестиційний клімат у багатьох країнах світу, зокрема і в  Україні. Проте оцінки інвестиційного клімату нашої країни, які дають закордонні експерти на своїх регулярних засіданнях, що зазвичай проводяться за межами України і без участі українських експертів, є не досить достовірними, а можливо, й упередженими.

З огляду на це постає питання  формування національної системи моніторингу  інвестиційного клімату як країни в  цілому, так і окремих регіонів. Це послужить орієнтиром для українських  банків у власній кредитній політиці. Механізм визначення інвестиційного рейтингу України та її регіонів нині успішно  розробляє ряд компаній та наукових центрів.

Загалом, пріоритетними напрямами  формування сприятливих умов для  розміщення та функціонування іноземного капіталу в Україні є:

• стабілізація загальноекономічної та політичної ситуації в країні;
• удосконалення законодавчої бази;
• розвиток інфраструктури, яка сприяє забезпеченню інвестиційного процесу.

 

 

1.4 Індекс сприйняття корупції

Організація Transparency International для визначення рівня корупції в країнах розробила Індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index). Утім, його не слід ототожнювати з рівнем корупції, оскільки перший характеризує сприйняття корупції аналітиками, бізнесменами, соціологами тощо. Для України його визначають, починаючи з 1998р. Методика розробки індексу сприйняття корупції досить складна. Зокрема стосовно нашої країни було використано дані шести досліджень, проведених різними організаціями, а для інших країн - близько 13 подібних досліджень.

Індекс сприйняття корупції - це показник, який знаходиться в  межах від 0 до 10, де "0" - повністю корумпована країна, "10" - корупція відсутня. Важливо, що він складається  на 1 липня за даними I-го півріччя поточного і II-го півріччя минулого року.

 

 

1.5 Індекс конкурентоспроможності –World Economic Forum

Для оцінювання світової конкурентоспроможності для кожної країни складається ряд  індексів та субіндексів, на основі яких розраховуються глобальні індекси  зростання конкурентоспроможності (ГІЗК) та індекс мікроекономічної конкурентоспроможності (ІМК).

Глобальні індекси зростання  конкурентоспроможності, що розраховуються за методикою Дж. Сакса, дають оцінку перспектив економічного зростання  на 5-8 років.

В основі методики розрахунку глобальних індексів конкурентоспроможності лежить урахування низки статистичних показників, а також експертні  опитування. Позиції України пояснюються  сировинною та напівсировинною структурою експорту, високою енергоємністю  виробництва, відсутністю інноваційного  поступу та надійного захисту  інтелектуальної власності, недостатнім  відтворенням виробничих фондів, невисокою  якістю продукції, повільним просуванням  переговорів щодо вступу до Світової організації торгівлі.

Водночас, зазначені рейтинги відбивають швидше не реальні результати функціонування економіки, а інституційні перетворення, які впливають на економіку  в середньостроковій перспективі. Суттєві зміни рейтингу України, згідно з оцінкою Світового економічного форуму, в найближчій перспективі  не передбачаються.

Рейтинг країн світу за конкурентоспроможністю також виявляє  та публікує Міжнародний інститут управління розвитком (Лозанна).

 

2. Міжнародні рейтингові агенства

Одним із інструментів аналізу  місця країни у світовій системі  координат є міжнародні рейтинги, про багатоманітність й різноплановість  яких годі й говорити. Рейтингові оцінки виступають своєрідним орієнтиром для транснаціональних компаній та інвестиційних фондів. Маючи намір вкладати кошти за кордоном, вони стикаються з певними ризиками, як-от: недостатньо достовірна інформація щодо надійності та кредитоспроможності партнера в країні-реципієнті; загроза тиску з боку фіскальних і адміністративних органів; коливання валютних курсів, що є джерелом напруження в роботі фінансових менеджерів й інколи призводить до матеріальних втрат підприємства; ризики політичного характеру, що може позначитися не лише втратою частини капіталу, а й дискредитацією чи підривом власного реноме в очах ділових партнерів. Проте вивчити фінансові документи компаній та урядів усіх країн світу було б не під силу жодному інвесторові, навіть дуже досвідченому. Тому в процесі вибору об'єкта інвестування особлива увага надається оцінкам провідних рейтингових агентств, на основі яких і приймаються рішення щодо проведення ретельного дослідження на ринку певної країни. Слід зазначити, що рейтингові показники мають надзвичайну вагу не лише для нерезидентів, а й для національних урядів, оскільки є важливим зовнішнім інформаційним джерелом й у випадку незадовільності сигналізують про необхідність здійснення адекватних заходів щодо їх покращення.

Провівши аналіз можна  виділити 15 найбільших, за кількістю  клієнтів, рейтингових агентств світу (графік 2.1) [2].

Графік 2.1 Найбільші рейтингові агентства світу за числом клієнтів

 

 

2.1 Standard & Poor's

Standard & Poor's - дочірня компанія корпорації McGraw-Hill, що займається аналітичними дослідженнями фінансового ринку. Компанія належить до трійки найвпливовіших міжнародних рейтингових агентств. S & P відома також як творець і редактор американського фондового індексу S & P 500 і австралійського S & P 200. Розташування Центрального офісу - United States, Нью-Йорк.

Історія міжнародної рейтингової  компанії Standard & Poor's налічує більше 150 років. Компанія має представництва в 23 країнах, а інвестори всього світу вважають її одним з найбільш авторитетних джерел інформації про фінансові ринки.

Сьогодні Standard & Poor's забезпечує інвесторів, що прагнуть приймати максимально зважені інвестиційні рішення, результатами досліджень ринків в формі кредитних рейтингів, індексів, інвестиційної аналітики, а також досліджень в галузі аналізу ризиків та ризик-менеджменту. 
Standard & Poor's займає лідируючі позиції в сфері присвоєння незалежних кредитних рейтингів. 

Не менш відомий продукт  Standard & Poor's, що користується широким визнанням у всьому світі - фондовий індекс S & P 500: він орієнтований на сегмент ринку з високою капіталізацій і охоплює акції 500 провідних компаній США. У 2007 р. індексом S & P 500 виповнилося 50 років.

S & P 500 - фондовий індекс, до кошика якого включено 500 обраних  акціонерних компаній США, що  мають найбільшу капіталізацію.  Список належить компанії Standard & Poor's і нею ж складається. Акції всіх компаній зі списку S & P 500 торгуються на найбільших американських фондових біржах, таких як Нью-Йоркська фондова біржа і NASDAQ. Середнє арифметичне зважене значення цін акцій цих компаній відомо також як Індекс S & P 500. В якості ваг при розрахунку індексу використовується капіталізація. Індекс S & P 500 конкурує по популярності з Промисловим індексом Доу-Джонса і заслужено називається барометром американської економіки. S & P 500 не є простим списком найбільших компаній США, так як в нього не потрапляють компанії, що знаходяться в приватному володінні і компанії, акції яких мають недостатньою ліквідністю. Крім того, при складанні списку автори намагаються якнайповніше представити різні галузі американської економіки.

Інший індекс, S & P Global 1200 охоплює  компанії 30 країн, на частку яких припадає близько 70% капіталізації світового  ринку. З індексами S & P напряму  пов'язані фінансові кошти обсягом приблизно 1,1 трлн дол, а індекс S & P 500, служить орієнтиром для активів загальною вартістю понад 3,5 трлн дол - у цьому відношенні він випереджає всі інші світові фондові індекси.