Світова фінансова криза: стан і наслідки в Україні та за кордоном, шляхи її подолання в Україні

• інфляція прискорюється, а не сповільнюється;
• темпи падіння капіталізації ринку в 2-3 рази вищі, ніж на Заході (хоча до кризи вони були на низькому рівні);

- на перший план виходить проблема курсу національної валюти, "з'їдаються" валютні резерви;

• дефіцит пропозиції кредитів, а не попиту;
• у наявності масове вилучення вкладів населення із банків (в Україні -70 млрд. гривень лише за листопад - січень 2008-2009 років);

- криза супроводжується різким зниженням доходів бюджетів, зростанням дебіторської і кредиторської заборгованості.

Разом із переліченими спільними  рисами кожній із цих країн притаманні свої особливості. Так, для України, характерні:

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та "імпорту" капіталу, високих технологій, нафти й газу (ринки зниженої конкуренції);

- висока концентрація виробництва й капіталу, обмежені можливості щодо розпорошення (децентралізації) ризиків;

- значна соціальна поляризація, відсутність практики й інструментів адресної соціальної політики;

- невисокий рівень міжнародних резервів НБУ, відсутність накопичених резервних фондів уряду;

- хиткість політичної системи, її нездатність швидко й ефективно розв'язувати економічні проблеми;

- порівняно низька частка  малого й середнього бізнесу  у ВВП.

На думку експертів  консалтингової компанії McKinsey & Company, основними проблемами, з якими найближчим часом зіткнеться і вже зіткнулася українська економіка, є застарілі виробничі потужності в основних галузях, скорочення трудових ресурсів і вже згадувана міждержавна конкуренція. Про це, зокрема, йде мова в звіті компанії, озаглавленому "Відновлення економічного зростання України", презентація якого відбулася 20 жовтня поточного року в Києві.

Особливий неспокій викликає прогноз McKinsey & Company щодо значного зменшення числа працездатних українців. Так, за даними консалтингової компанії, якщо з 1998 року по 2007 рік працездатне населення України скоротилося на 3%, то вже до 2020 воно скоротиться ще на 10% і складе всього 19 млн. чоловік. При цьому помітно збільшиться число пенсіонерів, що приведе до серйозного дисбалансу між працюючими і непрацюючими громадянами наший країни.

Наступна проблема - застарілі  виробничі потужності. За інформацією  McKinsey & Company, коефіцієнт зносу основних виробничих потужностей в Україні складає більше 50%. Подальше старіння верстатів і агрегатів веде до того, що і без того обмежені трудові ресурси постійно відволікатимуться на ремонт зношеного устаткування, а не займатимуться безпосередньо виробництвом. Що стосується державної конкуренції, то загальновідомо, що ще до кризи українських металургів, яких вважали локомотивом вітчизняної економіки, почали витісняти з їх традиційних ринків китайці. Отже експорт України постраждав не тільки від спаду споживання в умовах кризи, але і від збільшення виробничих потужностей в країнах, які раніше були імпортерами української продукції, а зараз перетворилися на наших конкурентів. В той же час, вихід на нові для України ринки обмежений посиленням державного протекціонізму у всьому світі. За прогнозами експертів, дана тенденція збережеться і у відчутному майбутньому.

Як бачимо, в наявності  симптоми стагфляційних процесів, тому подолання наслідків кризи може затягнутися.

В Україні діють три  регулятори, які мають опікуватися  банківською системою та фондовим ринком: Національний банк України, Комісія  з цінних паперів та фондового  ринку та Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України. Крім регуляторів, також існує Верховна Рада України, яка має реагувати  на реальні події, що відбуваються у  країні, суттєво вдосконалюючи необхідне  законодавство. Але жодна із перелічених  інституцій не виявила здатності  швидко реагувати на події в країні.

Так, постанова Національного  банку України, яка "заморозила" депозити фізичних та юридичних осіб, не врахувала особливостей функціонування підприємств - українських виробників та імпортерів, чим поставила під  загрозу швидкого банкрутства малі та середні підприємства. Приймаючи  цю постанову, НБУ також "не порадився" з Комісією з цінних паперів та фондового ринку та Державною  комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Адже за законодавством, НБУ є незалежною інституцією, на яку ніхто не може чинити тиск. Але  це означає, що, захищаючи бізнес-інтереси комерційних банків, НБУ може приймати акти, не радячись з іншими регуляторами, та ускладнювати роботу інших фінансових інституцій, діяльність яких є вигідною для держави та активно підтримується  всіма урядами України протягом останніх п'яти років.

Так, під загрозу втрати коштів на банківських депозитах  нині потрапили кошти накопичувальних  недержавних пенсійних фондів (НПФ), мета діяльності яких - зберегти та примножити кошти громадян, які добровільно  відклали їх собі на старість, компенсуючи  об'єктивну фінансову неспроможність Пенсійного фонду України забезпечити  високий рівень державних пенсій. У скрутному становищі також  опинилися страхові компанії, які потребують гнучкості при управлінні своїми страховими резервами.

Під тиском економічної кризи  ради НПФ почали звертатися до Держфінпослуг  з проханням прийняття та запровадження  єдиної методики щоденного розрахунку реальної вартості активів НПФ (одиниці  пенсійних внесків), яка б допомогла  слідкувати за якістю інвестування коштів таких фондів та вчасно корегувати інвестиційні портфелі НПФ. Але Держфінпослуг  поки не прийняв рішення щодо затвердження розрахунку чистої вартості одиниці  пенсійного внеску, посилаючись на відмову Міністерства юстиції України  затвердити його проект. Отже, фінансова  криза розгортається, а облік  коштів громадян, накопичуваних у  НПФ, залишається непрозорим та неякісним.

Не квапиться з удосконаленням своєї нормативної бази і Державна комісія з цінних паперів та фондового  ринку. Так, потребує вдосконалення  її Положення про порядок визначення чистої вартості активів НПФ (відкритого, корпоративного, професійного), затверджене  рішенням Держкомісії з цінних паперів  та фондового ринку від 11 серпня 2004 р. № 339. Криза фондового ринку  вимагає у першу чергу запровадити  чіткі та прозорі методи оцінки активів  фінансових інституцій. Саме про це йдеться, наприклад, в антикризовому  законі США.

Спостерігаючи дії (або бездіяльність) центральних органів влади, які  відповідають за регулювання роботи банківської системи та фондового  ринку Україні, виникає запитання: так у чому ж полягає роль держави  під час розгортання в країні фінансово-економічної кризи? Можливо, це здасться занадто простим, але  єдиною державною гарантією захисту  економічно-фінансових інтересів громадян та юридичних осіб є: забезпечення шляхом прийняття та неухильного виконання  законодавства правильної роботи фінансової та банківської систем країни, правовий захист заощаджень населення, у тому числі пенсійних накопичень громадян, забезпечення диверсифікації ризиків фінансових інституцій та ретельний контроль регуляторів за всіма суб'єктами фінансової системи та фондового ринку.

Проте правове поле України  поки що таких гарантій не дає.

В Україні причини фінансової кризи, на нашу думку, полягають у  залежності фондового ринку від  коштів нерезидентів, надмірній зовнішній  заборгованості суб'єктів економіки, нестачі ліквідності в банківській  системі. Вплив світової кризи на економіку України схематично зображено  на рис. 1.

На сьогодні сформувалося чотири напрями, за якими світова  криза здійснює вплив на економіку  України.

1. Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.
2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаються різкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації на фінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння ефект буде такий саме, але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у свою чергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабити міжнародну позицію України.
3. Обвал котирувань на світових фондових ринках, який призвів до різкого падіння вартості акцій українських компаній.
4. Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних банків, різке зростання ставок Лібор (значна частина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах "плаваючої" ставки, залежної від ставки Лібор) - усе це практично перекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.

Наслідки впливу світової кризи на українську економіку є цілком очевидними:

- зниження на товарних  ринках попиту на сталь призвело  до тимчасового скорочення обсягів виробництва, що позначилося на вугледобувних підприємствах, видобуванні руди та на інших супутніх виробництвах;

- банки мають у своєму  розпорядженні достатньо коштів  для погашення зовнішніх запозичень, але для деяких з них можуть  виникнути проблеми з рефінансуванням  боргу на світових фінансових  ринках.

На цьому тлі спостерігається  погіршення ситуації з кредитуванням  економіки, а відтік, і депозитів. За цих умов банки схильні надавати кредитні ресурси на короткі терміни, орієнтуючись, передусім, на зниження ризику і втрат через падіння  платоспроможності позичальників.

В Україні МВФ прогнозує  глибокий спад і відновлення економіки  лише в другій половині 2010 року.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) офіційно підтвердив прогноз зростання  ВВП України в 2010 році нарівні 2,7%. Прогнози на поточний рік залишаються  незмінними: спад ВВП на 14% при інфляції в 16,3%. Ці дані містяться в опублікованому 1 жовтня 2009 року огляді стану світової економіки, підготовленому фондом. МВФ  поліпшив прогноз розвитку світової економіки: якщо в обнародуваному в  липні прогнозі зниження світового  ВВП в поточному році очікувалося  на рівні 1,4%, то тепер цей прогноз  понижений до 1,1%. А в 2010 році світова  економіка покаже зростання на 3,1% (очікувалося 2,5%). Тим часом навіть така позитивна економічна динаміка не дозволила МВФ поліпшити прогнози для України. Нагадаємо, прогноз  спаду української економіки  на 14% вперше був обнародуваний в  серпні, за підсумками виділення Україні  третього траншу кредиту.

Очікується, що стабілізація української економіки почнеться  наступного року - МВФ прогнозує  зростання ВВП на рівні 2,7%. Цей  прогноз неістотно відрізняється  від урядового - проект держбюджету  на 2010 рік розраховувався, виходячи з прогнозного зростання ВВП  на 3,7%. А вже в 2011 році очікується, що темпи економічного зростання України прискоряться до 5,8%, що буде вище середнього показника країн Центральної Європи (+4%) і СНД (+5,3%). За словами експертів, досягти такого економічного зростання Україна зможе за рахунок ефекту "відскоку від дна".

"Після такого глибокого  економічного спаду відновлення  світового попиту на український  експорт дозволить демонструвати  високі темпи зростання ВВП", - відзначає аналітик ГИК "Трійка  Діалог Україна" Ірина Піонтковська.

"Ефект низької бази  порівняння дозволить Україні  навіть при незначному поліпшенні  демонструвати високі темпи економічного  зростання", -погоджується директор  економічних програм Центру їм, Разумкова Василь Юрчишин.

По словах Піонтковської, відновлення української економіки  почнеться в II половині 2009 року, тому наступного року зростання ВВП буде помірним. "У свою чергу, такі високі темпи економічного зростання повинні дозволити українській економіці до кінця 2010 року вийти на докризовий рівень", - говорить експерт.

Відзначимо, Міністерство економіки  розрахувало, що за наступні три роки Україна зможе компенсувати спад ВВП, що очікується за підсумками 2009 року, на рівні 10-12% - і до 2012 року країна вийде  на докризові показники розвитку. Економісти відзначають, що швидке відновлення  можливе лише в разі різкого підйому  світових цін на сталь або проведення податкової реформи. Проте зараз  експерти цього не чекають.

Українська економіка  зуміє відновити докризові об'єми  ВВП вже до кінця 2012 року, повідомив  міністр економіки Богдан Данілішин. Він відзначив, що спад ВВП за підсумками поточного року складе 10-12%. "Позитивні  тенденції в економіці вже  почалися, і до кінця 2009 року вони посиляться. Очікується, що за підсумками І півріччя 2010 року ми вже матимемо позитивний результат", - сказав міністр, проте  не уточнив прогноз на І півріччя 2010 року, але назвав реалістичним очікування в 2010 році зростання ВВП на 3,7%.

Оскільки акціями і  паями інвестиційних фондів володіє  лише незначна частина українців, можна  дійти висновку про помірність наслідків  ринкових потрясінь для всього населення. Дійсно, зростання або падіння  того чи іншого цінного паперу або  ринку для більшості громадян є явищем, відокремленим від реалій життя. Проте при аналізі перспектив розвитку економіки виявляється, що фінансовий ринок має певну особливість: він впливає на інфляцію і знецінення заощаджень, відставання фінансування соціальної сфери, зростання цін  тощо. Це можна пояснити так; якщо річний темп зростання доходу деякого інвестора  вищий, ніж зростання ВВП, продуктивності праці та грошової маси, разом узятих, то таке зростання оплачують ті, у кого він збільшується не настільки швидко. А глобалізація фінансового ринку робить цей процес глобальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Тема «економічні кризи  та цикли розвитку» цікава, думаю  не тільки мені. Вона буде актуальною ще велику кількість часу, а, може бути, і завжди, так як я не думаю, що найближчим часом економісти навчаться  згладжувати цикл до такої міри, щоб її амплітуда коливань була дорівнює нулю. При амплітуді коливань більше нуля - це вже цикл.