Світова фінансова криза: стан і наслідки в Україні та за кордоном, шляхи її подолання в Україні

 

Міністерство освіти і  науки України, спору та молоді України

Харківський національний економічний  університет

 

 

 

 

 

                                            Кафедра управління фінансовими послугами

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково дослідницьке завдання на тему:

«Світова фінансова криза: стан і наслідки в Україні та за кордоном, шляхи її подолання в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

Перевірив:                                             Виконав:

к.е.н                                                           Студент фінансового факультету

Бажанов О.Є.                                         3 курсу 8 групи

                                                                 Городовий О.П.

 

 

2011 р.

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Світова економічна криза…………………………………….5
2. Причини та вплив світової кризи на економіку України…..9

ВИСНОВКИ

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

 

Як відомо, сучасне суспільство  прагне до постійного поліпшення рівня  й умов життя, які може забезпечити  тільки стійкий економічний ріст. Проте спостереження показують, що довготривале економічне зростання  не є рівномірним, а постійно переривається  періодами економічної нестабільності. Підйоми і спади рівнів економічної  активності, наступні один за іншим, прийнято називати діловим чи економічним  циклом.

Цикли, в тому числі й  економічні, ми можемо зустріти всюди. Наше життя, кар'єра розвивається циклічно, тобто в нашому житті у нас  є і підйоми і спади. Якщо ж  подивитися більш глобально, а саме на макросвіт, то ми побачимо, що у Всесвіті теж все влаштовано у вигляді  циклів: наступ дня і ночі, літа та зими і т.д. Термін "цикл" вживається в біології та інших науках для  позначення таких подій, які постійно повторюються, але не обов'язково в  однаковому ступені.

Економіка теж має властивість  розвиватися циклічно: у неї є  свої кризи, підйоми, "буми». Люди завжди прагнуть до піку, «буму» свого благополуччя, уряд - до піку розвитку економіки своєї  держави.

Але економіка країни не може перебуватимуть вічно на вершині  свого розвитку, за ним неминуче слідує спад, криза. Під цими двома  словами всі ми розуміємо щось погане, від чого потрібно скоріше  позбутися. Кризи негативно впливають  практично на все і тому з ними намагаються боротися. Але навіть у таких розвинених країнах, як США, Великобританія, Франція, Німеччина  та інших країнах Західної Європи особливих успіхів у уникнення  економічних криз ми не бачимо.

Проблема економічних  криз актуальна в даний час  у нашій країні, тому що ми перебуваємо  в ньому. Дослідження економічних  криз на світовому рівні, зокрема  в Росії, має допомогти економістам  все-таки навчитися безболісно і  швидко виходити з них. Крім цього  дуже важливо дослідити причини  виникнення економічних циклів і  з'ясувати, як згладжуються амплітуди їх коливань, щоб використовувати ці знання для згладжування цих циклів, щоб вони не чинили такого руйнівного впливу на економіку. Але не все так просто. Вчені вже протягом кількох століть не можуть з'ясувати точних причин виникнення циклів. В даний час існують лише теорії виникнення економічних циклів, з якими погоджуються або надають свою точку зору інші економісти. Однак це питання залишається відкритим і по сьогоднішній день.

Відомий американський економіст  Елвін Хансен (1887-1976), котрий присвятив  багато своїх робіт вивчення економічних  циклів, так висловився з цього  приводу: «Протягом усієї історії  літератури про економічні циклах різні  економісти все знову і знову  висловлювали думку, що походження циклічних  коливань залишається нерозв'язною  загадкою ». [1]

Навчившись згладжувати  економічні цикли, люди відразу ж  відчують його результат у вигляді  економічного процвітання країни та особистого благополуччя.

А головна мета економістів - добитися саме таких результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Світова економічна криза

 

Економічні цикли (хвилі) - це періодичні коливання ділової  активності в суспільстві. Циклом є  інтервал часу в розвитку ринкової економіки, протягом якого відбувається збільшення обсягу виробництва товарів  і послуг, а потім скорочення, спад, депресія, пожвавлення і, нарешті, знову його зростання.

Криза ринкової економіки (3 фаза економічного циклу) характеризується різким спадом виробництва, який починається  з поступового звуження, скорочення ділової активності. Криза відрізняється  від порушення рівноваги між  попитом і пропозицією на якийсь певний товар або в окремій  галузі господарства тим, що він виникає  як загальне перевиробництво, що супроводжується  стрімким падінням цін, банкрутством банків, зупинкою підприємств (фірм), зростанням відсотка і безробіття. Поступове  скорочення ділової активності, уповільнення темпів зростання в економічній  літературі називається рецесією. Вищі темпи скорочення економічної активності характеризують спад ринкової економіки. Нижча точка цього спаду є  криза.

Економічну кризу виявляє  не тільки межа, але і імпульс  в розвитку економіки, виконуючи  стимулюючу ("очисну") функцію. Під  час кризи виникають спонукальні  мотиви до скорочення витрат виробництва, збільшенню прибутку, оновленню капіталу на новій технічній основі. З кризою кінчається попередній період розвитку і починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму  саморегулювання ринкової системи  господарства.

Так, в 1971 р. Саймона Кузнеця  нагородили Нобелівською премією "За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання". Його ідеї взято за основу сучасної теорії економічного зростання, С. Кузнець вважав, що коливальні процеси (тривалість циклу 15-20 років) пов'язані  з періодичним оновленням житла  і певних типів виробничих споруд.

Також В 2004 р. Нобелівська  премія з економіки була присуджена американським ученим Ф. Кюдланду і  Е. Прескотту - авторам робіт з  теорії економічних (ділових) циклів, що пояснює причини нерівномірності  економічного зростання і виникнення спадів (рецесії) і підйомів.

Світова економічна криза  набрала обертів. Вже цілком серйозно експерти говорять про її нечувані масштаби: у ряді випадків зниження макроекономічних показників, темпів зростання соціальних індикаторів, занепад соціальної сфери що триває, більше, ніж під час Великої  депресії. Власне кажучи, ще декілька таких  місяців і словосполучення "Велика депресія" перестане бути синонімом  найглибшої економічної кризи в  історії.

Світова фінансова криза, що зародилась у США як криза ринку  нерухомості і похідних фінансових інструментів, згідно з логікою глобалізації поширилася по всьому світу, вдаривши і по українському фінансовому ринку.

За спостереженнями експертів, зусилля урядів підтримати національні  економіки під час глобальної фінансово-економічної кризи нагадують  спробу "день простояти та ніч  протриматися", поки не підійдуть "наші". В умовах нинішньої кризи "наші" - це добрі звістки зі Сполучених Штатів Америки. Не марнослівною виявилася  примовка: "Коли Америку морозить, увесь світ кашляє". Зараз можна  було б і так сказати: "Коли в Америки нежить, весь світ хворіє пневмонією" (лише китайці демонструють непоганий імунітет). За останні  десять років неймовірний бум  в американській економіці спричинив  те, що бізнес-цикли в усіх економічно розвинутих країнах виявилися жорстко  синхронізованими з американським, а оптимізація бізнес-процесів в  умовах глобальної конкуренції призвела до того, що гравці однозначно орієнтувалися  на прибутковість, швидкість обороту  грошей і зростання обсягів збуту  на шкоду надійності.

Упродовж багатьох років  проблеми банків, які відчувають фінансову  скруту, вирішувалися в основному  методами, звичними для приватного сектору. Ці методи зокрема припускають збитки для інвесторів чи купівлю банку компаніями, що займаються операціями з приватними інвестиціями.

Основними її причинами експерти називають надмірно експансивну  грошову політику Федеральної резервної  системи (ФРС) США, наявність величезного  дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній  торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи  управління ризиками в інвестиційних  банках, недосконалість регулювання  фінансових ринків на національному  і міжнародному рівнях. Сучасна фінансова  криза вимагає від світової спільноти  адекватних дій, але які з них  у цьому випадку можна визнати  такими? Для відповіді на це запитання  необхідно проаналізувати, по-перше, справжні причини, що породили кризу, і, по-друге, те, наскільки глибокою і  тривалою вона буде.

Для розгляду факторів, що спричинили виникнення такої ситуації, слід дослідити  глибинні причини подій і знайти правильні рецепти розв'язання існуючих проблем, створити механізми, що допомагатимуть згладити майбутні потрясіння в економіці.

Події, які супроводжують  кризу:

1. Перевиробництво товарів. Тобто, товару виготовляється більше, ніж є на нього платоспроможний попит. При цьому перевиробництво є не абсолютним, а відносним, це означає, що потреби на товар є, але немає саме платоспроможного попиту на нього.
2. Різке падіння цін на товари, в наслідку переважання попиту над пропозицією.
3. Скорочення рівня виробництва товарів. Основним аргументом роботи підприємства є дохід. При падінні цін на товар, доходи підприємства падають, отже йде скорочення.
4. Масові банкрутства підприємств. Якщо падають доходи, то підприємства не в силі сплачувати свої боргові зобов'язання, що надалі приводить до ліквідації фірми.
5. Зниження зарплати і підвищення рівня безробіття.
6. Потрясіння в кредитній системі. Підприємства і робочі тягнуть за собою банки. Кредити банкам повною мірою не повертаються, депозити знімаються (бо труднощі зобов'язують народ активно використовувати свої банківські заощадження), нові кредити банками мало видаються, процентна ставка росте, слабкі банки приголомшує банкротство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Причини та вплив світової кризи на економіку України

 

Кризу, що наступила, в Україні  пов'язують зі світовим фінансовим. Зрозуміло, зв'язок є, але якби не було зв'язку зараз, то криза все одно б наступила  в майбутньому (навіть якщо б її не було в світі). Мова йде про кризу  виробництва (як наслідок і економіки  країни). Виробництво і економіка  України сьогодні по багатьом показникам неконкурентоспроможні.

В Україні панує криза, яка накопичує проблеми, як сніжний  ком, з якого починається лавина. Всі розуміють, що потрібно щось робити, але ніхто нічого не робить. Можливо, не хоче, можливо, не уміє. Але ситуація така - якщо вже зараз не зробити  необхідні в даній ситуації заходи, потім вже буде надто пізно. Чому ж українська влада не діє? Тому що, у відмінності від демократичних  країн, влада в Україні намертво зрослася з крупним бізнесом і  приймати антикризові заходи означає  наступити на інтереси своїх же спонсорів, друзів і колег.

Оцінюючи перманентність виникнення кризових явищ в економіці  України, ректор Тернопільського національного  економічного університету, професор, доктор економічних наук С. Юрій констатував  відсутність в ній класичної  кризи - кризи перевиробництва. В той же час відзначив, що, за визначеннями експертів Всесвітнього банку, в країні переважає "економіка інсайдерів", яку Нобелівський лауреат з економіки разом з Робертом Фогелем 1993 року "За нове дослідження економічної історії за допомогою економічної теорії і кількісних методів для пояснення економічних і інституційних змін" Дуглас Норт назвав розвитком "суспільного устрою з обмеженим доступом", оскільки цей лад ґрунтується на тому, що еліта навмисно обмежує доступ до ринків інших учасників і створює економічні преференції для "своїх" підприємців і сфер діяльності. В даному аспекті професор С. Юрій відмітив, що вітчизняні інсайдери, як правило, вкладають грошові кошти в свої власні підприємства і це є одним з вагомих чинників зниження конкурентоспроможності виробництва і уповільнення ефективності залучення капіталу в реальний сектор економіки.

Криза, в якій опинилася  Україна восени 2008 р. виявила неготовність українських регуляторних органів  вчасно та професійно-грамотно реагувати  на ситуацію.

На пострадянському просторі (Росія, Вірменія, Україна) спостерігається  тотальна макроекономічна криза (фінансова, структурна, соціальна, кон'юнктурна, конкурентна), тоді як на Заході маємо справу з  фінансово-структурною кризою. Ця тотальна криза поглиблюється ще й тому, що порівняно із Заходом у зазначених пострадянських країнах: