Поняття інвестиційної привабливості та чинники що їх визначають

При цьому за відносними показниками всі відхилення поділяються на три групи:

- Позитивне відхилення;

- Негативне «дозволене»  відхилення;

- Негативне «неприпустиме»  відхилення.

• Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремим "центрам відповідальності».

   Впровадження на підприємстві системи моніторингу дозволяє істотно підвищити ефективність всього процесу управління інвестиційними процесами, а не тільки в частині формування інвестиційної привабливості.

   Основою формування системи моніторингу є розробка системи індикативних показників, які дозволяють виявити появу і складність проблеми. У змістовному плані система показників орієнтована на вивчення ознак, що характеризують залежність управління інвестиційною привабливістю підприємства від зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку їх якості та прогнозування.

   Всю систему показників моніторингу інвестиційної привабливості доцільно розбити на наступні групи:

• Показники зовнішнього середовища. Для зовнішнього середовища підприємств, що функціонують в умовах ринку характерний ряд характерних ознак: по-перше, всі фактори враховуються одночасно, по-друге, підприємства повинні брати до уваги багатоаспектний характер управління, по-третє, агрессивна політика цін, по-четверте, динамізм розвитку ринку, коли позиції конкурентів і розстановка сил змінюються з наростаючою швидкістю.
• Показники, що характеризують прояв соціальної ефективності підприємства на громадському рівні.Соціальна ефективність виділяється з усієї групи соціально-економічних показників як та її сторона, яка відображає вплив заходів економічного характеру на найбільш повне задоволення потреб суспільства.
• Показники, що характеризують рівень професійної підготовки персоналу; показники, що характеризують рівень організації праці; соціально-психологічні характеристики.
• Показники, що характеризують ефективність розвитку інвестиційних процесів на підприємстві. 

   В рамках оцінки інвестиційної привабливості підприємств найбільший інтерес представляє група показників, безпосередньо відображають ефективність управління інвестиційними процесами.

   Враховуючи вищевикладене, при формуванні системи моніторингу інвестиційної привабливості слід, по-перше, враховувати фактори формування інвестиційної вартості, по-друге, потенційні можливості підприємства у формуванні його інвестиційних ресурсів, кадровий, виробничий, технічний потенціал підприємства, можливості залучення зовнішніх ресурсів, по-третє , ефективність розвитку інвестиційних процесів, що визначає економічне зростання підприємства.

   Пропонований алгоритм побудований на відстеженні змін ринкової вартості. В умовах інформатизації та автоматизації процесів функціонування підприємства реалізація даного алгоритму не вимагає організаційно-економічних перетворень на підприємстві.

   Здійснюваний таким чином моніторинг інвестиційної привабливості дозволить не тільки визначити проблемні ділянки у формуванні умов активізації інвестиційних процесів на підприємстві, але і виявити вірогідні зміни в економічному потенціалі підприємства і мінімізувати ймовірність руйнування вартості компанії.

 

1.3 Особливості інвестиційної привабливості підприємства в сучасних умовах

 

   Інвестиції мають велике значення не тільки для майбутнього стану підприємства, а й для економіки країни в цілому. З їх допомогою здійснюється розширене відтворення основних засобів як виробничого, так і невиробничого призначення, зміцнюється матеріально-технічна база суб'єктів господарювання, що дає змогу підприємствам збільшити обсяги виробництва продукції, поліпшити умови праці працівників. Від них залежать собівартість, асортимент, якість, новизна і конкурентоспроможність продукції.

   Актуальність пошуку потенційних джерел формування інвестиційних ресурсів особливо загострилась в умовах сучасної фінансово-економічної кризи. Світова практика переконує, що за умов кризи неможливо досягти високої ефективності інвестиційних ресурсів. Мова йде про послаблення кризових явищ і збереження бізнесу.

   Дослідженню цієї важливої проблеми наука завжди приділяла належну увагу. Вагомий внесок в її опрацювання належить вітчизняним ученим-економістам, серед яких: М.Я. Дем'яненко, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, О.В. Кристальний, М.Й. Малік, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Однак, незважаючи на вагомість їхніх розробок, ціла низка пов'язаних із нею питань залишаються не до кінця дослідженою.

   Методологічну основу становить діалектичний метод пізнання, який забезпечив вивчення інвестиційної привабливості підприємств. Для досягнення поставленої мети використано вертикальний аналіз - дослідження структури джерел фінансування в основний капітал, графічний метод - аналіз структури капітальних вкладень в основні галузі економіки України; синтезу - оцінка фінансування інвестиційної діяльності.

   За результатами  досліджень різкий спад інвестиційної діяльності останніми роками відбувається на фоні стійкого погіршення умов і результатів виробничої діяльності підприємств. Скорочення грошових надходжень підприємств і централізованих капітальних вкладень, невідповідні відновлюваним потребам амортизаційні відрахування також негативно вплинули на інвестиційну привабливість підприємств .

   Залежно від виду коштів існують такі методи фінансування інвестиційної діяльності, як самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.

   Найпривабливішим методом фінансування інвестиційних проектів є самофінансування, яке здійснюється виключно за рахунок власних внутрішніх коштів підприємства, до яких відносять: чистий прибуток; амортизаційні відрахування; страхові суми відшкодування збитків; іммобілізовані надлишки основних та оборотних коштів, нематеріальних активів тощо .

   Акціонування - метод, який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів із значними строками окупності витрат. Акціонерне фінансування здійснюється за рахунок додаткової емісії цінних паперів під конкретний інвестиційний проект, що забезпечує інвесторові участь у статутному капіталі підприємства, при цьому інвестор проводить: емісію акцій і розміщення їх серед зацікавлених інвесторів, включаючи державу, інших вітчизняних і зарубіжних суб'єктів підприємницької діяльності; емісію боргових зобов'язань у вигляді інвестиційних сертифікатів, облігацій; формування спеціалізованих інвестиційних компаній, у тому числі пайових.

   Боргове фінансування - застосовується при фінансуванні інвестиційних проектів із високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотка) та незначними строками окупності витрат, тобто чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.

   Інвестиційний кредит може функціонувати в таких формах: банківський; державний; міжнародний; податковий; товарний (лізинг); андеррайтинг (викуп корпоративних облігацій).

   Фінансування інвестиційних проектів шляхом надання дотацій - цей метод використовується для підтримки інвестиційних проектів урядовими чи неурядовими організаціями шляхом надання дотацій, грантів, субвенцій, спонсорської і донорської допомоги.

   Змішане фінансування - базується на комбінаціях різних методів фінансування інвестиційних проектів .

   Дані табл.1 свідчать про зміни інвестицій в основний капітал.

Досвід свідчить, що залучення  й ефективне використання іноземних  інвестицій. Надходження іноземного капіталу в України значною мірою стримуються відсутністю сприятливого інвестиційного клімату. Для іноземних інвесторів доцільно створити режим найбільшого сприяння. У цьому важливу роль відіграватиме законодавство щодо спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку .

Таблиця 1

Інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування в Україні, %

Джерела фінансування	Рік								Січень-вересень 2011 р.
	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Державний бюджет	5,1	5,4	5,0	7,0	10,5	5,5	5,5	5,6	3,5
Місцеві бюджети	4,1	4,1	3,7	4,1	4,7	4,2	4,3	3,9	3,6
Підприємства та організації	68,6	66,8	65,8	61,4	61,7	57,4	57,8	56,5	59,7
Іноземні інвестори	5,9	4,3	5,6	5,5	3,6	5,0	3,7	3,5	3,8
Кредити банків та інші позики	1,7	4,3	5,3	8,2	7,6	14,8	15,5	16,6	15,6
Інші джерела	14,6	15,1	14,6	13,8	11,9	13,1	13,2	13,9	13,8
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Примітка. *Джерело: розрахунки за даними Держкомстату України . 

 

   Найбільш інвестиційно-привабливими для іноземних інвесторів протягом всього часу існування залишаються підприємства оптової торгівлі і посередництва в торгівлі і підприємства харчової промисловості та переробка сільськогосподарських продуктів, вкладення у які швидко окупаються. Іноземні підприємці, що вкладають кошти у харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, віддають перевагу виробництву імпортозаміщуючої продукції, для якої характерна швидка окупність капіталу й можливість швидкого захоплення ринку приймаючої країни. У підприємства цього виду діяльності переважно вкладають кошти інвестори з країн ЄС, основними з яких є Великобританія, Нідерланди, Німеччина, Данія, Швеція.

   Експерти Світового банку дали негативну оцінку вітчизняному інвестиційному клімату, який склався в Україні за останні роки. Серед головних причин існуючої ситуації називають відсутність за останні шість років економічних і регуляторних перетворені, які послідовно реалізуються в державі .

  Структура надходжень капітальних вкладень в економіку України наведена на рис.2

Отже, інвестори віддають перевагу промисловості та житловому господарстві перед сільським господарством  і транспортом. Питома вага надходжень у промисловість становить 36%, у  сільське господарство та транспорт  і зв'язок по 7% та 15% відповідно. У  структурі капітальних вкладень в основні галузі економіки друге місце посідає житлове господарство - 21%.

Малюнок.2

Структура капітальних  вкладень в основні галузі економіки  України, січень-верес. 2011 р.

 

  

 

   Розглядаючи макрорівень, інвестор зважає на той факт, що основними критеріями інвестиційної привабливості галузі є:

   1) рівень прибутковості;

   2) рівень інвестиційних ризиків;

   3) рівень перспективності розвитку галузей і підгалузей.

   Перелічені параметри - агреговані і визначаються впливом різноманітних чинників. Їх пріоритетність полягає в тому, що вони дають можливість сформувати збалансовану трьохвимірну систему координат "прибутковість - ризик - перспектива", що покликана підвищити ефективність прийняття управлінських рішень .

   Методичні дослідження інвестиційної привабливості мають ґрунтуватись на логіці інвестиційних рішень, яка передбачає вкладення коштів там, де сприятливіші умови інвестування. Оскільки ідеальних умов у реальній практиці не буває, такі рішення приймаються, як правило, шляхом вибору більш прийнятних варіантів серед сукупності можливих. З урахуванням цього розроблено логічну схему процедури пошуку, вибору та прийняття інвестиційних рішень на основі порівняння, що має вид алгоритм вибору - спочатку інвестор вибирає країну інвестування на основі міждержавної оцінки інвестиційної привабливості, потім галузь на основі міжгалузевої оцінки, далі регіон - й так до рівня окремого проекту. Модель пошуку рішень на основі порівняння критеріями інвестиційної привабливості для групи інвесторів із невизначеними наперед цілями можна вважати найбільш оптимальною, оскільки вона дозволяє інвестору з різноплановими інтересами та можливостями оцінити інвестиційну привабливість на кожному рівні: країни, галузі, регіону, підприємства, проекту.

   Інвестиційна привабливість визначається не тільки кон'юнктурою ринку, але й політичною ситуацією і особливостями економічно-соціального розвитку, які суттєво впливають на інвестиційну активність і формують її особливості. Для сучасного стану      України в цілому характерні політична та економічна нестабільність, відсутність гарантій із поверненням коштів. Ці та інші фактори формують специфіку інвестиційних пропозицій на ринку та визначають перспективу реалізації малих і середніх інвестиційних проектів, що мають строк окупності не більше двох років, що пояснюється:

   - малі та середні проекти дають можливість не ризикувати великими сумами в сучасних умовах нестабільності;

   -таких проектів створять фундамент і можливість розширення діяльності на українському ринкові, з поліпшенням ситуації;

   - реалізація за світовими цінами на зовнішньому ринку призведе до скорочення витрат на виробництво та підвищення показників рентабельності.

2.1 Оцінка інвестиційної  привабливості підприємства 

 

   Питання сучасного економічного розвитку суб’єктів господарювання в Україні нерозривно пов'язане із підвищенням їхньої інвестиційної привабливості як для залучення іноземних інвестицій, так і для міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів. Усвідомлення основних засад інвестиційного процесу сприятиме правильному формулюванню пріоритетів інвестиційної політики в Україні.

   Аналіз останніх досліджень та огляд економічної літератури дозволив виставити головні вимоги інвесторів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств та ризиків, якими є економічна свобода суб'єктів ринку та прозорість умов господарської діяльності. Такий підхід є цілком зрозумілим і виправданим, оскільки саме за умов поєднання дії ринкових механізмів та діяльності держави, спрямованої на створення рівних умов для економічних суб'єктів, можливий максимальний економічний ефект.

   Для успішного залучення інвестицій необхідно формувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створювати умови для використання інвестицій із забезпеченням максимального економічного та соціального ефекту від їх реалізацій при дотриманні встановленого рівня інвестиційного ризику. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу та оцінки інвестиційної привабливості підприємства .

   З боку потенційних інвесторів дуже важливим є з'ясування доцільності вкладання інвестиційних коштів у підприємство на основі оцінки інвестиційної привабливості. З іншого боку, використання методів оцінки інвестиційної привабливості є вкрай необхідним для проведення внутрішнього контролю цього показника керівництвом підприємств, що бажають залучити певний обсяг інвестиційних ресурсів. Тому, першим кроком у цьому має стати розробка відповідної методики щодо формування якісної системи показників оцінювання привабливості інвестиційних проектів та підприємства у цілому.