Особливості режиму інвестиційної діяльності в спеціальних економічних зонах

 Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, можуть мати своїх представників у керівництві органу господарського розвитку і управління ВЕЗ.

 Функції та повноваження  органу господарського розвитку  і управління ВЕЗ визначаються  законом про створення конкретної  спеціальної (вільної) економічної зони.

 До компетенції органу господарського  розвитку і управління ВЕЗ  належить:

- забезпечення загальних умов  функціонування ВЕЗ;

- визначення перспективних напрямів  розвитку ВЕЗ;

- експлуатація та будівництво  мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання  та інших об'єктів виробничої  інфраструктури, що використовуються  для загальних потреб;

- розвиток мережі комунікаційних  зв'язків з партнерами за межами  ВЕЗ;

- організація міжнародних торгів  з метою розміщення на території  ВЕЗ нових виробництв;

- упорядкування та надання суб'єктам  господарської діяльності ВЕЗ  в користування земельних ділянок,  об'єктів інфраструктури та передача  їм у користування природних  ресурсів;

- видача дозволів (ліцензій) суб'єктам  господарської діяльності ВБЗ  на будівництво нових господарських  об'єктів, реєстрація суб'єктів  економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у ВЕЗ.

Спеціальним законом про створення  конкретної ВЕЗ можуть передбачатися  й інші повноваження органу господарського розвитку та управління ВЕЗ, у т. ч.: організація облаштування території  ВЕЗ; організація та контроль за будівництвом об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури ВЕЗ; укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо облаштування території ВЕЗ, будівництва об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку мережі комунікацій; на експлуатацію об'єктів інфраструктури; складання та подання статистичної звітності про функціонування ВЕЗ відповідно до законодавства; участь у розробці та реалізації інвестиційних проектів та ін. ¹²

Виконавчим директором органу господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної зони може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим контрактом.

 г) Рада з питань вільної  економічної зони: не є обов'язковим  органом управління ВЕЗ, як  вищезазначені органи (місцева рада, місцева державна адміністрація  та орган господарського розвитку  та управління ВЕЗ); створюється  відповідно до спеціального закону  про конкретну ВЕЗ (наприклад,  в АР Крим, Донецькій області,  у ВЕЗ “Інтерпорт Ковель”)  відповідно до рішення державної  адміністрації, а в АР Крим - Радою міністрів цієї Республіки. До кола повноважень цієї Ради відповідно до спеціального закону можуть входити вирішення таких питань: затвердження та забезпечення реалізації стратегічних і поточних програм розвитку ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів; проведення міжнародних тендерів для відбору інвестиційних проектів та їх учасників; розробки та здійснення організаційних заходів щодо забезпечення залучення фінансових ресурсів; організація підготовки та перепідготовки кадрів у ВЕЗ, залучення іноземних працівників; розгляд у досудовому порядку спорів між суб'єктами ВЕЗ та органом господарського розвитку ВЕЗ та/або органом місцевого самоврядування.

3. Правовий режим інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах

Залучення іноземних інвестицій та створення СЕЗ винне бути підпорядковано інтересам держави, й здійснюватися згідно загальнодержавних економічних програм (приватизації, структурної перебудови народного господарства, реформи національної грошової системи). Вплив тут взаємний, й від єдності, й оптимальності заходів, закладених в кожній з них, залежить кінцевий результат загальногосподарських перетворень.

На всі об'єкти та суб'єкти економічної  діяльності спеціальної (вільної) економічної  зони поширюється система державних  гарантій захисту інвестицій, передбачена  законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава  гарантує суб'єктам господарської  діяльності спеціальної (вільної) економічної  зони право на вивезення прибутків  і капіталу, інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі спеціальної (вільної) економічної зони і України. ¹³

З метою стимулювання інвестиційної  діяльності на територіях СЕЗ встановлюється спеціальний режим інвестиційної  діяльності

Спеціальний режим інвестиційної  діяльності — правовий режим, який передбачає встановлення податкових і митних пільг, а також надання державної підтримки суб'єктам господарювання, що здійснюють інвестиційну діяльність у законодавчо визначеному регіоні (території) країни або окр. галузях народного господарства. Запроваджується на певний строк (10—30 років) з метою залучення інвестицій у пріоритетні сфери виробництва, впровадження нових технологій, реструктуризації та модернізації діючих підприємств, створення сучасної ринкової інфраструктури, поліпшення використання природних і трудових  ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку окр. регіонів країни та ін. В Україні порядок, умови і процедури запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності., особливості встановлення податкових, митних та інших пільг для суб'єктів господарювання, експорту та імпорту товарів, устаткування, обладнання, сировини, матеріалів, комплектуючих та ін. предметів, валют, регулювання тощо визначаються ГК України (гл. 39), Законами «Про інвестиційну діяльність» (1991), «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (1992), «Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш"» (1996), «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (1998), «Про спеціальну економічну зону "Яворів"» (1999), «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» (1999), «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів", "Вуглемаш"» (1999; в ред. 2002 зі зміною назви Закону — «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»), «Про інноваційну діяльність» (2002), указами Президента України «Про спеціальну економічну зону "Славутич"» від 18.УІ 1998 та «Про спеціальну економічну зону "Закарпаття"» від 9.ХІІ 1998, а також ін. прав, актами. Держава гарантує стабільність спеціального режиму інвестиційної діяльності  на весь встановлений законодавством строк, надає відповідну підтримку шляхом залучення кредитів, що надаються під державні гарантії іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, іншими фінансово-кредитними установами.¹⁴

Спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  запроваджено  на 72 територіях  пріоритетного  розвитку (ТПР),  зокрема  в  Автономній  Республіці Крим (7  районів);  у  Донецькій  області (22  міста  і 5  районів);  Волинській (3 міста і 9 районів); Закарпатській; Луганській (6 міст і 3 райони); Чернігівській області (7  районів),  у містах Шостка  і  Харків, що  передбачають  реалізацію 399 інвестиційних проектів загальною кошторисною вартістю 4,9 млрд. дол.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності, що запроваджується на СЕЗ, це режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг, передбачених законом, для суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують в порядку, визначеному законом, інвестиційні проекти, схвалені Комітетом з питань територій пріоритетного розвитку. Наприклад, відповідно до ст. З Закону України від 15 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області». Такий режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку і діє протягом ЗО років при реалізації в порядку, визначеному цим Законом, інвестиційних проектів у пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку цим Законом віднесено у своїх адміністративно-територіальних межах міста Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівський, Кремінський та Красно-донський райони Луганської області.¹⁵

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують в порядку, визначеному Законом, інвестиційний проект кошторисною вартістю, еквівалентною не менше:

500 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту в галузях сільського господарства, обробної промисловості та охорони здоров'я;

700 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту в галузях будівництва та транспорту;

1 млн дол. США — при  реалізації інвестиційного проекту в галузях добувної промисловості, виробництва електроенергії та коксу, хімічного виробництва і машинобудування.

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений на територіях пріоритетного розвитку, поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на цих територіях інвестиційних проектів, затверджених у встановленому цим Законом порядку.Затвердження Комітетом інвестиційного проекту та видача свідоцтва про його затвердження є підставою для укладення відповідним органом місцевого самоврядування договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Луганською обласною радою.У разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом підприємницької діяльності умов договору (контракту), укладеного з органом місцевого самоврядування, такий суб'єкт підприємницької діяльності несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України та відповідним договором (контрактом).У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності законодавства України, установчих документів, договору (контракту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвестиційного проекту Комітет може внести пропозиції органу місцевого самоврядування про розірвання у встановленому законодавством порядку договору (контракту), укладеного з суб'єктом підприємницької діяльності.

У разі порушення суб'єктом  підприємницької діяльності законодавства України, установчих документів, договору (контракту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвестиційного проекту орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про розірвання у встановленому законодавством порядку укладеного з ним договору (контракту), а також внести пропозиції Комітету про скасування виданого ним свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту.

Рішення про скасування свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту та розірвання договору (контракту) з органом місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому Законом порядку, застосовується запроваджений Законом спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються передбачені Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду України, до державного фонду сприяння зайнятості населення та плати за землю.

Звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від сплати ввізного мита суб'єкти підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України сировину, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту у порядку, встановленому Законом.¹⁶

Звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання для реалізації інвестиційного проекту у порядку, встановленому Законом.

Перелік та обсяги ввезення на митну територію України зазначених сировини, матеріалів, устаткування (обладнання) є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

Під терміном устаткування (обладнання) слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту.

У разі нецільового використання, відчуження зазначених сировини, матеріалів, устаткування та обладнання до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість справляються у встановленому законом порядку.

Звільняється на три роки від оподаткування прибуток но-воствореного, перепрофільованого, реструктуризованого  підприємства, що реалізує у встановленому Законом порядку інвестиційний проект. Прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік включно, оподатковується за ставкою у розмірі 50% діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з моменту одержання зазначеними підприємствами першого прибутку. Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту, визначається Державною податковою адміністрацією України.

У разі коли протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження інвестиції суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав інвестицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок  з прибутку, одержаного у такому звітному (податковому) періоді.

До валового доходу підприємства, нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з інвестиційним проектом, що реалізується у встановленому цим Законом порядку, сума інвестицій у вигляді:коштів;матеріальних цінностей;нематеріальних активів, включаючи легалізовані на тери торії України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними тор говельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.¹⁷

Звільняються від сплати зборів до Державного інноваційного  фонду України та до державного фонду  сприяння зайнятості населення на період до 2009 року новостворені, у тому числі  у процесі реорганізації, підприємства, що реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти, в яких чисельність працівників, вивільнених внаслідок ліквідації, реорганізації гірничодобувних та інших підприємств, становить у звітному податковому періоді не менш як 50% середньоспискової чисельності працюючих.

Звільняються від плати  за землю на період освоєння земельної  ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури тощо), але не більш як на 5 років, суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують у встановленому Законом порядку інвестиційні проекти.¹⁸

ВИСНОВКИ

Функціонування на цей  час більше як 700 вільних економічних  зон практично в усіх країнах світу активно впливає на загальноекономічні процеси - збільшує обсяг виробництва товарів і послуг посилює активністьзовнішньоекономічного обміну, сприяє зростанню чисельності зайнятих,підвищує рівень життя населення тощо.

На цей час найбільша  кількість вільних економічних  зон сконцентрована в країнах що розвиваються, а частка продукції виробленої на території всіх вільних економічних зон перевищує 5% від загального обсягу світової торгівлі.

Сьогодні механізм вільних  економічних зон для залучення  іноземних тавітчизняних інвестицій з успіхом використовують країни з ринковою та перехідною економікою, держави що розвиваються. Найбільше таких економічних юрисдикцій створено у наймогутнішій країні світу - США, Де їх функціонує більше 20% загальносвітової кількості. Свого часу вільні економічні зони сприяли розвитку США, Ірландії, Китаю, Гонконгу, Південної Кореї та інших держав світу.