Особливості режиму інвестиційної діяльності в спеціальних економічних зонах

- туристично-рекреаційні зони - це СЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

- банківсько-страхові (офшорні) зони - це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України;

- зони прикордонної торгівлі - частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.⁵

Крім зазначених в Україні можуть створюватися СЕЗ інших типів, а  також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у  собі риси та елементи зон різних типів.

СЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критеріями. Так, за ознакою відкритості розрізняють СЕЗ інтеграційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв'язки із зовнішнім ринком). Залежно від місцезнаходження СЕЗ поділяються на зовнішні (розміщені на кордоні з іншими державами) та внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).

Також ст. 3 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» виділяє наступні типи СЕЗ:

- вільні митні зони і порти 

- експортні, транзитні зони,

- митні склади,

- технологічні парки, 

- технополіси, 

- комплексні виробничі зони,

- туристсько-рекреаційні, 

- страхові,

- банківські тощо.

Окремі зони можуть поєднувати в  собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.⁶

Крім спеціальних (вільних) економічних  зон, законодавець розрізняє території  України, в яких запроваджується  на певний термін спеціальний режим  інвестиційної діяльності, що передбачає надання податкових і митних пільг  для суб'єктів підприємницької  діяльності (в тому числі іноземних  інвесторів), які уклали договір  з місцевими державними адміністраціями  щодо реалізації інвестиційного проекту. Так, Законом України від 24 грудня 1998 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області» у цій області запроваджено строком на 15 років спеціальний режим інвестиційної діяльності, який передбачає митні, податкові та інші пільги суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційний проект, зокрема:

1) звільнення не більш як на 5 років від обкладення ввізним  митом і податком на додану  вартість під час ввезення  в Україну устаткування та  обладнання (крім підакцизних товарів)  для реалізації інвестиційного проекту;

2) звільнення на 2 роки від оподаткування  прибутку новоствореного, в тому  числі в процесі реструктизації, підприємства, інвестиція в яке є еквівалентною не менш як 250 тисячам доларів США, а також прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію, якщо така інвестиція дорівнює не менш як 250 тисячам доларів США; з третього по п'ятий рік прибуток такого підприємства оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків чинної ставки оподаткування;

3) звільнення на 2 роки новостворе-них  підприємств від сплати збору  до Державного інноваційного фонду;

4) невключення до валового доходу підприємства з метою оподаткування одержаної згідно з інвестиційним проектом суми інвестиції у вигляді: коштів; матеріальних цінностей; нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно із законами (процедурами) держави інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау. За оцінкою О. М. Буткевич, територіям пріоритетного розвитку, що створюються відповідно до українського законодавства, притаманні усі характерні ознаки ВЕЗ і тому їх слід розглядати як один з відповідних типів ВЕЗ.⁷

 

2. Правове регулювання  спеціальних (вільних) економічних  зон

2.1 Порядок створення  і ліквідації спеціальних(вільних)  економічних зон

Статус і території СЕЗ, а  також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України  шляхом прийняття окремого закону для  кожної спеціальної (вільної) економічної зони.

СЕЗ створюються Верховною Радою  України з ініціативи Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.

Формування та розвиток СЕЗ має  відбуватися за такими етапами:

I етап - заснування, нормативно-правове  забезпечення, організаційне та  інфраструктурне облаштування СЕЗ;

II етап - інвестиційне забезпечення, формування галузевої спеціалізації,  визначення стратегічних інвесторів;

III етап - подальший розвиток, диверсифікація  галузевої та функціональної  орієнтації СЕЗ.⁸

Порядок їх створення, перелік та зміст необхідних для створення документів визначаються статтями 5-7 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою  України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України  або місцевих Рад народних депутатів  України та місцевої державної адміністрації. В такому ж порядку відбуваються зміни статусу і території ВЕЗ. Слід, проте, зазначити, що певні ВЕЗ (“Донецьк”, “Азов”, “Порт Крим”, “Закарпаття”, Славутич”, “Миколаїв”, “Порто-франко”) створювалися не законом, а на підставі указів Президента в період дії Перехідних положень Конституції України. Пізніше були прийняті відповідні закони про ці ВЕЗ, хоча до цього часу одна ВЕЗ (“Інтерпорт Ковель”) діє на підставі Указу Президента за відсутності відповідного закону.

У Загальному законі встановлюються певні вимоги до документів про створення ВЕЗ щодо їх складу та змісту. Ці документи повинні містити:

 а) рішення місцевої  Ради та місцевої державної  адміністрації з клопотанням  про створення спеціальної (вільної)  економічної зони (у разі створення  ВЕЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);

 б) проект положення  про статус та систему управління, офіційну назву ВЕЗ;

 в) точний опис кордонів  ВЕЗ та карту її території;

 г) техніко-економічне  обґрунтування доцільності створення  і функціонування ВЕЗ, в якому  визначаються: мета, функціональне  призначення та галузева спрямованість  її діяльності; етапи розвитку  із зазначенням часу їх здійснення; ступінь розвитку виробничої  й соціальної інфраструктури, інфраструктури  підприємств та можливості їх  розвитку в майбутньому; вихідний  рівень розвитку економічного, наукового  та іншого потенціалу з урахуванням  специфічних умов створення ВЕЗ;  рівень забезпеченості кваліфікованими  кадрами; обсяги, джерела та форми  фінансування на кожному етапі  створення і розвитку ВЕЗ; обґрунтування  режиму ціноутворення, оподаткування,  митного регулювання, валютно-фінансового  та кредитного механізму;

 д) проект Закону  про створення конкретної ВЕЗ.

 Процес створення ВЕЗ не обмежується прийняттям спеціального закону про конкретну ВЕЗ. Для забезпечення функціонування ВЕЗ необхідно: ⁹

- створити органи управління  ВЕЗ;

- здійснити облаштування  митної інфраструктури, огородження  спеціальної митної зони та  затвердити акт прийому-передачі  в експлуатацію Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури відповідно до встановленого порядку (наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 “Про затвердження Порядку прийняття на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони”) у разі запровадження на території ВЕЗ спеціальної митної зони (спеціального митного режиму).

ВЕЗ вважається створеною за умови прийняття відповідного закону та організаційного забезпечення функціонування ВЕЗ. Ліквідація ВЕЗ відбувається у разі:

- закінчення встановленого  законом строку її функціонування (строку, на який вона була створена; можливо й подовження строку  функціонування ВЕЗ на підставі відповідного закону);

- дострокової ліквідації  ВЕЗ Верховною Радою України  на підставі подання Президента  України чи Кабінету Міністрів  України.

 - У разі ліквідації ВЕЗ держава, відповідно до законодавства України, гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів ВЕЗ. Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони між органом господарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в судах України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні, - в судових та арбітражних органах за погодженням сторін, в тому числі за кордоном.¹⁰

 Загальний Закон та  ГК України не містять положень  про можливість реорганізації  ВЕЗ (зокрема, у формі зміни  типу ВЕЗ, тобто перетворення  ВЕЗ одного типу на ВЕЗ іншого  типу), проте таку можливість законодавець  не виключає, не встановивши відповідної заборони. Подібне перетворення ВЕЗ має відбуватися на підставі спеціального закону.

 

2.2 Правові засади управління  спеціальними(вільними) економічними  зонами

Управління ВЕЗ має певну  специфіку, яка проявляється в тому, що: (а) структура, функції та повноваження органів управління ВЕЗ визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості  працівників та/або мешканців  на території спеціальної (вільної) економічної зони; (б) місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території ВЕЗ з урахуванням  специфіки її статусу, визначеної законом  про її створення; (в) до системи органів  управління ВЕЗ входить спеціально створений орган господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ; в окремих ВЕЗ створюється  рада з питань вільної економічної  зони; г) державне регулювання діяльності спеціальної (вільної) економічної  зони здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додержанням  вимог законодавства України - як загального для всіх суб'єктів господарювання, так і спеціального - щодо конкретної ВЕЗ; (д) орган господарського розвитку і управління та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ є самостійними у здійсненні своєї діяльності стосовно органів державного управління України, за винятками, передбаченими законодавчими актами України. Органи управління, що діють у ВЕЗ, та їх повноваження:

 а) місцева Рада народних  депутатів (правовий статус визначається  Конституцією України та Законом  України від 21 травня 1997 р. “Про  місцеве самоврядування в Україні”): приймає/погоджує рішення, пов'язані  зі створенням ВЕЗ, змінами  в її статусі, та вносить  до відповідних органів пропозиції  з цих питань; надає згоду на  створення ВЕЗ за ініціативою  Президента України або Кабінету Міністрів України;

 б) місцева державна адміністрація  (правовий статус визначається  Конституцією України та Законом  України від 9 квітня 1999 р. “Про  місцеві державні адміністрації”): вносить за погодженням з відповідними  органами місцевого самоврядування  пропозиції про створення ВЕЗ,  зміни статусу та території  ВЕЗ.

 До повноважень місцевих рад та місцевих державних адміністрацій як органів управління ВЕЗ відповідно до Загального закону (ст. 10) належать:

- вирішення разом з органами  державної виконавчої влади, суб'єктами  господарської діяльності та  профспілковими органами ВЕЗ  питань, пов'язаних із специфікою  правового та фінансового забезпечення, соціального захисту громадян  України, які проживають на  території відповідної ВЕЗ;

 - укладення з органом господарського розвитку та керівництва ВЕЗ Генеральної угоди про передачу йому в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території ВЕЗ, та природних ресурсів місцевого значення.

 Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, здійснюють свої повноваження на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше.¹¹

 Крім того, зазначені органи  можуть мати додаткові повноваження, відповідно до спеціального закону  про конкретну ВЕЗ, зокрема: затвердження стратегічних та поточних програм розвитку ВЕЗ; утворення, ліквідація та реорганізація органу господарського розвитку та керівництва ВЕЗ; організація підготовки кадрів; затвердження порядку реєстрації ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території ВЕЗ; укладення договору (контракту) щодо умов реалізації інвестиційного проекту з суб'єктами ВЕЗ та ін.

 в) орган господарського розвитку  і управління ВЕЗ: створюється  з метою забезпечення умов  функціонування ВЕЗ за участю  суб'єктів економічної діяльності  України та іноземних суб'єктів  такої діяльності, що функціонують  на території ВЕЗ. Функції цього органу може бути покладено на одного із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ через зазначення такого суб'єкта в спеціальному законі про конкретну ВЕЗ або шляхом делегування законом функцій щодо визначення подібного суб'єкта. Організаційно-правовою формою органу господарського розвитку та управління ВЕЗ, що найчастіше використовується на практиці, є господарське товариство (закрите акціонерне товариство - у ВЕЗ “Донецьк”, “Курортополіс Трускавець”, товариство з обмеженою відповідальністю - у ВЕЗ “Азов”, “Порт Крим”), а у ВЕЗ “Сиваш” - державна компанія.