Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 23:15, реферат
Целью практики является закрепление теоретических знаний, развитие и накопление творческих навыков по анализу и совершенствованию системы управления персоналом.
Задачи практики состоят в следующем:
изучение и участие в разработке организационно-методических и нормативно-технических документов для решения отдельных задач управления персоналом организации по месту прохождения практики;
разработка предложений по совершенствованию управления персоналом организации;
развитие организаторских способностей, чувства ответственности за порученное дело, инициативы, воли, настойчивости;
приобретение навыков подготовки отчета о проделанной работе.
ВСТУП 3
I. Сутність та критерії оцінки інвестиційної привабливості 5
1.1. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ГАРВАРДСЬКОЇ ШКОЛИ БІЗНЕСУ, 60-ТІ РОКИ 5
1.2. УМОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 6
1). За фактом надходження інвестицій 6
2). Метод експертних оцінок 6
3). Рейтинговий метод 7
4). Рейтинговий метод на основі опитувань 7
1.3. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ ІНСТИТУТУ РЕФОРМ 7
1.4. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ СВІТОВОГО БАНКУ 8
1.5. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА А. АСАУЛОМ 9
1.6. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ДЕРЖКОМСТАТОМ УКРАЇНИ 10
1.7. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ІНСТИТУТОМ РЕФОРМ 11
1.8. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ ОБ’ЄКЕТИВНИХ І СУБ’ЄКТИВНИХ ФАКТОРІВ 13
II. Оцінка інвестиційної привабливості Львівського регіону 15
2.1. ОЦІНКА ПРОМИСЛОВОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 15
2.2 ОЦІНКА ТУРИСТИЧНО – РЕКРЕАЦІЙНЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 16
2.3 ОЦІНКА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ РЕГІОНУ 17
2.4 ОЦІНКА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ 17
2.5 РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБЛАСТЕЙ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ 18
III. Пропозиції, шляхи привабливості регіону 25
ВИСНОВОК 29
ЛІТЕРАТУРА: 31
Від’ємне значення таких показників може вказувати на проблеми функціонування діючих підприємств, зокрема, високу питому вагу застарілого обладнання, застосування у виробничому процесі енерго- та матеріаломістких технологій, недосконалу організацію виробництва, низький кваліфікаційний рівень промислово-виробничого персоналу, незадовільний менеджмент та ін., але не означає, що інвестор, який зможе організувати виробничий процес на якісно новому рівні, водночас позбавиться всього комплексу проблем.
Крім того, інвестиційна активність не є фактором інвестиційної привабливості регіону. Це, скоріше, міра практичного використання на певний момент часу наявного інвестиційного потенціалу території, її переваг і особливостей.
Іншою методикою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України. Згідно із цією методикою, інвестиційну привабливість регіонів пропонується оцінювати за такими показниками:
Нині рейтинг інвестиційної привабливості регіонів в Україні визначається за методикою та системою показників, запропонованими Інститутом реформ.
Вона в основному грунтується на використанні показників, на які регіональні органи влади практично не можуть впливати, що зменшує можливості практичного використання цієї методики в процесі вдосконалення регіональної інвестиційної політики.
Такими
показниками, які не перебувають
у площині управлінської
Ретельний аналіз наявних наукових розробок з визначення рівня інвестиційної привабливості регіону, а також викладені міркування щодо недоцільності врахування в подібних методиках факторів, які опосередковано впливають на формування інвестиційної привабливості територій, дозволяють виділити фактори (і коло показників, що їх характеризують), які в комплексі інтересують інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень.
Перелік цих регіональних складових має такий ієрархічний зміст:
4. Економічний потенціал: його найбільш доцільно визначити через обсяги ВДВ (у розрахунку на душу населення).
5. Місткість споживчого ринку: її можна оцінити за показниками сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на 1 домогосподарство), роздрібного товарообороту та обсягу реалізованих послуг, оплачених населенням (у розрахунку на душу населення).
6. Інфраструктурний потенціал: пропонується оцінювати за показниками густоти автомобільних шляхів і залізниць, місткості АТС (на 10 тис. чол. населення), вартості основних засобів виробництва і розподілу електроенергії, газу і води (на душу населення).
7. Науково-технічний потенціал: оцінюється за кількістю спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (у розрахунку на 10 тис. чол. економічно активного населення), обсягом наукових і науково-технічних робіт (на душу населення), обсягом затрат на НДДКР.
8. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, територій пільгового інвестування в регіоні.
9. Інвестиційні ризики: при їх оцінці варто взяти до уваги наступне.
Інвестиційні ризики є далеко не другорядним фактором, що визначає інвестиційну привабливість території. Саме сприятлива політична, економічна, соціальна та екологічна ситуація є гарантією стабільного суспільного „самопочуття” в регіоні, уникнення інвестором різноманітних втрат через обставини, які не залежать від нього і не можуть бути керованими з його боку.
Оцінку факторів, які визначаються кількісними показниками, можна здійснювати шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості. Для оцінки факторів, які не можна охарактеризувати показниками офіційної статистики (вигідність економіко-географічного положення, умови пільгового оподаткування, законодавча стабільність, інвестиційні ризики), проводиться процедура експертної оцінки з наступним рейтингуванням.
Системний
моніторинг інвестиційної привабливості
всіх регіонів України слід здійснювати,
виходячи виключно з обсягу інформації,
пропонованого офіційною
З метою підвищення прикладної цінності проведеного дослідження всі перелічені фактори умовно можна поділити на 2 групи:
1) фактори об’єктивного (некеровані),
2) фактори суб’єктивного (на які можна впливати) характеру.
Такий поділ є досить умовним, оскільки об’єктивні у короткостроковій перспективі фактори є суб’єктивними у довгостроковій (наприклад, кількість портів, аеропортів, транспортних вузлів тощо).
До першої групи віднесемо: економіко-географічне положення, природноресурсний і трудовий потенціали.
До другої групи включимо: фактори місткості регіонального споживчого ринку, економічного, інфраструктурного та науково-технічного розвитку, наявності інвестиційних преференцій та ризиків.
Таке групування здійснено з метою забезпечення максимальної відповідності сформованої інформаційної бази факторів інвестиційної привабливості регіонів вимогам обгрунтування перспективних напрямів її підвищення.
Поділ факторів на об’єктивні і суб’єктивні дозволить виявити проблемні точки перспективної програми дій щодо залучення в той чи інший регіон додаткових (чи необхідних) обсягів інвестицій.
Ранжирування регіонів
за співвідношенням “
Дослідження інвестицій, які іноземні інвестори залучають в економіку певного регіону або країни загалом, завжди було актуальною темою. Не є таємницею той факт, що значна кількість підприємств в Україні існує переважно завдяки іноземним інвестиціям. Після кризи, яка розпочалася у 2008р., інвестиційна позиція України, як зрештою і багатьох країн, значно знизилась. З метою розвитку економіки держави варто представляти той чи інший регіон України в такому вигляді, який був би привабливим для інвестора.
Іноземні інвестиції є одним із визначальних чинників розвитку промисловості України, оскільки в значну кількість промислових об'єктів країни, а особливо Львів.
Загалом, говорячи про іноземні інвестиції у Львівську обл., можна зазначити, що згідно зі статистичними даними, регіон є привабливим для іноземного інвестора. Щодо обсягу прямих іноземних інвестицій Львівщини, то станом на 01.011.2012. становить 1358,2 млн дол. США. У розрахунку на одного мешканця області припало 756,1 дол. США прямих іноземних інвестицій. Упродовж І півріччя 2010 р. у підприємства та організації Львівщини залучено 98,3 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій.
Якщо
говорити про окремі підприємства,
які здійснюють інвестиційну діяльність
на території Львівщини, то найбільш
активними є: ДП "Кроно-Львів" -
деревообробна галузь; ДП "Датський
текстиль" (пошиття швейних виробів);
ТОВ "Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ"
(виробництво автомобільних кабельних
мереж); ТОВ "Танк Транс" (транспортні
перевезення); ТОВ "Яблуневий дар"
(виробництво соків); ДП "Хол-гер Крістіансен
Продакшн Україна" (відновлення електрообладнання);
ТОВ "Рабмер Україна" (комунальне
господарство).
Не є новиною те, що у Львівській обл. за часів СРСР працювали такі масштабні як за кількістю робітників, так і за обсягом виробництва, заводи, як ВАТ "Кінескоп", ВО "Полярон", ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Дрогобицький крановий завод", ВО "Ковальсько-Пресового обладнання", ВАТ "Стрийський склозавод" та інші потужні промислові об'єкти, але після розпаду СРСР вони виявилися збитковими, непривабливими для інвесторів. На теперішній час на їхньому місці розташовані спустошені приміщення, що лише займають територію, на яких могли б розміщуватися промислові об'єкти, які б зміцнювали українську економіку, підвищували загальний рівень ВВП, розвивали промисловість.
З давніх-давен Львівська обл. є одним із найбільш відомих та популярних туристичних регіонів Центральної Європи. Регіон відзначається різноманітністю природних умов та багатством рекреаційних ресурсів. Відпочивальників приваблює унікальне поєднання історико-культурної спадщини та природно-рекреаційних ресурсів. Зокрема, великою популярністю серед туристів користуються замки Львівщини, а саме Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький замки, які об'єднуються у найпопулярніший туристичний маршрут "Золота підкова Львівщини".
Информация о работе Інвестиційна привабливість україни в територіальному розрізі. Львівська область