Інвестиційна привабливість україни в територіальному розрізі. Львівська область

Від’ємне  значення таких показників може вказувати  на проблеми функціонування діючих підприємств, зокрема, високу питому вагу застарілого  обладнання, застосування у виробничому  процесі енерго- та матеріаломістких технологій, недосконалу організацію виробництва, низький кваліфікаційний рівень промислово-виробничого персоналу, незадовільний менеджмент та ін., але не означає, що інвестор, який зможе організувати виробничий процес на якісно новому рівні, водночас позбавиться всього комплексу проблем.

Крім того, інвестиційна активність не є фактором інвестиційної привабливості регіону. Це, скоріше, міра практичного використання на певний момент часу наявного інвестиційного потенціалу території, її переваг і особливостей. 

1.6. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ДЕРЖКОМСТАТОМ УКРАЇНИ

Іншою методикою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України. Згідно із цією методикою, інвестиційну привабливість регіонів пропонується оцінювати за такими показниками: 

1. інвестиції в основний капітал, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.); 
2. інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.); 
3. обсяг ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.); 
4. зміна обсягу ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.); 
5. густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 км2 території); 
6. обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.). 

1.7. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ІНСТИТУТОМ РЕФОРМ

Нині рейтинг інвестиційної привабливості регіонів в Україні визначається за методикою та системою показників, запропонованими Інститутом реформ.

Вона в основному  грунтується на використанні показників, на які регіональні органи влади практично не можуть впливати, що зменшує можливості практичного використання цієї методики в процесі вдосконалення регіональної інвестиційної політики. 

Такими  показниками, які не перебувають  у площині управлінської діяльності та багато в чому залежать від успадкованого  науково-технічного і фінансово-економічного потенціалу, є середній розмір сплаченого статутного капіталу на один діючий банк; та стан ринку цінних паперів та деякі інші. 

Ретельний аналіз наявних наукових розробок з  визначення рівня інвестиційної  привабливості регіону, а також  викладені міркування щодо недоцільності  врахування в подібних методиках  факторів, які опосередковано впливають  на формування інвестиційної привабливості  територій, дозволяють виділити фактори (і коло показників, що їх характеризують), які в комплексі інтересують  інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень. 

Перелік цих регіональних складових  має такий ієрархічний зміст: 

1. Економіко-географічне положення: його можна оцінити за такими критеріями, як близькість регіону до кордонів держави, міра розвитку виробничої інфраструктури, зокрема, наявність транспортних коридорів, прикордонних терміналів, нафто-, газопроводів, ЛЕП загальнодержавного значення, близькість до Києва та інших розвинутих промислових центрів України тощо. 
2. Природноресурсний потенціал: економічна оцінка мінеральних, земельних, лісових, рекреаційних ресурсів. 
3. Трудовий потенціал: його можна оцінити за такими критеріями.

• Наявність трудових ресурсів — густота населення, чисельність економічно активного населення (у розрахунку на 1 км2), пропозиція робочої сили на ринку праці.

• Освітньо-кваліфікаційний рівень трудових ресурсів (у розрахунку на 10 тис. чол. економічно активного населення) — підготовка кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, підготовка кадрів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, підвищення кваліфікації кадрів, кількість працівників, які навчалися нових професій.
• Вартість робочої сили — середньомісячна номінальна заробітна плата працівників. 

4. Економічний потенціал: його найбільш доцільно визначити через обсяги ВДВ (у розрахунку на душу населення). 

5. Місткість споживчого ринку: її можна оцінити за показниками сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на 1 домогосподарство), роздрібного товарообороту та обсягу реалізованих послуг, оплачених населенням (у розрахунку на душу населення). 

6. Інфраструктурний потенціал: пропонується оцінювати за показниками густоти автомобільних шляхів і залізниць, місткості АТС (на 10 тис. чол. населення), вартості основних засобів виробництва і розподілу електроенергії, газу і води (на душу населення). 

7. Науково-технічний потенціал: оцінюється за кількістю спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (у розрахунку на 10 тис. чол. економічно активного населення), обсягом наукових і науково-технічних робіт (на душу населення), обсягом затрат на НДДКР. 

8. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, територій пільгового інвестування в регіоні. 

9. Інвестиційні ризики: при їх оцінці варто взяти до уваги наступне.

• Політичний ризик — наявність або відсутність політичної та кадрової стабільності, авторитетність місцевої влади.
• Економічний ризик — активність регіону в реалізації економічних реформ і регуляторної політики, адекватність інвестиційних намірів стратегії економічного розвитку регіону.
• Соціальний ризик — демографічне навантаження постійного населення, міжрегіональна та міждержавна міграції, грошові доходи населення, рівень розвитку соціальної інфраструктури в регіоні, кількість безробітного населення, криміногенна ситуація.
• Екологічний ризик — міра забрудненості навколишнього природного середовища, наявність зон екологічного лиха. 

Інвестиційні ризики є далеко не другорядним фактором, що визначає інвестиційну привабливість території. Саме сприятлива політична, економічна, соціальна та екологічна ситуація є гарантією стабільного суспільного „самопочуття” в регіоні, уникнення інвестором різноманітних втрат через обставини, які не залежать від нього і не можуть бути керованими з його боку. 

1.8. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ ОБ’ЄКЕТИВНИХ І СУБ’ЄКТИВНИХ ФАКТОРІВ

Оцінку  факторів, які визначаються кількісними  показниками, можна здійснювати  шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта  інвестиційної привабливості. Для оцінки факторів, які не можна охарактеризувати показниками офіційної статистики (вигідність економіко-географічного положення, умови пільгового оподаткування, законодавча стабільність, інвестиційні ризики), проводиться процедура експертної оцінки з наступним рейтингуванням.

Системний моніторинг інвестиційної привабливості  всіх регіонів України слід здійснювати, виходячи виключно з обсягу інформації, пропонованого офіційною статистикою, абстрагуючись від суб’єктивних поглядів на її зміст. З метою ж деталізації та більш поглибленого визначення рівня інвестиційної привабливості кожного окремо взятого регіону України доцільним є проведення експертних опитувань. 

З метою підвищення прикладної цінності проведеного дослідження всі перелічені фактори умовно можна поділити на 2 групи:

1) фактори об’єктивного (некеровані),

2) фактори суб’єктивного (на які можна впливати) характеру.

Такий поділ  є досить умовним, оскільки об’єктивні у короткостроковій перспективі  фактори є суб’єктивними у  довгостроковій (наприклад, кількість  портів, аеропортів, транспортних вузлів тощо).

До першої групи віднесемо: економіко-географічне положення, природноресурсний і трудовий потенціали.

До другої групи включимо: фактори місткості регіонального споживчого ринку, економічного, інфраструктурного та науково-технічного розвитку, наявності інвестиційних преференцій та ризиків. 

Таке  групування здійснено з метою  забезпечення максимальної відповідності  сформованої інформаційної бази факторів інвестиційної привабливості  регіонів вимогам обгрунтування перспективних напрямів її підвищення.

Поділ факторів на об’єктивні і суб’єктивні дозволить виявити проблемні точки перспективної програми дій щодо залучення в той чи інший регіон додаткових (чи необхідних) обсягів інвестицій.

Ранжирування регіонів за співвідношенням “сприятливості” об’єктивних і суб’єктивних факторів інвестиційної привабливості дозволить актуалізувати напрями комплексної програми підвищення інвестиційної привабливості конкретного регіону, визначити її перспективну спрямованість і можливу ефективність, окреслити загальнодержавні пріоритети в регіональному розрізі. 

2. Оцінка інвестиційної привабливості Львівського регіону

Дослідження інвестицій, які іноземні інвестори залучають в економіку певного регіону або країни загалом, завжди було актуальною темою. Не є таємницею той факт, що значна кількість підприємств в Україні існує переважно завдяки іноземним інвестиціям. Після кризи, яка розпочалася у 2008р., інвестиційна позиція України, як зрештою і багатьох країн, значно знизилась. З метою розвитку економіки держави варто представляти той чи інший регіон України в такому вигляді, який був би привабливим для інвестора.

Іноземні  інвестиції є одним із визначальних чинників розвитку промисловості України, оскільки в значну кількість промислових  об'єктів країни, а особливо Львів.

 Загалом, говорячи про іноземні інвестиції у Львівську обл., можна зазначити, що згідно зі статистичними даними, регіон є привабливим для іноземного інвестора. Щодо обсягу прямих іноземних інвестицій Львівщини, то станом на 01.011.2012. становить 1358,2 млн дол. США. У розрахунку на одного мешканця області припало 756,1 дол. США прямих іноземних інвестицій. Упродовж І півріччя 2010 р. у підприємства та організації Львівщини залучено 98,3 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій.

2.1. ОЦІНКА ПРОМИСЛОВОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

Якщо  говорити про окремі підприємства, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Львівщини, то найбільш активними є: ДП "Кроно-Львів" - деревообробна галузь; ДП "Датський текстиль" (пошиття швейних виробів); ТОВ "Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ" 
(виробництво автомобільних кабельних мереж); ТОВ "Танк Транс" (транспортні перевезення); ТОВ "Яблуневий дар" (виробництво соків); ДП "Хол-гер Крістіансен Продакшн Україна" (відновлення електрообладнання); ТОВ "Рабмер Україна" (комунальне господарство).

Не є  новиною те, що у Львівській обл. за часів СРСР працювали такі масштабні  як за кількістю робітників, так  і за обсягом виробництва, заводи, як ВАТ "Кінескоп", ВО "Полярон", ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Дрогобицький крановий завод", ВО "Ковальсько-Пресового обладнання", ВАТ "Стрийський склозавод" та інші потужні промислові об'єкти, але після розпаду СРСР вони виявилися збитковими, непривабливими для інвесторів. На теперішній час на їхньому місці розташовані спустошені приміщення, що лише займають територію, на яких могли б розміщуватися промислові об'єкти, які б зміцнювали українську економіку, підвищували загальний рівень ВВП, розвивали промисловість.

• У місті зосереджено понад 45914 підприємств, з яких: 3494 - великі та середні, 1100 – малі підприємства [1].
• Інвестори, які вкладають кошти в підприємства міста, представляють 52 країни світу [2].
• В місті створено робочу групу, яка працює над розробкою стратегії розвитку Львова до 2027р. [1].
• Львівська міська рада започаткувала проведення земельних аукціонів: у 2010 р. продано 18,94 га на суму 79,8 млн.грн.
• Найбільша сума інвестицій на 2011 р. у Львові припадала на такі види економічної діяльності: переробна промисловість - 548046,6 млн. дол. (35% від загальної суми інвестицій у розвиток міста); фінансова діяльність - 276821,3 млн. дол. (33%); торгівля – 81007,4 млн. дол. (9 %) .

2.2 ОЦІНКА ТУРИСТИЧНО – РЕКРЕАЦІЙНЇ  ПРИВАБЛИВОСТІ

З давніх-давен Львівська обл. є одним із найбільш відомих та популярних туристичних регіонів Центральної Європи. Регіон відзначається різноманітністю природних умов та багатством рекреаційних ресурсів. Відпочивальників приваблює унікальне поєднання історико-культурної спадщини та природно-рекреаційних ресурсів. Зокрема, великою популярністю серед туристів користуються замки Львівщини, а саме Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький замки, які об'єднуються у найпопулярніший туристичний маршрут "Золота підкова Львівщини".