Інвестиційна привабливість україни в територіальному розрізі. Львівська область

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Факультет менеджменту  та маркетингу

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

РЕФЕРАТ

з курсу: «ІНВЕСТУВАННЯ»

на  тему:

“ ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УкраїнИ В ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РОЗРІЗІ. лЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ”

 

 

 

Виконала:

студентка 2 курсу, групи УС - 02

Домашевська А. К.

 

Перевірив:

  доцент, к. е. н. Скоробогатова Н. Є.

 

 

 

Київ – 2012

Зміст

    ВСТУП 3

I. Сутність та критерії оцінки інвестиційної привабливості 5

1.1. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ  ГАРВАРДСЬКОЇ ШКОЛИ БІЗНЕСУ, 60-ТІ РОКИ 5

1.2. УМОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 6

1). За фактом надходження інвестицій 6

2). Метод експертних оцінок 6

3). Рейтинговий метод 7

4). Рейтинговий метод на основі опитувань 7

1.3. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ ІНСТИТУТУ РЕФОРМ 7

1.4. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ СВІТОВОГО БАНКУ 8

1.5. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА А. АСАУЛОМ 9

1.6. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ДЕРЖКОМСТАТОМ УКРАЇНИ 10

1.7. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА ІНСТИТУТОМ РЕФОРМ 11

1.8. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ ОБ’ЄКЕТИВНИХ І СУБ’ЄКТИВНИХ ФАКТОРІВ 13

II. Оцінка інвестиційної привабливості Львівського регіону 15

2.1. ОЦІНКА ПРОМИСЛОВОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 15

2.2 ОЦІНКА ТУРИСТИЧНО – РЕКРЕАЦІЙНЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 16

2.3 ОЦІНКА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ РЕГІОНУ 17

2.4 ОЦІНКА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ 17

2.5 РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБЛАСТЕЙ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ 18

III. Пропозиції, шляхи привабливості регіону 25

ВИСНОВОК 29

ЛІТЕРАТУРА: 31

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В наші часи у вітчизняних і зарубіжних вчених є чимало праць, присвячених проблематиці визначення рівня інвестиційної привабливості господарюючих суб’єктів регіонів, держави. При цьому переважна кількість авторів намагаються врахувати якомога більше факторів, здатних позитивно впливати на наміри інвесторів, хоча ці фактори є далеко не рівноцінними.

Особливо це проглядається на регіональному рівні, оскільки такі фактори, як природний, трудовий, економічний, інфраструктурний, науково-технічний потенціали, наявність податкових преференцій безпосередньо визначають обсяг залучення інвестицій до економіки регіонів; інші, зокрема, доходи і видатки місцевих бюджетів, обсяги промислового, сільськогосподарського виробництва, фінансові результати від діяльності суб’єктів господарювання - характеризують рівень економічного розвитку регіону, але безпосередньо не впливають на активізацію інвестиційних процесів. 

Інвестиційна привабливість регіону - відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій; рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону; або як становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його розвитку, що відображаються в інвестиційній активності.

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою.

Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об’єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природноресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

Регіональна інвестиційна політика розуміється як процес, явище, дія, переважно суб’єктивного характеру, що визначають територіальні особливості регіону. На практиці вона являє собою дії державних і місцевих органів влади та управління щодо розвитку інвестиційного процесу в регіоні, пов’язані з удосконаленням нормативно-правової бази, наданням преференцій для найбільш ефективних та значущих для регіону інвестиційних проектів, розвитком інфраструктури з обслуговування суб’єктів інвестиційної діяльності, гарантуванням безпеки діяльності підприємницьких структур. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність та критерії оцінки інвестиційної привабливості

Інвестиції  в економіку регіонів на сьогодні виступають одним з основних джерел економічного розвитку. Саме тому так  багато уваги приділяється аналізу  динаміки інвестицій та оцінці перспектив інвестицій у той чи інший регіон. Для оцінки перспектив надходження  інвестицій використовують термін інвестиційна привабливість регіону. Інвестиційна привабливість регіонів - це узагальнююча характеристика окремих регіонів з точки зору ефективності здійснення в них інвестиційних вкладень. У той же час на сьогодні нема чітко визначених критеріїв оцінки інвестиційної привабливості та відсутнє єдине загальноприйняте визначення інвестиційної привабливості.

1.1. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ПРИВАБЛИВОСТІ ГАРВАРДСЬКОЇ ШКОЛИ БІЗНЕСУ, 60-ТІ РОКИ

На сьогодні є чимало різних методик оцінки інвестиційної привабливості регіонів. Перші оцінки були запропоновані у 60-х роках західними експертами. Однієї з перших у цьому напрямку, було дослідження Гарвардської школи бізнесу.

В основу якого була покладена  експертна шкала, що включала певні характеристики кожної країни, такі як законодавчо-правові умови для іноземних та національних інвесторів, наявність можливостей вивозу капіталу, стан національної валюти, політична ситуація в країні, рівень інфляції, можливість використання національного капіталу. Однак, зазначена кількість визначених показників була недостатня для адекватного відображення існуючої ситуації, при прйнятті інвестиційних рішень. Тому подальший розвиток методичного апарату порівняльної оцінки інвестиційної привабливості країн, пішов по шляху розширення та ускладнення системи оцінюваних параметрів та введенні кількісних (статистичних) показників.

Найчастіше використовувались  наступні параметри та показники: тип економічної системи, макроекономічні показники (обсяг ВНП, структура економіки), забезпеченість природними ресурсами, стан інфраструктури, умови розвитку зовнішньої торгівлі, участь держави в економіці.

1.2. УМОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

Сьогодні можна зустріти велику кількість метрологічних підходів до оцінки інвестиційної привабливості, які умовно можна поділити на чотири основні групи:  

• За фактом надходження інвестицій.  
• Експертний метод.  
• Рейтинговий метод на основі різноманітних статистичних даних.  
• Рейтинговий метод на основі даних опитувань.

Розглянемо зміст основних методів  визначення інвестиційної привабливості, їх переваги та недоліки.

1). За фактом надходження інвестицій

Даний метод  базується на аналізі фактичних  статистичних даних стосовно надходження  інвестицій в обрані регіони. У процесі  аналізу можуть розглядатися як фактичні дані, так і відносні показники, що характеризують динаміку змін та положення  регіону відносно усереднених даних. Даний метод базується на припущенні, що високий рівень визначених показників свідчить про високу інвестиційну привабливість  регіону. У більшості випадків даний  метод використовується органами державної  адміністрації та органами місцевого  самоврядування при аналізі інвестиційної  привабливості. У той же час метод враховує лише факт надходження інвестицій і не враховує багатьох чинників, що приймаються інвесторами до уваги, тому не може служити базою при розробці довготривалих програм розвитку.

2). Метод експертних оцінок

Даний метод  полягає в експертній оцінці різноманітних  показників розвитку регіону. Експерт  з власних міркувань і власного досвіду обирає найбільш важливі  показники, аналізує їх динаміку розвитку та формує висновки стосовно інвестиційного клімату в регіоні. На сьогодні даний  метод широко застосовується іноземними інвесторами при прийнятті рішень стосовно вибору регіону для вкладення  інвестицій. Перевага даного методу полягає у можливості адаптації показників і факторів, що вивчаються для потреб конкретних інвесторів або поглиблений аналіз привабливості певних галузей. Недоліком методу виступає певна суб'єктивність та залежність висновків від позицій експерта.

3). Рейтинговий метод

Даний метод  полягає в аналізі різних аспектів розвитку регіону, формуванні на їхній  основі аналітичних показників, подальшого їх групування та консолідації і формуванні інтегрального показника. За цим показником будується рейтинг регіону і визначається позиція конкретного регіону в рейтингу. Рейтинговий метод набув широкої популярності завдяки простоті використання та зручності інтерпретації результатів. На сьогодні більшість рейтингових агентств та консультаційних фірм розробили власні методики розрахунку інвестиційного рейтингу країн та регіонів [2]. Основна відмінність даних методик полягає у критеріях вибору вхідних параметрів, алгоритмі їх групування, кількості груп (наприклад, журнал Euromoney враховує лише 9 груп показників, а Швейцарський інститут розвитку менеджменту - 381 групу) та методі обчислення інтегрального показника.

4). Рейтинговий метод на основі опитувань

Дана  група методик базується не на макроекономічній статистиці, а на опитуванні суб'єктів економічної  діяльності даного регіону. В процесі  опитування визначають ступінь та напрям впливу тих чи інших факторів. У  подальшому дані опитування групуються і на основі інтегрального показника  будується загальний рейтинг  регіону. Перевагою даного методу є  можливість окрім визначення загального місця регіону провести аналіз і  перегрупування відповідей респондентів відповідно до потреб інвестора. Найбільш відомими організаціями, що застосовують дану модель побудови регіонального рейтингу виступають: Світовий Банк, Moody's, BERI.

1.3. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ ІНСТИТУТУ РЕФОРМ

В Україні  найбільш відомою є методика Інституту  Реформ, що використовує п'ять груп показників [3].

Групи показників, що використовуються при розрахунку рейтингу Інституту Реформ

№	Група	Важливість, %
1.	Економічний розвиток регіону	25,0
2.	Ринкова інфраструктура	22,0
3.	Людські ресурси	13,0
4.	Фінансовий сектор	25,0
5.	Розвиток підприємництва та місцевої влади	13,0

Джерело: http://www.ir.org.ua/

Методику Інституту  Реформ при аналізі інвестиційної  привабливості регіонів використовують рейтингове агентство „Калина", агентство SOCIS Gallup International, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, Рада по вивченню продуктивних сил України при НАН України, Фонд підтримки підприємництва. Основним недоліком методики Інституту Реформ можна вважати відсутність груп показників, що оцінюють рівень ризиків. Основними недоліками рейтингового методу є значна залежність від макроекономічних показників, непрозорість показників, що групуються, відсутність врахування регіональної специфіки. У результаті рейтинг лише показує місце регіону серед інших регіонів, але нічого не говорить про галузеву специфіку регіону і приоритетні напрямки інвестицій.

1.4. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ СВІТОВОГО БАНКУ

Найбільш  відомим є рейтинг світового  банку, що враховує сім груп показників [4]:

• Загальні показники.
• Інфраструктура.
• Фінанси.
• Державна політика та послуги.
• Вирішення суперечок та злочинність.
• Потенціал та інновації.
• Трудові відносини.

Джерело: http://worldbank.org/

Основним недоліком  даного методу є значна вартість проведення досліджень та проблеми з формуванням репрезентативної вибірки за регіонами.

Таким чином, на сьогодні не існує дешевої універсальної  методики оцінки інвестиційної привабливості  регіонів, яка б дозволила оцінити  велику кількість факторів, що впливають  на інвестиційне середовище та врахувати  регіональні особливості.

1.5. ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗА А. АСАУЛОМ

Сукупність  показників, за якими вітчизняні та зарубіжні аналітики в різні  періоди часу пропонували визначати  рівень інвестиційної привабливості  регіонів, систематизовано у статті російського вченого А. Асаула. Всю систему названих показників зведено автором у 3 великі групи факторів, які визначають рівень привабливості території для інвесторів: 

1.Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали). 

2.Фактори, що визначають рівень  некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики). 

3.Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій). 

Для кількісного  вираження зазначених факторів можливо  використання максимально можливої кількості показників, які хоч  якоюсь мірою характеризують рівень інвестиційної привабливості території. Проте деякі з них (особливо це стосується першої групи) не справляють помітного впливу на прийняття інвестором рішення щодо вкладання капіталу в економіку конкретного регіону. Такими, наприклад, є показники, пропоновані для визначення виробничого (зокрема, оцінка виробничих потужностей, продуктивність праці, фондовіддача) та фінансового (питома вага прибуткових і збиткових підприємств, рівень прибутковості підприємств) потенціалів регіону.