Інвестиційна діяльність у ринковій економіці

2.1. Придбання серверного обладнання  та програмного забезпечення.

2.2. Проектування, монтаж та наладка  системи.

3. Відновлення та постановка  на комерційний облік непрацюючих  ВОТЕ, що знаходяться на балансі  житлово-експлуатуючої організації.

4. Підключення до автоматизованої  системи зчитування ВОТЕ, що знаходяться  на балансі житлово-експлуатуючої  організації.

5. Впровадження енергозберігаючих  схем обліку та теплопостачання 
у цільовому сегменті житлових будинків.

5.1. Проектування.

5.2. Будівельно-монтажні та налагоджувальні  роботи.

6. Розробка пропозицій щодо залучення  інвестицій та кредитних р^ЕЗ 
сурсів задля широкого впровадження енергозберігаючих схем обліку, розрахунків та постачання теплової енергії.

Тривалість заходу (по етапах), тис.грн.

І етап Проведення енергоаудиту, комплексний  аналіз результатів та їх використання  
Місяць 1-3 Реалізація заходу № 1.1 (Енергоаудит теплопостачального обладнан-ня) 150.00

Місяць 4-6 Реалізація заходу № 1.2 (Енергоаудит  житлового фонду комунальної  власності) 100.00

II етап Розробка та впровадження  системи автоматизованого зчитування  та аналізу показників ВОТЕ 

Місяць 1-9 Реалізація заходу № 2 (Проектування системи. Придбання серверного обладнання та програмного забезпечення. Монтаж та наладка систе-ми.) 750.00

III етап Відновлення  та постановка на комерційний  облік непрацюючих ВОТЕ, що знаходяться  на балансі житлово-експлуатуючої  органі-зації

Місяць 4-6 Реалізація заходу № 3 (Обстеження та складення пооб'єктних дефект-них актів. Проведення ремонтних  та налагоджувальних робіт. Постановка ВОТЕ на комерційний облік) 150.00

Місяць 7-9 Реалізація заходу № 4 (Підключення до автоматизованої  системи зчи-тування ВОТЕ, що знаходяться  на балансі житлово-експлуатуючої  ор-ганізації.) 300.00

IV етап Впровадження  енергозберігаючих схем обліку та теплопостачан-ня у цільовому сегменті житлових будинків.

Місяць 7-8 Реалізація заходу №5.1. (Формування завдання на проектування обла-днання інженерних вводів та встановлення ВОТЕ. Отримання техніч-них умов від енергопостачальної організації на модернізацію теплових вводів з встановленням ВОТЕ. Розробка проектної документації. Отримання технічних рішень на проекти від енергопостачальної орга-нізації та проходження комплексної державної експертизи проектно-кошторисної документації.) 250.00

Місяць 8-11 Реалізація заходу № 5.2 (Виконання будівельно-монтажних  і пускона-лагоджувальних робіт  та здача об'єктів у експлуатацію) 2250.00

V етап Розробка та  розповсюдження пропозицій щодо  залучення інвести-цій та кредитних  ресурсів задля широкого впровадження енергоз¬берігаючих схем теплопостачання, обліку, та розрахунків за спо¬житу теплову енергію.

Місяць 10-11 Реалізація заходу № 6 (Розробка економічно обгрунтованихпропози-цій. Запуск інформаційного порталу у  тестовому режимі. Підготовка компанії по висвітленню результатів виконання проекту у СМІ і соці¬альній рекламі.) 50.00

4.5. Техніко-економічне обґрунтування та очікувані результа¬ти проекту

Держжитлокомунгоспом  України та департаментом інженерного  забезпеченняКиївської міської  державної адміністрації разом із спеціалізованими організаціями в 1995-1997 р.р. був проведений експеримент по впровадженню приладів обліку та регулювання витрат теплової енергії в багатоповерхових бу¬динках, який показав зменшення цих витрат на 20-30%. 
Експериментом встановлено, що розв'язати питання щодо економії тепло¬ти можна за допомогою регулювання подачі теплоти погодним регулятором в 
індивідуальному тепловому пункті (ІТП), оснащення ІТП теплолічильниками опалювальні прилади в квартирах – вентилями-термостатами і лічильниками-розподілювачами.

Виконання проекту повинно, на підставі результатів аудиту обліку тепло¬вої енергії за допомогою  ВОТЕ, що експлуатуються у тепловому  господарстві району, підтвердити реальність економії сплати за неї порівняно  зі сплатою за договорами, укладеними згідно з теоретично-розрахунковою методикою. Впро¬вадження погодних регуляторів (контролерів з регуляторами теплового потоку разом з циркуляційно-змішувальними насосами системи опалення) має надати економію саме теплової енергії на опалення житлового будинку та заохотити мешканців до її економії безпосередньо у квартирах, а балансоутримувачівбу¬динків до впровадження енергозберігаючих заходів по утепленню конструкцій, якими огороджені будівлі.

Техніко-економічні результати реалізації проекту, що очікуються, повинні заохотити безпосередньо мешканців та балансоутримувачів багатоквартирних будинків до впровадження енергозберігаючих схем обліку та теплопостачання, а саме – обладнання ІТП будівель ВОТЕ та обладнання інженерних вводів бу-динків погодними регуляторами.

Зважаючи на наведені чинники повинна з'явитися реальна  можливість за¬лучення інвестицій (зокрема  коштів мешканців, балансоутримувачів, інших ін-весторів) для використання їх у модернізації інженерного обладнання житлових будинків, актуальність якої значно збільшиться при приведені тарифів на жит-лово-комунальні послуги з ІДО та ГВП до економічно обґрунтованих норм. Ни-жче наведено техніко-економічне обґрунтування залучення інвестиційних кош¬тів на прикладі модернізації ІТП середнього житлового будинку (вул. О.Теліги, 15, QЩО=0,228 Гкал/год) щодо центрального опалення за реальними даними:

Т – кількість теплової енергії на опалення будинку згідно теоретично-догові1ної методики впродовж опалювального сезону (374,97 Гкал);

Т – кількість теплової енергії енергію на опалення будинку згідно показ¬ників ВОТЕ впродовж опалювального сезону (324,74 Гкал);

Т2 – орієнтовна кількість  теплової енергії енергію на опалення будинку згідно показників ВОТЕ впродовж опалювального сезону при використанні по-годних регулято1ів (212,48 Гкал при прийнятому рівні економії 30%); 
с – вартість Гкал (194,12 грн. постачальник АЕК «Київенерго»);

Е1 = (Т – Т1) х с = 9750,65 грн. – економія сплати за рахунок  впровадження обліку за показниками  ВОТЕ;

Е2 = (1 – 12) с = 31542,56 грн. – економія сплати за раху¬нок впровадження обліку за по¬казниками ВОТЕ при викорис¬танні погодних регуляторів (ре¬гулюють подачу теплоносія в залежності від температури зо¬внішнього повітря);

I=70,0 тис.грн. – кошти  інвестора, запозичені Замовником під 22 % річних у гривнях. [17]

Розрахуємо термін необхідний для повернення інвестиційних коштів, враховуючи, що економія коштів протягом одного періоду складає 31542,56 грн.,

 Орієнтовний термін  окупності інвестиційних коштів  – 3,4 роки з врахуванням 22% річних у гривнях, такий же строк окупності складе і впровадження ВОТЕ з використанням природних регуляторів на загальну кількість будинків комунальної форми влас¬ності Шевченківського ра-йону. 
Розрахуємо термін окупності всього проекту, тобто 4,0 млн.грн. передба- 
чених для модернізації 1451 ІТП

Згідно графіку, орієнтовний  термін окупності проекту вцілому  при впрова-дженні ВОТЕ з використанням  природних регуляторів, складе – 3,4 роки. Якщо врахувати середньоtpічний  індекс цін виStaобників (% інфляції), який складає 35,5% (дані НБУ Ьі:1р://www.bank.gov.ua/а1:І5І:/Macro/PR_u.XLS 2008 р.), то чи¬стий прибуток Замовника на 5 рік після впровадження проекту складе 51106,68 тис.грн.

Зважаючи на вищевикладене  тільки зміна умов обліку теплової енергії та розрахунків за послуги центрального опалення повинна суттєво покращить на-явну ситуацію для цільової групи мешканців багатоповерхових будинків. Впро¬вадження результатів виконання проекту також повинно надати можливість ба-лансоутримувачам будинків досягати реальної економії теплової енергії при підвищенні якості послуги з центрального опалення.

Результати проекту, щодо реальної економії теплової енергії  на опалення багатоповерхових будівель можуть бути поширені на будь-яку галузь господар¬ства.

Економічний аналіз результатів виконання проекту повинен надати інфор¬мацію для заохочення місцевих територіальних громад у впроваджені енергоз¬берігаючих заходів, у стратегії розвитку житлово-комунального господарства з залученням як власних коштів, так і кредитних та інвестиційних ресурсів. По¬ширення результатів виконання проекту на суб'єкти бюджетної сфери повинно привести до економії затрат на енергоресурси і, таким чином, стати джерелом поповнення місцевого бюджету.

Реалізація проекту  повинна сприяти подальшому розвитку комунальної ін¬фраструктури у житлово-комунальній галузі, зокрема в енергозбереженні. По¬дальший розвиток і вдосконалення існуючих нормативних та методичних до¬кументів, спрямованих на енергозаощадження, потребує комплексного підходу щодо мінімізації енергоспоживання об'єктів, включаючи комплексний облік і автоматичне регулювання споживання всіх видів енергоресурсів.

4.6. Заключні положення

Кінцевим споживачем теплової енергії, що використовується на виконання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання у житлово-комунальному господарстві є мешканці, насамперед, багатоповерхових будин-ків усіх форм власності. Від їх зацікавленості в економії зазначених видів теп¬лової енергії багато у чому залежить кінцевий результат. Для створення можли¬вості для них дієво впливати на економію теплової енергії та отримувати від цього реальні грошові статки, необхідно внести нижченаведені та зазначені у проекті зміни до регуляторних законодавчих актів

 

5. Основна сутність основних  аналізів інвестиційних проектів

Аналіз інвестиційних  проектів (проектний аналіз) слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах - часовій та предметній. У часовій площині виконуються  роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістовних аспектах.

Проектний аналіз можна визначити як метод, котрий дозволяє системно оцінити вади і переваги проектів через встановлення логічних схем для:

	збирання та аналізу даних;
	визначення інвестиційних пріоритетів;
	розгляду альтернативних варіантів;
	аналізу існуючих проблем і врахування різних аспектів розробки та реалізації проектів до прийняття рішення про їх фінансування.

Аналіз інвестиційних проектів здійснюють з урахуванням сукупності важливих моментів, що формують розмаїття і типову послідовність операцій розробки й оцінки проекту. До них належать:

• комплексність подання  процесу інвестування (маркетингові, організаційні, фінансові, виробничі, трудові та часові параметри);

• урахування зв’язку  проекту із зовнішніми умовами (стан економіки країни, регіональні, галузеві особливості проекту, сумісність продукції проекту зі станом ринку, місцеві умови та співробітництво з органами влади, екологічна сумісність, соціальна безконфліктність проекту, відповідність ситуації на місцевому ринку праці);

• інтегрована оцінка ефективності проекту на основі співвідношення результатів і витрат, пов’язаних з проектом;

• урахування прогнозованої невизначеності проекту та потенційних ризиків;

• застосування методики приведення грошових потоків до єдиних умов обліку;

• прагнення подати прогнозовану модель проекту з максимальною деталізацією і конкретизацією;

• урахування соціальних і управлінських аспектів проекту як важливих умов його майбутньої ефективності.

Аналіз інвестиційних  проектів як предмет вивчення є сукупністю прийомів і рекомендацій щодо розробки й експертизи проекту з метою визначення ступеня його повноти, вірогідності, реалістичності й доцільності.

Загальна схема проектного аналізу складається з таких  етапів:

1. Попередній аналіз  інвестиційної ідеї.

2. Ідентифікація проекту  (регіон, галузь, роль проекту з урахуванням місцевих умов, масштаб проекту, базове підприємство).

3. Інституціональний  аналіз (зовнішні умови, юридичні й адміністративні аспекти проекту).

4. Аналіз технічної  бази проекту (передбачений виробничий апарат, технологія, організація виробництва та зберігання продукції).

5. Комерційний аналіз  проекту (співвідношення проекту  і ринків його продукції, реалістичність прогнозів збуту, достатність ресурсів, можливість управління ресурсами та витратами).

6. Фінансовий аналіз (можливість одержання поточного прибутку, збалансованість грошових потоків, достатність коштів, здатність розрахуватися з кредиторами проекту, можливість повернення вкладеного капіталу).

7. Соціальний аналіз (вплив  проекту на людей, які працюють  над проектом, оцінка впливу проекту на екологію).

8. Економічний аналіз (цінність проекту для суспільства  і країни, оцінка впливу проекту на соціально-економічну ситуацію у країні та регіоні).

9. Аналіз запропонованої  інвестором системи управління проектом і можливостей досягнення поставлених у проекті цілей.

10. Формування комплексної  оцінки інвестиційного проекту  (з урахуванням оцінок наведених сфер впливу проекту) і рекомендацій інвестору щодо ухвалення рішення про реалізацію його інвестиційного наміру, поданого у вигляді проекту.