Інвестиційна діяльність у ринковій економіці

Розробка попереднього проекту завжди здійснюється в повному обсязі, тому що він служить підставою для одержання дозволу на будівництво. Після схвалення попереднього проекту замовником починається стадія складання остаточного проекту шляхом розробки робочих креслень, організації будівельних робіт і складання остаточного кошторису ("Базисної" ціни) проекту. Проектні рішення, прийняті на стадії "попередній проект" не змінюються. Їхнє коректування на стадії остаточного проекту допускаються тільки у випадку можливості поліпшення ТЕО майбутнього обєкта. Це коректування може проводитися тільки за згодою замовника за додаткову плату.

При створенні остаточного  проекту для великих промислових  обєктів (комплексів) у ряді випадків Вже при 15-20% готовності їхніх креслень, може починатися будівництво. При цьому передбачається передача робочих креслень на обєкт частинами.

По оцінках фахівців ряду ведучих проектних закордонних  фірм, рівень витрат на весь процес проектування складає 15-10% вартості обєкта.

Основними принципами сформованої концепції "керування проектом" є:

 - Поглиблення рівня обґрунтованості прийнятих інвестиційних рішень за допомогою різноманітних (не менш 3) і багатофакторних оцінок (технологічних, економічних, соціальних, екологічних та ін.).

- Високий ступінь координації і контролю в процесі реалізації інвестиційного проекту.

- Систематичний аналіз  і постійне "відстеження" зовнішніх  змін (конюнктури ринку по усіх  видах ресурсів, непередбачених  різних обставин і негативних  факторів, що виникають на шляху  інвестиційного циклу).

 

4. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) одного реального проекту. ТЕО інвестиційного обґрунтування енергозбереження у реформуванні житлово-комунального господарства м. Києва

4.1 Опис суті проблеми та шляхи її вирішення

Отримання послуг з централізованого опалення (далі ІДО) та гарячого водопостачання (далі ГВП) – одна з найважливіших та життєзабезпечуючихпо¬треб мешканців, яка задовольняється при безпосередній участі органів місцево¬го самоврядування. Вирішення цієї нагальної потреби – надання населенню які¬сних та своєчасних посл–г у межах потрібного для них обсягу за економічно-обґрунтованими цінами основна проблема, на вирішення якої направлені за-ходи, що передбачені проектом.

Забезпечення вирішення  визначеної проблеми можливе тільки за умови впровадження у комунальну енергетику дієвих заходів з енергозбереження у сферах як теплопостачання так і теплозбереження. Тільки направленістю на до-сягнення цілей економії теплової енергії її виробниками, виконавцями послуг з її постачання та споживачами можливо отримати очікуваний результат.

Але ж досягти ефективності заходів з енергозбереження можливо  ви¬ключноп–и налагодженні її достовірного обліку.

Облік це основа економії матеріальних і енергетичних ресурсів. Основ¬ний документ, що регламентує  оснащення існуючого житла приладами обліку теплоти являється Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2002 № 1957 «Про продовження терміну виконання Програми поетапного оснащення наяв¬ного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теп¬лової енергії до 2007 року».

Наразі, за статистичними  даними, в Україні оснащено лічильниками гаря¬чої води – 5514 од. (6,53 %), теплової енергії (далі – вузли обліку теплової енер¬гії – ВОТЕ) – 21885 од. (15,08%). У  зоні діяльності АЕК «Київенерго» теплова енергія обліковується в 20,85% будинках міста з перспективою росту цього по¬казника до 27,8 % у 2009 році.

Шевченківській район  м. Києва, у свою чергу, також намагається  модерні¬зувати ІТП щоб досягти  реальної економії теплової енергії.

У зв'язку з відмовою АЕК «Київенерго» (лист від 13.04.2009 №048-21-3922/8242071/7 ВП «ЕнергозбутКиївенерго») прово¬дити збір даних по фактичном– використанню теплової енергії показників ВОТЕ – особової ак-туальності набуває вирішення проблеми їх диспетчеризації.

Іншим важливим чинником дієздатності заходів з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві є можливість реальної її економії за рахунок насамперед впровадження енергозберігаючих інженерних вводів до багатоквартирних будинків.

Зважаючи на вищевикладене, основною ідеєю проекту є тезис про м»-жливість проведення заходів з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві з досягненням реальної економії теплової енергії виключно при наявності її достовірного обліку та впровадженні дієвих заходів побу-динкового регулювання її витрат.

Основними заходами проекту  впровадження енергозберігаючих заходів  у житлово-комунальному господарстві району є:

- проведення аудиту  споживання теплової енергії;

- диспетчеризація вузлів  обліку з можливістю аналізу  використання та пу¬блікації об'ємів спожитої теплової енергії;

- поновлення в роботі  існуючих приладів обліку, але  тих що не експлуату-ються;

- технічне переобладнання  теплових вводів шляхом встановлення  тепло¬вихрегуляторів та приладів  обліку у визначеному сегменті  житлових будинків;

- розробка пропозицій  щодо залучення приватних інвестицій  для реалізації заходів з енергозбереження  в житлових будинках різних  форм власності.

Реалізація проекту  повинна довести реальну можливість економії теплової енергії у житлово-комунальному господарстві шляхом налагодження достовір¬ного обліку та надання можливості регулювання обсягів її споживання, а також надати можливість аналізу ефективності засобів з енергозбереження та через розповсюдження його результатів зробити теплопостачання у житлово-комунальному господарстві галуззю, привабливою для надходження інвести-цій. 
Для фінансування виконання п–оекту необхідно залучення коштів у розмі¬рі 4,0 млн.грн., з яких: 1,0 млн.грн. кошти державного бюджету; 2,9 млн.грн. -кошти районного бюджету; 0,1 млн.грн. – кошти організації – партнера.

4.2. Докладний опис проекту

Шевченківський район  м. Києва – один з центральних  районів міста, в яко¬му проживає більш ніж 230 тис. чоловік.

Протягом останніх років  Шевченківським районом м.Києва  піднімались питання щодо впровадження енергозберігаючих заходів:

участь у конкурсі «Реформа в ЖКГ України, - завдання та їх вирішення» з конкурсною роботою  «Енергозбереження у реформуванні житлово- комунального господарства м. Києва»;

участь у Всеукраїнському  конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2009 року з програмою «Енергозбереження у реформуванні житлово- комунального господарства м. Києва» та перемога у ньому.

На виконання Пілотного  проекту "Енергозбереження у стратегічному  розвитку житлово- комунального господарства Шевченківського району м. Києва" витрачено: 172,4 тис.грн. з державного бюджету на закупівлю устаткування для автоматичного оброблення інформації та програмного забезпечення і 38,4 тис.грн. з фонду районного бюджету на модернізаці лічильників обліку теплової енергії в житлових будинках району.

Впровадження програми в галузі культури

№ з/п	Цілі програми енергозбереження	Назва дії або нормативного акту, що забеспечують цей результат	Вартість, тис. грн.
1	Енерго- та ресурсозбереження, оптимізації їх споживання	Забезпечення енергозберігаючими лампами приміщень закладів культури	82,00
2	Оснащення приладами обліку і регулювання  постачання і споживання енергетичних ресурсів	Заміна (встановлення) електролічильників та ремонт елетрощитових	91,40
		Встановлення лічильників холодної і гарячої води та лічильник теплової енергії	148,60
3	Подальша модернізація та технічне переоснащення	Заміна вікон на металопластикові	413,75
		Ремонт фасаду бібліотеки ім. Костомарова	250,00
		Капітальний ремонт в КДШМ №5	4500,00

Централізоване теплопостачання  Шевченківського району здійснюється від наступних теплових джерел:

- теплоелектроцентралі  ТЕЦ-5 АК "Київенерго"; станції  теплопостачання СТ-1 філіалу "Теплові  мережі Київенерго";

- потужних районних  котелень РК "Нивки", РК "Молодь" філіалу "Теплові мережі Київенерго";

- 40 малопотужних котелень  філіалу "Житлотеплоенерго Київенерго";

- відомчих та приватних  котелень (ДП «Групова котельня  УМТ та ГЗ ГУМВС України  в Київській області»,

ПП "Бонвояж", Обласна клінічна лікарня тощо).

Транспортування теплоносія від джерел теплопостачання до теплових пунктів здійснюється по магістральним  трубопроводам філіалу "Теплові  мережі Київенерго" та філіалу "Житлотеплоенерго Київенерго", а від ТП до житлових будинків виконується за допомогою 202 км теплових розподільчих мереж, в тому числі: 143 км теплових мереж центрального опалення та 59 км теплових мереж гарячого водопостачання.

Трансформування параметрів теплоносія для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будівель виконується на 597 теплових пунктах (далі - ТП), з їх числа: на балансі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» - 359 ТП; на балансі відомств – 54 ТП; на балансі ЖБК – 55 ТП; на балансі КП „Керуюча дирекція” – 129 ТП.

На даний момент у Шевченківському районі м.Києва розташовано 1765 багатоповерхових житлових будинків, загальною площею більш ніж 5,0 тис. кв. м., у тому числі:

• 1472 будинки комунальної власності, які знаходяться на балансі комуна-льного підприємства „Керуюча дирекція” Шевченківської районної у м. Києві ради та обслуговуються 12 житлово-експлуатуючими організаціями КП „ЖЕК”;

• 293 житлових будинків різної форми  власності, що належать житлово-будівельним  кооперативам, об'єднанням співвласників  багатоквартирних буди¬нків, відомствам;

• 1263 будинки приватної малоповерхової забудови. 
Однією з найнагальніших проблем району, серед інших, є централізоване 
теплопостачання (ЦО та ГВП) у житлово-комунальному господарстві та енер¬гозбереження при його здійсненні.

До Шевченківського району відноситься найбільш стара (поряд з районом Старого Поділу) частина міста Києва. Централізоване теплопостачання району розпочалось у передвоєнні роки та остаточно сформувалось наприкінці 70-х років. Таким чином, система теплопостачання та тепло споживання експлуату¬ється на протязі від 30 до 50 років. Системи тепло споживання виконувалися для різнотипних будівель центральної частини Шевченківського району пере¬важно за індивідуальними проектами, що ускладнює їх технічне та інженерне обслуговування.

Житлові масиви "Нивки", "Сирець", "Шулявка", "Лук'янівка" проектували¬ся і забудовувалися у 50-ті та 60-ті роки. Будівельні конструкції та внутрішньо-будинкові  системи теплоспоживання виробили нормативний термін і потребу¬ють  реконструкції або капітального ремонту. 75% теплових пунктів та 60% те¬плових мереж експлуатуються більше 20 років і потребують повної реконструкції та заміни.

Кожухотрубні водопідігрівачі  морально та фізично застарілі. Потребують відновлення 17 км труб циркуляції гарячої  води.

Складний рельєф місцевості ускладнює підтримання належного  гідравліч¬ного режиму на теплових мережах  та пуск опалення. Внутрішньо будинкові  трубопроводи ЦО та ГВП не промиваються на протязі багатьох років, занесені відкладеннями, потребують капітального ремонту. Організація хімічної очистки внутрішньо будинкових систем потребує значних організаційних та фінансових заходів. Тиск холодної води на уводах у деякі теплові пункти не достатній для безперебійного забезпечення гарячою водою мешканців багатоповерхових будинків.

136 об'єктів теплопостачання,  у тому числі 4,4 км теплових  мереж, не пе¬ребувають на балансі  АЕК «Київенерго» (фактично є  безгосподарними), що ускладнює їх  експлуатацію та відновлення.  Експлуатація цих мереж викликає  великі труднощі, оскільки витрати на їх ремонт та обслуговування не передба-чені. У тому складі, в районі знаходиться 10440,4 м.п. безгосподарних тепло¬вих мереж по будинках комунальної власності.

Централізоване теплопостачання  Шевченківського району здійснюється від наступних теплових джерел: теплоелектроцентралі ТЕЦ-5 АК "Київенерго"; станції теплопостачання СТ-1 філіалу "Теплові мережі Київенерго"; потужних районних котелень РК "Нивки", РК "Молодь" філіалу "Теплові мережі Київене¬рго"; 40 малопотужних котелень філіалу "Житлотеплоенерго Київенерго"; ві¬домчих та приватних котелень (МВД, "Бонвояж", обласна лікарня тощо). Транспортування теплоносія від джерел теплопостачання до теплових пунктів здійснюється по магістральним трубопроводам філіалу "Теплові мережі Київе¬нерго" та філіалу "ЖитлотеплоенергоКиївенерго", а від ТП до житлових буди¬нків виконується за допомогою 202 км теплових розподільчих мереж, в тому числі: 143 км теплових мереж центрального опалення та 59 км теплових мереж гарячого водопостачання.

Трансформування параметрів теплоносія для потреб центрального опален¬ня та гарячого водопостачання житлових будівель виконується на 597 теплових пунктах (далі – ТП), з їх числа: на балансі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» – 372 ТП; на балансі відомств – 54 ТП; на балансі ЖБК – 55 ТГ;Ч балансі КП „Керуюча дирекція” – 116 ТП.