Міжнародні інвестиційні організації та їх роль у розвитку економік країн

Головним органом управління БМР  є Загальні збори керівників центральних  банків країн-акціонерів БМР. Фізичні та юридичні особи — держателі акцій БМР — не мають права брати участі у зборах. Загальні збори відбуваються зазвичай раз на рік для затвердження доповіді про діяльність банку, його балансу, розрахунків про доходи та збитки.

Специфікою БМР є конфіденційний характер його діяльності, що визначає місце БМР як допоміжної структури МВФ та МБРР, з якими вщ має тісні зв'язки. Крім того, БМР — провідний інформаційно-дослідний центр. Його річні звіти — авторитетні економічні видання.

1.4 Європейський банк реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції  і розвитку (ЄБРР) — регіональний міждержавний банк з довготермінового кредитування країн Центральної  та Східної Європи. Цю фінансову  установу було створено 1991 р. Штаб-квартира розташована в Лондоні (Велика Британія).

Акціонерами ЄБРР виступають 60 країн  та дві міжнародні організації. Члени  ЄБРР відповідно до встановлених квот зобов'язані викупляти акції банку.

Структуру ЄБРР становлять Рада керуючих., Рада директорів, президент, а також інші посадові особи та співробітники.

ЄБРР є найбільшим інвестором у Східній Європі, але  крім інвестування власних коштів, залучає значні обсяги прямих іноземних  інвестицій. ЄБРР здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, працює з державними компаніями з метою підтримки процесів приватизації і структурної реорганізації.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, що дотримуються принципів демократії. Питання охорони довкілля є важливим елементом системи корпоративного управління й фігурує в усіх інвестиційних операціях ЄБРР.

При здійсненні інвестиційних  операцій головними завданнями ЄБРР є:

• сприяння розвитку ринкової економіки;
• зменшення ризиків для приватних інвесторів;
• застосування раціональних принципів ведення банківської діяльності;
• проведення структурних і галузевих реформ;
• розвиток конкуренції, приватизації і підприємництва;
• зміцнення фінансових організацій і правових систем;
• розвиток необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектора;
• запровадження системи корпоративного управління.

 2 Вплив міжнародних інвестицій на економіку України. 

У стратегії інвестиційної  діяльності важливу роль відіграють науково обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства

Що таке міжнародні інвестиції і які місце вони посідають в економіці Україна, і не тільки України? За останні часові періоди інвестиції стали відігравати особливу роль у житті будь-якої країни пострадянського періоду. Коли є кошти, їх можна інвестувати в основні фонди або в оборотні кошти, та якщо продукція має достатній ринок збуту, то можна жити досить респектабельно навіть в умовах нестабільної економіки. Але де знайти кошти в час, коли така слабка стабільність як в економіці, так і законодавстві?

Згідно з визначенням  гроші є у інвесторів, але більшість  їх знаходиться за кордоном, де фінансисти грають за своїми правилами. Вони готові вкладати гроші тільки в ті проекти, які принесуть їм найбільшу користь.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у  центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність. З 1991 р. обсяг ВВП скоротився майже вдвічі. При цьому абсолютна більшість відтворювальних ресурсів ледве покриває фізичне зношування виробничого апарату, а чистого нагромадження (приріст основного капіталу) практично немає. Ця тенденція тісно пов’язана з явищами щорічного падіння обсягів капітальних вкладень, постійним зменшенням бюджетного фінансування народного господарства.

З 1989 по 1996 рр. обсяг капітальних  вкладень скоротився на 78,2%. Зношування основних фондів у деяких галузях  досягло критичного рівня і не компенсується новими капітальними вкладеннями.

У забезпеченні виходу економіки  з кризового стану і стабільного  її розвитку вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру  інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.

Загальновідомо, що ефективне  реформування економіки будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним  оновленням товаровиробництва, ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування.

Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення  і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних ринкових перетворень.

Крім того інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене на банкрутство. Тому у розвинутих країнах приділяється серйозна увага інвестиційній діяльності. Органи державного управління у цих країнах використовують широкий спектр методів її стимулювання:

• прискорена амортизація;
• раціональна податкова система;
• кредити та регулювання банківських процентних ставок;
• заохочення лізингу.

В Україні ж дотепер  не створено обґрунтованої системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли недоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обґрунтована інвестиційна політика держави.

У 1998 році обсяги освоєння капітальних вкладень вперше за останні  роки зросли на 4,8 відсотка. З урахуванням обсягів, освоєних приватним сектором економіки, очікується близько13, 5 млрд. грн. капітальних вкладень, що у порівняних цінах майже на 3відсотка більше ніж у 1997р. (в той рік зниження становило 7 відсотків.). Введення в дію основних фондів склало 10,898 млрд. грн. (90 відсотків до 1997р.). На об’єктах виробничого призначення освоєно7, 851 млрд. грн., або 68 відсотків загального обсягу капіталовкладень (у 1997 році – 65,1 відсотка.).

Основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств  і організацій, питома вага яких складає 71,4 відсотка загального обсягу капітальних вкладень.

Інвестиційні кредити  становлять незначну частку в кредитному портфелі банківської системи внаслідок  небажання комерційних банків нести  ризики через недосконалість законодавчо-нормативної  та податкової політики, високої податкової політики, високої відсоткової ставки за кредити. Попиту суб’єктів господарювання на інвестиційні кредити через високі ставна практично немає, в той час як у розвинутих країнах кредити обслуговують до ¾ капітальних вкладень.

За оперативними даними, освоєння капітальних вкладень за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням витрат, передбачених мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи та коштів, отриманих від зміни понижуючого коефіцієнта при застосуванні до норм амортизації склав 972,2 млн. грн., що на 6,5 відсотків більше ніж у 1997р. При цьому фінансування капітальних вкладів за рахунок коштів Державного бюджету здійснено на рівні 27 відсотків початкового планового річного обсягу, а отриманих від зміни понижуючого коефіцієнта при застосуванні норм амортизації – на рівні 46,7 відсотків уточненого річного обсягу.

Зменшення інвестиційних  можливостей бюджетів усіх рівнів, які становлять лише 12,7 відсотків  загальних обсягів капіталовкладень, не забезпечили належну державну підтримку структурним зрушенням  в економіці.

Фондовий ринок поки, що не забезпечує вагомого зростання обсягу інвестицій і структурну перебудову народного господарства через не доскональність законодавчої бази про цінні папери, а також механізмів їх реєстрації, відсутність відповідної інфраструктури ринку цінних паперів.

Якщо у 1990р. рівень введення в дію найважливіших виробничих потужностей, будівництво яких здійснювалось  із залученням державних капітальних  вкладень, складав понад 40 відсотків, то у 19998р. введені в дію лише окремі об’єкти. Зокрема, введено в дію потужності по видобутку110 тис. тонн вугілля за рік на шахті «Ніканор-Нова» в Луганській області, переробці 7,5 тонн бурштину на державному підприємстві «Укрбурштин» у м. Рівне, ПЛ 750 кВ Південно-Донбаська – Донбаська, протяжністю 216,6 км тощо, проте питання розрахунків з підрядчиками на багатьох будовах залишається невирішеним.

Із залученням власних  коштів здійснено технічне переозброєння  потужностей на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті  «Криворіжсталь» з приростом  потужностей на 17 тис. тонн чавунного фасованого литва, 18 тис. тонн сталевого литва, на комбінаті «Запоріжсталь» введено в дію станцію очистки промислових стоків, потужністю 800тис. м3 на добу, потужність випуску 500 тис. тонн залізної сирої руди на ВАТ «Суха балка» в м. Кривий ріг, перший пусковий комплекс об’єкту «А» VI черга на АНТК ім. Антонова, черга установки по виробництву 300 кг текамін-гідрохлориду на АТ «Фармак» в м. Києві, прокладено 1823,3 км ліній електропередачі різної напруги, 49,2 км автомобільних доріг, електрифіковано 96,1 км залізничних колій тощо.

Не зважаючи на те, що в країні накопичено майже річний обсяг незавершеного будівництвом житла з високим ступенем будівельної  готовності, введення його в дію  у 1998р. зменшилось проти 1997р. на 9 відсотків (в той час, як за 1 півріччя спостерігалось збільшення у порівнянні з відповідним періодом 1997р на 1,7 відсотків) і склало 5599 тис. кв. метрів загальної площі.

Спорудження об’єктів за Чорнобильською будівельною програмою, яке здійснювалося за залишковим принципом, велося надто низькими темпами. На їх будівництві освоєно117, 852 млн. грн. (76,3 відсотка уточненого річного обсягу). Профінансована Чорнобильська будівельна програма в обсязі 137,3 млн. грн. (88,8 відсотків річного обсягу), але через необхідність погашення заочної заборгованості за роботи, виконані у минулий період, лише п’ята частина їх була спрямована на фінансування програми 1998р.

В умовах обмеженості  коштів Чорнобильського фонду першочергове значення приділялося завершенню переселення  жителів із зони безумовного (обов’язкового) відселення. у 1998р. з цієї зони переселено 355 сімей, в тому числі з Київської області – 70 та з Житомирської – 285 сімей. В той же час, на забруднених територіях вказаної зони продовжує проживати 2912 сімей.

За попередніми підсумками, підрядні організації в 1998р. забезпечили нарощення обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт у порівнянні з минулим роком майже на 2,7 відсотка, а їх загальний обсяг склав близько 5303млн. грн. (у 1997р зниження становило 11,9 відсотка).

Для України як держави  з перехідною економікою важливо  розглядати залучення іноземних  інвестицій у контексті структурних  змін і економічного зростання. Офіційно визначеними пріоритетними завданнями, які покликані розв'язати іноземні інвестиції, є:

• структурна реформа економіки;
• технологічне оновлення виробництва;
• виробництво товарів широкого споживання;
• подолання залежності країни від імпорту.

Але слід зазначити, що цілі інвесторів, які з'являються на вітчизняному ринку, приходять у суперечність з внутрішньою економічною програмою розвитку. Так, у структурі господарства їх, насамперед, цікавлять сировина, метал, вугілля, продукти хімічної промисловості тощо. Їх інтерес викликають підприємства, що мають певні технологічні переваги і перспективу розвитку, а також науково-технічний потенціал.

Інакше кажучи, увагу  іноземців привернула саме можливість спрощеного дешевого доступу до українських  сировинного ринку, науково-технологічної  бази і кваліфікованої робочої сили. Якщо Україна прагне дістати через  ПІІ доступ до сучасних технологій, то західні фірми реалізують технології, які вже пройшли половину свого життєвого циклу і на світових ринках не є конкурентними.