Міжнародні Інвестиції

Реалізація  вищезазначених  заходів  сприятиме  поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, створить передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів, що обов'язково приведе до зменшення розриву між потребами національної економіки в зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням.

Висновки

Отже, в даній курсовій роботі з'ясовано суть міжнародних інвестицій, основні методи оцінки їх раціонального залучення, перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України та проблем, пов'язаних з цим процесом. На основі дослідження можна зробити наступні висновки:

• іноземне інвестування для сучасного світового господарства є основою, найважливішою формою міжнародних економічних відносин. Суб'єкти світового господарства сьогодні тісно пов'язані між собою не лише опосередковано - через обмін товарами, але й безпосередньо - через капітал, через виробництво.

• іноземні інвестиції - це капітали, експортовані з однієї країни, тобто за кордоном, куди внаслідок цього переноситься вже не акт реалізації зосередженої в експортованому товарі прибутку, а сам процес його створення. Таким чином, вивезення капіталу - це переміщення його за кордон з метою отримання підприємницького прибутку або проценту.

• основними формами іноземного інвестування є прямі капіталовкладення та портфельні інвестиції.

Прямі капіталовкладення являють собою інвестиції в функціонуючий промисловий, банківський, торговий та інший капітал закордонних країн, що забезпечують інвестору контроль над підприємством. Частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дозволяє досягти такого контролю, в міжнародній статистиці звичайно прийнята в розмірі 25%, але в окремих країнах може суттєво відрізнятись (в Україні -10%).

Портфельні інвестиції являють собою капіталовкладення в облігації та акції закордонних компаній, які, в тім, недостатні для встановлення безпосереднього контролю Їх діяльності. Основною метою портфельних капіталовкладень є отримання прибутку, а не забезпечення прямого контролю господарської діяльності об'єкта інвестування.

• До визначальних чинників іноземного інвестування належать: стабільна макроекономічна політика, наявність дешевої робочої сили, стабільність грошової та фінансової систем країни-реципієнта, здійснення внутрішніх структурних перетворень (приватизації, лібералізації законодавства, відкриття ринків цінних паперів для Іноземних Інвесторів, послаблення валютного контролю, скорочення заборгованості).

• Серед методів оцінки раціонального залучення інвестицій найбільш часто використовують п'ять основних методів. В свою чергу Їх можна об'єднати в дві групи:

1. Методи, що грунтуються на використанні концепції дискусій:

• метод визначення чистої поточної вартості:

• метод розрахунку рентабельності інвестицій;

• метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.

2. Методи, що не передбачають використання концепції дискусій:

• метод розрахунку періоду окупності інвестицій;

• метод визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій.

• Також, за оцінками експертів, для економічної стабілізації Україна потребує понад $ 40 млрд. іноземних інвестицій, насамперед :

металургія - $ 7 млрд., машинобудування - $ 5,1 млрд., транспорт - $ 3.7 млрд., хімія та нафтохімія - $ 3,3 млрд.. Натомість, за даними Держкомстату, станом на 1 липня 1997 року загальний обсяг іноземних інвестицій склав лише $ 1656,8 млн.

• Для поліпшення інвестиційного клімату в Україні, і, як наслідок, зменшення розриву між потребами національної економіки в зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням, необхідно вжити таких заходів:

1) вдосконалення правової сфери і, зокрема, забезпечення стабільності інвестиційного законодавства;

2) надання системи пільг щодо визначених пріоритетних напрямків залучення інвестицій до яких, на думку експертів, мають належати:

• легка і харчова промисловість;

• обробна сільськогосподарська промисловість;

• аерокосмічний та ракетокосмічний комплекс;

• економічна інфраструктура;

• конверсована частина ВГОС;

• туризм;

• інші наукоємні та потенційно конкурентноздатні галузі.

3) підтримка (фінансової стабільності, яку характеризують інфляційні тенденції, динаміка валютних курсів і стан фінансового ринку;

4) максимальне спрощення процедур, що регламентують взаємовідносини в галузі залучення іноземних інвестицій;

5) розширення інформаційної сфери для інвестиційної діяльності нерезидентів, систематизація та регулярне оновлення банку даних інвестиційних проектів, розроблених відповідно до міжнародних підходів.

Список використаної літератури

1.       Закон України “Про інвестиційну діяльність”.

2.        Международные экономические отношения / Под ред.С.Ф.Сутырина, В.Н.Харламовой. – Санкт-Петербург. – Издательство С.-Петербургского Университета, 1996. – С.45-74.

3.        Гаврилюк О. Умови здійснення іноземного інвестування // Економіка України. – 1997. - №8. – с.9-16.

4.       4.              Барановський 0. Шершавою мовою цифр про залучення та вкладення коштів // Україна  - 1997. - 8 жовтня. - С.З-5.

5.              Президент Держінвесту Володимир Кузнєцов: "Інвестицій як кіт наплакав, а опікуються ними семеро няньок" // Фінансова Україна. - 1997. - 8 квітня. С. 8.

6.       Колосов 0. Іноземні інвестиції - за будь-яку ціну? // Фінансова Україна. - 1997. - 8   квітня. - С. 9.

7.       Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні // Фінанси України. - 1997. -4.-С. 82-88.

8.       Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки і проблема інвестицій // Економіка України. - 1997. - 12. - С. 41-50.

9.       Бланк И.А. Инвестиционньій менеджмент. - Киев: "ИТЕМ", 1995.-4480.

10.   Пригода В.М. Приваблива галузь для інвесторів // Діловий вісник. - 199610 - 12. - С. 19-20.

11.   Макконелл, Брю Економікс-1993

12.   Філіпенко А.С. Особливості розвитку іноземного інвестування в економіку Украйни // Фінанси України. - 1997. - 2. - С. 79-82.

13.   Лазебник Л.Л. Суперечності використання іноземного капіталу в України // Економіка України. - 1997. - 1. - С. 37-42.

14.   Руденко В.Б. Перспективи портфельних інвестицій в Україні. Методологічний аспект // Фондовий ринок . – 1999. - №12. – С.18-22.

15.   Лихович О. Без захисту інвестицій, немає їх залучення // Цінні папери України. – 1999. – 11 лютого. – С.5.

16.   Капиталовложения в экономику Украины в 1997г. // Финансовая консультация. – 1998.  - №5. – С.71.

17.   Грибков О. Інвестиції, проблеми та перспективи // Вісник податкової служби України. – 1999. - №12. – С.36-44.

18.   Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Урядовий кур’єр. – 1996. – 2 квітня.

Додаток

[5.c 8]