Правові засади зовнішньоекономічних контрактів

Зміст

 

 

ВСТУП 3

Розділ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР(КОНТРАКТ) У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ 5

1.1. Сутність  і структура зовнішньоекономічного договору(контракту) 5

1.2.Організація та виконання зовнішньоекономічних договорів(контрактів). 15

Розділ 2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРАКТІВ В УКРАЇНІ. 21

2.1. Порядок укладання Україною зовнішньоекономічних договорів 21

2.2. Державна  реєстрація зовнішньоекономічних  договорів (контрактів). 29

ВИСНОВКИ 35

СПКИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність обраної теми полягає в тому, що найважливіша проблема будь-якого українського підприємства, що працює на світовому ринку, – це проблема його виживання і забезпечення безупинного, успішного розвитку на ньому. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у створенні та реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотно розроблених і ефективно втілених зовнішньоторговельних контрактів.

Міжнародний ринок характеризується високим рівнем складності, рухливості та невизначеності (нові інформаційні технології, індивідуалізація та динамізм поведінки споживачів, посилення  та гострота конкуренції, високі вимоги до якості товарів та обслуговування, торгівельні та культурні бар'єри  тощо), що підтверджує актуальність і необхідність просування в практику українських підприємств ідей і  технологій міжнародного стратегічного  менеджменту.

Ось чому в сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби на світовому  ринку потреба у реалізації зовнішньоторговельних  контрактів значно зростає, а постійний  аналіз та усунення проблем, що виникають  при цьому, стає невід'ємною частиною управлінської роботи на кожному  задіяному до зовнішньої торгівлі підприємстві[15,с.87].

У зовнішній, як і у внутрішній, торгівлі об'єктами комерційних операцій є матеріально-речова продукція  та послуги, які набувають при  обміні вартість, тобто стають товаром. Тим не менш, міжнародні комерційні операції (зовнішньоторговельні операції), хоча і підкоряються нормам національного  права, відрізняються своїми правилами, нормами і традиціями від угод всередині країни тим, що вони регулюються  також і міжнародними нормативними актами. Відповідно до Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу, міжнародним, або зовнішньоторговельним, вважається угода, яка складається контрагентами, тобто торговими партнерами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах, або, інакше кажучи, в юридичних адресах яких вказані різні держави.

 У цьому аспекті  особливої ​​актуальності набуває  дослідження правового регулювання  зовнішньоекономічних відносин  українських господарюючих суб'єктів  з їх іноземними контрагентами,  зокрема питання, пов'язані з  укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Метою курсової роботи є розгляд теоретичних та правових засад зовнішньоекономічного договору та їх роль у зовнішньоекономічній діяльності.

Для досягнення поставленої  мети необхідно вирішити такі завдання:

• охарактеризувати сутність та структуру зовнішньоекономічного договору.
• визначити роль зовнішньоекономічних договорів у зовнішньоекономічній діяльності;
• розглянути організацію укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
• визначити порядок укладання Україною зовнішньоекономічних договорів.
• детально розглянути державну реєстрацію зовнішньоекономічних договорів.

Об’єкт дослідження – зовнішньоекономічні контракти, їх зміст,структура та значення у зовнішньоекономічній діяльності .

Предмет дослідження – особливості укладання зовнішньоекономічних договорів, правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, правові особливості укладання зовнішньоекономічних договорів.

У даній курсовій роботі були використані такі методи дослідження: функціональний, кількісний, метод аналізу та синтезу, економічного аналізу та спостереження.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

Розділ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР(КОНТРАКТ) У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

1.1. Сутність і структура зовнішньоекономічного договору(контракту)

Основною правовою формою, що опосередковує відносини між  продавцем (експортером) і покупцем (імпортером), є зовнішньоекономічний договір (контракт). Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та його іноземним контрагентом, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Ознаками зовнішньоекономічного  договору (контракту) є:

• спрямованість на забезпечення господарської (зовнішньоекономічної) діяльності контрагентів (ця ознака визначає зовнішньоекономічний договір як різновид господарського договору);
• різна державна належність контрагентів (ця ознака пояснює, за яких умов господарський договір набуває міжнародного характеру, стає власне «зовнішньоекономічним»).

Сторонами зовнішньоекономічного  договору (контракту) є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідної країни та їх іноземні контрагенти, які знаходяться  в різних країнах.

Предметом регулювання зовнішньоекономічного  договору (контракту) є:

• зобов'язання продавця передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (роботи, послуги);

• зобов'язання покупця прийняти замовлений товар (роботи, послуги) і  сплатити за нього певну грошову  суму.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій  формі. У зв'язку з тим, що в зовнішньоекономічній сфері продавець і покупець товару знаходяться в різних країнах, де сформовані і діють притаманні лише цим країнам суспільні, економічні та правові системи, які часто бувають діаметрально протилежними, процес передачі товару від продавця до покупця потребує застосування уніфікованих норм і правил щодо змісту зовнішньоекономічного договору (контракту).

Умови зовнішньоекономічного  договору (контракту) поділяються на обов'язкові та додаткові.

Обов'язковими (condition) умови  зовнішньоекономічного договору (контракту) називаються тому, що якщо одна із сторін не виконує їх, то інша сторона має  право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

Додаткові (warranty) умови зовнішньоекономічного  договору (контракту) передбачають, що при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду, проте може вимагати виконання контрактних  зобов'язань і застосувати штрафні  санкції, якщо це передбачено контрактом.

Обов'язкові складові елементи зовнішньоекономічного контракту:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його  укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість  товару (обсяги виконання робіт,  надання послуг).

5. Базисні умови поставки  товарів (здавання-приймання виконаних  робіт або послуг).

6. Ціна та загальна  вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання здавання  товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Врегулювання спорів  у судовому порядку.

13. Місцезнаходження (місце  проживання), поштові та платіжні  реквізити сторін.

14. Підписи сторін, печатки.

Вважаємо за необхідне  коротко наповнити кожний вищезазначений  елемент договору. У преамбулі  договору зазначається повне офіційне найменування сторін - учасників договору із зазначенням країни; скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець"; "Замовник", "Постачальник" тощо); особа, від імені якої укладається договір, та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи, положення тощо).

Що стосується предмету договору, то необхідно вказувати, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому. При цьому зазначається точне найменування, марка, сорт продукції або кінцевий результат роботи, що виконується. Якщо товар (робота, послуга) потребує детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) велика, все фіксується у додатку (специфікації), який є невід'ємною частиною договору, про що робиться відмітка в тексті договору[1,с.345].

Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання  послуг). Визначається, залежно від  номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду; його загальна кількість та якісні характеристики. У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні  обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

Визначення одиниці вимірювання  кількості товару в зовнішньоекономічному  договорі (контракті) здійснюється у  відповідності до Митного тарифу України, яким встановлено основну  та додаткові одиниці вимірювання (основна одиниця-кілограм; додаткові одиниці-метричні тони (вантажопідйомність); грам; квадратний метр; кубічний метр; кюрі; літр; метр; пара (2 шт.); штука тощо).

Визначення кількості  товару в договорі є обов'язковим  і має свої особливості, які полягають  в наступному:

• кількість товару встановлюється твердо фіксованою цифрою, у встановлених межах, шляхом вказівки на порядок її визначення (наприклад, згідно з графіком відвантаження);

• у випадках великої  кількості масових товарів, кількість  яких вимірюється ваговими одиницями, складно витримати вагу фактично поставленого товару з точністю до десятків, а інколи і сотень тон. Наприклад, при поставці руди, її фактична вага може відрізнятися від зафіксованої у договорі в результаті зміни вологості. В таких випадках вказуються допустимі відхилення у відсотках від номінальної ваги.

По ряду товарів абсолютно  точне дотримання кількості не представляється  можливим не тільки за умов навантаження-розвантаження  та перевезення, але і з ряду інших  причин, у тому числі з-за кон'юнктури  ринку. В цих випадках в договорі застосовується поняття "опціон по кількості", яке допускає відступ  від кількості, обумовленої в  контракті. Для визначення межі допустимого  відхилення звертаються до практики, що склалася у відносинах між сторонами, або до звичаїв у відповідній  сфері торгівлі;

• договір може містити  вказівку на те, хто (продавець чи покупець) має право скористатися можливістю відступу від зазначеної у ньому  кількості;

• залежно від того, чи входить тара та упаковка до складу товару, що поставляється, розрізняють  масу брутто (масу товару разом з  внутрішньою та зовнішньою упаковками) та масу нетто (масу товару без упаковки). У випадках, коли маса тари становить  не більше 1-2% від маси товару, і коли ціна тари незначна, сторони нехтують масою тари. В цьому випадку  у контракті робиться застереження "маса брутто за нетто".

Визначення якості товару за договором є обов'язковим і  означає встановлення придатності  товару для використання його за призначенням. Відомі такі способи визначення якості товару: за стандартом, за технічними умовами, за специфікацією, за зразком, за описом, за попереднім оглядом, за вмістом окремих  речовин у товарі, за виходом готової  продукції, за натурною вагою, спосіб "тель-кель" (такий, який є) та інші.

За відсутності у договорі умов щодо якості товару продавець  зобов'язаний передати покупцю товар, придатний для цілей, для яких товар такого ж опису звичайно використовується. Якщо продавець при  укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретні цілі придбання  товару, він зобов'язаний передати товар, придатний для використання у  відповідності з цими цілями.

Якщо до товару законом  передбачені обов'язкові вимоги щодо його якості, то на продавця покладається обов'язок дотримувати цих вимог.

До моменту відвантаження  товару продавець зобов'язаний здійснити  перевірку якості товару, відповідності  товару вимогам контракту. Результати такої перевірки продавець має  оформити передбаченим контрактом документом (сертифікатом якості, сертифікатом відповідності). Передача покупцеві такого документу  покладається на продавця.

Гарантія якості являє  собою поруку продавця, що переданий  товар відповідає вимогам договору та має властивості, які відповідають призначенню товару. Продавець гарантує, що ці властивості зберігатимуться  протягом гарантійного строку при дотриманні покупцем встановлених правил експлуатації, використання і зберігання.

Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт  або послуг). Зазначається вид транспорту та базисні умови поставки, які  визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару, а також конкретний строк поставки товару або окремих  партій. У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються умови  та строки виконання робіт (послуг) [3,с.112].