Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 21:00, курсовая работа
Метою дослідження є повний аналіз особистого закону подружжя, розкриваючи проблеми його розуміння та застосування різними країнами та визначаючи різні варіації уніфікацій даного принципу.
Вступ…………………………………………………………………………....С.3
1. Місце особистого закону у шлюбно-сімейних відносинах з іноземним елементом……………………………………………………………………....С.5
1.1. Поняття особистого закону фізичної особи………………………..С.5
1.2. Важливість особистого закону серед різноманітності матеріально-правових норм держав…………………………………………………………С.7
1.3. Розуміння і застосування особистого закону в різних державах...С.10
2. Міжнародні угоди про правову допомогу з вирішення колізійних питань
регулювання сімейних відносин, що стосуються особистого закону……..С.12
Висновки…………………………………………………………………….…С.21
Список використаної літератури……………………………………………..С.23
Як вище показано, ці дві конвенції різняться між собою з приводу врегулювання особистим законом тих чи інших питань, наприклад щодо усиновлення. Кодексі Бустамента зазначено, що здатність усиновляти і бути усиновленою, умови і обмеження усиновлення визначаються за особистим законом кожного із зацікавлених осіб, а в Мінській конвенції, усиновлення визначається за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є усиновитель у момент подачі заяви про усиновлення . З огляду на таке, що вже можна говорити про законодавство стосовно особистого закону кожної з країн.
Регулювання сімейних відносин на міжнародному рівні, також, відбувається за рахунок двосторонніх договорів між країнами. У двосторонніх договорах однієї країни, особистий закон у договорі з кожною країною вирішується по різному.
Прикладами таких двосторонніх угод є Договор між РФ і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1994 року. Договір між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах 19.02.1998р.
У законодавствах більшості країн закріплено, що у разі розбіжностей правил щодо застосування особистого закону універсальних/регіональних конвенцій і двосторонніх договорів про правову допомогу, пріоритет мають правила Конвенції.
Висновки
У даному дослідженні ми розкрили поняття «особистого закону фізичної особи», визначили роль та місце особистого закону, як елементу колізійного регулювання, здійснили аналіз уніфікації та гармонізації норм сімейного права, акцентуючи увагу на особистому законі подружжя, користуючись як загальними, так і спеціальними методами.
Отже, Особистий закон подружжя допомагає вирішити більшу частину колізій, що виникають у сфері шлюбно-сімейних відносин. Відповідно до внутрішнього права різних країн, регламентація відносин подружжя відрізняється своєю різноманітністю, що створює так звані «кульгаючи відносини». Особистий закон подружжя (lex personalis) визначає правопорядок, що компетентний урегулювати правовідносини у шлюбно-сімейній сфері з іноземним елементом. Проблемним моментом є те, що особистий закон у різних країнах розуміється і застосовується по-різному. Спостерігається все частіше застосування Шкали Кегеля.
Створюються різні уніфікації, щоб зменшити кількість колізій з даного питання. Основними документами є регіональні конвенції: Кодекс Бустаманте вiд 20 лютого 1928 року та Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.
Все ж сфера шлюбно-сімейних відносин важко піддається нормативно-правовому регулюванню, оскільки ці відносини дуже тісно пов'язані з нормами моралі, культури, етики, релігії. Багато питань тут визначають звичаї і традиції. Але, з іншого боку, суб'єкти цих відносин часто виступають, порівняно з іншими, більш слабкою стороною і потребують захисту з боку держави, тому в національному праві різних країн існують норми, що регулюють найважливіші аспекти шлюбно-сімейних відносин. Проте, зрозуміло, що зміст таких норм є різним, оскільки в кожній країні панують свої погляди на поняття шлюбу і сім'ї, які відображають специфіку окремого народу, що теж залежить переважно від традицій, які історично склалися в тій чи іншій державі. Об'єднати ці погляди, якимось чином їх гармонізувати практично неможливо. Ось чому матеріальне сімейне право різних країн є тією сферою, яка майже не піддається уніфікації. Також, гнучким та зручним механізмом співробітництва держав у сфері надання правової допомоги та вирішення колізійних питань є двосторонні угоди про правову допомогу.
Список використаної літератури
1. Законодавство України про сім’ю: 36. норматив. актів / Шеф-ред. В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
2. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення: Постанова КМУ від 28 серп. 2003 р. № 1377: Порядок ведення обліку дітей... // Уряд. кур'єр. - 2003. - 9 верес.
3. Сімейне право України: Підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 264 с.
4. Чубарсв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник.-К- Атіка, 2006.- 608 с.
5. Антокольская М.В. Семейное право. – М.: Юрисгь, 1996. - 423c.
6. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Том 2. Особенная часть: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 2009. - 435c.
7. Богуславский М.М. Международное частное право. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 1997. - 223c.
8. Орлова Н.В. Брак и семья в международном частном праве. – М.: Междунар. отношения, 1966. – 157c.
9. Матвеев Г.К. Советское семейное право. – М.: Юрид. лит., 1978. – 135c.
10. Раапе Л. Международное частное право. – М.: Иностр. лит., 1960. – 424c.
11. http://www.minjust.gov.ua/0/
12. http://www.edulec.com/index.
13. http://www.edulec.com/index.
14. http://www.minyust63.ru/
15. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
16. http://www.pavlodar.com/zakon/