Фінансова безпека підприємства, сучасна характеристика, оцінка та напрями її забезпечення

Для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер і захищена протекціоністськими діями з боку держави від світової конку­рен­ції, рівні фінансової безпеки можуть бути наступними: підтримуючий, необхідний і достатній. Кількісна оцінка таких рівнів фінансової безпеки підприємства – монополіста і його характеристика з позиції розширеного відтворення капіталу наведені в таблиці 2.2. Якщо діяльність підприємства – монополіста на внутрішньому ринку не захищена протекціоністськими діями з боку держави від конкуренції зі сторони закордонних компаній, то тоді для оцінки рівнів його фінансової безпеки можна скористатися даними таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Характеристика рівнів фінансової безпеки підприємства – монополіста [15,с.100]

Фінансова безпека підприємства є комплексним поняттям і пов’язана не лише з внутрішнім станом самого підприємства, а й з впливом зовнішнього середовища, з його суб’єктами, з якими підприємство вступає у взаємозв’язки. В цьому плані фінансова безпека відображає узгодженість, збалансованість інтересів підприємства та інтересів суб’єктів зовнішнього середовища. З цих позицій фінансова безпека підприємства може розгляда­ти­ся як практичне втілення положень теорії ресурсної взаємозалежності, у відповідності до якої в своїй діяльності підприємство повинно брати до уваги не лише свої, а й різноманітні інтереси партнерів і конкурентів.

В цьому випадку фінансова безпека розглядається як міра гармонізації у часі і просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов’язаних з ним суб’єктів зовнішнього середовища. Підприємство буде знаходитись у фінансовій безпеці, якщо його фінансово-економічні інтереси гармонізовані з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища – покупців, постачальників, інвесторів, конкурентів, держави і суспільства загалом [13,с.87-89].

Рис. 2.1. Взаємозв’язки підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища по виробництву і обмінних операціях [13,с.89]

Виходячи із визначення поняття “інтерес”, що означає користь, вигода, дохід, видається можливим розглядати інтереси підприємства як його взаємодію з суб’єктами зовнішнього середовища, яка реалізується постійно чи на протязі певного періоду часу, примусово чи за вибором підприємства, результати якої забезпечують можливість отримання доходу.

Визначальними ж будуть інтереси саме власників засобів виробництва – суб’єкта контролю над підприємством. Саме суб’єкт контролю формує систему інтересів підприємства і відповідно забезпечує визначальний вплив на безпеку підприємства.

Сама по собі наявність чи відсутність контролюючого суб’єкту (а це може бути не лише власник засобів виробництва, а й скажімо кредитор) не може бути позитивним чи негативним фактором. Важливим є співпадання чи не співпадання інтересів контролюючого суб’єкту і підприємства.

Особливу актуальність питання виявлення контролюючого суб’єкту має для акціонерних товариств. Ця актуальність обумовлена особливостями структури капіталу підприємств, наслідками реорганізації державних підприємств в підприємствах, домінуванням цієї організаційно-правової форми в економіці України і формуванням відносин власника засобів виробництва з керівництвом підприємства [7,с.98].

Згідно вітчизняного законодавства поняття контролю над підприємствами ото­тож­ню­ється з контрольним пакетом акцій. Проте світова практика корпо­ративних відносин вносить суттєві зміни до теоретичних схем. Яскравим прикладом в цьому плані є наявність АТ інсайдерського типу, де власників акцій є дуже багато і реального контролю над діяльністю підприємства вони не мають, хоча і де-факто можуть впливати на корпоративне використання майна. Значну групу акціонерів-інсайдерів представляють працівники підприємства. В Україні нараховується близько 25 млн. індивідуальних акціонерів, що складає більше половини населення держави. В США відповідно цей показник складає 21,1%, у Великобританії – 15,8%, в Японії – 9%, Німеччині – 5,5%.

В таких умовах фінансова безпека АТ інсайдерського типу багато в чому залежить від рівня компетентності і добросовісності їх керівників, від їх готовності приймати і реалізовувати рішення, направлені на захист інтересів усіх акціонерів.

У разі наявності крупних акціонерів-аутсайдерів в списку акціонерів фінансову безпеку АТ оцінити однозначно важко. З однієї сторони, поява таких акціонерів, особливо якщо це супроводжується менеджерським талантом, здатна спричинити значний вплив на характер і якість стратегічних рішень фірми. З другої сторони, наявність такого акціонера може супровод­жуватись такими особливостями, як орієнтація в проведенні дивідендної політики на фінансування інвестиційних проектів і програм, зміну страте­гічних пріоритетів в діяльності підприємства, що у випадку управ­лінських помилок може привести до погіршення фінансових результатів, а отже до зниження фінансової безпеки.

  Елементом фінансової безпеки будуть саме фінансові інтереси – еко­но­мічні цінності, важливі потреби власників, керівників і персоналу під­при­ємства, реалізація яких забезпечує досягнення мети діяльності підприємства.

Фінансово-економічні інтереси підприємства в першу чергу обумовлені його позицією на ринку і конкурентоздатністю його товарів. Вони пред­став­лені такими показниками, як підконтрольна доля ринку, ціна, затрати на виробництво і прибуток. Фінансові інтереси пов’язані також з наявністю і доступністю грошових засобів, а звідси з доходами на інвестований капітал чи позики. Більш конкретно фінансові інтереси фірми прослідковуються через призму індикаторів фінансової безпеки [4,с.112-113].

Розділ ІІІ. Напрями забезпечення належного рівня фінансової безпеки підприємств

3.1 Механізм управління фінансовою безпекою підприємства

Фінансова безпека підприємства є складним явищем і тому може розглядатись як сукупність відповідних елементів. Кириченко О.А. та Кудря І.В. запропонували таку схему системи управління фінансовою безпекою підприємства (рис. 3.1):

Рис.3.1 Управління фінансовою безпекою підприємства [5,с.78]

За думкою Кириченко О.А. та Кудрі І.В. «комплексна статична модель управління системою фінансової безпеки підприємства може бути описана функцією управління процесами забезпечення фінансової безпеки підприємства:

МУЕБР = f (О, МН, П, МПР, ….),                            (1)

де f – функція, що припускає наявність цілей в управлінні системою фінансової безпеки підприємства, яка об’єднує всі елементи механізму керування;

О – організаційна структура (має бути ієрарх які відповідають за дії, щодо забезпечення фінансової безпеки підприємства);

МН – організаційно-економічна і нормативно правова база системи управління;

П – процеси реагування на загрози;

МПР – моделі прийняття рішень для успішного управління системою фінансової безпеки залежно від сформованої ситуації» [5,с.79].

Забезпечення фінансової безпеки підприємства є важливим чинником його стабільного функціонування. Розглянемо основні задачі фінансової безпеки на підприємстві:

                  забезпечувати стійкий розвиток підприємства;

                  забезпечувати стійкість грошових розрахунків і основних фінансово-економічних параметрів;

                  нейтралізувати негативна дія фінансових і банківських криз і навмисних дій конкурентів, тіньових структур на розвиток підприємства;

                  запобігати агентським конфліктам між акціонерами, менеджерами і кредиторами з приводу розподілу, використання і контролю за грошовими потоками підприємства;

                  найбільш оптимально для підприємства залучати і використовувати різні джерела фінансування;

                  запобігати злочинам і адміністративним правопорушенням у фінансових правовідносинах [4,с.32].

Дані задачі повинні вирішувати акціонери і менеджери підприємства в цілях забезпечення безпечного і ефективного функціонування не лише елементів фінансової системи підприємства, але і всіх взаємозв'язаних з нею елементів управління підприємством.

Перехід до ринкової економіки зумовив посилення ролі фінансів і визначив їх нове місце в системі господарювання. Більшість ринкових інструментів відносяться до елементів фінансового механізму, тобто входить до складу фінансової системи. Роль і значення фінансової сфери в російській економіці в останнє десятиліття кардинально змінилися. З механізму обслуговування сучасних економічних процесів вона перетворилася на джерело сучасного розвитку економіки і суспільства, а в умовах зростаючої глобалізації роль фінансових стосунків в світовій економіці все більше посилюється. Фінанси все більше стають досить самостійним сегментом економіки, що володіє значним потенціалом [4,с.52].

3.2 Система забезпечення фінансової безпеки підприємства

Для забезпечення фінансової безпеки на підприємстві повинні функціонувати спеціальні органи. Організаційна діяльність на підприємстві передбачає створення структури, що здійснює аналіз стану фінансової безпеки підприємства як складової економічної безпеки та розробку мір по забезпеченню економічної безпеки на підприємстві в цілому, що залежить від особливостей бізнесу може бути як власним підрозділом так і притягненим на договірній основі.

Діяльність органів по забезпеченню фінансової безпеки підприємства включає (рис 3.2):

Рис 3.2 Складові системи забезпечення фінансової безпеки [6,с.98]

Ключовий чинник успішного розвитку підприємства – грамотний і професійний менеджмент, а головний чинник риски – некомпетентність і недобросовісна співробітників. У таких умовах проблема фінансової стійкості і безпеки підприємств стає надзвичайно актуальною і стратегічною.

За думкою Папехіна Р.С. на підприємстві повинна бути розроблена стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства, що повинна включати наступне:

1)              визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних порогових значень) фінансової системи підприємства, що відповідають вимогам його фінансової безпеки;

2)              розробку механізмів і заходів ідентифікації погроз фінансовій безпеці підприємства і їх носіїв;

3)              характеристику областей їх прояву (сфер локалізації погроз);

4)              встановлення основних суб'єктів погроз, механізмів їх функціонування, критеріїв їх дії на економічну (включаючи фінансову) систему підприємства;

5)              розробку методології прогнозування, виявлення і запобігання виникненню чинників, що визначають виникнення погроз фінансовій безпеці, проведення досліджень по виявленню тенденцій і можливостей розвитку таких погроз;

6)              організацію адекватної системи забезпечення фінансової безпеки підприємства;

7)              формування механізмів і заходів фінансово-економічної політики, нейтралізуючих або пом'якшувальних дію негативних чинників;

8)              визначення об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням фінансової безпеки підприємства [2,с.21].