Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 19:42, курсовая работа
Метою дослідження є розробка науково-обґрунтованих шляхів і напрямів забезпечення фінансової безпеки підприємства в сучасних умовах господарювання.
Об’єктом дослідження є сукупність існуючих проблем, що виникають в процесі функціонування механізму управління фінансовою безпекою підприємств легкої промисловості на сучасному етапі розвитку економіки.
Загалом існує п’ять можливих стратегій, які можуть бути використані для оптимізації рівня фінансових ризиків при побудові фінансової стратегії підприємства:
1) відмова від видів діяльності, які містять визначене джерело фінансового ризику;
2) прийняття відповідальності за ризик фінансової стратегії з гарантією повної компенсації втрат за рахунок власних джерел;
3) продаж і передаванням відповідальності за фінансовий ризик іншим особам (зокрема страховим організаціям);
4) скорочення або попередження можливих негативних наслідків від фінансового ризику за допомогою попереджувальних заходів;
5) орієнтація діяльності на фінансовий ризик, тобто використання усіх видів ресурсів в одній сфері діяльності з метою отримання прибутку при високому рівні ризику. [1, c. 3]
Застосовуючи сучасні методи стратегічного управління, підприємства повинні змінювати існуючий фінансового-господарський механізм, розробляти та реалізовувати фінансову стратегію, за допомогою якої досягатиметься фінансова безпека підприємства.
Процес забезпечення фінансової безпеки включає: оцінку загроз економічній безпеці, що мають політико-правовий характер; оцінку поточного рівня забезпечення фінансової безпеки; оцінку ефективності запобігання можливій шкоді від негативних дій; планування комплексу заходів із забезпечення фінансової безпеки і розробку рекомендацій стосовно його реалізації; бюджетне планування практичної реалізації пропонованого комплексу заходів; планування корпоративних ресурсів; оперативну реалізацію запланованих дій у процесі здійснення суб’єктом господарювання фінансово-господарської діяльності.
У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу: фінансова звітність і результати роботи підприємства; конкурентний стан підприємства на ринку; ринок цінних паперів підприємства [7,с.78-79].
Стратегічний аналіз використовується в процесі здійснення управління фінансовою безпекою підприємства з урахуванням пропозиції щодо його поліпшення. Запропоновано використовувати для здійснення стратегічного аналізу стану фінансової безпеки підприємства такі методи: SWOT-аналіз, PEST-аналіз, SNW-аналіз, аналіз розробки сценаріїв подій [2, c. 41].
В основі застосування забезпечення фінансової безпеки підприємства лежить концепція системного поєднання функцій контролю, планування, зворотного зв’язку та інформаційного забезпечення. Визначено сутність контролінгу фінансової безпеки підприємства як самоорганізованої системи, яка забезпечує інтеграцію, організацію і координацію всіх фаз управління фінансовою безпекою підприємства.
Загрози фінансовій безпеці підприємницької діяльності можуть бути дуже різноманітними, вони класифікуються за різними критеріями: за джерелом виникнення всі загрози можна поділити на зовнішні і внутрішні; за рівнем тяжкості наслідків: загрози з високою, значною, середньою і низькою тяжкістю наслідків; за рівнем вірогідності загрози можуть бути маловірогідними і високовірогідними; загрози можуть розрізнятися за проявом на певному етапі підприємницької діяльності.
Отже, існують різні загрози, які можуть одночасно стосуватися до різних груп класифікації. Для забезпечення максимального ступеня захисту від цих загроз необхідна певна діяльність, яка повинна забезпечити фінансову безпеку фірми. Об'єктом системи забезпечення фінансової безпеки виступає стабільний фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності в поточному і перспективному періоді. Конкретними ж об'єктами захисту виступають ресурси: фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові. Оскільки об'єкт захисту є багатоаспектним, то ефективне забезпечення фінансової безпеки повинне ґрунтуватися на системному підході до управління цим процесом. Тож, щоб підприємство успішно функціонувало, ми рекомендуємо спочатку оцінити фінансовий стан на підприємстві, щоб визначити, чи існує загроза щодо фінансової безпеки підприємства, і якщо визначимо, що загроза таки існує, то треба обрати певну стратегію управління підприємством у кризовому стані, щоб уникнути банкрутства, відповідно до рівня ризику даного підприємства [7,с.65-66].
1.3 Належний рівень забезпечення фінансової безпеки підприємства
До складу фінансових інструментів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що визначають його фінансові відносини можна віднести: платіжні інструменти (доручення, акредитив і ін.), кредитні інструменти (угоди про кредитування), депозитні інструменти (депозитні сертифікати, угоди), інвестиційні інструменти (акції, паї), інструменти страхування (страхова угода).
Фінансові важелі забезпечення фінансової безпеки підприємства – це система стимулів та заохочень для менеджерів за ухвалення ефективних управлінських рішень і система санкцій за негативні наслідки їх дій у сфері фінансової безпеки, а також загальний внутрішній механізм управління підприємством, заснований на його власній фінансовій філософії.
Методологічний апарат забезпечення фінансової безпеки підприємства може включати такі методи, як: техніко-економічні розрахунки, балансовий, економіко-статистичний, економіко-математичний, експертних оцінок, дисконтованої вартості, амортизації активів, реінжинірингу, логістики, аудиту, оптимізації оподаткування, імітаційної гри [8,с.87-89].
Важливим елементом забезпечення фінансової безпеки підприємства є інформаційно-аналітична підсистема управління фінансовою безпекою підприємства, яка має містити наступні дані: якісні і кількісні значення індикаторів фінансової безпеки, наявність або потенційність ризиків і загроз, формалізовані фінансові інтереси і стан їхньої реалізації, стратегічний план (стратегія) забезпечення фінансової безпеки підприємства, якісні і кількісні параметри використання фінансових ресурсів, обсяг останніх, а також джерела їх надходження, фінансовий план (бюджет). Системи інформаційно-аналітичного забезпечення формується на базі: даних бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку і звітності; галузевих показники діяльності підприємств-аналогів; звітів та планів і прогнозів, отриманих у процесах стратегічного, тактичного і оперативного планування, аналізу, контролю і бюджетування; оцінки загроз фінансовій безпеці підприємницької діяльності за джерелом, за рівнем тяжкості наслідків, за рівнем вірогідності, за сферою і джерелом виникнення, за тривалістю впливу, за ступенем розвитку, за ступенем напруженості тощо [12.с.52].
Таким чином, механізм забезпечення належного рівня фінансової безпеки підприємства (ФБП) можна подати у наступному вигляді (рис.1.2).
Рис.1.2 Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства [9,с.44]
Висновки. Таким чином, в основі механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства поєднання певних знаходиться системне інструментів, методів, важелів та інформаційно-аналітичного забезпечення, створюваних на базі принципів забезпечення фінансової безпеки, що об’єктивно існують як економічні закономірності, а також виробляються суб’єктами управління фінансової безпеки підприємства для досягнення і захисту фінансових інтересів останнього.
Розділ ІІ. Оцінка фінансової безпеки підприємств
2.1 Індикатори фінансової безпеки підприємства
Індикаторами фінансової безпеки підприємств, організацій, установ можуть бути:
мінімальний розмір статутного фонду;
величина активів;
обсяг продаж;
оборотність активів;
розмір інвестицій;
коефіцієнт рентабельності капіталовкладень;
строк окупності капітальних вкладень;
рівень інновацій;
показник достатності сукупного капіталу;
частка запозиченого капіталу;
прибутковість капіталу;
прибутковість активів;
відношення прибутку до середньрічного капіталу;
достатність обігового капіталу;
ліквідність (поточна – відношення зобов’язань до активів банку зі строком виконання до 1 місяця; короткострокова – від 1 до 3 місяців; загальна);
величина ліквідного дефіциту;
коефіцієнт миттєвої оцінки (різновид коефіцієнта ліквідності);
платоспроможність;
максимальний розмір ризику на одного позичальника;
рівень оподаткування;
період погашення дебіторської заборгованості;
розмір позичкового відсотка;
коефіцієнт покриття відсотка;
періодичність погашення кредиторської заборгованості;
сума кредитування дебентурою (незабезпеченим борговим зобов’язанням).
Індикаторами фінансової безпеки галузі можуть бути:
обсяг неплатежів підприємств галузі;
частка простроченої заборгованості у загальному обсязі заборгованості підприємств галузі;
питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств галузі;
показники, що характеризують динаміку числа збиткових підприємств по галузі;
рівень і динаміка величини збитків по галузі [8,с.69-71].
2.2 Рівні фінансової безпеки підприємства
Комплексної моделі оцінки рівня фінансової безпеки підприємства на сьогодні не має. Така методика існує по відношенню до оцінки рівня економічної безпеки. Користаючись цим підходом, формально критерій рівня фінансової безпеки можна оцінити через співвідношення брутто-інвестицій та інвестицій, які необхідні підприємству для забезпечення фінансової безпеки.
Не вдаючись до методики розрахунку зазначимо, що оптимальним є рівень безпеки який рівний 1. чим дальше показник рівня безпеки віддаляється від цього значення і прямує до 0, тим критичнішим стає рівень фінансової безпеки підприємства.
На основі кількісної оцінки можна виділити рівні фінансової безпеки підприємства і дати їх інтерпретацію з позиції глобального інтересу підприємства – збереження його ринкової позиції. Виділення рівнів фінансової безпеки підприємства і їх інтерпретація залежать від інтенсивності конкуренції в галузі, де діє підприємство. Таке твердження базується на основі висновку: чим нижчий рівень конкуренції на ринку чи галузі, тим вищий рівень фінансової безпеки підприємства і, навпаки, чим вищий рівень конкуренції, тим нижчий рівень фінансової безпеки підприємства, оскільки для його підтримки необхідні значні інвестиції [14,с.112].
Для підприємств, працюючих в умовах конкуренції, можна виділити наступні види рівнів фінансової безпеки підприємства: підтримуючий, мінімальний, дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий. Кількісна оцінка кожного виду рівнів фінансової безпеки підприємства і його характеристика з позиції збереження глобального інтересу підприємства – збереження ринкової позиції – наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика рівнів фінансової безпеки підприємства, діючого в умовах конкуренції [15,с.98]
Рівень фінансової безпеки підприємства | Показник рівня фінансової безпеки | Характеристика стану підприємства на момент оцінки фінансової безпеки |
1 | 2 | 3 |
Підтримуючий | До 0,05 | Нестійкість фінансової безпеки. Підприємство знаходиться на межі фінансової безпеки, оскільки при незначному зменшені прибутку може її втратити |
Мінімальний | 0,06 – 0,10 | Підприємство знаходиться в фінансовій безпеці і здатне найближчі рік-два її підтримувати |
Дуже низький | 0,11 – 0,19 | Обсяг інвестиційної підтримки умов, що забезпечують фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу ринкову позицію в поточному періоді, ставить під загрозу її в найближчій перспективі. |
Низький | 0,2 – 0,29 | Об’єм інвестиційної підтримки умов, , що забезпечують фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу ринкову позицію в поточному періоді і в найближчій (рік – два) перспективі |
Середній | 0,3 – 0,49 | Об’єм інвестиційної підтримки умов, , що забезпечують фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу ринкову позицію в поточному періоді і в середній (два – чотири роки) перспективі, а також заложити фундамент формування конкурентних переваг |
Високий | 0,5 – 0,7 | Інвестиційна підтримка умов, обумовлюючих фінансову безпеку підприємства, здійснюється з врахуванням основних потреб ринку, що дозволяє зберегти стратегічні позиції підприємства на ринку, мати суттєві конкурентні переваги |
Дуже високий | Понад 0,7 | Інвестиційна підтримка умов, обумовлюючих фінансову безпеку підприємства, здійснюється з врахуванням практично всіх потреб ринку, що дозволяє підприємству мати суттєві конкурентні переваги стратегічного характеру і стати лідером ринку (чи галузі) |