Соціальне страхування

    Соціальними пільгами є ті, що  надаються для життєзабезпечення  громадян у зв'язку із зниженням  рівня їх доходів нижче прожиткового  мінімуму або втратою (зниженням)  працездатності. Ці пільги належать  до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам соціальних пільг є:

1) настання соціального ризику за обставин, передбачених у законодавстві;

2) наявність у особи особливих заслуг перед державою, пов'язаних з такими публічними подіями державного чи міжнародного значення, як воєнні дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

    Отже, соціальна пільга — це  законодавче звільнення (повне чи  часткове) особи від виконання  нею свого обов'язку або надання  їй додаткових прав при настанні  соціального ризику чи за наявності  у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями. 

   Соціальні пільги є додатковим  видом соціального забезпечення; вони надаються незалежно від  того, одержує особа пенсію, допомоги  чи заробітну плату. Їх роль полягає у забезпеченні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заробітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Соціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

    Збереження соціальних пільг  є обов'язком для держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базового державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вартісну величину прожиткового мінімуму, держава звільняється від такого обов'язку.

     На відміну від соціальних, професійними  вважаються пільги, які не залежать  від настання соціального ризику  і пов'язані з професійною діяльністю  їх одержувачів. Вони надаються  державою з метою матеріально-побутового забезпечення працівників окремих професій (наприклад, пільги військовослужбовцям, суддям, службовим особам органів внутрішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохоченням таких працівників до належного виконання ними своїх трудових обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення. Збереження професійних пільг — це лише право держави, а не її обов'язок.

    Як засвідчують розрахунки Ради з вивчення продуктивних сил Національної

академії  наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом — 31 % населення; за професійною  ознакою — 13,8 % .

    Система соціальних пільг в  Україні (у кількісному еквіваленті)  є доволі розвиненою. Проте рівень соціальної захищеності населення все ще залишається недостатнім. До недоліків сучасної державної системи соціальних пільг можна віднести: 

1) відсутність  системного нормативно-правового  акта, яким би комплексно визначались  підстави, суб'єкти, види та механізм надання соціальних пільг;

2) недосконалість  механізму надання пільг, оскільки  реально ними можуть скористатися  не всі, хто має на них  право (наприклад, правом безоплатного  проїзду міським транспортом  користуються лише пенсіонери, які проживають у місті; натомість сільські жителі таку пільгу практично використовувати не можуть);

3) відсутність  спеціальної системи моніторингу  доходів сімей, а тому важко  визначити тих осіб, яким забезпечення  є найбільш необхідним;

4) підприємства та організації, на які покладається обов'язок надання пільг, не мають єдиної методики обчислення фактичної вартості окремих видів пільг та методики обліку наданих пільг. Відсутня також статистична звітність щодо фактичної вартості пільг та стану їх фінансування.

   Усі соціальні пільги, передбачені  чинним законодавством, поділяються  на окремі види. При цьому критерії  такого поділу є найрізноманітнішими.

   Зокрема, диференціація соціальних  пільг у законодавстві здійснюється  за суб'єктами, яким вони надаються. Передбачено надання пільг: ветеранам війни; ветеранам праці; особам, які мають особливі заслуги перед державою; багатодітним сім'ям; особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; дітям-сиротам; реабілітованим особам, пенсіонерам, інвалідам, дітям-інвалідам та ін.

    За терміном надання соціальні  пільги можна класифікувати на: постійні, що надаються впродовж  тривалого часу; тимчасові, що  надають на певний обумовлений  період. Окремо виділяють так  звані надзвичайні пільги. Вони  надаються у зв'язку з певними обставинами.

    За ступенем персоніфікації соціальні  пільги поділяють на одноособові  (наприклад, пільга щодо оплати  медикаментів, забезпечення санаторно-курортним  лікуванням) та сімейні (пільга  на оплату житлово-комунальних  послуг). З огляду на періодичність виплати виділяють одноразові (забезпечення спецавтотранспортом) та щомісячні (оплата житла) пільги.

   І нарешті, за змістом усі  соціальні пільги можна поділити  на: житлово-комунальні, медико-реабілітаційні, транспортні, соціально-побутові, пенсійні та соціально-трудові.

 Найбільш  поширеною соціально-трудовою пільгою  є поза-конкурсне зарахування  до вищих навчальних закладів  при одержанні позитивних оцінок.

    Умови прийому до вищих навчальних  закладів України затверджені  наказом

Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2006 р. № 7 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2006 р. № 111/11985).

    Ними, зокрема, передбачено, що  правом позаконкурсного зарахування,  при

одержанні вступних оцінок не нижче середнього рівня (4-12 балів за 12-бальною шкалою оцінювання знань) користуються:

— особи, яким Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту» надане таке право;

— діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків;

— інваліди І та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю;

— особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право;

— діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями;

— діти військовослужбовців Збройних Сил  України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов'язків.

    Різновидами соціально-трудових  пільг також вважаються:

— право  позачергового працевлаштування за спеціальністю;

— переважне  право на залишення на роботі при  скороченні чисельності або штату  та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства;

— підвищений розмір виплати допомоги в разі тимчасової непрацездатності;

— використання щорічної відпустки у зручний  для працівника час та ін. 

Практична частина 

Задача  № 2

       Робітник  хворів де кілька днів  термін хвороби  дивіться у таблиці №2, згідно вашого варіанту. Робочі дні, що припадають на дні хвороби  також треба витягни згідно вашого варіанту у таблиці №2. Заробітна плата робітника  за місяцями року склала  деяку суму (дивіться таблицю № 2). Кількість робочих  днів по місяцях (дивіться таблицю № 2). Безперервний стаж роботи (дивіться таблицю № 2).

       Таблиця 2 – Вихідні дані до задачі № 2

 

Рішення:

      Для розрахунку суми лікарняних  необхідно визначити:

• середньоденну заробітну плату;
• розмір страхового стажу;
• дні непрацездатності, які підлягають оплаті.

     Середньоденна заробітна плата  розраховується за формулою:

     Сер.ден.з/п = Сума заробітку : кількість  фактично відпрацьованних робочих  днів.

      Беремо дані за січень (з таблиці  2 згідно з варіантом):

    Сер.ден.з/п = 380:20 = 19 грн./день.

    Сума лікарняних = середньоденна  заробітна плата * кількість робочих днів пропущених по хворобі * відсоток оплати лікарняного листа.

      Кількість пропущених робочих  днів — 7 (з таблиці 2).

     Якщо стаж менше 5 років, то  відсоток оплати лікарняного  листа — 60; якщо він 5-8 років  — 80%; більш ніж 8 років —  100%. В нашому випадку стаж менше 5 років (3 роки 3 місяці), тобто відсоток оплати — 60.

    Сума лікарняних = 19*7*0,6 = 79,80 грн.

    З працівника утримується єдиний  соціальний внесок з лікарняних  у розмірі 3,6% від суми лікарняних, а також податок на доходи  у розмірі 15%.

    (79,80 — 0,036*79,80) — 15% = 76,93 — 76,93*0,15 = 65,39 грн. 

   Відповідь: по лікарняному листу  працівник отримає на руки 65 гривень  39 копійок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Задача  № 3 

       Робітникові представлена відпустка у березні  місяці 2001 року на 24 календарних дні. Заробітна плата робітника за попередні 12 місяців склала деяку суму (показники дивіться згідно  вашого варіанту у таблиці №3), утому числі у січні – (данні за варіантом), у лютому -(данні за варіантом), Робочих днів у січні – 21, у лютому – 20. Під час відпустки  робітник хворів, у підтвердження чого є  лікарняний лист за період з (данні за варіантом) – 5 робочих днів. Безперервний стаж роботи -(данні за варіантом).

Розрахувати суму, яка належить до виплати по  лікарняному листу. 

Таблиця 3– Вихідні дані до задачі № 3

 

Рішення:

   1. Для розрахунку суми лікарняних необхідно визначити:

• середньоденну заробітну плату;
• розмір страхового стажу;
• дні непрацездатності, які підлягають оплаті.