Соціальне страхування

     Батьки і  чоловік  (дружина)  померлого,  які не були на  його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Дітям пенсія призначається незалежно  від того, чи були вони на утриманні.

      Непрацездатними членами сім'ї  вважаються:

     1) чоловік (дружина),  батько,  мати,  якщо вони є інвалідами або  досягли  пенсійного  віку;

     2) діти  (у  тому  числі   діти,  які  народилися до  спливу 10 місяців з дня смерті  годувальника) померлого годувальника,  які не досягли 18 років або  старші цього віку, якщо вони  стали інвалідами до досягнення 18 років;

     Діти, які  навчаються  за  денною  формою  навчання  у  вищих  навчальних     закладах     I-IV     рівнів     акредитації     та професійно-технічних  навчальних  закладах,  до  закінчення такими  дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років,  та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

     3) чоловік  (дружина),  а  в   разі  їх  відсутності  - один  з батьків  або  брат  чи  сестра,   дідусь   чи   бабуся   померлого годувальника незалежно від віку і працездатності,  якщо він (вона) не працюють і  зайняті  доглядом  за  дитиною  (дітьми)  померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

      Усиновлені  діти мають право  на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

     Пенсії  у  зв'язку  з  втратою   годувальника,  який  помер внаслідок   нещасного  випадку  на  виробництві   або   професійного захворювання,  призначаються  відповідно  до  Закону  України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності".

     Пенсія  у  зв'язку  з втратою  годувальника призначається в  розмірі: на одного непрацездатного   члена  сім'ї  -  50  відсотків пенсії   за  віком  померлого  годувальника;  на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім'ї  -  100  відсотків  пенсії  за  віком померлого   годувальника,   що  розподіляється  між  ними  рівними частками.

       Пенсія  у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період,  протягом якого член  сім'ї померлого годувальника вважається  непрацездатним,  а членам  сім'ї,  які досягли пенсійного  віку - довічно.

      На всіх членів сім'ї,  які  мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.   На   вимогу   члена   сім'ї із  загальної суми  пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії

     Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60  календарних місяців страхового стажу підряд  до 1 липня 2000  року,  незалежно від перерв,  та  за  весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо  страховий  стаж  становить  менший  період,  ніж передбачено  абзацом  першим цієї частини,  враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи,  яка звернулася за пенсією,  з періоду,  за який  враховується  заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови,  що зазначений  період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

    Заробітна плата (дохід) за  період страхового стажу до 1 липня  2000  року   враховується   для обчислення  пенсії  на  підставі документів про нараховану  заробітну плату (дохід),  виданих у порядку,  встановленому законодавством,  а за  період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними,  що  містяться  в системі персоніфікованого обліку.  До заробітної    плати   (доходу)   для   обчислення   пенсії враховуються:

1) суми  виплат  (доходу),  отримуваних   застрахованою  особою після  набрання чинності  Законом “про  Загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування”,  з яких згідно із цим законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до  Пенсійного фонду  в  межах  встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;

2) суми  виплат (доходу),  отримуваних застрахованою особою до набрання чинності вказаним Законом,  у межах сум,  на які відповідно до законодавства,  що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне  страхування  або  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру  заробітної плати (доходу),  з якої сплачувалися зазначені внески (збір),  - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія  відповідно  до  Закону України "Про пенсійне забезпечення";

 Порядок  звернення за призначенням (перерахунком) пенсії

    Заява  про  призначення  (перерахунок)  пенсії  або про  її відстрочення та необхідні  документи подаються  до  територіального органу  Пенсійного  фонду  або  до  уповноваженого  ним  органу чи уповноваженій особі в порядку,  визначеному правлінням  Пенсійного фонду  за  погодженням  із  спеціально  уповноваженим  центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

     Заява про призначення пенсії  за  віком  може  бути  подана  застрахованою  особою  не  раніше  ніж  за  місяць  до  досягнення пенсійного віку.

    Пенсія  призначається  з   дня  звернення за пенсією,  крім таких випадків, коли пенсія  призначається з більш раннього строку:

1) пенсія  за віком призначається з дня,  що  настає  за  днем досягнення  пенсійного віку, якщо звернення  за пенсією відбулося не пізніше  трьох місяців з дня досягнення  особою пенсійного віку.

2) пенсія  по інвалідності призначається  з  дня  встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія  у зв'язку з втратою  годувальника  призначається  з дня,  що  настає  за днем смерті годувальника,  якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з  дня смерті годувальника.

     Документи  про  призначення  (перерахунок) пенсії розглядає  територіальний орган Пенсійного  фонду та не пізніше 10 днів  з  дня їх  надходження   приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

     Під  час  перебування   пенсіонера  на  повному  державному  утриманні  у  відповідній   установі (закладі)   йому  виплачується 25 відсотків  призначеної  пенсії.  У  випадках,  якщо розмір його пенсії перевищує  вартість  утримання,  виплачується  різниця  між пенсією   і   вартістю   утримання,  але  не  менше  25  відсотків призначеної пенсії. Якщо у пенсіонера,  який перебуває у відповідній установі (закладі)  на повному державному утриманні,  є непрацездатні члени сім'ї,   які перебувають на  його  утриманні,  пенсія  виплачується  в такому порядку: 25 відсотків пенсії - самому пенсіонерові, а інша частина пенсії,  але  не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії зазначеним членам сім'ї.

   Дітям-сиротам  за період перебування  на повному державному утриманні  пенсія у зв'язку з втратою  годувальника  виплачується  в  повному  розмірі  та  перераховується на  їхні особисті рахунки у банку. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується  50  відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому частина пенсії,  що залишилася після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника,  перераховується на  банківський рахунок установи,  де  ця  дитина перебуває на повному державному утриманні,  і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.

      З пенсії може бути відраховано  не більш як  50  відсотків   її розміру:  на  утримання членів  сім'ї (аліменти),  на відшкодування  збитків  від  розкрадання   майна  підприємств  і   організацій,  на відшкодування   пенсіонером  шкоди,  заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,  а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення   переплачених  сум  заробітної  плати  в  передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано  не більш як 20 відсотків пенсії.

     У разі  смерті  пенсіонера   особам,   які   здійснили   його поховання,  виплачується  допомога на поховання пенсіонера  в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на  момент смерті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.  Соціально-трудові  пільги

  Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто. Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та актів Кабінету Міністрів України.

    Спроба обґрунтувати юридичну  природу пільг, визначити їх  була зроблена науковцями різних  галузевих дисциплін — трудового,  цивільного, адміністративного, фінансового та інших правничих наук. Майже всі вони виходять з того, що державними пільгами є повне або часткове звільнення громадян від виконання обов'язку чи надання їм додаткових прав.

    Для характеристики соціальних  пільг важливо виділити їх  основні ознаки.

   По-перше, пільги спрямовуються  на більш повне задоволення  інтересів суб'єктів, полегшення  умов їх життєдіяльності. Метою  встановлення пільг є соціальний  захист, поліпшення становища окремих  категорій громадян.

    По-друге, вони є своєрідним  відхиленням від єдиних положень нормативного

характеру та виступають способом юридичної диференціації  прав громадян, елементом їх спеціального правового статусу. Так, для певних категорій громадян встановлені  правила, які полегшують вступ до навчальних закладів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.

    По-третє, соціальні пільги виступають  правомірними винятками виконання

особою  обов'язків, передбачених законодавством.

   І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.

   Незважаючи навіть на ці єдині  для всіх соціальних пільг  ознаки, система їх є доволі  неоднорідною.

   Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. Провідну роль за таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення.

   Одні з них надаються громадянам, які з огляду на життєві  обставини потребують особливої  уваги до себе. За своєю природою  ці пільги є частиною державної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової діяльності.

     З урахуванням цих двох спрямувань  державних пільг можна виділити  соціальні та професійні пільги.

    Необхідність такого розмежування зумовлена науковою та законодавчою дискусією щодо доцільності збереження чи скасування державних пільг та визначення політики держави щодо їх забезпечення. Проблема полягає у тому, аби визначитись: збереження державних пільг є обов'язком чи правом держави щодо певних суб'єктів, яким такі пільги призначені? З цього приводу навіть було порушено справу, яку розглядав Конституційний Суд України про визнання неконституційними положення законів України «Про Державний бюджет на 2001 рік» та «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів». Вказаними законами призупинялась дія всіх пільг громадян. Можливо, саме розмежування пільг на соціальні та професійні дозволить обґрунтувати природу цих пільг та визначити роль держави щодо їх забезпечення.