Розвиток страхових посл в Україні

 

ВСТУП

 

Розвиток страхового ринку  – одна з найважливіших  умов становлення ефективної вітчизняної  економіки. Проте  формуванню сучасного страхового середовища перешкоджає безліч чинників, серед яких кризовий стан економіки, недосконалість податкового законодавства, небажання більшості фізичних та юридичних осіб витрачати гроші на сумнівні, з їх точки зору, переваги захисту від певних ризиків.  Поряд з цим одним з найбільш деструктивних чинників є криміналізація страхового ринку, проявом якого є страхове шахрайство.

Страхове шахрайство є  однією з найбільш проблемних ланок  розвитку страхового ринку, але суттєвих розробок в цьому напрямі не здійснено. Більше того, будь-які дослідження  в цій сфері не носять системного характеру і, як правило, спираються лише на розгляд гучних справ та випадків. Це значно обмежує можливості аналізу обсягів страхового шахрайства. Інформація, яка поширюється страховими компаніями, нажаль, не заслуговує особливої довіри, адже найбільш відомі страховики прагнуть дещо знизити кількісні показники втрат від шахрайства щоб не завдати шкоди іміджу, в той час як дрібні компанії навпаки можуть невиправдано завищувати свої збитки від шахраїв з метою уникнення фінансових зобов’язань перед державою. Тим не менш, окремі дослідники намагались вирішити частину проблемних питань цієї сфери, серед яких слід відзначити праці  В. Базилевича, О. Барановського,  Н. Внукової,  С. Осадця. Місце страхового шахрайства у генеруванні загроз взаємодії страхових компаній і банківських установ на сьогодні не знайшло відображення у роботах науковців і практиків.  Страхове шахрайство як окрема категорія розглядається такими дослідниками:  А.І. Алгазін,  Н.Ф. Галагуза,  М.С. Жилкіна, С.А. Кузнєцов, В.Д. Ларічев.¹ 

Метою курсової роботи є визначення місця страхового шахрайства у генеруванні загроз взаємодії страхових компаній і банківських установ;

Основними напрямами даного дослідження будуть виступати виявлення  джерел шахрайства, мотивів його здійснення, аналіз зарубіжного досвіду боротьби із злочинністю на страховому ринку, а також особливості вітчизняної  практики уникнення страхового шахрайства.

Об'єктом дослідження курсової є страхове шахрайство, як один із негативних факторів розвитку економіки.

Мета курсової роботи визначення місця страхового шахрайства у генеруванні  загроз взаємодії страхових компаній і банківських установ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

1. Теоретичні основи  страхового шахрайства

Страхове шахрайство зароджується разом із розвитком страхової галузі,  а його основним мотивом є фінансові інтереси або страхової організації, або інших зацікавлених осіб (страхувальників, перестрахувальних компаній, страхових посередників тощо).  Махінації,  спрямовані на отримання страхової виплати, займають значну частку в загальній сукупності щорічних страхових відшкодувань страхових організацій і можуть коштувати мільярди гривень. Типи страхового шахрайства різноманітні і виникають в будь-якій галузі страхування.

Результати роботи ряду конференцій, семінарів та інших публічних акцій,присвячених даній темі, показали, що широкий інтерес страхової громадськості до теми страхових шахрайств носить в основному практичний характер. Серйозних теоретичних досліджень у цій сфері в нашій країні довгий час не проводилося, і тільки в останні роки стали з'являтися поодинокі монографії вітчизняних авторів, які підходять до питання, знову ж таки, з суто практичної точки зору і орієнтовані восновному на вирішення будь-яких приватних, нехай і найбільш часто зустрічаються, випадків.²

У вітчизняній літературі переважає розширювальне трактування поняття "страхове шахрайство". Під страховим шахрайством розуміється "протиправну поведінку суб'єктів договору страхування, спрямоване на отримання страхувальником страхового відшкодування шляхом обману або зловживання довірою або внесення меншою, ніж необхідно при нормальному аналізі ризику, страхової премії(страхового внеску), а також приховування важливої інформації при укладанні або в період дії договору страхування, а також відмова страховика від виплати страхового відшкодування без належних, що випливають із закону і правил страхування підстав або гарантій, в результаті чого суб'єкти договору страхування отримують можливість незаконно і безоплатно звертати його в свою користь " . Інакше кажучи, до страхових шахрайствам відносяться всі види протиправних дій у сфері страхування незалежно від їх суб'єктів, наявності кримінальної складу і т.п.

Слід розрізняти страхове шахрайство, що має важкий і незначний характер (залежно від розміру втрат страхової організації від злочинних дій такого характеру). 

Необхідно зазначити,  що на практиці страхове шахрайство найбільш розповсюджене у таких видах страхування,  як особисте страхування,  страхування автомобільного транспорту і майнове страхування. 

Порушниками у галузі медичного  страхування у більшості випадків є лікувально - профілактичні заклади через включення у лікарняний рахунок пацієнта тих послуг,  які насправді не надавалися,  видача рецептів на більш дорогі ліки,  а також проведення непотрібних лікувальних процедур. 

Широко розповсюдженим є  шахрайство,  пов’язане із діяльністю неіснуючих або офіційно (не)зареєстрованих страхових агентів,  які укладають страхові договори від імені страхової компанії, а зібрані страхові премії не перераховують страховику. ³

В інших видах майнового  страхування шахрайські дії використовуються за тими ж принципами:  навмисне пошкодження або знищення майна страхувальником з метою отримання страхового відшкодування.  Ймовірними стимулами таких махінацій виступають знищення і відповідне одержання страхової виплати за майно,  яке не може бути з будь-яких причин реалізоване, отримання відшкодування у розмірі, що перевищує реальну вартість майна страхувальника та ін.

Існують два основні етапи  ідентифікації шахрайських дій  у сфері страхування:

1. Виявлення підозрілих  страхових випадків,  які мають  більш високу ймовірність відношення до страхового шахрайства.  На даному етапі спеціалістами бек-офісу страхової організації застосовуються спеціальні бази                                               

даних із статистичною інформацією або розглядаються заявки на підозрілі страхові випадки від аджастерів і страхових агентів.

2. Передавання страхових  подій із підозрою на страхове  шахрайство для розслідування співробітникам відділу безпеки страхової компанії.

Слід зазначити,  що перший етап ідентифікації страхового шахрайства є обов’язковою процедурою,  яка,  по-перше,  дає можливість страховику знижувати адміністративні витрати, не перевантажуючи персонал відділу безпеки, і, по-друге, дозволяє максимально знизити вірогідність понесення збитків від махінацій у страховій галузі. 

За кількістю страхових злочинів на вітчизняному ринку безумовними  лідерами є медичне страхування  і страхування виїжджаючих за кордон. Однак, якщо враховувати розміри  виплат, то найбільший збиток українські страховики одержують від автошахраїв.

Страховим компаніям поки дуже рідко  приходиться мати справу із шахрайством  при страхуванні майна, оскільки цей вид страхування в нас  ще широко не поширений. Тим часом  цей вид страхового криміналу  дуже "популярний" на Заході. Як правило, у шахраїв існує дві базові установки. Перша - це одержання неправомірного відшкодування, коли страхувальник  фабрикує документи чи навмисне створює  обставини, що приводять до появи  псевдооснови для виплати. Другий вид  шахрайства - збільшення розміру нанесеного збитку. Как показує практика, в Україні найбільше часто використовується другий варіант...”.

Схеми, за якими працюють шахраї

У медичному страхуванні найчастіше зустрічається інсценування нещасного  випадку, причому нерідко тут  не обходиться без "допомоги" лікарів. На експертизу в страхову компанію відправляються чужі рентгенівські  знімки, рахунки на зроблені послуги, призначається фіктивний діагноз, виписуються дорогі ліки, які не потрібні хворому тощо.

Зустрічаються випадки використання страхових полісів родичами страхувальників, придбання медикаментів для друзів і знайомих. Коли мова йде про  тисячі застрахованих, перевірити кожен  страховий випадок неможливо, а  ретельна експертиза обходиться занадто  дорого. В той час вибірковий контроль потрібного ефекту не дає.  
Що стосується страхування виїжджаючих за кордон, то тут шахрайством займаються, як правило, не самі клієнти, а лікарі, що перебільшують обсяг зроблених послуг, ставлять невірні діагнози, одержуючи потім зі страхових компаній сотні доларів за надання елементарних послуг.⁴

На цьому виді шахрайства спеціалізуються  такі країни як Туреччина, Єгипет, Греція. Однак "дорожче" усього обходяться страховикам автошахраї. І хоча в  нас шахрайство з автострахуванням ще не стало "бізнесом", як це відбулося  в більшості західних країн, в  Україні знаходиться все більше бажаючих "заробити" таким способом.

Дуже часто страхувальники намагаються  одержати відшкодування за збиток, нанесений автомобілю при обставинах, що не є страховим випадком. При  цьому аварія імітується вже після  ушкодження автомобіля, і несумлінний  клієнт одержує виплату від страхової  компанії.  
Ще одним розповсюдженим видом автошахрайства є "підстава" старих машин під нові, власники яких мають поліси страхування цивільної відповідальності. Причому фальсифікація ДТП може відбуватися як за змовою, у якій можуть брати участь і працівників ДАІ, так і без неї.  
Одержавши таким способом страхове відшкодування, "потерпілий" отримує можливість замінити старий автомобіль на новий.

Один з видів шахрайства, що дає  можливість заробити на страховиках  як несумлінним клієнтам, так і  станціям техобслуговування - включення  в рахунок по ремонту автомобіля робіт, що не мають відношення до страхового випадку. І хоча, як правило, страховики наполягають на тому, щоб ремонт здійснювався на "партнерських" СТО, з якими страхові компанії укладаються  договори, клієнти часто користуються послугами інших техстанцій. У  цьому випадку, так само як і у  випадку з медичним страхуванням, проведення суцільного контролю обходиться занадто дорого, тому страхові компанії змушені оплачувати додаткові витрати. 
Буває і так, що клієнт страхує автомобіль у декількох страхових компаніях, намагаючись одержати потім відшкодування відразу від декількох страховиків. Такі події в даний час регулюються шляхом двостороннього обміну інформацією з заявлених великих збитків. Претензії на незначні суми ніхто навіть не перевіряє...”⁵

Способи страхових шахрайст є велика кількість, але основні є такими:

l        одним із найпоширеніших видів шахрайства є страхування «заднім числом». Зрозуміло, що підписання такої угоди відбувається за участі заінтересованої особи, яка є представником страхової компанії. В такому випадку роль страхового представника полягає в тому, щоб «перетворити» незастраховані збитки в застраховані. Трапляються й випадки страхування майна, якого взагалі не існує (так зване «страхування пустоти»). Таке шахрайство здіснюється під час страхування вантажу або іншого майна. «Завдання» страхового представника полягає в тому, щоб внести в договір страхування (страховий поліс) відомості, які не відповідають дійсності, і створити видимість того, що об’єкт страхування дійсно існував. Цей метод є одним із найефективніших, оскільки «зникле» майно знайти неможливо, зважаючи на його існування лише у задумах страхового шахрая;

l        почасти страхувальники завищують вартість об’єкта страхування. Експерти називають цей спосіб безпрограшним для страхувальника. Основна роль в цьому випадку відводиться оцінювачу (залежно від об’єкта страхування). Але такий сценарій також не може бути реалізований без представника страхової компанії;

l        змовившись зі страховим агентом, страхувальник матиме можливість змінити час, місце й інші обставини страхового випадку. Цей спосіб шахрайства пов’язаний з тим, що страхувальник, якому заподіяний збиток, консультується зі своїм страховим агентом. При цьому страховий представник радить страхувальникові приховати правдиву інформацію, а повідомити помилкову для запобігання відмови у виплаті. Іноді страхові представники самі підтверджують правдивість відомостей, представлених страхувальником.

l        нині з розвитком страхового ринку актуальності набуває одночасне страхування в різних страхових компаніях. Більше компаній – більші виплати при настанні страхового випадку. Такий спосіб, зважаючи на слова директорів страхових компаній, набув популярності в нашій країні. Траплялися випадки, коли страхувальник після того як потрапив у ДТП і розбив при цьому одну фару, оббігавши кілька страхових компаній, міг поставити на власне авто не лише нові фари, а й сучасну аудіосистему, затонувати скло;

l        нерідко страхові представники «допомагають» страхувальникам збільшити розмір збитків від страхового випадку. Також популярними серед шахраїв є приховування інформації, яка має істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику.⁶

Проте, незважаючи на наведене вище можу запевнити Вас, що в Україні вже ж таки існують страхові компанії, які зарекомендували як надійні партнери та добрі друзі не одного споживача, а також те, що отримати належне страхувальнику чи потерпілій особі страхове відшкодування - реально.