Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2013 в 01:40, курсовая работа
До головних суб'єктів страхового ринку відносять страховиків, страхувальників, страхових посередників та інших учасників. Головне місце серед них займають страховики та страхувальники. Іншими учасниками страхових відносин є: застраховані особи, об'єднання страховиків, перестраховики, товариства взаємного страхування, органи державного нагляду за страховою діяльністю, професійні оцінювачі ризиків, професійні оцінювачі збитків.
Кількість страхових компаній
Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.2011 становила 442, з яких 64 СК зі страхування життя (СК "Life") та 378 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За 2011 рік кількість страхових компаній зменшилася на 14 СК.
Кількість страхових компаній у 2010 – 2011 рр. Таблиця 2
Кількість страхових компаній |
на кінець року | |
2010 |
2011 | |
Загальна кількість |
456 |
442 |
в т.ч. СК "non-Life" |
389 |
378 |
в т.ч. CК "Life" |
67 |
64 |
Страхові премії
Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 2011 рік, становила 22 693,5 млн. грн., з яких:
-7 478,7 млн. грн. (33,0%), що надійшли від фізичних осіб;
-11 102,8 млн. грн. (48,9%), що надійшли від юридичних осіб.
За 2010 рік загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками, становила 23 081,7 млн. грн., з яких:
-6 171,1 млн. грн. (26,7%), що надійшли від фізичних осіб;
-9 860,4 млн. грн. (42,7%), що надійшли від юридичних осіб.
За 12 місяців 2011 року сума отриманих страховиками валових премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила 21 347,1 млн. грн. (або 94,1% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя – 1 346,4 млн. грн. (або 5,9% від загальної суми страхових премій).
Чисті страхові премії за 2011 рік становили 17 970,0 млн. грн., що становить 79,2% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за 2010 рік становили 13 327,7 млн. грн.
Так, обсяги валових страхових премій за 2011 рік зменшилися порівняно з 2010 роком на 1,7%, при цьому чисті страхові премії збільшилися на 34,8%. Значне зростання обсягу чистих страхових премій протягом ІІ – ІV кварталів 2011 року в порівнянні з І кварталом 2011 року пов’язане зі збільшенням надходжень чистих страхових платежів за такими видами страхування: страхування майна, страхування фінансових ризиків, страхування від вогневих ризиків. Така тенденція зумовлена здебільшого введенням нових податкових правил, згідно з якими суттєво обмежено можливості суб’єктів господарювання і страховиків використовувати операції зі страхування з метою оптимізації оподаткування.
Концентрація страхового ринку за надходженнями валових страхових премій станом на 31.12.2011 представлена в таблиці 3.
Концентрація страхового ринку за 2011 рік
Перші (Тор) |
страхування “Life” |
страхування "non-Life" | |||
Надходження премій (млн. грн.) |
Частка на ринку, % |
Надходження премій (млн. грн.) |
Частка на ринку, % |
Кількість СК, які більше 50% страхових премій отримали від перестрахувальників | |
Тор 3 |
691,2 |
51,3 |
2 922,7 |
13,7 |
0 |
Тор 10 |
1 172,9 |
87,1 |
7 338,2 |
34,4 |
3 |
Тор 20 |
1 302,2 |
96,7 |
11 433,7 |
53,6 |
4 |
Тор 50 |
1 346,4 |
100 |
16 396,3 |
76,8 |
8 |
Тор 100 |
х |
x |
19 664,4 |
92,1 |
8 |
Тор 200 |
х |
x |
21 179,6 |
99,2 |
9 |
Всього по ринку |
1 346,4 |
100,0 |
21 347,1 |
100,0 |
19 |
Можна констатувати, що незважаючи на значну кількість компаній, фактично на страховому ринку основну частку валових страхових премій – 92,1% – акумулюють 100 СК "non-Life" (26,5% всіх СК "non-Life") та 95,9% – 20 СК "Life" (31,2% всіх СК "Life").
2.3 Розвиток страхового ринку України-проблеми та перспективи.
Становлення України як незалежної, демократичної країни з ринковою економікою створило умови для виходу країни на міжнародний ринок страхових послуг. Формування нової системи господарювання в Україні вносить принципові зміни в організацію страхової справи.Варто зазначити, що у сучасних економічних умовах страхування – чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Але, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту.
Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про зміцнення тенденцій до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку.
До позитивних результатів розвитку також можна віднести реальне зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування, структурні зміни на користь добровільного страхування і його довгострокових видів, підвищення показників фінансової надійності страховиків, формування фінансових груп за їх участю. Зростає загальна сума страхових платежів, отриманих страховиками України. Збільшується кількість договорів страхування (перестрахування), укладених за сприяння страхових брокерів.
Позитивною тенденцією є зростання величини сформованих страхових резервів. Страховики здійснюють інвестиції власних коштів, у тому числі коштів страхових резервів, головним чином через розміщення їх у цінні папери, грошові кошти на рахунках у банках, у банківські метали, в економіку України за визначеними законодавством напрямами.
Високий потенціал росту
страхового ринку України викликає
інтерес у іноземних
Вагомою перешкодою розвитку страхового ринку України буде світова фінансова криза, що негативно впливає на усі сфери життя суспільства. Переважно її вплив виявлятиметься в скороченні обсягів страхування заставного майна, автострахуванні, страхуванні будмонтажу та інших угод, де кредитне фінансування відіграє істотну роль.
Формування стабільного страхового ринку потребує об’єктивного інформування всіх його власників про основні умови, вимоги та ризики у процесі їх діяльності. Для підвищення рівня страхової культури населення необхідно забезпечити прозорість діяльності учасників страхового ринку та запровадити програми інформування населення через засоби масової інформації про стан та перспективи страхового ринку, переваги отримання страхових послуг.
Для подальшого розвитку страхового ринку та запобігання необґрунтованому витоку коштів за кордон необхідно зміцнити національний перестрахувальний ринок і вдосконалити нагляд за перестраховою діяльністю.
Інтеграція страхового ринку України в міжнародні ринки фінансових послуг потребує підвищення конкурентоспроможності національних страховиків, поетапного впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Формування в Україні сучасної соціально орієнтованої страхової індустрії дозволить державі:
1. Зменшити навантаження на державний бюджет в частині відшкодування непередбачених втрат, зумовлених факторами природно-техногенного характеру, за рахунок грошових ресурсів страхових резервних фондів страхових організацій;
2. Вирішити окремі проблеми соціального забезпечення (виплата пенсійних накопичень, утримання в зв’язку із втратою працездатності чи смертю годувальника, із безробіття, компенсація медичних витрат) в умовах ринкової економіки;
3. Залучити збереження населення та організацій до обігу національної економіки на довгостроковій основі.
Таким чином, основною метою страхового співтовариства є формування повноцінної, стійкої, функціональної національної страхової індустрії, здатної стати реальним інструментом захисту інтересів громадян, економічних агентів та держави.
Державна політика розвитку
вітчизняної страхової
Для подальшого розвитку
вітчизняної страхової
Додатковим механізмом гарантування фінансової стабільності страховиків є співстрахування – страхування того ж ризику спільно декількома страховиками. За допомогою співстрахування забезпечується страхування великих чи малознайомих і нових ризиків. Враховуючи це, необхідно розробити нормативно-правову базу, яка б регламентувала умови здійснення співстрахування страховими (перестраховими) пулами, в тому числі порядок укладення договору співстрахування, визначення розміру страхового ризику, розподілу відповідальності, організації взаєморозрахунків тощо.
Одними із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного страхового ринку є масові види страхування: страхування життя і пенсійне страхування, автострахування, страхування майна громадян, медичне страхування, страхування подорожуючих і ін.
Тому найважливішим завданням держави на даному етапі є вдосконалення нормативно-правової бази з ціллю захисту інтересів споживачів страхових послуг, розвиток інфраструктури і підвищення фінансової надійності страховиків. Це можна здійснити за рахунок розвитку на страховому ринку незалежного страхового посередництва, банкассюранс, асистуючи послуг, нових інформаційних технологій управління, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, систем внутрішнього і зовнішнього контролю страхової і фінансової діяльності, сприяння становлення прозорої системи корпоративного управління. Враховуючи те, що діяльність інвестиційних суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення є ринковою, держава також має забезпечити конкурентний ринок цих послуг, в тому числі, визначити умови участі в ньому компаній по страхуванню життя.
Демографічна ситуація, зі збільшеною часткою в населенні старших вікових груп, скороченням чисельності населення, переходу на накопичувальну систему в пенсійному забезпеченні, включаючи самостійне формування громадянами пенсійних накопичень, потребує активного залучення страхових компаній в систему додаткового пенсійного забезпечення шляхом розвитку колективного і індивідуального пенсійного страхування. Створення стимулів для розвитку довгострокового страхування життя, включаючи пенсійне страхування, має передбачати створення системи гарантій застрахованим і їх спадкоємцям в отриманні накопичених коштів. Розвиток страхування життя веде не тільки до спеціалізації страховиків, але і до створення інституту актуаріїв і появи законодавчих основ, які б регулювали їх діяльність, пов’язану з розрахунками страхових тарифів, страхових резервів і страхових обов’язків, аналізу і прогнозуванню інвестиційних програм.
Тому розвиток системи страхування життя має стати одним із основних завдань держави.
По-перше, проблема вилучення
інвестиційних засобів і
По-друге, особисте страхування компенсує дефіцит державних соціальних гарантій. Довгострокове особисте страхування (в тому числі пенсійні ануїтети) гарантує отримання додаткового доходу, незалежного від розміру державних виплат, в тому числі із старості та із інвалідності. Ринок страхування життя знижує навантаження на витратну частину бюджету, зменшуючи витрати держави на соціальне забезпечення громадян. Завдяки цьому держава отримує можливість сконцентровувати ресурси на захист соціально вразливих щаблів суспільства.
По-третє, розвиток особистого страхування потребує великих людських ресурсів і глибоких наукових досліджень, веде до створення нових робочих місць.
З цією метою повинна бути проведена класифікація видів страхування і визначені особливості організації і здійснення страхування життя і пенсій.
Потребує розгляду питання щодо створення сприятливих умов для сплати страхових внесків громадянами і роботодавцями, а також страховими організаціями, які здійснюють страхування життя, відповідно практики країн з розвиненою системою страхування.Поряд з цим необхідно розробити заходи по розширенню сфери і об’ємів добровільного медичного страхування, добровільного страхування від нещасних випадків. Ці види страхування мають стати важливим елементом «соціального пакету», який надається роботодавцем своїм робітникам, за рахунок вдосконалення правового регулювання і включення витрат із страхування собівартості товарів і послуг. Визначаючим фактором розвитку страхових організацій, які займаються діяльністю із особистого страхування, є наявність повноцінного вітчизняного ринку довгострокових цінних паперів.