Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему

Розглянемо особливості  функціонування і стани страхових ринків США, Великобританії і Німеччини. Американський страховий бізнес відрізняється величезним розмахом і не має собі рівних у світі. Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріальне розвинутих країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування і біля 2 тис. компаній по страхуванню життя та десь 4 тис. брокерських страхових контор. Кожний штат має своє страхове законодавство і свій, регулюючий орган (нагляд). Єдиного федерального закону про страхування і єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає.

Кожен штат висуває свої вимоги до мінімального рівня капіталу, видам запропонованого страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загальне регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і самим страховим компаніям.

У США є два типи страхових компаній: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм не існує. Історично ж у США страхові компанії в основному були компаніями взаємного страхування, за розмірами вони звичайно менше акціонерних товариств. Акції акціонерних товариств може придбати як фізична, так і юридична особа.

Страхові компанії здійснюють три типи страхування:

1. Бекифитне (страхування життя і здоров'я, медичне, пенсії, ощадне і т, д.);

2. Комерційне (широкий  спектр);

3. Особисте (мається на  увазі страхування будівель, автомобілів  і іншого майна громадян).

Страхова індустрія  в США є єдиною сферою бізнесу, що не підпадає під антимонопольне законодавство.

Діяльність усіх страховиків  США ретельно аналізується консалтинговими  компаніями, які щокварталу видають  каталоги, присвячені результатам їхньої роботи. Також публікують у пресі  офіційні рейтинги страхових компаній по надійності для клієнта і дані про стани їхньої платоспроможності.

У США широко використовується електронний банк даних по всіх страхових  компаніях, що дає можливість розподілити  компанії по ризику, розмірах премії і  т. ін.

Найбільші компанії США  по страхуванню життя відрізняються тим, що в силу наявного в них високого авторитету в їхнє керування передаються багатомільярдні засоби, що належать різним пенсійним фондам. Задача страхових товариств у цьому випадку така — шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити цілість і приріст довірених засобів. За керування цими засобами страхові компанії стягують комісійну винагороду. І навіть помірні розміри — 0,1% від узятих у керування сум приносять мільйонні прибутки.

Інвестиційні вкладення  мають величезне значення для американських товариств по страхуванню життя. Так, статистика показує, що в 1999 р. страхові витрати і виплати страхових сум товариств по страхуванню життя склали 118% від зібраної премії, тим часом прибуток цих товариств за підсумками року склав 6,9 млрд. дол. Зрозуміло, що він був отриманий не за рахунок прямих страхових операцій, а від інвестицій.

Однак ще важливіше інше: величезні інвестиційні ресурси  перетворюють страхові компанії в один із впливових центрів фінансового  контролю стосовно промислових корпорацій.

Треба сказати, що на американському страховому ринку (відповідно до загальної  світової закономірності) зростає об'єм витрат.

Законодавство фактично заохочувало страхові компанії вести  єдину цінову політику стосовно страхувальників.

Найбільші страхові компанії світу, і насамперед Сполучених Штатів Америки, є фінансовими конгломератами: через дочірні компанії вони можуть крім страхування займатися наданням кредитів і позик, організовувати чекове обслуговування клієнтів, емітувати розрахункові кредитні картки, проводити операції з нерухомістю, із Цінними паперами, управляти майном і капіталом за дорученням клієнтів. Відбувається подальша інтернаціоналізація страхової справи, у всьому світі після жорсткої конкуренції в 70-х роках, позначився явний переломом на користь США.

Страхування майна і  відповідальність великих торгових і промислових фірм США дає  об'єм страхової премії порядку 8 млрд. дол. у рік. По страхуванню життя  річний збір премії складає 9 млрд. дол.

Страховий ринок  Великобританії.

Особисте страхування  у Великобританії сконцентроване в  спеціалізованих страхових компаніях, пенсійних фондах, а також в  інвестиційних компаніях (будівельних  товариствах), які проводять ще й  продаж нерухомості населенню. За останні  десять років відзначається стійкий ріст збору страхових платежів. Багато в чому він пов'язаний із зміною пенсійного законодавства, що створило економічні стимули до придбання працездатним населенням полісів (планів) приватного пенсійного страхування.

Майнове страхування  серед населення традиційних видів. Серед них — страхування легкових автомобілів у приватній власності, домашнього майна, цивільної відповідальності та інше. Майнове страхування також характеризується стійкими темпами розвитку.

Інституціональна структура  страхового ринку Великобританії подана акціонерними товариствами, товариствами взаємного страхування, приятельськими товариствами, відділеннями і представництвами іноземних страхових компаній. У 1999 р. у Великобританії діяли 690 національних і 143 іноземних страхових компаній.

Відповідно до директив ЄС, починаючи з 1982 р., у Великобританії не створюються нові універсальні (кептивні) страхові компанії. Поліси особистого і майнового страхування можуть бути видані у рамках однієї і тієї ж групи страхових компаній. Страхові компанії Великобританії не мають права займатися яким-небудь іншим видом бізнесу.

Базова структура Лондонського міжнародного страхового ринку —  корпорація «Ллойд» — подана 400 страховими синдикатами, що об'єднують фізичних осіб — андеррайтерів, які безпосередньо здійснюють страховий бізнес корпорації. Андеррайтери несуть необмежену відповідальність по зобов'язаннях, що випливає з умов укладених ними договорів страхування в рамках синдикату. Динамічні і рухливі структури синдикатів, що мають виражену спеціалізацію по видах (класах) страхування, утворюють економічне середовище міжнародного страхового ринку в системі корпорації «Ллойд». Кожний синдикат, поданий на цьому ринку, працює через лідируючого андеррайтера, що безпосередньо приймає ризики на страхування в синдикаті від посередника-брокера «Ллойд». Членство корпоративної структури «Ллойд» відкрите для всіх громадян (резидентів) Великобританії й іноземців (нерезидентів).

Прямий продаж страхових  полісів потенційним клієнтам значною  мірою спирається на рекламу в засобах масової інформації, адресне поштове розсилання інформаційних матеріалів населенню з пропозицією укласти договір страхування, а також на відповідні телефонні дзвоники, що мають ціллю установити безпосередній контакт із можливими майбутніми страхувальниками. Форми прямого продажу страхових полісів переважно використовуються й у практиці укладення договорів особистого страхування.

Відзначаються також  популярністю комерційні банки, що зростають, і будівельні товариства, за допомогою  яких їхні клієнти мають можливість оформити договори страхування життя і домашнього майна.

Функції органу державного страхового нагляду у Великобританії покладені на Департамент торгівлі і промисловості, що очолюється Державним  секретарем по торгівлі і промисловості. На практиці повсякденний страховий нагляд здійснює Страховий відділ Департаменту торгівлі і промисловості.

Страховій компанії, що планує здійснювати операції по договорах  особистого страхування, для одержання  державної ліцензії необхідно в  першу чергу одержати спеціальний сертифікат актуарія, що підтверджує слушність методологічних підходів до обчислення страхових тарифів.

Діяльність страхових  синдикатів корпорації «Ллойд» безпосередньо  не підлягає нагляду з боку Департаменту торгівлі і промисловості. Відповідно до закону «Про страхову корпорацію «Ллойд» 1982 р. функції нагляду за синдикатами передані Раді «Ллойд», наділеній широкими правами і повноваженнями.

У результаті в цивільно-правовому  декреті страхова корпорація «Ллойд»  розглядається як саморегулююча  структура страхового ринку, діяльність якої носить яскраво виражений міжнародний  характер.

Особлива структура  англійського страхового ринку —  це діяльність установи «Управління по захисту страхувальників», що була створена відповідно до закону «Про захист прав страхувальників» у 1975 р. Крім того, зазначений закон забезпечив необхідні умови для створення особливого компенсаційного фонду страхувальникам, що формується за рахунок грошових відрахувань усіх страхових компаній, що мають ліцензії і здійснюють страхові операції у Великобританії. Рівень відрахувань до компенсаційного фонду базується на розмірі нетто-страхової премії, що збирається страховиком по договорах страхування, укладених із населенням. У випадку банкрутства страхової компанії засоби компенсаційного фонду використовуються для компенсації (цілком або частково) втрат страхувальників по договорах обов'язкового страхування.

У Великобританії діє  обов'язкове страхування цивільної відповідальності за збиток перед третіми особами, заподіяний власниками автотранспорту, при авіаперевезеннях, осіб, що займаються верховою їздою, а також осіб, що тримають у домашніх умовах тварин, небезпечних для навколишніх мешканців. Крім того, передбачене обов'язкове страхування професійної відповідальності для адвокатів, бухгалтерів, страхових брокерів, а також операторів атомних енергетичних установок. Укладення договорів обов'язкового страхування (за чинним законодавством) покладено на страхові компанії, які працюють на англійському страховому ринку. Державні організації Великобританії питаннями обов'язкового страхування не займаються. У Великобританії широке розвинення страхового ринку зумовлено великим історичним шляхом становлення.

В умовах ринку, супроводжуваного різними рісками зростає. Значення страхування як основного средства захисту майнових інтересів юридичних  та фізичних осіб. У сферу страхування  вовлекаються усі нові суб’єкти як зі сторони осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку покупців, користувачів ціми послугами. Взаємодія їх інтересів, а також належний рівень організації страхової справи в країні, дійсність та розвиток страхування неможливі без існування належної правової бази.

 

Список літератури

 

1 Конституція України. 28 червня 1997р.

2 Зайцева М.А. „Страхова  справа”. ДДТУ 2007 р.

3 Сербиновський Б.Ю.  „Страхова справа”. К, 2006 р.

4 Шахов В.В. „Страхування”.  К, 2006 р.

5 Рейтман Л.І. «Страхова  справа», Видавництво Іскра-2005 р.

6 Олександров В.Р. «Комерційне страхування». К-2004 р.

7 «Україна – Бізнес»  - газета. № 45 від 20.02.2007 р.

8 Базилевич В.Д., Базилевич  К.С. «Страхова справа» - К.: Товариство  “Знання”, КОО, 2003.-216 с.

9 Заруба О.Д. «Страхова  справа» : підручник – К.: Товариство  “Знання”, КОО, 2003. - 321 с.

10 Афанас'ев Н., Зуєва  А. „Страховий ринок” SI// Бізнес.-2004.-№46(305).-с.24.

11 Внукова В. „Страховникоів  нагодують закрома фондів страхових  гарантій// Бизнес.-2005.-№51(310).-с.24.

12 Олександровський А.  А. „Страхування”. — К.: Приіор, 2005. — 186 с.

13 Архіпов А.П. „Про  формування й управління колективом  страховой компанії // Фінанси. —  2006. — № 11. — С. 34 — 39.

14 Страхові компанії  освоюють Інтернет. - 2007.- www.ІTUA.іnfo

15 Страховий переділ  – 2007- www.radіomayak.ru

16 http://news.finance.com.ua/ru/~/2/60/ua/2003/09/01