Контрольна робота з "Страхові послуги"

Під час проведення страхування від нещасних випадків для страховика важливо мати точне уявлення про те, що треба розуміти під терміном «нещасний випадок».

Таким чином, у наведених  вище визначеннях поняття «нещасний  випадок» є спільні його ознаки, а саме: зовнішня, раптова подія, подія, яка завдає шкоди життю  або здоров'ю. Крім цього, А. А. Александров вказує й на те, що подія є короткостроковою й випадки втрати здоров'я, які пов'язані з тривалою роботою на шкідливому виробництві, з професійними захворюваннями або із захворюваннями, які тривалий час не хвилювали застрахованого, але раптово для нього виявились в різкому погіршенні стану здоров'я, відносно даного договору, страховими не вважаються.

Головною технічною  основою для страхування від  нещасних випадків є статистика нещасних випадків, яка вказує на те, як по-різному нещасні випадки поширюються на окремі органи застрахованої особи та як розподіляються за видами занять (діяльності).

 
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на належні, здорові та безпечні умови праці. Для забезпечення цього права у 2001 році було створено ще один вид соціального страхування – страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності; смерть потерпілого.

На страховому ринку України страхуванням від нещасних випадків займаюється багато компаній. Серед них помітну роль відіграють HACK «Оранта», ЗАТ СК «ІНГО-Україна», ЗАТ «УАСК «АСКА», «Міжрегіональна СК «Надра», ВАТ «Українська пожежно-страхова компанія». 

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  — один із найпоширеніших і няйпопулярніших  видів страхування відповідальності в усьому світі. Таке страхування виникло ще в кінці 20-х років XIX ст. у Данії. Воно забезпечує виплату потерпілому грошового відшкодування в розмірі суми, яка була б стягнута з власника транспортного засобу за цивільним позовом на користь третьої особи за шкоду життю та здоров'ю, а також за пошкодження або загибель належного їй майна, які виникли внаслідок аварії або іншої дорожно-транспортної пригоди (ДТП) з вини страхувальника.

В Україні цей вид страхування  став обов'язковим згідно із Законом  України "Про страхування" (1996 р.) та Положенням "Про порядок  і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" № 1175 від 28 вересня 1996 p., затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України. Однак через низку причин на практиці ці нормативно-правові документи не виконувалися. У зв'язку з цим 1 липня 2004 р. було прийнято Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності 1 січня 2005 p., а окремі пункти ст. 21 і ст. 41 цього закону — 1 квітня 2005 р.

Суть обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) полягає у захисті майнових інтересів осіб, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини страхувальників.

Страхування відповідальності власників  інших видів транспорту здійснюється на добровільних засадах.

                    

 

Використана література

 

 

 Закон України „Про фінансові послуги та державне регу-лювання ринку фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664 - III.

2. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування „ від 04.10.2001 р. № 2745 -III.
3. Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту" від 01.07.2004 p. № 1961-IV.
4. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті „ від 14.08.1996 р. № 959
5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затверджен-ня розмірів страхових платежів за міжнародними договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів „ від 6.01.2005 р. № 5. 
6. Страхування: Підручник /Керівник авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець, д-р, екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 2002. - 528 с.
7. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2002. - 203 с.
8. Ваулина О. Рынок труда: условная занятость при безусловной безработице// Зеркало недели. - 2002. - №9 (384). - С. 8. 
9. Воблый К. Г Основы экономии страхования. — М.: Издательский центр "АНКИЛ", 1995. - 232 с
10. Горбач Л. М. Страхова справа: Навчальний посібник. — 2-ге вид., виправл. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.
11. Плиса В. И. Основні страхові поняття і терміни: Довідник. — Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. — 64 с. 
12. Плиса В. Проблеми розвитку страхової справи в Україні// Вісник Львів, ун-ту. Сер. екон. - Вип. 29. - 1999. - С. 131-133.
13. Плиса В. Організаційно-економічний механізм функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів, 2004. - С. 688-704.
14. Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студ. екон. спец. — Тернопіль: Джур 2004. — 280 с.
15. ТаркуцякА. О. Страхування: Навч. посіб. — К.: Вид-во Європ. університету фін сів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. — 115 с.
16. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посіб. / Н. М. Внукова, В. І. палсико, Л. В. Временко та ін.; За заг. ред. проф. П. М. Внукової. — X.: Бурун Km 2004. — 376 с. 
17. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с. 
18. Страхування: Навч. посіб. — Суми: Слобожанщина, 1997. — 96 с.