Тенденції розвитку підприємництва в Україні

 

Рис. 1 Розподіл підприємств  України за регіонами

3. Розвиток підприємництва в Україні – запорука розвитку національної економіки.

Ще в грудні 2010 року, коли Дмитро Фірташ ініціював створення об‘єднаного руху роботодавців, з-поміж пріоритетних цілей цієї діяльності він назвав підвищення ролі бізнесу в соціально-економічному розвитку країни і у створенні сприятливих умов для ведення господарської діяльності. “Умови ведення бізнесу в Україні важкі і не завжди справедливі. Бізнесом часто-густо тільки затикають бюджетні дірки, а не створюють умов для його розвитку. Не дивно, що нині  в Україні мінімум 40% економіки знаходиться у тіні”, – відмітив Д. Фірташ, виступаючи на об‘єднавчому з‘їзді Федерації роботодавців України.[4]

На жаль, за 20 років існування незалежної України в державі так і не було вироблено чіткої, послідовної та дієвої програми розвитку підприємництва, яка б збалансовано враховувала інтереси всіх суб‘єктів тристороннього соціально-економічного діалогу. Натомість, беззаперечним є той факт, що саме бізнес слугує фундаментом будь-якої економіки, і чим стабільніше він функціонує і розвивається, тим потужнішою є економіка країни. Дмитро Фірташ неодноразово приводив дані статистики, що засвідчують: економічні успіхи найбільш розвинутих країн значною мірою зумовлені ефективністю функціонування як великого, так і малого и середнього бізнесу. “В середньому в Європейських державах розвинутий малий і середній бізнес дає 50 % ВВП країни. Подивіться на нашу українську статистику: у нас 10-15 %! Це взагалі смішно, не може економіку тільки великий бізнес потягнути”, – впевнений Д. Фірташ.

Заявивши, що системне рішення  цієї проблеми послужить інтересам  як держави, так и бізнесу, Дмитро Фірташ розгорнув активну діяльність з метою зміцнення позицій  підприємців і вдосконалення  нормативно-правового поля, в якому  вони працюють. Як перше завдання у  цьому напрямку було визначено створення  єдиного майданчику, який дозволив би роботодавцям згуртуватись і консолідовано  обстоювати свої інтереси. Таким майданчиком стала Федерація роботодавців України після свого об‘єднавчого з‘їзду, що відбувся у листопаді 2011 року. Саме з його трибуни Дмитро Фірташ визначив пріоритети діяльності із захисту легітимних прав підприємців і озвучив ініціативи, закликані покращити бізнес-середовище в країні.

Наступним кроком, на думку  Д. Фірташа, повинно стати долучення  до участі в цій системній роботі максимальної кількості підприємств, незалежно від розміру та географічної належності. З цією метою лідер  роботодавців оголосив про свій твердий  намір відвідати всі області  України, щоб ознайомитись із станом справ на місцях, обговорити з підприємцями можливості розвитку їхнього бізнесу  та захисту їх інтересів, а також  щоб запустити процес створення реєстру підприємств, що діють у країні, на основі якого буде розроблено всеосяжну програму економічного розвитку. “Наше з вами завдання – дійти до кожного підприємства у вас в області й у нас в країні, та отримати загальний реєстр, аби ми розуміли, з ким ми розмовляємо, про що ми говоримо, і щоб вони знали, куди їм звертатись. У нашій Федерації є практично всі напрямки – і машинобудування, і сільське господарство, і медицина, і хімія, і шахтарі. На нашій базі найкраще зробити цю статистику. Розібравшись з тим, що ми маємо, ми хочемо запропонувати урядові п‘ятирічну програму розвитку промисловості країни з урахуванням, що у кого є, у кого які проблеми”, – заявив Дмитро Фірташ. При цьому окрему увагу буде приділено створенню реєстру мономіст і містоутворюючих підприємств, що працюють у специфічних економічних  обставинах і в режимі підвищеної соціальної відповідальності.

За перші чотири місяці 2012 р. Дмитро Фірташ устиг побувати вже у п‘яти регіонах: на Буковині, в Черкасах, у Львові, в Криму  і в Миколаєві, та озвучити низку  важливих ініціатив. Наприклад, у виступі в Чернівцях прозвучала пропозиція створити фонд з підтримки малого підприємництва, у Черкасах – зосередити зусилля на підвищенні віддачі від аграрного сектору, забезпечити максимально можливу реалізацію багатого сільськогосподарського потенціалу регіону. Спілкуючись з підприємцями Криму, Дмитро Фірташ оголосив про створення внутрішньої товарної біржі на базі Федерації роботодавців, що, без сумніву, активізує економічні зв‘язки між малими і середніми підприємствами регіону.

Паралельно с налагодженням  співпраці з підприємцями в регіонах Дмитро Фірташ активно працює і в  столиці, розбудовуючи механізми взаємодії  з тими, хто може впливати на ситуацію на політичному рівні. Зокрема, у лютому 2012 року на базі Федерації роботодавців України з ініціативи Д. Фірташа пройшов круглий стіл за участю послів європейських держав – ключових економічних партнерів України, та перших осіб українського уряду. Виступаючи на цьому форумі, лідер роботодавців підкреслив, що будь-який бізнес, який створює робочі місця в Україні, є українським підприємством, незалежно від того, в якій країні зареєстровано його головний офіс. Відтак проблема недосконалості економічного клімату є однаково актуальною для всіх, і що активніше компанії з іноземним капіталом беруть участь в обстоюванні позицій національного бізнесу, тим більше держава дослуховуватиметься до підприємців.

Важливе місце у загальній  стратегії зміцнення позицій  бізнесу посідає співпраця з  іноземними та міжнародними організаціями, що виражають інтереси підприємців. Так, у березні 2012 року Дмитро Фірташ зустрівся з Президентом Конфедерації британської промисловості Джоном Кридландом, а у квітні – з Президентом Руху французьких роботодавцівпані Лоранс Паризо. “Бізнес сьогодні не обмежується рамками однієї країни, він став глобальним. І покращання умов роботи компаній, наприклад, тільки в Україні, буде недостатньо для розвитку українських глобальних компаній. Ми чудово усвідомлюємо, наскільки це важливо і для бізнесу з інших країн”, – наголосив Дмитро Фірташ у бесіді зі своїм британським колегою.

Здійснюючи свою чергову  поїздку до регіонів, Голова Федерації  роботодавців України Дмитро Фірташ зустрівся з підприємцями і керівництвом Миколаївської області. У своєму зверненні до зібрання Дмитро Фірташ звернув увагу присутніх на те, що розвиток бізнесу в Україні  повинен відбуватись за рахунок нових підприємств та використання сучасних технологій, переконаний Дмитро Фірташ.

“Ми навчились жити з  тим, що маємо. Більш-менш привели до ладу підприємства, які ми мали, але це вже стара історія. А нової у нас практично немає. Ми повинні створити новий рух, який розвиватиме бізнес – будувати нові підприємства, тому що саме бізнес впливає на формування державної політики і створює робочі місця”, – заявив Голова Федерації роботодавців України.

Дмитро Фірташ відзначив, що в Китаї за останні 50 років  було збудовано 370 тис. нових підприємств: “У нас же за двадцять років підприємств, у які було інвестовано від  5 млн. доларів, було щонайбільше 100. Не хочу навіть цю цифру називати. Україна повинна розвивати свою промисловість, аби підвищити рівень життя в країні. Адже щойно в місті розпочинається будівництво нових потужностей, одразу з‘являється малий і середній бізнес – хтось будує, пере, прибирає, відкриває кафе. У місті починається життя”, – сказав Дмитро Фірташ.

“За двадцять років в  Україні сформувався самостійний  клас людей, що навчились брати на себе більше відповідальності, ніж  інші – це роботодавці. І сьогодні для них настав час викликів, коли треба інвестувати не тільки в  бізнес та виробництво, але й в  свою країну”, – заявив Голова Федерації  роботодавців Дмитро Фірташ, виступаючи перед підприємцями та керівництвом Сумської області. За його словами, чимало бізнесменів уже сьогодні беруть на себе додаткову відповідальність, чим демонструють людям, що для підприємця важливим є не просто прибуток, але  й громадянська позиція.

“Підприємці здатні стати  елітою, яка задає моральній тон  у суспільстві”, – сказав Дмитро Фірташ. “Нам варто згадати традиції українського меценатства, це наші традиції. Озирнімося навколо: адже не так багато часу пройшло відтоді, коли українські промисловці Терещенко, Харитоненко та інші будували школи, лікарні, храми, зводили пам‘ятники – ми досі всім цим користуємося! Їх ніхто не змушував – це була їхня позиція”, – сказав підприємцям Сумщини Дмитро Фірташ.

За словами бізнесмена, необхідно, аби сумські підприємці зробили свій внесок у розвиток міста. “Я певен, що ніхто з Києва вам  місто будувати не буде. Ви самі повинні  брати участь у процесі розвитку міста. Це повинен бути діалог бізнесу  і влади. Не має значення скільки: хтось дасть долар, хтось – 20 копійок, хтось тисячу доларів, хтось –  мільйон. Але якщо ми всі почнемо  якось допомагати місту, то, я певен, місто заживе по-іншому”, – підкреслив Дмитро Фірташ.

Голова роботодавців відмітив, що він, будучи бізнесменом, надає масштабну  допомогу містам, де знаходяться його підприємства. “Зараз ми закуповуємо  для Черкас сорок тролейбусів, ми оновимо парк на третину. Одразу ми все не зробимо, але частину питань вирішимо”, – запевнив Дмитро Фірташ. [4]

Голова ФРУ сказав, що українцям є чим пишатись і  чому навчатись від підприємців  дореволюційної генерації, коли підприємництво було не просто способом заробляти  гроші, але й служінням Вітчизні, та нагадав про родину сумських меценатів  Харитоненків: “Їм було не байдуже, на що вони витрачають життя, і як живуть люди навколо них. Це був цілковито інший світогляд. Люди жили заради майбутніх поколінь. Не гроші, не титули були самоціллю, було важливо залишити по собі щось. Іван Харитонеко заповів велику частку свого спадку незаможним громадянам та місту Суми, а в своєму заповіті написав: “Прошу своїх родичів любити одне одного і любити Суми так, як люблю я”. На думку Дмитра Фірташа, український бізнес готовий зайняти таку саму позицію. И для держави важливо, щоб бізнес був сильним, адже нині роботодавці для України є базовим класом. “Настав час, коли ми всі повинні усвідомити, що влада і бізнес несуть однакову відповідальність за державу”, – підсумував  Голова Федерації роботодавців.

Уряд вважає одним з  своїх найважливіших завдань розвиток інвестиційної діяльності, створення вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними зрозумілими правилами і тому приділяє значну увага питанням спрямованим на покращення умов ведення підприємницької діяльності та створення сприятливого бізнес-середовища. 

З метою недопущення прийняття  економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, усунення перешкод для розвитку господарської діяльності створено єдину систему розробки і прийняття регуляторних актів. 

Задля зменшення адміністративного тиску на підприємців:

• упорядковано процедури проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами, усунено дублювання функцій контролю різними органами, зменшено кількість контролюючих органів, діяльність яких переорієнтовується із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства та профілактику порушень;
• зроблено перші кроки щодо захисту бізнесу від протиправного захоплення підприємств (рейдерства);
• спрощено механізми одержання документів дозвільного характеру;
• запроваджено європейські принципи видачі документів дозвільного характеру; вдосконалюються механізми фінансової підтримки суб’єктів підприємництва;
• запроваджено єдиний спрощений порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Реєстрація бізнесу сьогодні відбувається протягом 1-3 днів. За цим показником (за даними експертів Світового банку) Україна входить в десятку кращих країн Європи. СтвореноЄдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців, відомості якого є відкритими і загальнодоступними, запроваджується електронна реєстрація суб’єктів господарювання.

На сьогодні вже завершена  робота щодо суттєвого скорочення переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Нами взято за кінцеву мету скоротити  не менш ніж на 40 відсотків цей  перелік, залишивши ліцензування лише тих видів господарської діяльності, що становлять підвищену небезпеку для життя, здоров'я, навколишнього середовища або пов’язані з безпекою держави.

Одним із пріоритетних завдань  Уряду залишається забезпечення діалогу між владою, бізнесом і  громадянським суспільством, підвищення інвестиційної привабливості національної економіки. 

З метою удосконалення  регуляторного середовища у сфері  господарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату та створення  сприятливих умов для розвитку бізнесу  Кабінетом Міністрів і надалі будуть здійснюються заходи спрямовані на проведення реформ у дозвільній системі, сфері ліцензування, входженню  і виходу з бізнесу, сфері нагляду  і контролю. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Інформаційні матеріали щодо розвитку підприємницької діяльності в Україні.   

В Україні прийнято основоположні  закони, які відповідають європейським принципам регулювання підприємницької  діяльності, а саме:

• "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців"   (від 15.05.2003 № 755), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців;
• "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (від 11.09.2003 № 1160-ІУ), який визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
• "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (від 06.09.2005 № 2803-ІУ), який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів;
• "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (від 01.06.2000 № 1775-Ш), який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування;
• "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (від 05.04.2007 № 877-У), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).