Порівняння ефективності інвестиційних систем різних країн

     У Болгарії, відповідно до Закону стосовно іноземних інвестицій 1997 року, іноземні інвестори мають сплачувати тільки 50% податку на прибуток підприємств протягом 10 років, якщо їх інвестиції працюють у пріоритетних проектах і задовольняють таким вимогам:

• сума інвестицій перевищує 5 млн. дол. США;
• інвестиція допомагає створити 100 нових робочих місць;
• інвестиції робляться у регіонах, де є високий рівень безробіття.

     З іншого боку, відповідно до цього ж  закону внески в натуральній формі  до статутного фонду підприємств, сума яких перевищує 100.000 дол. США, звільняються від ПДВ та ввідного мита.

     В Румунії, відповідно до Ордонансу №31 1997 року, податок на доход підприємств  з іноземними інвестиціями зменшується  до 15%. Оподаткування по зменшеній  шкалі дійсне протягом двох років після того, як були зроблені інвестиції, але не довше ніж чотири роки після того, як іноземна інвестиція була зареєстрована у Комерційному реєстрі. Для того, щоб отримати цю пільгу, іноземний інвестор повинен володіти не менш ніж 20% капіталу підприємства, притому сума інвестицій повинна дорівнювати не менш ніж 350.000 дол. США (чи бути еквівалентній цій сумі, якщо інвестиції вимірюються в інших валютах).

     Відповідність тим самим вимогам, дає право  розраховувати також на митні  пільги. Ст. 6 Ордонанс; №31 визначає які внески в натуральній формі у статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями користуються митними пільгами і в якому обсязі. Так, внески до статутного фонду у формі обладнання, механізмів, комунальних споруд, промислового обладнання, транспортних засобів, ноу-хау, тощо звільняються від сплати мита. Усі дивіденди від іноземних інвестицій, які використовуються для збільшення зареєстрованого капіталу через внески у натуральній формі, звільняються і в подальшому від мита та податків. Зменшення ввізного мита на 50% застосовується до сировини, споживчих товарів, запасних частин, або усіх інших додаткових засобів, необхідних для здійснення інвестором процесів виробництва, і які були сплачені за рахунок фінансових ресурсів позичених або залучених за кордоном. Строк дії цих пільг складає два роки, починаючи з того моменту, коли була зроблена інвестиція, але не більше чотирьох років з дати її реєстрації.

     Якщо  ж сума іноземних інвестицій дорівнює еквіваленту у 5 млн. дол. США, то іноземні інвестори можуть розраховувати на додаткові пільги. Так, пільгова ставка оподаткування прибутків підприємств у 15% застосовується у цьому випадку протягом 5 років на додаток до попередніх термінів у 2 та 4 роки, тобто протягом 7 років після того, як була зроблена інвестиція, але не більше 9 років з моменту її реєстрації. Зменшення мита на 50% у цьому випадку діє додатково ще 3 роки.

     Відповідно  до ст. 8(2) Ордонансу №31 передбачені додаткові пільги надаються в залежності від:

• суми та сфери інвестицій;
• зростання рівня експорту продукції;
• вкладання інвестицій у визначені індустріальні парки або вільні економічні зони;
• розвитку інфраструктури та туризму;
• досягнення мети інвестування пов'язаної з сприянням загальному добробуту або захистом навколишнього середовища;
• нарешті, якщо реінвестується не менш ніж 50% чистого прибутку, отриманого інвестором.

     Однак такі пільги іноземному інвестору не влаштовували національних підприємців. І вже в кінці 1997 року уряд Румунії прийняв новий Ордонанс, відповідно до положень якого дія усіх пільг, наданих іноземним вкладникам капіталу була поширена і на румунських інвесторів.

     Схожий  підхід до надання пільг інвесторам існує у Казахстані. У 1997 році там  був прийнятий Закон про прямі  інвестиції. Цей закон має пріоритет  по відношенню до усього іншого інвестиційного законодавства країни, тому з метою приведення останнього у відповідність до Закону про прямі інвестиції повинно бути змінено більш ніж 20 правових актів Казахстану.

     Особливу  увагу цей закон приділяє державній  підтримці прямих інвестицій. Відповідно до закону державна програма підтримки прямих інвестицій складається з наступних компонентів:

• правовий захист інвестиційної діяльності через встановлення системи пільг;
• винятки на привілеї для інвесторів;
• надання повноважень єдиному державному органу (Держкомінвест) репрезентувати уряд у відносинах з інвесторами.

     Головною  метою підтримки прямих інвестицій визначено створення сприятливого інвестиційного клімату для прискореного виробництва товарів та надання  послуг у пріоритетних секторах економіки країни. Що стосується останніх, то відповідно до ст. 6 Закону про прямі інвестиції список пріоритетних секторів економіки визначає Президент Казахстану своїми декретами.

     Сама  ж система пільг та привілеїв  для інвесторів базується на трьох  елементах:

1. передача інвестору права володіння власністю, яка належить державі;
2. скасування податків протягом п'яти років і зменшення їх на 50% протягом наступних п'яти років починаючи а моменту підписання інвестиційного контракту;
3. повне або часткове скасування обкладання митом з імпортованих обладнання, сировини та інших матеріалів, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності.

     Пільги  та привілеї інвесторам, що здійснюють прямі інвестиції в економіку  країни надаються Держкомінвестом у формі інвестиційних контрактів.

     Важливо підкреслити, що усі вищезгадані  пільги та привілеї надаються усім інвесторам, як національним так і  іноземним.

     У Таджикистані, відповідно до Закону про  іноземні інвестиції, прийнятому у 1992 році і доповненому у 1996 році, дія пільг у оподаткуванні, які передбачені тільки для іноземних інвесторів, залежать від розмірів інвестицій. Так, якщо сума інвестицій дорівнює 100000 - 500000 дол. США інвестори звільняються від сплати податку на прибуток підприємства на 2 роки; якщо інвестовано від 500 000 до 2 млн. дол. США - то на 3 роки; від 2 до 5 млн. дол. США - на 4 роки; більш ніж 5 мли. дол. США - на 5 років.

     Окрім цього ставки податку на прибуток підприємств з іноземною інвестицією, а також ставки ПДВ поставлені в залежність від частки, яку має в статутному фонді компанії іноземний інвестор.

     У Таджикистані, як і у інших країнах  Центральної Азії, також склалася практика надання спеціальних пільг  та привілеїв під окремі інвестиційні проекти, що не передбачені у законодавстві, але включені до спеціальної урядової програми.

     В Росії діюче законодавство про  іноземні інвестиції не надає додаткових пільг іноземним інвесторам. Але  можливість різних форм стимулювання іноземних інвесторів передбачена  у прийнятій урядом Російської Федерації у 1994 році постанові "Щодо активізації роботи з залучення іноземних інвестицій в економіку Російської Федерації". Постанова передбачає низку заходів, спрямованих на забезпечення притоку іноземного капіталу в економіку країни, які визначають необхідність створення сприятливого правового, податкового та митного режиму для іноземних інвестицій. Тобто мова йде про створення спеціального режиму для іноземних інвесторів у податковій та митній сферах, який може бути більш сприятливий ніж той, в якому працюють національні інвестори.

     Аналогічні  підходи, спрямовані на заохочення іноземних  капіталовкладень існують в країнах, де немає спеціального законодавства  щодо іноземних інвестицій.

     В Угорщині іноземні інвестори, які вкладають  капітал у пріоритетні сфери національної економіки також отримують податкові пільги через звільнення від сплати податків. Відповідні положення були включені у Податковий кодекс. Передбачені податкові пільги діють протягом 5 років. Розглядаються пропозиції щодо продовження терміну дії податкових пільг до 10 років.

     В Чехії правова політика в цілому спрямована на створення рівних можливостей  для всіх інвесторів. Сприятливі умови  для діяльності іноземних інвесторів створюються головним чином шляхом надання їм широких можливостей  для капіталовкладень в усі сфери економіки країни, не обмежуючи їх присутність тільки чітко визначеними галузями, як це робиться в більшості країн, що мають податкові кодекси. Що ж стосується надання іноземним інвесторам додаткових пільг та привілеїв, то уряд країни виступає проти таких підходів з метою залучення іноземних капіталів.

     Виключенням з такої правової політики вважається надання низки пільг компанії "Інтел" (США), яка збирається побудувати в країні підприємство з складання  електронних компонентів (так званих чіпів).

     Що  стосується країн, що розвиваються, то за час, який пройшов після набуття  ними незалежності, вони створили свої правові механізми із залучення  іноземних інвестицій.

     Так, В'єтнам має достатньо різноманітну систему важелів, за допомогою яких ця країна намагається створити привабливі умови для іноземного інвестора.

     Вона  базується головним чином на:

     встановленні  різних пільгових режимів, як відносно ставки податку на прибуток підприємств  з іноземними інвестиціями, так і  щодо ставок податків у разі їх репатріації за кордон іноземними інвесторами;

     вилучені  від сплати ввізного мита на товари та матеріали, які використовуються для виробництва продукції на експорт;

     значному  зменшенні сум сплати за оренду землі  під час проходження всіх етапів, пов'язаних із спорудженням господарських об'єктів за участю іноземних інвесторів, тощо.

     В'єтнам  намагається залучати інвестиції в  такі сектори економіки, які мають  або загальнонаціональне, або регіональне  значення. Відповідно до урядових постанов у галузі співробітництва та інвестицій, які були прийняті на початку 90х років, запроваджуються п'ять видів ставок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями для шістьох пріоритетних галузей економіки (в залежності від виду діяльності підприємства ставки податку коливаються від 10 до 20 відсотків). Окрім цього інвестори у ці сектори економіки можуть взагалі звільнятися від сплати податку на прибуток підприємств терміном на 2-4 роки, починаючи з року, коли підприємство отримало свій перший прибуток, а також сплачувати протягом наступних 3-4 років тільки 50% цього податку.

     Відповідно  до закону про прибуток з видобутку  газу та нафти 1993 року податок на природні ресурси, яким обкладаються підприємства - видобувачі, коливається від 6 до 25 відсотків за сиру нафту і від 0 до 10 відсотків за природній газ. Крім того на індивідуальній основі уряд може взагалі звільняти такі підприємства від сплати податків на прибуток протягом визначеного часу.

     Щоб надати ще більше стимулів іноземним  інвесторам, підприємства, що належать іноземцям і вкладають свої прибутки в країні протягом 3 років мають право на компенсацію суми податків, що дорівнює суми реінвестованих прибутків.

     У Нігерії Національна Рада Міністрів  може надавати особливий статус іноземним  компаніям, які діють у пріоритетних секторах економіки. Компанії, які отримують особливий статус, мають право на звільнення від оподаткування протягом 5-7 років. Спеціальні податкові пільги отримують також іноземні компанії які інвестують у райони з низьким рівнем економічного розвитку. Податковими пільгами користуються й підприємства та установи, що займаються науково-дослідною діяльністю.

     У Єгипті закон щодо залучення та гарантування інвестицій, прийнятий у 1997 році, виділяє 16 секторів економіки, інвестиції в  які отримують пільги та гарантії автоматично.

     В Ізраїлі діє закон про заохочення інвестицій 1957 року, який є частиною державної програми з залучення  інвестицій у ізраїльські підприємства. Пільги, передбачені законом, включають  вилучення від сплати податків, надання  урядових кредитів, тощо. Види пільг відрізняються в залежності від місця знаходження підприємства. Території на яких містяться підприємства, куди направляються інвестиції, поділяються на дві категорії: зона розвитку А і зона розвитку Б. Відповідно до змін до закону про заохочення інвестицій 1957 року, які були прийняті у 1997 році, підприємства, що розташовані у зоні розвитку А, повністю вилучаються від сплати податків на прибуток протягом перших двох років своєї діяльності, а також мають право на зменшену ставку податку на прибуток протягом певного пільгового періоду.

     У Саудівській Аравії відповідно до актів з правового регулювання іноземних інвестицій 1997 року, податкові пільги отримують підприємства з інвестиціями, які виробляють електроенергію. Наприклад, період звільнення від оподаткування прибутків таких підприємств може сягати 10 років.

     Україна відноситься до категорії країн, в яких діє досить обмежене коло пільг для іноземних інвесторів. Закон про режим іноземного інвестування 1996 року закріплює рівні податкові умови для всіх інвесторів, як резидентів так і нерезидентів, встановлюючи для іноземних інвесторів на території України національний режим інвестиційної та іншої господарчої діяльності. Одночасно цей закон не виключає можливості надання пільг іноземним інвесторам на основі законодавства України, міжнародних угод України, в рамках реалізації інвестиційних проектів що здійснюються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій . Більш того, він гарантує застосування таких пільг, якщо вони надані після набрання чинності цього закону, протягом 10 років з дати вступу в дію спеціального законодавства України про іноземні інвестиції, яке може змінювати гарантії захисту іноземних інвестицій.