Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2011 в 00:26, творческая работа
Поняття «інноваційний», «інтерактивний», «дистанційний» дуже легко увійшли в щоденний побут сучасного вчителя. Сьогодні без усвідомлення важливості цих понять і втілення їх у життя просто не можна розбудовувати освітній простір середньої школи. Сьогодні важко знайти дитину, яка не має комп’ютер вдома і не знає важливих офісних програм Windows. Діти щодня користуються мережею Інтернет, знаходячи там або виконані завдання, тексти, аудіо, перекази художніх творів або віртуальних друзів, з якими «зависають», забуваючи про щоденні проблеми. Тому так важливо повернути те, що так люблять діти, в освітнє русло, щоб захоплення послужило для реалізації благородної мети.
У 1991 році американськими вченими Нейлом Хоувом і Вільямом Штраусом була створена так звана "теорія поколінь". Нейл Хоув був економістом і фахівцем в області демографії, а Вільям Штраус - істориком, письменником і драматургом. Вони одночасно і незалежно один від одного вирішили докладно вивчити таке поняття як "покоління". Їх увагу привернув відомий "конфлікт поколінь", не пов'язаний з віковими протиріччями. Якби не існувало такого конфлікту, люди, досягаючи певного віку, набували б вікових цінностей, характерних для цього періоду. Але діти, досягаючи віку своїх батьків, не стають точно такими ж, як вони.
Ціль, мета та завдання проекту;
Програмне рішення;
Перелік модулів інформаційної системи;
Визначення аудиторії( користувача) та прогноз впровадження;
Висновки та рекомендації щодо подальшого розвитку.
Список літератури.
Правило
2. Дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки,
що й у реальному житті
У реальному житті більшість з нас свідомо
підкоряється законам, інколи через обмеження,
інколи через побоювання бути викритими.
У віртуальному просторі такі шанси порівняно
невеликі. Люди інколи забувають про те,
що "за екраном" знаходиться жива
людина, і думають, що в мережі правила
поведінки інші, ніж у звичайному житті.
Правило
3. Пам'ятайте, що Ви знаходитесь у кіберпросторі
Те, що без вагань приймається в одному
місці, можуть вважати за грубощі в іншому.
Опинившись у новій ділянці віртуального
простору, спочатку огляніться. Витратьте
час на вивчення обстановки, “послухайте”,
як і про що говорять люди. Лише після цього
приєднуйтеся до розмови.
Правило
4. Поважайте час і можливості інших
Коли Ви надсилаєте електронну пошту
або відправляєте повідомлення в конференцію,
Ви фактично претендуєте на чийсь час.
І тоді Ви відповідаєте за те, щоб адресат
не витратив цей час даремно.
Правило
5. Не забувайте про граматику
Використовуйте переваги анонімності.
У мережі Ви можете зустрітися з тими,
кого ніколи б не зустріли в реальному
житті, і ніхто не засудить Вас за колір
шкіри, очі, волосся, за Вашу вагу, вік або
манеру одягатися. Однак Вас будуть оцінювати
з точки зору того, як Ви пишете. Для тих,
хто знаходиться в мережі, це має значення.
Таким чином, правила граматики відіграють
важливу роль.
Правило
6. Допомагайте іншим там, де Ви це можете
зробити
Чому ставити питання у віртуальному
просторі ефективно? Тому що Ваші питання
читає багато людей, які знають на них
відповідь. І навіть, якщо кваліфіковано
дадуть відповідь тільки декілька осіб,
загальний обсяг знань у мережі збільшиться.
Інтернет сам по собі з’явився через прагнення
вчених до обміну досвідом. Поступово
в цей захоплюючий процес втягнулися інші.
Правило
7. Не втручайтеся в конфлікти й не припускайте
їх
Флейми (flames) - це емоційні зауваження,
часто висловлені без урахування думки
інших учасників розмови. Це повідомлення
з метою викликати реакцію користувачів:
"Ну, давай, скажи, що ти насправді думаєш
про це?"
Чи забороняє мережевий етикет флейми?
Не зовсім. Флейми - теж стара традиція
мережі. Вони можуть доставляти задоволення
як авторам, так і читачам.
Але мережевий етикет проти флеймів, що
переростають у війни серії злісних послань,
якими обмінюються, як правило, два або
три учасники дискусії. Такі війни можуть
буквально захопити форму й зруйнувати
дружню атмосферу. Це несправедливо по
відношенню до інших читачів. І дуже скоро
люди, що не беруть участь у дискусії, утомлюються
від конфліктів. Фактично відбувається
неприпустима монополізація ресурсів.
Правило
8. Навчіться вибачати іншим їхні помилки
Будь-хто колись був новачком. Тому,
коли хтось робить помилку - чи це помилка
в слові, необережний флейм, безглузде
питання або невиправдано довга відповідь,
будьте до цього поблажливі. Навіть, якщо
аж свербить відповісти, поміркуйте двічі.
Якщо у Вас гарні манери, це ще не означає,
що Ви маєте ліцензію на викладання цих
манер усім іншим.
Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача
на його/її помилку, зробіть це коректно
й краще не в конференції, а в приватному
листі.
Етикет
- це правила хорошого тону (гарної поведінки)
в тій або іншій соціальній
групі. На сьогодні в Інтернет також
сформувалися певні правила спілкування.
Зрозуміло, що викладачі й студенти повинні
їх дотримуватись. Ці правила можна знайти
на багатьох сайтах.
3.
Перелік модулів інформаційної
системи
Тенденції розвитку світу в напрямку глобалізації та інформатизації, вимагають від університетської освіти, особливо враховуючи важливу роль комп’ютерних та інформаційних Інтернет - технологій, радикальної зміни освітньої парадигми щодо сучасної культури навчання. Сучасні навчальні середовища на основі мультимедійних систем та телекомунікаційних мереж спроможні зберігати великі обсяги інформації, надавати можливість роботи з її різними видами: текстовою, графічною (статичними і динамічними зображеннями) та звуковою інформацією. Це сприяє інтегративності або цілісності пізнання, наближенню та взаємопроникненню предметних областей в єдиному змісті навчання на основі загальності та єдності законів природи.
Дослідження й аналіз автоматизованих систем дистанційної освіти (АСДО) показує, що для реалізації більшості покладених функцій, вона повинна містити інформацію (знання) трьох видів:
1.
1. Про предметну галузь (модель
предметної галузі - МПГ). Модель
предметної галузі повинна
2.
2. Про особу, яку навчають, (модель
учня). Модель учня, включає динамічно
обновлюваний набір параметрів,
що відображають загальні
3.
3. Про методики навчання. Методика
навчання визначає
З урахуванням сказаного можна визначити логічну структуру системи дистанційної освіти.
Рис.
1. Логічна структура системи
В автоматизованому навчанні модель предметної галузі (МПГ) здобуває особливе значення, тому що якість навчання практично визначається алгоритмом керування процесом навчання, що базується на МПГ. Модель предметної галузі (навчального курсу) можна використовувати як для керування процесом навчання, так і для обґрунтованого рішення питання про включення тих чи інших фрагментів знань у програму навчального курсу. Вона спрощує розробку і розуміння навчальних програм, особливо типових та базових, а також проведення експертизи їхньої якості.
Представлення МПГ у вигляді семантичної мережі дозволяє здійснювати аналіз ПГ за такими параметрами, як:
- зв'язність (досяжність будь-якої вершини);
- наявність циклів;
- ступінь важливості певної теми (поняття), обумовлена кількістю тем, що залежать від даної теми.
Семантична модель базується на семантичній мережі. Семантична мережа – це структура для подання знань у вигляді вузлів, з’єднаних дугами.
Особливості структури семантичних мереж:
1.
1. вузли семантичних мереж
2. 2. довільні вузли одного концепту відносяться до різних значень, якщо вони не відмічені, що вони відносяться до одного концепту;
3.
3. дуги семантичних мереж
Оскільки це система знань, що має визначений зміст у вигляді цілісного образу мережі, тоді механізм висновку полягає в поширенні збудження по мережі в залежності від топології мережі і вхідних даних.
Визначимо семантичну мережу Q як двійку виду
Q = {V,D}, (1)
де V = {vi} - безліч вершин (вузлів мережі),
D = {dj} - безліч дуг.
Вершина vi семантичної мережі може бути визначена як
Vi={S,c}, (2)
де S = {sk} - безліч крапок входу у вершину (сінапсів, рис.2), с - функція, що визначає стан вершини, як диз'юнкція станів безлічі сінапсів S, що відносяться до вершини vi.
Вузлами мережі можуть бути будь-які елементи процесу навчання: теоретичний матеріал по певній темі курсу, лабораторні і контрольні роботи, завдання для самоконтролю і т.п. З програмної точки зору кожна вершина являє собою деякий процес. Дуги між елементами визначають взаємозв'язки між вершинами і задають послідовність вивчення курсу.
Рис. 2. Загальний вигляд семантичної мережі
На підставі такої структури кожному учню можна задавати окрему підмножину досліджуваних тем (виконуваних робіт), що буде визначатися, наприклад, списками початкових і кінцевих вершин мережі. Початковою вершиною може виступати вершина, що має хоча б одну вихідну дугу, у якості кінцевої - вершина, у яку можна потрапити з заданих початкових вершин. Вивчення курсу міститься в проходженні усіх вершин, що входять у маршрути від початкових до кінцевих вершин.
Природно, що досліджувана предметна галузь нерозривно зв'язана з іншими галузями знань. Вивчення деяких з цих галузей повинне передувати вивченню даної ПГ (наприклад, володіння математичним апаратом і знання з фізики потрібні при вивченні більшості технічних дисциплін, тому що складають методи опису і дослідження об'єктів ПГ, а також їхню природничо-наукову базу). Таким чином, для визначення місця досліджуваної ПГ в системі знань і тих галузей (методів, понять), що безпосередньо передують і підводять до вивчення даної ПГ, у модель предметної галузі необхідно включати теми з інших курсів, знання яких потрібне для розуміння досліджуваної ПГ. Наявність таких зв'язків дозволить системі визначати можливі пробіли в знаннях людини.
Модель предметної галузі призначена для розв’язку двох взаємозалежних завдань. Ця модель відображає зв'язки між елементами навчального процесу , а отже, визначає послідовність вивчення матеріалу (адміністративна задача), а також можливі причини помилок учня, що виникли через незнання попереднього матеріалу (задача консультації й адаптивного керування).
Але для організації керування процесом навчання недостатньо мати модель предметної галузі. Система повинна мати інформацію про те, у якому стані знаходиться процес навчання конкретної людини. Для урахування цих відомостей вводиться модель учня.
Модель учня повинна містити в собі інформацію:
- - про мету навчання;
-
- про знання учня у рамках
досліджуваного курсу (
-
- про особливості подачі
- - про правила зміни моделі учня за результатами роботи з людиною.
Наявність моделі учня дозволить організувати гнучке (адаптивне) керування процесом навчання. Адаптивна система дистанційної освіти може містити кілька варіантів викладу того самого матеріалу. Рішення про продовження навчання по одному з варіантів повинне прийматися на підставі значень параметрів моделі учня. Значення параметрів можуть також враховуватися системою при виборі контрольних завдань, лабораторних робіт і т.п. Отже, модель користувача виконує наступні функції: адаптація керуючих впливів системи до учня та визначення рівня знань студента за досліджуваним курсом, а також ступені досягнення заданої мети навчання.
Найчастіше користувачі мають слабку уяву про те, яке місце конкретна дисципліна займає в курсі навчання, де і коли учню можуть придатися знання, отримані при вивченні даної дисципліни. Тому наявність моделі предметної галузі має величезне значення для учня. Графічне представлення цієї моделі може бути виведене на екран, що дозволить людині наочно побачити вміст курсу навчання, структуру курсу і зв'язку даного курсу з іншими дисциплінами.
Контроль знань є важливою частиною роботи з користувачем. Він забезпечує зворотний зв'язок з учнем і призначений у першу чергу для визначення рівня його знань з метою організації адаптивного керування навчанням.
Найбільш популярними e-learning платформ підтримки дистанційного навчання: IBM Lotus LearningSpace Forum (ver.3.x),
IBM Lotus LearningSpace (ver.5.x),
IBM Lotus LearningSpace Learning Management System (LMS) (ver.1.x),
IBM Lotus Workplace Collaborative Learning (WCL) (ver.1.x-2.x), WebCT Campus Edition (CE) (ver.4.1),
WebCT
Vista (ver.3.0), BlackBoard (ver.6.x)
4.
Визначення аудиторії
та прогноз впровадження
Велика
аудиторія: одночасна звернення до багатьох
джерел навчальної інформації великої
кількості учнів, студентів та слухачів,
слідкування за допомогою телекомунікаційного
зв’язку студентів між собою та з викладачами.
Информация о работе Дистанційне навчання як інформаційна система освіти