Розвиток алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики

 

При пошуку рішення задачі можна застосувати прийом виконання  завдання учнями, що в деяких випадках сприяє кращій засвоюваності матеріалу.

 

 

Висновок

Поява інформатики в  початковій школі цілком природно, якщо врахувати, що саме у віці учнів початкової школи у дітей складається стиль мислення. Саме тут доречна постановка і вирішення педагогічної задачі (формування операційного або по іншому його називають ще й алгоритмічного стилю мислення учнів, готуються до виходу зі школи в світ інформаційного суспільства)

 

Коль скоро в цілях  навчання інформатики заявлено розвиток системного, аналітичного та алгоритмічного мислення, тобто мислення теоретичного, то тоді ми зобов'язані чітко визначити для себе об'єкт педагогічного впливу (особистість і її мислення в даному випадку) і знайти професійні засоби впливу саме на особистість, на її психологічні характеристики, а не тільки способи формування знань, умінь і навичок. Вчителю слід розуміти і весь час пам'ятати, що мислення не є щось зовсім самостійне і незалежне, а є елемент цілісної системи "особистість".

 

Курс інформатики може розглядатися як частина курсу математики, основна мета якого - формування у  школярів основ алгоритмічного мислення. Під здатністю алгоритмічно мислити розуміється вміння вирішувати завдання різного походження, що вимагають складання плану дій для досягнення, бажаного результату.

 

Вчителю інформатики  на сучасному етапі розвитку змісту і методичної системи навчання інформатики необхідно чітко усвідомити для себе: що я, вчитель інформатики, в ході своїх уроків інформатики хочу організувати урок, які завдання підберу, що скажу учням, які завдання дам на будинок, як організую взаємодія учнів між собою і. т.д., щоб змінити способи мислення, і як слід робити на уроці, як потім переконатися, що в процесі цього свідомого впливу на особистість за допомогою вищевідзначених прийомів і способів сталися саме ті, плановані зміни мислення, а не просто, щоб змінилася кількість знань, умінь і навичок.

 

Для подолання даної  проблеми була висунута гіпотеза: Якщо в процесі навчання інформатики  включати аналіз і рішення алгоритмічних  задач, то у молодших школярів, можливо, забезпечити більш високий рівень розвитку алгоритмічного мислення.

 

У ході дослідження, були розглянуті і вивчені різні методи вирішення алгоритмічних задач, мислення було розглянуто з психолого-педагогічної точки зору, були приведені методичні  рекомендації до вирі...шення алгоритмічних  задач в початковій школі, дотримання яких допоможе підвищити ефективність навчального процесу. Такі як:

 

Рішення кожної задачі необхідно  починати з її аналізу. Це найважливіший  момент.

 

Хоча в основу роботи з робочими зошитами покладена активність учнів, тим не менше, при вирішенні  багатьох завдань корисно використовувати методичну допомогу дорослих - батьків, вчителя.

 

Деякі діти не можуть самі вирішувати проблеми і підглядають  у сусіда. Зверніть на цих дітей  особливу увагу. Викликайте їх почастіше  до дошки, щоб їм довелося самим вирішувати поставлені перед ними завдання. Пересадите їх, нехай вони посидять деякий час одні (тільки постарайтеся це зробити так, щоб дитина не подумав, що ви його караєте), примушувати їх самих приймати рішення, змусьте мислити самостійно, поки вони ще маленькі

 

У робочих зошитах А.В. Горячева завдання змушують учнів міркувати, міркувати, шукати і знаходити варіант рішення, а потім доводити свою правоту. При цьому рекомендується застосовувати Наступного методичний прийом роботи з малюками: вислухати учня, сказати йому: "Молодець. Ти прав, доведи це ".

 

Завдання поступово  повинні ускладнюватися. Якщо учні не справляються із завданням, потрібно перейти до більш простий.

 

При пошуку рішення задачі можна застосувати прийом виконання  завдання учнями, що в деяких випадках сприяє кращій засвоюваності матеріалу.

 

Також існує багато різних комп'ютерних програм, що сприяють розвитку у дітей алгоритмічного мислення. При проведенні регулярних розвиваючих  занять, систематично організованих  цікавих завдань створюються  сприятливі умови для формування такого цінного якості як алгоритмічне мислення, як самостійність, що виявляється в активному і ініціативному пошуку вирішення завдань, в глибокому і всебічному аналізі їх умов, в критичному обговоренні та обгрунтуванні шляхів рішення, в попередньому плануванні та програванні різних варіантів здійснення рішення

 

Таким чином, висунуту гіпотезу вважаю доведеною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічний список

1. Гессен С.І. Основи  педагогіки. - М.: Школа - Прес. 1995.

 

2. Дьяченко В.К. Колективно - групові способи навчання. // Педагогіка. - 1998. - № 2.

 

3. Желонкіна О.К. Урок  з елементами ділової гри. // Інфо. - 2004. - № 11.

 

4. Збиральна А.А. Ігровий  компонент у навчанні інформатики. // Додаток до журналу Інфо. - 2001. - № 3.

 

5. Камалов Р.Р. Комп'ютерні  ігри як елемент шкільного  курсу інформатики.// Інфо. - 2004. - №  3. .

 

6. Лихачов Б.Т. Педагогіка. Курс лекцій. - М.: Юрайт. 1999.

 

7. Малясова С.В. Ділова  гра "Професії комп'ютера". // Інфо. - 2004. - № 6.

 

8. Мудрик А.В. Про виховання старшокласників: Кн. для клас. керівників. - М.: Просвещение. 1981

 

9. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс: Підручник для студентів  пед. вузів: У 2 кн. - М.: Гуманит.  изд. центр ВЛАДОС 1999, - кн.1: загальні  основи. Процес навчання.

 

10. Польщикова О.Н. Ділова гра як метод активного навчання на уроках інформатики. // Інфо - 2004. - № 5.

 

11. Російська педагогічна  енциклопедія. Т.1. - М. - 1993.

 

12. Руссо Ж. - Ж. Педагогіка. Педагогічні твори. - М. 1981.

 

13. Смирнов С.А., Котова  І.Б., Шиянов Е.Н. Педагогіка: педагогічні теорії, системи, технології: Підручник для студентів вищих. і середовищ. учеб. закладів/Под ред. С.А. Смирнова. - М.: Видавничий центр Академія, 1999.

 

14. Сорокін Н.А.

 

15. Під ред. Видавничий  дім

 

16. Під ред. Лапчик.

 

17. Під ред.

 

18. Лапчик М.П. студентів  педагогічних вузів.

 

19. Ляхович В.Ф. Основи  інформатики.

 

20. для вчителя: З  досвіду роботи. - М.: Просвещение, 1990.

 

21. Немов Р.С. Вид.  Центр ВЛАДОС, 2000.

 

22. 1997.

 

23. Бюлетень. 1998.

 

24.

 

25. Алфьоров А.П. Ростов-на-Дону, 1998.