Проаналізувати ефективність використання ПК на різних етапах уроків художньо-естетичного циклу

На трудовому навчанні в 1-4 класах програмою передбачені  навчальні екскурсії на робочі місця працівників різних сфер діяльності. І організація таких екскурсій для учнів сільської місцевості, та ще й в потрібні строки (тобто саме під час опрацювання певної теми, а не в період канікул) є практично неможливою.

На допомогу в таких  випадках стає комп’ютер. Саме на ньому в різних програмах можна створити такий навчальний продукт, що дасть змогу провести заочні мандрівки на завод, фабрику, художню майстерню тощо. Найголовніше, аби такі екскурсії подобались учням та забезпечували виконання поставленої мети.

Аналогічно мультимедійні  технології можна використовувати  і при організації практичної діяльності учнів у позаурочний  час – на заняттях груп продовженого дня, у гуртках, а також в домашніх умовах під наглядом батьків.

В процесі навчання організм дитини функціонує як єдине ціле. Формуючи в учнів вербальні, логічні, абстрактні, аналітичні уміння, не можна нехтувати розвитком інтуїції, фантазії і такими формами художньо-образного мислення, як гіперболізація, типізація, аглютинація, схематизація тощо.

З-поміж інших видів  мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення  підростаючого покоління. Це зумовлено  не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, але й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Триєдина загальноосвітня  мета на уроках художньої праці (1-2 клас) та образотворчого мистецтва (3-4 клас) досягається способом комплексного і різнобічного впливу на учнів художніми засобами: художнім словом, кольором, лінією малюнку тощо. Вміло використовуючи комп’ютер для посилення впливу цих засобів вчитель зможе досягнути неабияких результатів у розвитку творчих здібностей молодших школярів, а також виконати наступні завдання викладання образотворчого мистецтва:

• Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, відчуття краси та гармонії.
• Розвиток специфічних для художнього процесу універсальних якостей: художньо-творчої уяви, асоціативно-творчого мислення, спостережливості, зорової пам’яті та ін.
• Формування знань про образотворче мистецтво, його історію.
• Формування потреб і здібностей для продуктивної художньої творчості.
• Розвиток сенсорних здібностей дітей.

Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів:

1. Сприймання;
2. Практична художня діяльність.

На нашу думку найширше використати новітні інформаційні технології можна в першому розділі, адже саме він включає в себе такий вид діяльності як сприймання мистецтва.

Сприймання мистецтва передбачає формування навичок сприймання й  оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва. Як розділ роботи, сприймання здійснюється на матеріалі  шедеврів світового образотворчого мистецтва та творів сучасних авторів. За допомогою комп’ютера діти можуть ознайомитись з мистецькими творами різних майстрів. Оформивши цей сюжет з відповідним текстовим, музичним забарвленням вчитель дозволить школяреві поринути в чудовий світ прекрасного, що вирішить три наступні завдання:

1. Формування уявлень про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;
2. Розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується;
3. Формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Такі сюжети слід використовувати на початковому етапі засвоєння нового матеріалу з подальшим обговоренням в класі.

Використання комп’ютерних програм  під час сприймання творів мистецтва  допоможе набути учням на кінець 4 класу  початкових відомостей про:

• види образотворчого мистецтва;
• засоби художньої виразності;
• основні матеріали, інструменти з якими працюють художники;
• види декоративно-ужиткового мистецтва;
• архітектурні засоби художньої виразності.

Щодо можливості використання комп’ютера у практичній художній діяльності, то тут слід зауважити, що в деяких випадках, при опрацюванні певних тем (кольорознавство, геометричні форми) при достатній наявності машин воно буде досить ефективним навіть без особливих знань учнями комп’ютерної техніки. Під пильним керівництвом вчителя діти можуть самі розмальовувати найпростіші деталі чи цілі картинки, малювати прості геометричні форми тощо, використовуючи при цьому найпоширеніші графічні редактори (Paint чи Paintbrash).

Сьогодні перед нами, звичайно, вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з комп’ютером, з метою пропедевтики навиків його використання на роботі або у повсякденному житті. А от над запитаннями: «З якого віку слід вчити користуватися комп’ютером? Як вчити працювати з комп’ютером? Які знання і навички повинні мати діти?» – є достатньо актуальними зараз.

Проблема використання комп’ютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютера безпосередньо в навчанні. У зв’язку з цим особливу роль для інформатизації початкової освіти в нашій країні мають дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю комп’ютера.

Важливими аспектами  комп’ютерного навчання дітей залишаються безпечність, корисність та цікавість. Можливість використання комп’ютера у навчальному процесі вимагає врахування наступних факторів:

• вплив комп’ютера на здоров’я дітей (неприпустимо вчити молодших школярів на машинах, які не відповідають основним санітарно-гігієнічним вимогам, а також перевищувати допустимі часові норми);
• відповідність програмного забезпечення, що є у наявності, санітарно-гігієнічним та психолого-педагогічним вимогам;
• наявність навчальних ігрових середовищ, а також програм, які допомагають конструювати завдання;
• забезпечення умов підготовки фахівців, які можуть на високому рівні забезпечувати навчальний процес із використанням комп’ютерів.

Вирішення цих аспектів забезпечить можливість впровадження, на відповідному рівні, комп’ютерної техніки в молодшу школу.

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у початковій школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

 

Додаток 1

 

Опис комп’ютерних програм для уроків образотворчого мистецтва та трудового навчання

 

Для таких уроків вчителю  можна використати найпростіші  або складні графічні редактори. Графічний редактор – це прикладна  програма, призначена для створення  й обробки  графічних зображень  на комп’ютері. Програма графічного редактора дозволяє створювати нею зображення, записувати їх, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботи з растровими зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями – векторні редактори.

До найбільш відомих  програм растрової графіки  належать Adobe Photoshop, Corel Photo Paint.

Обидві дають змогу  створити файл у форматі bmp, що містить  рисунок, виконаний за допомогою  панелі інструментів.

Такий рисунок у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну — отримаємо текстовий документ з рисунком.

Рисунок у bmp-форматі складається  з маленьких прямокутних кольорових крапок - пікселів, які заповнюють деяку  прямокутну ділянку, що називається  растром. Тому така графіка називається растровою, її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.

Є складніші системи  для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDaw.

Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються  під час збільшення чи зменшення  зображення. Розмір пікселів при цьому  не змінюється. Така графіка називається  векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без’є з вузлами, які можна з’єднувати, роз’єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один до одного, що в графіці називається кольороподілом.

Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих  агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.

Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі.

Також є графічні редактори Grayola та всі вище перелічені програми не є поширеними серед вчителів початкової школи, адже є досить складними для учнів 1-4 класів. Найпоширенішим в цьому плані є графічний редактор Paint. Нижче подано опис цієї програми.

Графічний редактор Paint

Paint – це растровий  редактор, що створює зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint може виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення.

Paint знаходиться у стандартному  пакеті програм Microsoft Office. Тому  запуск програми Paint здійснюється  натискання на кнопку Пуск  на панелі задач і вибором  команди Програми – Стандартні – Paint. Після запуску відкривається робоче вікно програми.

Вікно редактора Paint містить  елементи, звичайні для вікон Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги  прокручування, рядок статусу й  обрамлення. Крім цього, у вікні Paint розміщені елементи, властиві саме графічним редакторам, – панель інструментів і палітра.

Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм. Призначення кожної кнопки ви можете прочитати на спливаючій підказці, що з’являється при наведенні на неї покажчика миші. Серед інструментів панелі є Олівець, Пензель, Ластик, Заливка, Вибір кольорів тощо.

Інший характерний елемент  вікна Paint – палітра –  розміщений у нижній частині екрану. Зліва  на панелі палітри є два квадрата, що перекриваються, з яких  верхній пофарбований в основний колір, а нижній – у фоновий колір. Основний колір використовується  для зафарбовування ліній, меж об’єктів і тексту. Фоновий колір застосовується при заливанні об’єктів із замкнутими межами і фону напису.

Графічний редактор Paint може бути використаний для роботи з точковими  малюнками, що збережені як файли  з розширеннями jpg, gif або bmp. За допомогою Paint можна, наприклад, переглянути зображення з компакт-диска, сканований малюнок, малюнок, отриманий з Інтернету.

Для малювання ліній  у редакторі Paint передбачені інструменти: Лінія – малювання прямих ліній, Олівець – малювання довільних  ліній (від руки) і Крива – малювання  кривих ліній.

Працюючи в редакторі Paint, можна послідовно скасувати  останні три дії. Це особливо зручно учням, які працюють в цій програмі.

Практично жодна програма графічного редактора не обходиться без таких інструментів малювання, як Пензель, Розпилювач і Гумка. Ці інструменти  передбачені й у редакторі Paint.

У редакторі Paint є інструмент Надпис, за допомогою якого можна у створюваний малюнок ввести будь-який текст. При цьому у вікні редактора з’являється панель Шрифти, де задається потрібний шрифт, його розмір і написання. За допомогою палітри можна обрати і колір тексту

Специфіка редактора  така, що він може з успіхом використовуватися  в навчальній діяльності, з узгодженістю із предметами художньо-естетичного  циклу, та опорою на здобуті знання з кольорознавства, (основні та похідні  кольори, секрети утворення похідних кольорів) та правила композиції під час створення малюнків.