Корпоративні інформаційні системи

Східноєвропейський  університет

економіки і менеджменту 

Кафедра Інформаційних технологій

та  Економічної кібернетики 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота 

з навчальної дисципліни

«Корпоративні інформаційні системи» 
 

Варіант № 3 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 

Черкаси, 2011 
 
 

ЗМІСТ 
 

1. Класифікація  ІС за масштабом . 3
2. Сучасні додатки і технології баз даних . 4
3. Галузі у світі інформаційних систем, які оформлені стандартизацією . 5
4. Складові базової технології КІС  7
5. Схема архітектури мультибази даних із глобальною схемою . ………….7
6. Зміст поняття “економіко-математичні методи в нормуванні запасів”  8
7. Головні фактори управління персоналом методом коректувань та методом постановки завдань  9
8. Порівняльна характеристика Internet і Intranet. Зміст поняття “Extranet”  11
9. Корпоративна інформаційна система R/3  12
10. Інтерфейс, призначення та основні елементи корпоративної інформаційної системи MARKETING EXPERT  14
11. Перелік використаних джерел  22

 
 
     

1. Класифікація  ІС за масштабом

     За  масштабом ІС розрізняються таким  чином:

• одиночні або малі;
• групові або середні;
• корпоративні або великі.

     Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономному комп’ютері, як правило, ПК. Така система може містити декілька простих прикладних розробок, пов’язаних спільним інформаційним фондом та розрахованих на роботу одного користувача або групи користувачів, що поділяють у часі одне робоче місце. До одиночних (малих) інформаційних систем відносяться системи рівня невеликого підприємства.

     Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне використання інформації учасниками робочої групи (одного підрозділу). Загальний інформаційний фонд цих систем являє собою базу даних (БД), або сукупність файлів документів. Взаємодія користувачів у такому випадку відбувається через централізовану БД, або за допомогою мережної файлової системи, або через електронну пошту. Спільне використання інформації організується за допомогою блокувань записів і файлів.

     Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та має ієрархічну структуру з декількох рівнів.

     КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду робочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до центральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Для таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціалізацією серверів. 
 
 

     

2. Сучасні додатки і технології баз даних

     Сучасні технології БД є результатом розвитку протягом кількох останніх десятиліть способів обробки даних та керування  наявною інформацією. Обробка даних  розвивалася від примітивних  методів 50-х років до складних інтегрованих систем сьогодення. Перші системи обробки даних виконували лише канцелярську роботу, скорочуючи тим самим паперовий обіг. Новіші системи накопичували інформацію та здійснювали управління нею. Сьогодні для роботи з файлами баз даних використовують спеціальне програмне забезпечення – системи управління базами даних (СУБД). Засобами СУБД здійснюється наповнення бази даних, пошук необхідної інформації, отримання звітів, створення нових або видалення існуючих БД, експортування та імпортування даних тощо. Фактично під базою даних частіше розуміють не саму базу даних як сховище інформації, а її супровідне програмне забезпечення, тобто СУБД+БД.

     Практично всі сучасні персональні і  промислові СУБД побудовані за реляційним принципом. Для текстових і числових значень такі системи є ідеальним вибором. І лише коли мова заходить про зберігання крупних бінарних об’єктів, наприклад, відео- і аудіофайлів, такий тип СУБД виявляється неоптимальним у використанні. Більш прийнятними в цьому випадку виявляються об’єктно-орієнтовані СУБД.

     Серед найбільш яскравих представників систем управління базами даних можна відзначити: Lotus Approach, Microsoft Access, Borland Base, Borland Paradox, Microsoft Visual FoxPro, Microsoft Visual Basic, а також баз даних Microsoft SQL Server і Oracle, що використовуються в додатках, побудованих за технологією «клієнт-сервер». Фактично, у будь-якої сучасної СУБД існує аналог, що випускається іншою компанією, що має аналогічну область застосування і можливості, будь-який додаток здатний працювати з багатьма форматами представлення даних, здійснювати експорт та імпорт даних завдяки наявності великої кількості конвертерів. Загальноприйнятими, також, є технологи, що дозволяють використовувати можливості інших додатків, наприклад, текстових процесорів, пакетів побудови графіків і т.п., і вбудовані версії мов високого рівня (найчастіше – діалекти SQL і/або VBA) і засоби візуального програмування інтерфейсів. Тому вже немає істотного значення на якій мові і на основі якого пакету написано конкретний додаток, і який формат даних в ньому використовується. Більш того, стандартом «де-факто» стала «швидка розробка додатків» або RAD (Rapid Application Development), заснована на широкодекларованому в літературі «відкритому підході» – необхідність і можливість використання різних прикладних програм і технологій для розробки більш гнучких і потужних систем обробки даних. Тому в одному ряду з «класичними» СУБД все частіше згадуються мови програмування Visual Basic і C++, які дозволяють швидко створювати необхідні компоненти додатків, критичні за швидкості роботи, які важко, а іноді неможливо розробити засобами «класичних» СУБД. Сучасний підхід до управління базами даних передбачає також широке використання технології «клієнт-сервер». 

     

3. Галузі  у світі інформаційних  систем, які оформлені стандартизацією

     Сьогодні  неможливо розробити інформаційну систему без застосування міжнародних  стандартів.

     Якщо  раніше кожна фірма використовувала  свої власні стандарти на конструктивне  використання пристроїв і засобів  їх сполучення, то з переходом до відкритих систем розробка пристроїв стала виконуватися з використанням міжнародних стандартів на інтерфейси.

     Появлення систем на основі Internet/Intranet/Extranet знаменує собою процес витіснення рішень, що базуються на закритих технологіях (розроблені фірмою для власних потреб), та появу вимог до нових прикладних програм і навіть до зміни існуючих, з тим щоб вони працювали на основі відкритих стандартів.

     Офіційними  організаціями, що займаються стандартизацією у сфері ІС є: ANSI – в Америці, BSI – у Великобританії, AFNOR – у Франції JSA – в Японії, ISO – Міжнародна організація по стандартизації. Інтенсивні роботи в даному напрямку ведуться багатьма міжнародними організаціями, такими, як Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії, Європейська асоціація виробників комп’ютерів (Europen Computer Manufactur Association – ЕСМА) та ін.

     Багато  з сучасних відкритих стандартів є стандартами де-факто, а не де-юре, що не зменшує їх практичної цінності. Офіційні організації, які займаються стандартизацією, не мають монополії на розроблення стандартів. Крім того, індустрія інформаційних технологій розвивається настільки стрімко, що стандарти де-юре не встигають за цим розвитком. Індустрія IT відбирає ті з них, які дійсно корисні для бізнесу. Саме вони стають реальними, або стандартами де-факто. Стандарти де-факто – це такі стандарти, які фактично застосовуються на ринку незалежно від того, санкціоновані вони чи ні яким-небудь офіційним органом. Як правило, це специфікації, що друкуються тим чи іншим консорціумом. Часто це стандарти Microsoft, Sun та інших фірм і корпорацій.

     Завдяки активній діяльності «Руху прихильників відкритих систем» у світі  інформаційних систем були сформовані рекомендації зі стандартизації сервісів у таких сферах:

• операційні системи;
• користувальницькі інтерфейси;
• програмування;
• керування даними;
• обмін даними;
• графіка;
• мережі.

     Ці  сфери охоплюються еталонними моделями.

     Однією  з еталонних моделей є «Профіль переносності додатків середовища відкритих систем» – OSE APP (Open Systems Environment Application Portability Profile), що підтримується американським Національним інститутом стандартів і технологій (NIST – National Institute of Standards and Technology). 

     

4. Складові  базової технології КІС

     Основу базисної технології КІС складають моделі і методи оптимізації як функціональної частини економічної системи, так і забезпечувальної. Основу функціональної частини складають моделі і методи, засновані на стандартах MRP і ERP.

     Базисна технологія обробки інформації в  КІС заснована на концепціях розподілу, розміщення і керування територіально розподіленими ресурсами в гетерогенному мережному середовищі обчислень. При цьому враховується розподіл наборів даних на операційні та аналітичні, застосування Web-технологій не тільки для публікації даних, але і для їх обробки.

     Перспективними  для підприємств є аналітичні або інтелектуальні системи – Business Intelligence, що реалізують технології Data Mining.

     Сучасні технології повинні забезпечувати:

• високу швидкість відповідей на запити;
• підтримку великої кількості користувачів без різкого зростання витрат ресурсів як в однопроцесорних, так і в багатопроцесорних системах;
• гнучкість при реалізації швидких відповідей на запити (як заплановані, так і незаплановані) без попереднього настроювання;
• ефективне керування великими обсягами даних.

 
     

5. Схема архітектури мультибази даних із глобальною схемою

     Багато  інформаційні системи розвиваються незалежно, спираючись на власні реалізації СУБД. Пізніше, коли з’являється необхідність «інтегрувати» ці автономні і часто різнорідні системи, виникають серйозні труднощі. Системи, які надають доступ до подібних, незалежно розробленим різнорідним базам даних, називаються мультибазами даних (multidatabase system).

     Система мультибаз даних – це розподілена система, яка служить зовнішнім інтерфейсом для доступу до безлічі локальних СУБД або структурується як глобальний рівень над локальними СУБД.

     На  рівні систем мультибаз даних  додається неоднорідність і як і  раніше використовується глобальна  схема. Як і у випадку з однорідними  розподіленими БД клієнтські програми оперують з глобальною схемою, як з великою централізованою БД. Все відображення локальної БД і вміст обробляється засобами глобального рівня. Однак на відміну від однорідних розподілених БД мультибази даних з глобальною схемою не мають функції СУБД, що дозволяють підтримувати відображення і інтерфейс між локальними та глобальними рівнем (у зв’язку з неоднорідністю). Використання глобальної схеми в концептуальному відношенні виділити досить просто, але на практиці пов’язане з серйозними проблемами.

     Глобальна схема повинна містити всі  дані.

     Всі зміни в локальній БД повинні  поширюватися на глобальну схему.

     Клієнтські  програми самі можуть бути розподілені  на безліч вузлів. Це означає, що для  здійснення будь-які операції над  локальною БД необхідний доступ до глобальної схеми. У цьому випадку глобальна схема може бути централізована.

     Існує також альтернативний підхід, при  якому глобальна схема розподілена  по всіх вузлах мережі. Недолік підходу: всі зміни в глобальній схемі  доведеться поширювати по всіх вузлах мережі.